Рішення № 86869948, 19.12.2019, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

19 грудня 2019 рокуСєвєродонецькСправа № 360/4888/19

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Шембелян В.С.,

за участю секретаря судового засідання - Полякової В.К.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Станично-Луганському районі Луганської області про визнання рішення протиправним та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

14 листопада 2019 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) до Управління Пенсійного фонду України в Станично-Луганському районі Луганської області (далі - відповідач, управління), в якій позивач просить суд:

- визнати противоправним та скасувати рішення управління Пенсійного Фонду України в Станично-Луганському районі Луганської області від 17.09.2019 «Про відмову в призначенні пенсії на пільгових умовах за віком згідно з п.2 ч.2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» ОСОБА_1 »;

- зобов`язати управління Пенсійного фонду України в Станично-Луганському районі Луганської області зарахувати до пільгового стажу ОСОБА_1 періоди роботи: у колгоспі імені 50-ти річчя Компартії України (КСП Чугинське) з 27.02.1985 по 31.12.1987 і з 01.01.1989 по 07.09.1990 та з 01.07.1995 по 04.08.2003 на державному комунальному підприємстві «Луганськводпром», періоди роботи електрогазосварником у Райгородському міжрайонному управлінні з експлуатації газового господарства з 20.10.2005 по 20.12.2006, з 10.01.2006 по 10.03.2006, з 30.10.2006 по 29.12.2006, з 06.03.2007 по 23.03.2009, в акціонерному товаристві "Оператор газорозподільної системи Луганськгаз" з 01.12.2015 року по 15.04.2017 на посаді електрозварника;

- зобов`язати управління Пенсійного Фонду України в Станично-Луганському районі Луганської області прийняти до уваги довідку про підтвердження наявного трудового стажу № 42 від 02.07.2018, копію наказу № 11 від 20.09.2015, архівну довідку № 41 від 02.07.2018 року, довідки № 38,40 від 02.07.2018 та довідки про заробітну плату №39,37 від 02.07.2018;

- зобов`язати управління Пенсійного Фонду України в Станично-Луганському районі Луганської області розглянути заяву про призначення пенсії ОСОБА_1 з дати першого звернення з заявою та документами через портал ПФУ - 21 травня 2019 року;

- зобов`язати управління Пенсійного Фонду України в Станично-Луганському районі Луганської області надати суду звіт про виконання судового рішення.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 21.05.2019 позивач через портал ПФУ звернувся з заявою про призначення йому пенсії. 24 вересня на порталі ПФУ з`явилась інформація від 27.08.2019 про відмову у призначенні пенсії позивачу, але ні на поштову, ні на електронну адресу рішення про відмову не надходило. Після звернення представника позивача 15.10.2019 було отримане рішення про відмову, але з іншою датою - 17.09.2019.

Позивач вважає це рішення таким, що прийняте з порушенням діючого законодавства і таким, що підлягає скасуванню, оскільки при зверненні до відповідача позивачем було надано всі необхідні документи для підтвердження його стажу та призначення відповідної пенсії.

11.12.2019 від представника відповідача надійшов відзив на позов від 06.12.2019 № 9948/07-23 (а.с.25-27), в якому зазначено, що управління заперечує проти позовних вимог з таких підстав.

При зверненні до управління з заявою від 18.06.2019 про призначення пенсії на пільгових умовах позивачем було надано уточнюючі довідки, проте управління не має можливості їх врахувати, оскільки вказані довідки видано підприємствами, які знаходяться на непідконтрольній українській владі території. Також записи трудової книжки позивача не містять повної іфнормації щодо періодів роботи позивача на пільгових умовах та належним чином оформлених записів про проведення атестації робочих місць позивача.

Таким чином, згідно з наданиими документами ОСОБА_1 має загальний стаж роботи 32 роки 02 місяці 22 дні, в тому числі 2 роки 1 місяць 24 дні пільгового стажу за списком № 2, що недостатньо для призначення пенсії за віком на пільгових умовах за списком № 2. Враховуючи вищевикладене, у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу в призначенні пенсії на підставі п.2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» ОСОБА_1 було відмовлено.

