Рішення № 86869502, 04.12.2019, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

04 грудня 2019 року о/об 12 год. 42 хв.Справа № 280/2172/19 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Татаринова Д.В., за участю секретаря судового засідання Малої Т.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Казенного підприємства “Науково-виробничий комплекс “Іскра” (69071, Запорізька обл., м. Запоріжжя, вул. Магістральна, буд. 84 ідентифікаційний код 14313866)

до Офісу Великих платників податків Державної фіскальної служби (04119, м. Київ, вулиця Дегтярівська, буд. 11-Г, ідентифікаційний код 39440996) в собі відокремленого підрозділу: Запорізького управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (69035, Запорізька обл., м. Запоріжжя, проспект Соборний, буд. 190 А, код ЄДРПОУ 40980046)

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

за участі представників сторін:

від позивача - Грицай Д.Ю.

(діє на підставі ордеру серія ЗП № 026128)

від відповідача - Скорженко А.П.

(діє на підставі довіреності № 15081/9/28-10-10-18 від 27.12.2018 року)

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов Казенного підприємства «Науково-виробничий комплекс «Іскра» (далі - позивач) до Офісу Великих платників податків Державної фіскальної служби в собі відокремленого підрозділу: Запорізького управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000274707 від 31 січня 2019 року (форма «Р»).

Ухвалою судді від 14 травня 2019 року провадження у справі відкрито за правилами загального позовного провадження, а підготовче засідання призначено на 19 червня 2019 року.

Ухвалою суду від 19 червня 2019 року провадження у справі зупинено до 02 липня 2019 року.

02 липня 2019 року провадження у справі поновлено, про що постановлено відповідну ухвалу суду.

Разом з тим, ухвалою суду від 02 липня 2019 року провадження у справі зупинено до 04 вересня 2019 року.

04 вересня 2019 року провадження у справі поновлено, про що постановлено відповідну ухвалу суду.

Разом з тим, 04 вересня 2019 року ухвалою суду провадження у справі зупинено до 23 жовтня 2019 року.

23 жовтня 2019 року провадження у справі поновлено, про що постановлено відповідну ухвалу суду.

23 жовтня 2019 року в підготовчому засіданні протокольною ухвалою суду, за письмовими згодами всіх учасників справи, призначено справу до судового розгляду по суті на 23 жовтня 2019 року після закриття підготовчого провадження, а у розгляді справи по суті оголошено перерву 13 листопада 2019 року.

Ухвалою суду від 13 листопада 2019 року провадження у справі зупинено до 04 грудня 2019 року.

Ухвалою суду від 04 грудня 2019 року провадження у справі поновлено.

Відповідно до статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) 04 грудня 2019 року сторонам проголошено вступну та резолютивну частину рішення та оголошено про час виготовлення рішення у повному обсязі.

Позовна заява обґрунтована тим, що висновки податкової перевірки, на підставі яких прийнято оскаржуване податкове повідомлення рішення №0000274707 від 31 січня 2019 року є протиправними, оскільки ведення обліку первинних документів контрагентами позивача в процесі співробітництва з їх власними постачальниками є за межами впливу, контролю та відповідальності Казенного підприємства “Науково-виробничий комплекс “Іскра”. Вказує, що законодавець не закріплює за платниками податків обов`язку дослідження господарських операцій контрагентів з їх постачальниками, а покладає на них лише обов`язок ведення бухгалтерського обліку, складання звітності про фінансово-господарську діяльність, забезпечення та зберігання її в терміни, визначені законодавством. Законні підстави покладення відповідальності на КП «НВК «Іскра» за невиконання обов`язку щодо належного ведення бухгалтерського обліку в процесі господарювання з їх власними контрагентами або виробниками продукції в акті перевірки не зазначені, а отже є необ`єктивними. Крім того, вказує на те, що описані факти розриву ланцюга постачання є лише спробою податкового органу перекласти відповідальність інших контрагентів, з якими КП «НВК «Іскра» безпосередніх взаємовідносин не мало, саме на підприємство позивача. Описані факти відсутності в постачальників власних або орендованих складських, офісних, виробничих приміщень, значних трудових ресурсів не є достатньою підставою для прийняття рішення про безтоварність господарських операцій. Виходячи зі змісту договорів постачання (фактично перепродажу товару), які полягають в організації передачі товару, для їх виконання не обов`язково мати значну кількість працівників, наявність основних фондів та складських приміщень, для досягнення результатів економічної діяльності, контрагентам фактично достатньо мати обігові кошти для сплати послуг перевізника.

В судовому засіданні просить суд позовні вимоги задовольнити повністю.

