Рішення № 86868616, 13.01.2020, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

копія

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 січня 2020 року Справа № 160/11406/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіЗлатіна Станіслава Вікторовича за участі секретаря судового засіданняПіскун Я.В. за участі: представника позивача представника відповідача Воронков О.М. Кравченко М.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу

ВСТАНОВИВ:

14.11.2019 року позовна заява позивача надійшла до суду, у якій позивач просить: визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 13.08.2019 року №Ф-28498-50/65; визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не повідомлення позивачу у встановленому чинним законодавством України порядку про зняття його з обліку платника єдиного внеску.

Позовні вимоги обґрунтовані наступним. Позивач є адвокатом та здійснює адвокатську діяльність. 27.11.2018 року позивачем подано до відповідача заяву про зняття з обліку платника єдиного внеску за формою № 7-ЄСВ. Не зважаючи на подану позивачем заяву відповідач у порушення вимог розділу 5 Порядку обідку платників єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та Положення про реєстр страхувальників, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.11.2014 року № 1162 (далі - Порядок № 1162) та статті 5 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» (далі Закон №2464) не було надіслано повідомлення про зняття з обліку платника єдиного внеску за формою № 10-ЄСВ. Також відповідачем порушено строк формування оскаржуваної вимоги.

Ухвалою суду від 28.11.2019 року відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідачем надано суду відзив на позовну заяву, у якому останній просить суд відмовити у задоволенні позову, з наступних підстав. Якщо фізична особа зареєстрована як підприємець та при цьому провадить незалежну професійну діяльність, то така фізична особа обліковується у контролюючих органах як фізична особа - підприємець з ознакою провадження незалежної професійної діяльності. Єдиний соціальний внесок позивач повинен сплачувати незалежно від наявності у нього доходів у мінімальному розмірі. Сума не нарахованого та не сплаченого єдиного внеску є недоїмкою та стягується органами доходів і зборів. Заборгованість нараховано позивачу на періоди 1 та 2 квартали 2019 року. 27.11.2018 року відповідач у своїй базі зняв за заявою позивачу ознаку незалежної професійної діяльності, однак позивач продовжує бути фізичною особою - підприємцем.

Позивач у судовому засіданні повідомив про те, що у 1 та 2 кварталі 2019 року був офіційно працевлаштований у ПрАТ «Телевізійна Служба Дніпропетровська»; підприємство сплачувало за нього єдиний соціальний внесок у повному обсязі. Також позивач повідомив суд про те, що докази понесення витрат на правничу допомогу будуть надані протягом п`яти днів з моменту ухвалення рішення суду.

Відповідач у судовому засіданні заперечував проти позову, з підстав які вказані у відзиві позовній заяві.

Судом встановлено та сторонами не заперечується, що позивач є адвокатом та зареєстрований у відповідача як самозайнята особа.

Судом на підставі інформації отриманої з ЄДРПОУ встановлено, що позивач не є фізичною особою - підприємцем. А тому судом відхиляються доводи відповідача про те, що позивач є фізичною особою, яка зареєстрована як підприємець та при цьому провадить незалежну професійну діяльність, оскільки відповідачем не надав суду належних доказів того, що позивач є фізичною особою - підприємцем.

Також позивач у вказаний період перебував на обліку у відповідача як платник єдиного внеску.

27.11.2018 року позивачем подано до відповідача заяву про зняття з обліку платника єдиного внеску за формою № 7-ЄСВ.

Згідно наданої відповідачем інформації з бази даних податкового органу останнім 27.11.2018 року знято ознаку незалежної професійної діяльності.

Також судом встановлено, що позивач у 1 та 2 кварталі 2019 року був офіційно працевлаштований у ПрАТ «Телевізійна Служба Дніпропетровська», що підтверджується довідкою підприємства від 13.01.2020 року № 005. У вказаний період підприємство сплачувало за позивача єдиний соціальний внесок у повному обсязі, що підтверджується довідкою ПрАТ «Телевізійна Служба Дніпропетровська» від 13.01.2020 року № 005.

Відповідачем сформовано та направлено позивачу вимогу про сплату боргу (недоїмки) по єдиному внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування від від 13.08.2019 року №Ф-28498-50/65 на суму 5508,36 грн., яку позивач отримав 30.10.2019 року.

Судом на підставі письмових пояснень відповідача та інтегрованої картки платника (КОР) встановлено, що недоїмка нарахована за період 1 та 2 квартали 2019 року включно.

Даючи правову оцінку фактичним обставинам справи, суд зазначає наступне.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначається Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» (далі Закон №2464).

Підпунктом 1 частини другої статті 6 Закону № 2464 визначено, що платник єдиного внеску зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Відповідно до пункту 2 частини 1 ст. 7 зазначеного Закону єдиний внесок нараховується: для платників, зазначених у пунктах 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та 5 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за місяць, у якому отримано дохід (прибуток).

У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному році або окремому місяці звітного року, такий платник має право самостійно визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4,5 та 5-1частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця. Відповідно до абз. 3 ч. 8 ст. 9 платники єдиного внеску, зазначені у пунктах 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.

Крім того, єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника (частина 12 статті 9 Закону №2464).