Управління вважає, що рішення про відмову в призначенні пенсії винесено відповідно до вимог чинного законодавства, а тому позов є необгрунтованим.

Ухвалою суду від 19.11.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін (а.с.1,2).

10.12.2019 відкладено судовий розгляд справи (а.с.24).

Сторони у судове засідання не прибули, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, надали клопотання про розгляд справи за їх відсутності (а.с.114).

Отже, спірним питанням цієї справи є наявність пільгового стажу роботи у позивача, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.72-79 КАС України, суд встановив такі обставини справи та відповідні правовідносини, що склалися між сторонами.

Відповідно до п. 2 ч 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 06 місяців на зазначених роботах.

18.06.2019 позивач звернувся до відповідача з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. 2 ч 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», за результатами розгляду якої відповідач і прийняв оскаржене рішення (а.с.33).

Доказів на підтвердження факту звернення до пенсійного органу з заявою про призначення пенсії саме 21.05.2019 позивач суду не надав.

Відповідно до паспорта серії НОМЕР_1 , виданого Станично-Лугаським РВУМВС України в Луганській області 02.08.1999, ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , тобто на час звернення до відповідача з заявою про призначення пенсії досяг 55 років (а.с.6).

За результатами розгляду зазначеної заяви управлінням прийнято рішення від 17.09.2019 № 7608/03-23 «Про відмову в призначенні пенсії згідно з п.2 ч.2 ст.114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" ОСОБА_1 » у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу роботи (а.с. 11,59).

Відповідно до вищезазначеного рішення до пільгового стажу позивача не зараховані наступні періоди:

з 27.02.1985 по 07.09.1990 на посаді газозварника в колгоспі імені 50-річчя Компартії України (КСП Чугинське), оскільки згідно з витягом з єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань (КСП Чугинське) припинило свою діяльність 09.12.2004 за рішенням засновників. Комісією при головному управлінні Пенсійного фонду України в Луганській області відмовлено в зарахуванні до пільгового стажу періодів роботи у колгоспі імені 50-річчя Компартії України (КСП Чугинське) з 27.02.1985 по 31.12.1987 і з 01.01.1989 по 07.09.1990 у зв`язку з неможливістю визначення характеру роботи саме в шкідливих умовах праці з причин відсутності найменування посади за наданими архівними документами, які знаходяться на зберіганні в архівній установі. Також та не зараховано до пільгового стажу період роботи з 01.01.1988 по 31.12.1988 на посаді сантехника у зв`язку з тим, що Список 2 виробництв, цехів, професій і посад, робота в яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах і в пільгових розмірах, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 № 1173, що був чинний на період роботи заявника, зазначену посаду не передбачав.

З 01.07.1995 по 04.08.2003 на посаді електрогазозварника в обласному державному комунальному підприємстві «Луганськводпром», оскільки у трудовій книжці позивача за зазначений період відсутня інформація щодо проведення атестації робочого місця позивача, а взяти до уваги надану довідку про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній № 42 від 02.07.2018, копію наказу № 11 від 20.06.2015, архівну довідку № 41 від 02.07.2018, довідки № 38, 40 від 02.07.2018 та довідки про заробітну плату № 39, 37 від 02.07.2018 не має можливості, оскільки підприємство та первинні документи, на підставі яких видано довідки, знаходяться в «окремих районах Луганської області (ОРЛО)» та м.Луганську, які є в Переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, затвердженому розпорядженням Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2014 № 1085-р. Також в довідці № 42 невірно вказані Списки, які чинні на період роботи особи, що порушує норми пункту 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженому наказом Міністерства праці та соціальної політики від 18.11.2005 № 383.

В відомостях про спеціальний стаж в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування підтверджується період роботи позивача, що дає право на призначення пенсії за списком № 2, з 01.01.2002 по 31.12.2002, який зараховано відповідачем до його пільгового стажу.