Представник Офісу Великих платників податків Державної фіскальної служби в собі відокремленого підрозділу: Запорізького управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби в судовому засіданні проти адміністративного позову заперечив з підстав, викладених у письмовому відзиві (вх.№24933 від 19 червня 2019 року), відповідно до якого зазначено, що при проведенні перевірки встановлено, що КП «НВК «Іскра» при формуванні податкового кредиту січня- квітня 2018 року неправомірно враховано суму ПДВ у розмірі 2 809 110 грн., у зв`язку з включенням податкових накладних по ТОВ «Норма», ТОВ "Фірма Клич», ПП «ВКФ Промзварка», ТОВ «ТД Еталон», ТОВ «Електрон-експерт». Вказує, що по ТОВ "Електрон-експерт" встановлено відсутність факту (джерела) законного походження, введення в обіг та реально задекларованого виробництва товарів - виробів ОПУ-ООО, конденсаторів. Внаслідок чого за жодних умов неможливе здійснення ТОВ "Електрон-експерт" операцій з постачання виробів ОПУ-ООО, конденсаторів в адресу КП НВК Іскра". Щодо господарських взаємовідносин позивача та ТОВ "Фірма Клич" встановлено відсутність факту (джерела) законного походження, введення в обіг та реально задекларованого виробництва товарів - виробу ОПУ-ООО з редуктором ОПУ 050, приладів ФВП2-14А, приладів ФПВН2-399-3,0. Внаслідок чого за жодних умов неможливе здійснення ТОВ «Фірма Клич» операцій з постачання виробу ОПУ-ООО з редуктором ОПУ 050, приладів ФВП2-14А, приладів ФПВН2-399-3.0 в адресу КП НВК Іскра". Також вказує, що по ТОВ «Норма» та ПП «ВКФ Промзварка», ТОВ «ТД Еталон» встановлено відсутність факту (джерела) законного походження, введення в обіг та реально задекларованого виробництва запчастин та комплектуючих. Внаслідок чого за жодних умов неможливе здійснення ТОВ "Норма" операцій з постачання запчастин та комплектуючих в адресу КП НВК «Іскра».

В судовому засіданні представник Офісу Великих платників податків Державної фіскальної служби в собі відокремленого підрозділу: Запорізького управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи суд встановив наступні обставини.

На підставі направлень від 12 грудня 2018 року № 219, № 220 виданого Запорізьким управлінням Офісу великих платників податків, на підставі підпункту 78.1.12 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України та на підставі наказу Державної фіскальної служби України від 05 грудня 2018 року № 804 «Про проведення документальної позапланової перевірки КГГ "НІЖ "Іскра", наказу Офісу великих платників податків ДФС від 11 грудня 2018 року № 2312, проведена документальна позапланова виїзна перевірка Казенного підприємства «Науково - виробничий комплекс «Іскра» код 14313866 з питань правомірності відображення в податковій звітності з ПДВ за січень-квітень 2018 року господарських операцій з ТОВ «Норма», ТОВ «Фірма Клич», ПП «ВКФ Промзварка», ТОВ «ТД Еталон» ТОВ «Електрон-експерт».

Перевірка проводилась у період з 17 грудня 2018 року по 29 грудня 2018 року.

У висновках акту перевірки вказано що позивачем порушено: пункт 198.1, пункт 198.2, пункт 198.3 статті 198, пункт 200.1, пункт 200.2 статті 200 Податкового Кодексу України - КП НВК "ІСКРА" занижено суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті до бюджету за квітень 2018 року у розмірі 2 809 110 грн.

За наслідками проведеної перевірки податковим органом складено акт перевірки № 2/28-10-47-07/14313866 від 09 січня 2019 року «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки Казенного підприємства «Науково - виробничий комплекс «Іскра» (код 14313866) з питань правомірності відображення в податковій звітності з ПДВ за січень-квітень 2018 року господарських операцій з ТОВ «Норма», ТОВ «Фірма Клич», ПП «ВКФ Промзварка», ТОВ «ТД Еталон» ТОВ «Електрон-експерт».

На підставі акту перевірки № 2/28-10-47-07/14313866 від 09 січня 2019 року податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення №0000274707 від 31 січня 2019 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість у сумі 2 809 110,00 грн. та застосовані штрафні санкції у сумі 1 404 555,00 грн.

Не погоджуючись з таким рішенням відповідача, позивач звернувся до суду з позовною заявою.

Враховуючи викладене, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає за необхідне зазначити про таке.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з приписів частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС), відповідно до яких у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оскільки підставою прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення стали висновки акту перевірки, для вирішення позовних вимог суд вважає необхідним дослідити обґрунтованість цих висновків.