З 20.10.2005 по 20.12.2005, з 10.01.2006 по 10.03.2006, з 30.10.2006 по 29.12.2006, з 06.03.2007 по 23.03.2009 на посаді електрогазозварника у Райгородському міжрайонному управлінні з експлуатації газового господарства акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи Луганськгаз», оскільки згідно з листом акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи Луганськгаз» № 01-02-38/1645 від 04.09.2019 усі первинні документи (у тому числі документи, підтверджуючі нарахування заробітної плати, накази з кадрової діяльності та інше) залишилися на неконтрольованій Україною території.

З 01.12.2015 по 15.04.2017 на посаді слюсаря з експлуатації та ремонту газового устаткування в акціонерному товаристві «Оператор газорозподільної системи Луганськгаз», оскільки згідно у зв`язку з відсутністю зайнятості повний робочий день.

Таким чином, відповідач дійшов висновку, що позивач має загальний стаж роботи 32 роки 02 місяці 22 дні, в тому числі 2 роки 01 місяць 24 дні пільгового стажу за списком № 2, якого недостатньо для призначення пенсії за віком на пільгових умовах за списком № 2.

Отже, спірними періодами пільгового стажу позивача є періоди роботи:

- у колгоспі імені 50-ти річчя Компартії України (КСП Чугинське) з 27.02.1985 по 31.12.1987 та з 01.01.1989 по 07.09.1990 на посаді газозварника;

- на державному комунальному підприємстві «Луганськводпром» з 01.07.1995 по 04.08.2003 на посаді електрогазозварника ;

- у Райгородському міжрайонному управлінні з експлуатації газового господарства акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи Луганськгаз» з 20.10.2005 по 20.12.2005, з 10.01.2006 по 10.03.2006, з 30.10.2006 по 29.12.2006, з 06.03.2007 по 23.03.2009 на посаді електрогазозварника;

- у відокремленому підрозділі «Станично-Луганський департамент Комунального підприємства Попаснянський районний водоканал» з 01.12.2015 по 15.04.2017 на посаді електрозварника.

Трудова книжка колгоспника НОМЕР_3 містить наступні записи про трудову діяльність позивача за спірні періоди (а.с.7,8, 41-49):

- Колгосп імені 50-ти річчя Компартії України (КСП Чугинське):

27.02.1985 прийнято в члени колгоспу;

07.09.1990 припинено членство в колгоспі у зв`язку з виїздом;

- Державне комунальне підприємство «Луганськводпром»:

01.07.1995 переведено електрогазозварником 4 розряду;

01.01.1999 переведено електрогазозварником 4 розряду на Деркульську виробничу дільницю;

04.08.2003 звільнено з посади за власним бажанням;

- Райгородське міжрайонне управління з експлуатації газового господарства акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи Луганськгаз»:

з 20.10.2005 по 20.12.2005 на посаді електрогазозварника 4 розряду на Станично-Луганській газовій ділянці;

з 10.01.2006 по 10.03.2006 на посаді електрогазозварника 4 розряду на Станично-Луганській газовій ділянці;

з 30.10.2006 по 29.12.2006 на посаді електрогазозварника 4 розряду на Станично-Луганській газовій ділянці;

з 06.03.2007 по 23.03.2009 на посаді електрогазозварника 4 розряду на Станично-Луганській газовій ділянці;

- Відокремлений підрозділ «Станично-Луганський департамент Комунального підприємства Попаснянський районний водоканал»:

01.12.2015 переведено на посаду електрозварника 5 розряду;

02.11.2015 за результатами атестації робочих місць професія електрозварник зайнятий різанням і ручним зварюванням дає право на пільгове пенсійне забезпечення знідно Списку №2 розділу ХХХІІІ, шифр 23200000-19756;

15.04.2017 звільнено у зв`язку зі скороченням штату працівників.

Зазначені записи завірені печатками підприємств та підписами відповідальних осіб, а також внесені відомості про документи, на підставі яких зроблені відповідні записи.