Відповідач обґрунтовує свою правову позицію вказуючи на те, що по ТОВ "Електрон- експерт" встановлено відсутність факту (джерела) законного походження, введення в обіг та реально задекларованого виробництва товарів - виробів ОПУ-ООО, конденсаторів. Внаслідок чого за жодних умов неможливе здійснення ТОВ "Електрон- експерт" операцій з постачання виробів ОПУ-ООО, конденсаторів в адресу КП НВК Іскра". Щодо господарських взаємовідносин позивача та ТОВ "Фірма Клич" встановлено відсутність факту (джерела) законного походження, введення в обіг та реально задекларованого виробництва товарів - виробу ОПУ-ООО з редуктором ОПУ 050, приладів ФВП2-14А, приладів ФПВН2-399-3,0. Внаслідок чого за жодних умов неможливе здійснення ТОВ «Фірма Клич» операцій з постачання виробу ОПУ-ООО з редуктором ОПУ 050, приладів ФВП2-14А, приладів ФПВН2-399-3.0 в адресу КП НВК Іскра". Також вказує, що по ТОВ «Норма» та ПП «ВКФ Промзварка», ТОВ «ТД Еталон» встановлено відсутність факту (джерела) законного походження, введення в обіг та реально задекларованого виробництва запчастин та комплектуючих. Внаслідок чого за жодних умов неможливе здійснення ТОВ "Норма" операцій з постачання запчастин та комплектуючих в адресу КП НВК Іскра".

Однак, суд не погоджується з такими мотивами, як на підставу збільшення позивачу суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 2 809 110,00 грн. та застосування штрафних санкції у сумі 1 404 555,00 грн. на підставі наступного.

Згідно з частиною 1 статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини 1 та частини 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами, їх об`єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності (надалі - підприємства), установ та організацій, основна діяльність яких фінансується за рахунок коштів бюджету (надалі - установи) врегульовано Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за № 168/704.

Згідно з підпунктом 2.1, підпунктом 2.2 пункту 2 Положення первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів. Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. Для контролю та впорядкування обробки інформації на основі первинних документів можуть складатися зведені документи (далі - первинні документи).

Суд зазначає, що матеріали справи містять необхідні документи на підтвердження здійснення фінансово-господарських відносин позивача з контрагентами в періоді, що перевірявся, які відповідають вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», та містять у собі відомості щодо змісту та обсягу проведених операцій.

У податкового органу зауваження до наданих до перевірки первинних документів відсутні. Висновки акту фактично гуртуються на інформації інтернет – ресурсу «Єдиний реєстр судових рішень»; податкової інформації від 20 вересня 2018 року № 745/20-40-14-11-12/37094728, отриману від ГУ ДФС у Харківській області щодо ТОВ «Електрон - Експерт» (код 37094728) за звітний період декларування ПДВ, а також виписки та реєстрації податкових накладних, відповідних даних ЄРПН: грудень 2016 року, січень, квітень, травень, серпень, вересень, жовтень 2017 року, квітень, травень, червень 2018 року; листа ГУ ДФС у Харківській області від 08 жовтня 2018 року № 19458/7/28-40-14-09-14 щодо ТОВ «Електрон - Експерт» (код 37094728); податкову інформацію від 03 січня 2018 року № 12/20-40-14-11-12, отриману від ГУ ДФС у Харківській області щодо ТОВ «Фірма «Клич» (податковий номер 21184174) за звітний період декларування ПДВ серпень, вересень 2017 року, з питань проведення фінансово – господарських операцій з ТОВ «Кріон Плас» (податковий номер 41375675) за серпень 2017 року, з ТОВ «Аскалія» (податковий номер 41461837) за вересень 2017 року; лист СУ ФР ГУ ДФС у Запорізькій області від 13 вересня 2018 рокеу № 4269/23-02 щодо ТОВ «Норма» код 20474579; Лист ГУ ДФС у Запорізькій області від10 жовтня 2018 року № 11512/7/08-01 щодо ТОВ «Норма» код 20474579; податкова інформація від 11 червня 2018 року № 176/08-01-14-08/20474579, отриману від ГУ ДФС у Запорізькій області щодо ТОВ «Норма» код 20474579; службові міжрегіонального оперативного управління Офісу ВПП ДФС № 68646/28-10-21-12 від 12 листопада 2018 року, № 73857/28-10-21-12-01 від 04 грудня 2018 року (пункт 2.7 акту перевірки).