Для підтвердження пільгового стажу роботи у колгоспі імені 50-ти річчя Компартії України (КСП Чугинське) позивачем були надані до управління архівні довідки, видані комунальною установою "Об`єднаний трудовий архів Станично-Луганського району":

- від 14.05.2018 № 328, в якій зазначено, що позивач фактично відпрацював: у 1985 році - 225 днів, у 1986 році - 298 днів, у 1987 році - 309 днів, у 1988 році - 240 днів, 1989 році - 273 дні (а.с.50);

- від 14.05.2018 № 332, в якій зазначено, що 09 жовтня 1991 року колгосп імені 50-ти річчя Компартії України було перейменовано у колгосп "Чугинський" (протокол №2 загальних зборів колгоспників від 19.11.1991);

В зазначених довідках дійсно не міститься інформації щодо посади, яку займав позивач у колгоспі імені 50-ти річчя Компартії України (КСП Чугинське).

Для підтвердження пільгового стажу роботи у відокремленому підрозділі «Станично-Луганський департамент Комунального підприємства Попаснянський районний водоканал» в період з 01.12.2015 по 15.04.2017 позивач надав уточнюючу довідку від 16.09.2019 № 85, в якій зазначено, що в цей період ОСОБА_1 виконував газозварювальні роботи за посадою електрогазозварник 5 розряду, що передбачена Списком №2 розділ ХХХІІІ (а.с.86).

Зазначена довідка видана підприємством, що знаходиться на підконтрольній Україні території, містить всі необхідні реквізити, а також відомості про атестацію робочого місця позивача, що проведена на підставі наказу № 216 від 02.11.2015. Крім того, в довідці зазначено, що позивач за вказаною посадою працював повний робочий день.

Для підтвердження пільгового стажу роботи у державному комунальному підприємстві «Луганськводпром» в період з 01.07.1995 по 04.08.2003 позивач надав уточнююючу довідку від 02.07.2018 № 42, в якій зазначено, що в зазначений період ОСОБА_1 виконував роботи по різанню і ручному зварюванні за посадою електрогазозварник 4 розряду, що передбачена Списком №2 розділу ХХХІІІ (а.с.100).

Зазначена довідка видана обласним комунальним підприємством «Луганськводпром» (код ЄДРПОУ 00191572). Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі - ЄДРПОУ) місцезнаходження підприєства: 91047, Луганська область, місто Луганськ, квартал Пролетаріату Донбасу, будинок 166.

Також для підтвердження пільгового стажу роботи у державному комунальному підприємстві «Луганськводпром» в період з 01.07.1995 по 04.08.2003 позивачем надані первинні документи, на підставі яких видано уточнюючу довідку, а саме: наказ від 20.06.2015 № 11, наказ від 08.10.2003 № 11/6150, наказ від 05.06.2003 № 101а "Про результати атестації робочих місць за умовами праці" з переліком відповідних посад, довідки від 02.07.2018 № 39 та № 37 про заробітну плату для обчислення пенсії, довідки від 02.07.2018 № 40 та № 38 (а.с.101-109).

Довідка та первинні документи завірені підписами посадових осіб та печаткою підприємства.

Суд вирішує справу на підставі таких вимог чинного законодавства.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 62 Закону передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України № 63 від 12 серпня 1993 року затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі по тексту Порядок).

Пунктом 1 Порядку передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Підпунктом 1 пункту 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, визначено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці 1 цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбачених Законом України "Про пенсійне забезпечення".

Порядок пенсійного забезпечення осіб, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених законодавством, що діяло раніше, визначається статтею 100 даного Закону.

Згідно статті 100 Закону України "Про пенсійне забезпечення" особам, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених раніше діючим законодавством, пенсії за віком призначаються на таких умовах: а) особам, які мають на день введення в дію цього Закону повний стаж на зазначених роботах, що давав право на пенсію на пільгових умовах, пенсії в розмірах, передбачених цим Законом, призначаються відповідно до вимог за віком і стажем, встановлених раніше діючим законодавством; б) особам, які не мають повного стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, вік, необхідний для призначення пенсії відповідно до статті 12, знижується пропорційно наявному стажу в порядку, передбаченому статтями 13-14 цього Закону, виходячи з вимог цього стажу, встановлених раніше діючим законодавством.

Відповідно до підпункту 2 пункту 2.1. Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за № 1566/11846, до заяви про призначення пенсії, серед іншого, додаються документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 № 637.

Отже, додаткові документи для підтвердження стажу роботи вимагаються лише у разі відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.

Пунктом 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 № 383, зареєстрованого в Міністерстві юстиції 01.12.2005 за № 1451/11731, передбачено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що були чинними на період роботи особи. При цьому, до пільгового стажу роботи зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати внесення цієї посади чи професії до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 № 162 "Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах" (яка була чинною у спірний період трудового стажу), затверджено Список № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, у розділі I "Гірничі роботи" Списку № 1 передбачена посада електрослюсаря.

Таким чином, з викладених норм законодавства вбачається, що правовою підставою для виникнення в особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" є набуття нею відповідного стажу при виконанні робіт, передбачених Списком № 2.

При цьому, за правилами застосування Списку № 2, визначеними у наведених вище правових нормах, якщо пільгова робота виконувалася до 31.12.1991, то застосовується Список № 2, затверджений постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 № 1173; якщо виконання пільгової роботи продовжувалося після 01.01.1992 або розпочато після цієї дати, але не більше як до 11.03.1994, то застосовується Список № 2, затверджений постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26.01.1991 № 10; якщо пільгова робота продовжувалася після 11.03.1994 або розпочата після цієї дати, але не більше як до 16.01.2003, то застосовується Список № 2, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 № 162.

Суд зазначає, що згідно із п. 4.2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637, результати атестації (як вперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, впродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінювались докорінно умови і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умов і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація.

При цьому, положеннями п. 4.3 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637, визначено, що у разі підтвердження цього права за результатами атестації, вперше проведеної до 21 серпня 1992 року (впродовж 5 років після введення в дію Порядку проведення атестації робочих місць), до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, зараховується весь період роботи на даному підприємстві у виробництвах, передбачених Списками, тобто період роботи із шкідливими умовами праці, до дати видання наказу на підприємстві про результати проведення атестації та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням пункту 4.2 цього Порядку.

В той же час, як передбачено пунктом 4.5 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637, якщо ж атестація з 21 серпня 1992 року не проводилася чи за результатами атестації, вперше проведеної після 21 серпня 1997 року, право не підтвердилось, до пільгового стажу зараховується лише період роботи із шкідливими умовами праці на даному підприємстві, в установі чи організації до 21 серпня 1992 року включно, тобто до набуття чинності Порядком проведення атестації робочих місць. У такому ж порядку зараховується пільговий стаж, якщо за результатами атестації, вперше проведеної до 21 серпня 1997 року, право на пільгове пенсійне забезпечення не підтвердилось.

Постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 р. №442 затверджено Порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці, пунктом 2 якого визначено, що відповідно до ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" пенсії за віком на пільгових умовах за Списками № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення, затверджуваними Кабінетом Міністрів України, а також пенсії, що можуть встановлюватися підприємствами й організаціями за рахунок власних коштів працівникам інших виробництв, професій та посад залежно від умов праці, призначаються за результатами атестації робочих місць.

Суд зазначає, що атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання відповідно до Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці та розробленими на його виконання Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України від 01.09.1992 р. № 41.

З аналізу вище вказаних нормативних актів вбачається, що атестація робочих місць полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах. Порядок та умови проведення такої атестації набули чинності з 21.08.1992

В записах трудової книжки позивача за період з 27.02.1985 по 07.09.1990 в колгоспі імені 50-річчя Компартії України (КСП Чугинське) не зазначено, яку саме посаду займав позивач, надані позивачем архівні довідки також не містять найменування посади, яку він займав. Отже, з огляду на зазначене не можливо визначити характер роботи позивача в спірний період.

Записи трудової книжки позивача за періоди роботи з 20.10.2005 по 20.12.2005, з 10.01.2006 по 10.03.2006, з 30.10.2006 по 29.12.2006, з 06.03.2007 по 23.03.2009 у Райгородському міжрайонному управлінні по експлуатації газового господарства акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи Луганськгаз» на посаді електрогазозварника не містять запису про проведення атестації робочого місця позивача в зазначені періоди, уточнючі довідки для підтвердження проведення атестації робочого місця не надано, у зв`язку з залишенням первинних документів на неконтрольованій Україною території. Таким чином, також не можливо визначити характер роботи позивача в зазначені періоди.