Також, суд звертає увагу, що згідно з підпунктом 180.1.1 пункту 180.1 статті 180 Податкового кодексу України платником податку є будь-яка особа, що провадить або планує провадити господарську діяльність і реєструється за своїм добровільним рішенням як платник податку у порядку, визначеному статтею 183 цього розділу.

Суд встановив, що позивач та його контрагент на момент здійснення вказаних господарських операцій були платниками податків.

Відповідно до пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів на митну територію України; г) вивезення товарів за межі митної території України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Згідно з пунктом 187.1 статті 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України. Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Таким чином, відповідно до зазначених правових норм, з моменту списання коштів з банківського рахунка позивача або отримання ним товару від контрагента, що підтверджується податковими накладними, у нього виникло право на віднесення сум податку по операціях з цим контрагентом до складу свого податкового кредиту.

Таким чином, для підтвердження включення сум сплаченого податку на додану вартість у складі ціни за придбаний товар (роботи, послуги) до складу податкового кредиту необхідні первинні документи, оформлені відповідно до вимог Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні».

Господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства. Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов`язкова ознака господарської операції також передбачена нормами Кодексу.

При розгляді справи та матеріалів, судом звернуто увагу на дослідження обставин реальності здійснення господарських операцій платника податку, на підставі яких таким платником були сформовані дані податкового обліку.

Необхідно звернути увагу на те, що поставка товарів для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на додану вартість має бути фактично здійснена і підтверджена належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Судом встановлено, що позивач мав господарські взаємовідносини з: ТОВ «Норма», ТОВ «Фірма Клич», ПП «ВКФ Промзварка», ТОВ «ТД Еталон», ТОВ «Електрон-експерт».

В судовому засіданні судом досліджено:

- первинні документи по господарським взаємовідносинам позивача з ТОВ «Норма»: видаткові накладні, приходні ордери, подорожні листи;

- первинні документи по господарським взаємовідносинам позивача з ПП «ВКФ Промзварка»: накладні, приходні ордери, експрес-накладні «НоваПошта»;

- первинні документи по господарським взаємовідносинам позивача з ТОВ «ТД Еталон»: видаткові накладні, експрес-накладні «НоваПошта», приходні ордери.

- первинні документи по господарським взаємовідносинам позивача з ТОВ «Електрон-Експерт»: видаткові накладні, приходні ордери, товарно-транспортні накладні;

- первинні документи по господарським взаємовідносинам позивача з ТОВ «Фірма Клич»: видаткові накладні, приходні ордери, експрес накладні «НоваПошта», товарно-транспортні накладні.

Суд не погоджується з викладеною думкою інспектора ревізора про те, що відсутність сертифікатів якості є ознакою порушення податкового законодавства, оскільки сертифікат якості не є первинним бухгалтерським документом, що підтверджує реальність здійснення господарської операції, а лише свідчать про якість товару та не є обов`язковими при формуванні платником податку витрат та податкових зобов`язань, податкового кредиту з податку на додану вартість. Відсутність таких документів не позбавляє позивача права на формування витрат та податкового кредиту за наявності належно оформленої податкової накладної, виданої покупцю продавцем товару та зареєстрованої в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановленому податковим законодавством порядку.

Відповідачем також не подано жодних доказів на підтвердження наявності рішення суду, яке набрало законної сили, яким встановлено фіктивність ТОВ «Норма» та ПП «ВКФ «Промзварка», що має безпосереднє значення для надання висновку щодо діяльності господарюючих суб`єктів. Також податковим органом не надано рішень суду за наслідками розгляду кримінальних справ по статтям 205, 368 КК України відносно господарської діяльності ПП «ВКФ «Промзварка», ТОВ «ТД «Еталон», ТОВ «Фірма Клич», ТОВ «Норма», ТОВ «Електрон-експерт».

Суд звертає увагу на те, що контролюючий орган в акті перевірки № 2/28-10-47-07/14313866 від 09 січня 2019 року не зазначає наявність вироків суду щодо фіктивної діяльності підприємств, а посилається виключно на ухвали слідчих суддів/суду на дозвіл проведення слідчих дій передбачених КПК України.

Таким чином відомості щодо обставин протиправної діяльності контрагентів, зазначені в цих рішеннях є лише суб`єктивною думкою органу досудового розслідування, що висловлена в відповідних клопотаннях про проведення слідчих дій та впливає лише на прийняття рішення про доцільність чи недоцільність надання дозволу на проведення слідчих дій заявником, та не є фактами що встановлені рішеннями суду що набрало законної сили.

Окрім того, суд також зауважує, що під час проведення господарських операцій платник податків може бути і необізнаним стосовно дійсного стану правосуб`єктності своїх контрагентів і реально отримати від них товари (роботи чи послуги), незважаючи на те, що контрагенти можливо і мають наміри щодо порушення податкового законодавства.