Отже, позивач не представив суду належних доказів та не довів правомірність своїх вимог стосовно зарахування йому до пільгового стажу періодів роботи з з 27.02.1985 по 07.09.1990 в колгоспі імені 50-річчя Компартії України (КСП Чугинське) та з 20.10.2005 по 20.12.2005, з 10.01.2006 по 10.03.2006, з 30.10.2006 по 29.12.2006, з 06.03.2007 по 23.03.2009 у Райгородському міжрайонному управлінні по експлуатації газового господарства акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи Луганськгаз».

Відповідно до статті 62 Закону України від 05.11.1991 № 1788-ХІІ « Про пенсійне забезпечення» та згідно з пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Судом встановлено, що записи трудової книжки позивача не містять інформації щодо проведення атестації робочого місця позивача для підтвердження пільгового характеру роботи в період з 01.07.1995 по 04.08.2003.

За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки, або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно з п.20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року № 637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугою років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їхніх правонаступників. Тобто, документом, що підтверджує пільговий стаж є довідка, уточнююча пільговий характер роботи. Такі довідки є обов`язковими, оскільки в трудових книжках не зазначається у яких умовах працювали особи і чи були вони зайняті певними роботами або на певних виробництвах протягом повного робочого дня. Час, відпрацьований в умовах, передбачених Списками, обліковується власником або уповноваженим ним органом.

Період, який підлягає зарахуванню до пільгового стажу роботи, визначає підприємство та зазначається в довідці.

У довідці має бути зазначено: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу, професію або посаду, характер виконуваної роботи, первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видано таку довідку.

Судом встановлено, що надана позивачем уточнююча довідка від 02.07.2018 № 42, видана обласним комунальним підприємством «Луганськводпром» про підтвердження трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній, містить всі необхідні відомості, передбачені Порядком № 637, щодо роботи позивача в період з 01.07.1995 по 04.08.2003 на пільгових умовах, а також позивачем надано наказ про проведення атестації його робочого місця № 101а від 05.06.2003 (а.с.100,103,104).

Щодо посилань відповідача на неможливість врахування зазначеної довідки при призначенні пенсії позивачу у зв`язку з тим, що її видано підприємством, яке знаходиться в м. Луганську, тобто на непідконтрольній українській владі території, суд зазначає наступне.

Указом Президента України № 405/2014 від 14.04.2014 введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 "Про невідкладні заходи щодо боротьби з терористичною загрозою і збереження територіальної цілісності України".

Статтею 1 Закону України від 02 вересня 2014 року № 1669-VII "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" встановлено, що період проведення антитерористичної операції - час між датою набрання чинності Указом Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 05/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України; територія проведення антитерористичної операції - територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014.

Розпорядженням КМУ від 02.12.2015 №1275-р затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, у який у розділі Луганська область у пункті Міста обласного значення (у тому числі всі населені пункти, які адміністративно підпорядковані міським радам цих міст) включено м. Луганськ.

Розпорядженням КМУ №1085-р від 07.11.2014 затверджено Перелік населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, до якого включено у тому числі місто Луганськ.

Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

У Консультативному висновку Міжнародного суду ООН від 21 червня 1971 року "Юридичні наслідки для держав щодо триваючої присутності Південної Африки у Намібії" зазначено, що держави члени ООН зобов`язані визнавати незаконність і недійсність триваючої присутності Південної Африки в Намібії, але "у той час як офіційні дії, вчинені урядом Південної Африки від імені або щодо Намібії після припинення дії мандата є незаконним і недійсним, ця недійсність не може бути застосована до таких дій як, наприклад реєстрації народжень, смертей і шлюбів". Так, у справі "Лоізіду проти Туреччини" (Loizidou v. Turkey 18.12.1986 &45) ЄСПЛ обмежився коротким пунктом посилання на відповідний пункт названого висновку Міжнародного суду, то, у правах Кіпр проти Туреччини" ( Cyprus v. Nurkey 10.05/2001) та Мозер проти Республіки Молдови та Росії" (Mozer v. The Republic of Moldova and Russia 23.02.2016) він приділив значну увагу аналізу цього висновку та в подальшої міжнародної практики. При цьому, ЄСПЛ констатував, що Консультативний висновок Міжнародного Суду, що розуміється в сукупності з виступами і поясненнями деяких членів суду, чітко показує, що в ситуаціях, подібних до тих, що наводяться в цій справі, зобов`язання ігнорувати, не брати до уваги дії існуючих de fackto та інститутів (окупаційної влади) далеко від абсолютного. Для людей, що проживають на цій території, життя триває. І це життя потрібно зробити більш стерпним і захищеним фактичною владою, включаючи їх суди; і виключно в інтересах жителів цієї території дії згаданої влади, які мають відношення до сказаного вище, не можуть просто ігноруватися третіми країнами або міжнародними організаціями, особливо судами, в тому числі й цим (ЄСПЛ). Вирішити інакше, означало б зовсім позбавити людей, що проживають на цій території, всіх їх прав щоразу, коли вони обговорюються в міжнародному контексті, що означало б позбавлення їх навіть мінімального рівня прав, які їм належать" ( Cyprus v. Turkey 10.05.2001&92).

Спираючись на сформульований у вищезазначеній справі підхід, Європейський суд з прав людини у справі "Мозер проти Республіки Молдови та Росії" (Mozer v. The Republic of Moldova and Russia, 23.02.2016) зауважив, що "першочерговим завданням для прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних Сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної Сторони [тобто є окупованою]".

Відповідно до Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" від 15.04.2014 № 1207-VII та постанови Верховної Ради України "Про визнання окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей тимчасово окупованими територіями" від 17.03.2015 № 254-VIII, територію Автономної Республіки Крим та окремі райони, міста, селища і села Донецької та Луганської області, визнано тимчасово окупованими територіям.

Згідно з частиною 2 та частиною 3 статті 9 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України", будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом.

Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.

Таким чином, суд вважає за можливе застосувати названі загальні принципи ("Намібійські винятки"), сформульовані в рішеннях Міжнародного суду ООН та Європейського суду з прав людини, в контексті оцінки уточнюючої довідки № 5/58 від 20.10.2016, виданої установою, що знаходяться на окупованій території, як доказ, оскільки суд розуміє, що можливості збору доказів на окупованій території можуть бути істотно обмеженими, у той час як встановлення цього факту має істотне значення для реалізації цілої низки прав людини, включаючи право на пенсійне забезпечення.

Таким чином, суд приймає довідку від 02.07.2018 № 42, видану обласним комунальним підприємством «Луганськводпром», яка підтверджує пільговий період роботи позивача у період з 01.07.1995 по 04.08.2003.

Також позивачем було подано уточнюючу довідку від 16.09.2019 № 85, видану відокремленим підрозділом «Станично-Луганський департамент Комунального підприємства Попаснянський районний водоканал» для підтвердження пільгового періоду роботи з 01.12.2015 по 15.04.2017, яка містить всі необхідні відомості передбачені Порядком № 637 та кореспондується з записами трудової книжки позивача щодо зазначеного спірного періоду.

У вказаній довідці прямо зазначено, що позивач працював на цій посаді повний робочий день, отже є всі необхідні, передбачені чинним законодавством, підстави для зарахування вказаного періоду роботи до пільгового стажу позивача.

Враховуючи вище викладене, беручи до уваги те, що подані позивачем довідки містять усі необхідні відомості про період роботи позивача, які не суперечать відомостям зазначеним в трудовій книжці позивача, суд дійшов висновку, що у відповідача були відсутні підстави їх не враховувати.

Крім того суд зазначає, що неможливість відповідача провести перевірку відповідності записів довідок первинним документам, не повинна покладати надмірного тягаря та обов`язку на позивача, оскільки довідка містить усі необхідні реквізити та відомості передбачені Порядком № 637, а також, підтверджується записами трудової книжки позивача.

Аналогічні за змістом висновки з приводу подібних правовідносин відображені у постанові Верховного Суду від 23.01.2018 року (справа №583/392/17).