Слід зазначити, що навіть відсутність нерухомого майна, трудових ресурсів або автотранспорту не може свідчити про відсутність можливості здійснювати господарську діяльність, оскільки нерухомість може бути орендована, трудові ресурси можуть залучатися на підставі договорів підряду, а перевезення, як вбачається із наданих позивачем документів, здійснювалося третіми особами-перевізниками, що підтверджується експрес накладними.

Зауваження відповідача, щодо експрес-накладних юридичної особи «НОВА ПОШТА», суд не приймає, оскілки така накладна складалась не позивачем, або його контрагентом, а підприємством, яке надає послуги по транспортуванню товарів. У розглядуваному випадку не йдеться включення витрат до складу податкового кредиту за надання послуг кур`єрською доставкою «НОВА ПОШТА». Тому й яким чином складено її третьою особою у даному випадку не впливає на формування бюджетного відшкодування по господарським взаємовідносинам позивача з його контрагентами.

Щодо оголошеної цінності вантажу, то суд зазначає вона не впливає на вартість товару, оскільки вартість товару визначається продавцем відповідно до первинних документів. Оголошена цінність товару не може впливати на визначення вартості товару по господарським взаємовідносинам позивача та його контрагентами.

Суд погоджується з твердженням позивача про те, що КП «НВК Іскра» як платник податку, самостійно несе відповідальність за достовірність і своєчасність обчислення та внесення ним податку до бюджету відповідно до законодавства України і не може нести відповідальність за порушення контрагентами правил здійснення господарської діяльності та/або податкової дисципліни. У разі якщо контрагентами були допущені порушення норм податкового чи норм іншого законодавства, зокрема і щодо подання звітності та декларування податкових зобов`язань, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цих осіб.

Положення Податкового кодексу України не ставлять у залежність право платника податку на податковий кредит від фактичної сплати сум податків до бюджету постачальниками товарів (послуг) по всьому ланцюгу поставки, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів, призначених для їх використання у його господарській діяльності, сплатив ПДВ в ціні придбаних товарів (послуг).

Судом досліджено платіжні доручення, відповідно до яких позивачем сплачено за отриманий товар. Таким чином у судовому засіданні (а також під час проведення перевірки) підтверджено у повній мірі здійснення господарських операцій позивача з його контрагентами. Також підтверджено зміну майнового стану позивача, оскільки таким відповідно до платіжних доручень сплачено за отриманий товар.

Відповідачем належним доказів, що між позивачем та його контрагентами не здійснено господарські операції не надано.

Аналіз вищевикладеного дає підстави дійти висновку, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення №0000274707 від 31 січня 2019 року (форма «Р») є протиправним та підлягає скасуванню.

Згідно частини 1 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За приписами статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд оцінивши докази, які є у справі, в їх сукупності приходить до висновку, що відповідачем не доведено обставини встановлені у акті перевірки № 2/28-10-47-07/14313866 від 09 січня 2019 року, через що податкове повідомлення-рішення №0000274707 від 31 січня 2019 року (форма «Р») підлягає скасуванню.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що відповідачем не доведена правомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, у зв`язку із чим позовні вимоги є доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи вищезазначене, та керуючись статтями 2, 77, 139, 241-245 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Казенного підприємства “Науково-виробничий комплекс “Іскра” (69071, Запорізька обл., м. Запоріжжя, вул. Магістральна, буд. 84 ідентифікаційний код 14313866) до Офісу Великих платників податків Державної фіскальної служби (04119, м. Київ, вулиця Дегтярівська, буд. 11-Г, ідентифікаційний код 39440996) в собі відокремленого підрозділу: Запорізького управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (69035, Запорізька обл., м. Запоріжжя, проспект Соборний, буд. 190 А, код ЄДРПОУ 40980046) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000274707 від 31 січня 2019 року (форма “Р”).

Стягнути на користь Казенного підприємства “Науково-виробничий комплекс “Іскра” (69071, Запорізька обл., м. Запоріжжя, вул. Магістральна, буд. 84 ідентифікаційний код 14313866) за рахунок бюджетних асигнувань Офісу Великих платників податків Державної фіскальної служби (04119, м. Київ, вулиця Дегтярівська, буд. 11-Г, ідентифікаційний код 39440996) судові витрати, у вигляді судового збору у сумі 19 210 грн. 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга може бути подана до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд.

Рішення складено у повному обсязі та підписано 11 січня 2020 року.

Суддя Д.В. Татаринов