Зважаючи на те, що відповідач під час розгляду заяви позивача про призначення пенсії безпідставно не врахував уточнюючі довідки від 02.07.2018 № 42 та від 16.09.2019 № 85, суд дійшов висновку, про необхідність визнання рішення управління Пенсійного Фонду України в Станично-Луганському районі Луганської області від 17.09.2019 "Про відмову в призначенні пенсії на пільгових умовах за віком згідно з п.2 ч.2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» ОСОБА_1 " протиправним та скасування його.

Відповідно до пункту 2 частини другої статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Згідно з частиною третьою статті 245 КАС України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Частиною четвертою цієї статті визначено, що у випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Статтею 58 Закону № 1058-IV визначено, що Пенсійний фонд є органом, який призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати. Тобто, територіальний орган Пенсійного фонду має виключну компетенцію у питаннях призначення (переведення з одного виду пенсії на інший) та перерахунку пенсії. Повноваження територіального органу Пенсійного фонду у питаннях зарахування періодів роботи до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії, є дискреційними. Відповідно суд не повноважний втручатися до таких повноважень і не може підміняти територіальний орган Пенсійного фонду, уповноважений на виконання функцій з розрахунку та призначення пенсій громадянам, у питаннях призначення (переведення з одного виду пенсії на інший) та перерахунку пенсії.

У позовній заяві позивач просить суд вважати днем подання заяви про призначення пенсії 21.05.2019, оскільки саме 21.05.2019 позивач намагався подати відповідну заяву через портал Пенсійного фонду України. Зі скарги позивача від 03.06.2019 вбачається, що працівники пенсійного органу повідомили позивачу 03.06.2019 про неможливість відправлення заяв через портал ПФУ у зв`язку з перезапуском програми. Доказів про подання заяви про призначення пенсії 21.05.2019 позивачем суду не надано, матеріали пенсійної справи позивача також не містять відомостей щодо звернення позивача саме 21.05.2019. Натомість в матеріалах пенсійної справи міститься заява позивача від 18.06.2019 про призначення йому пенсії, написана ним особисто, за результатами розгляду якої і було прийнято оскаржуване рішення.

Отже, з огляду на зазначене датою звернення позивача з заявою про призначення пенсії є саме 18.06.2019.

Враховуючи вищезазначене, суд вважає за необхідне зобов`язати управління Пенсійного Фонду України в Станично-Луганському районі Луганської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 18.06.2019 про призначення пенсії за Списком № 2 відповідно до пункту 2 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Таким чином, позовні вимоги суд задовільняє частково.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.

Ухвалою суду від 19.11.2019 позивачу відстрочену сплату судового збору у сумі 768,40 грн до ухвалення судового рішення (а.с.1,2).

Згідно з частиною третьою статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених вимог.

Оскільки позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, суд вважає за необхідне судовий збір у розмірі 384,20 грн стягнути до Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань відповідача та судовий збір у сумі 384,20 грн стягнути з позивача до Державного бюджету України.

На підставі викладеного, керуючись статтями 72-77, 90, 132, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Станично-Луганському районі Луганської області про визнання рішення протиправним та зобов`язання вчинити певні дії - задовільнити частково.

Визнати противоправним та скасувати рішення управління Пенсійного Фонду України в Станично-Луганському районі Луганської області від 17.09.2019 "Про відмову в призначенні пенсії на пільгових умовах за віком згідно з п.2 ч.2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» ОСОБА_1 ".

Зобов`язати управління Пенсійного Фонду України в Станично-Луганському районі Луганської області (ЄДРПОУ: 21792637; місце знаходження: 93600, Луганська область, смт. Станиця Луганська, вул. 1 Травня, 20) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ; місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) від 18.06.2019 про призначення пенсії за віком згідно з пунктом 2 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням правової оцінки наданої судом.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити за необгрунтованістю.

Стягнути зі ОСОБА_1 до Державного бюджету України судовий збір у сумі 384,20 грн (триста вісімдесят чотири гривні 20 копійок).

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань управління Пенсійного Фонду України в Станично-Луганському районі Луганської області до Державного бюджету України судовий збір в сумі 384,20 грн (триста вісімдесят чотири гривні 20 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 24 грудня 2019 року.

Суддя В.С. Шембелян