Згідно ч.3 статті 9 Закону № 2464 обчислення єдиного внеску органами доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом, здійснюється на підставі актів перевірки правильності нарахування та сплати єдиного внеску, звітності, що подається платниками до органів доходів і зборів, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суми виплат (доходу), на суми яких (якого) відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.

Відповідно до підпункту 6 частини першої статті 1 Закону № 2464 недоїмка - це сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена органом доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом.

Частинами 3 та 4 ст.25 Закону № 2464 передбачено, що суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів. Орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Процедуру нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) страхувальниками, визначеними Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", нарахування і сплати фінансових санкцій, стягнення заборгованості зі сплати страхових коштів органами доходів і зборів визначає Інструкція про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затверджена наказом Міністерства фінансів України 20.04.2015 № 449 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 04.05.2018 № 469) (далі - Інструкція № 449).

Згідно пункту 1 розділу VI Інструкції № 449 до платників, які не виконали визначені Законом обов`язки щодо нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску, застосовуються заходи впливу та стягнення.

У відповідності до п. 3 розділу VI Інструкції, органи доходів і зборів надсилають (вручають) платникам вимогу про сплату боргу (недоїмки), якщо:

- дані документальних перевірок свідчать про донарахування сум єдиного внеску органами доходів і зборів;

- платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску;

- платник має на кінець календарного місяця борги зі сплати фінансових санкцій.

У випадках, передбачених абзацами третім та/або четвертим цього пункту, вимога про сплату боргу (недоїмки) надсилається (вручається):

- платникам, зазначеним у підпунктах 1 та 2 пункту 1 розділу II цієї Інструкції, протягом десяти робочих днів, що настають за календарним місяцем, у якому виникла, зросла або частково зменшилась сума недоїмки зі сплати єдиного внеску (заборгованість зі сплати фінансових санкцій);

- платникам, зазначеним у підпунктах 3 та 4 пункту 1 розділу II цієї Інструкції, протягом п`ятнадцяти робочих днів, що настають за календарним місяцем, у якому виникла, зросла або частково зменшилась сума недоїмки зі сплати єдиного внеску (заборгованість зі сплати фінансових санкцій).

Вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів платника на суму боргу, що перевищує 10 гривень.

Пунктом ж 4 вказаного розділу Інструкції визначено, що вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі актів документальних перевірок, звітів платника про нарахування єдиного внеску та облікових даних з інформаційної системи фіскального органу за формою згідно з додатком 6 до цієї Інструкції (для платника - юридичної особи) або за формою згідно з додатком 7 до цієї Інструкції (для платника - фізичної особи).

З аналізу наведених вище положень слідує, що у разі наявності у платника на кінець календарного місяця недоїмки зі сплати єдиного внеску фіскальний орган на підставі даних звітів платника про нарахування єдиного внеску та облікових даних з інформаційної системи фіскального органу формує та надсилає (вручає) платнику вимогу про сплату боргу (недоїмки) на суму такої недоїмки.

Суд зазначає, що позивачу нараховано розрахункову суму єдиного внеску за період 1 та 2 квартали 2019 року.

Суми заборгованості позивача по сплаті єдиного внеску здійснено на підставі облікових даних інформаційної системи ГУ ДФС у Дніпропетвроській області.

Враховуючи викладене, суд зазначає, що з боку відповідача що мало місце порушення строку обчислення боргу по сплаті єдиного соціального внеску.

Суд звертає увагу, що в разі прийняття рішення суб`єктом владних повноважень, в даному випадку формування оскаржуваної вимоги про сплату боргу (недоїмки), поза межами законодавчо визначених строків, воно не може вважатись правомірним.

Недотримання відповідачем строків прийняття відповідних рішень позбавило позивача можливість передбачати наслідки, та позбавило, у випадку необхідності та з належною допомогою, узгоджувати свою поведінку, та як наслідок призвело до покладення на позивача надмірного тягара зі сплати єдиного внеску.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно з ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Так відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, не виконано процесуального обов`язку щодо доведення правомірності оскаржуваного рішення та відповідності його критеріям визначеним ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судом також встановлено, що позивач у 1 та 2 кварталах 2019 року працював у ПрАТ «Телевізійна Служба Дніпропетровська», що підтверджується довідкою підприємства від 13.01.2020 року № 005, яка міститься у матеріалах справи.

Також за вказаний період підприємство нараховувало та сплачувало за позивача єдиний соціальний внесок, що підтверджується довідкою ПрАТ «Телевізійна Служба Дніпропетровська» від 13.01.2020 року № 005, яка міститься у матеріалах справи.

Згідно правової позиції Верховного Суду, яка викладена у постанові від 27.11.2019 року по справі № 160/3114/19, оскільки єдиною метою збору єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування є забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством саме прав фізичних осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування, то в розумінні Закону № 2464-VI позивач є застрахованою особою, і єдиний внесок за нього в період, за який винесена оскаржувана вимога, нараховував та сплачував роботодавець в розмірі не менше мінімального, що виключає обов`язок по сплаті у цей період єдиного внеску позивачем ще і як особою, що має право провадити адвокатську діяльність, проте не отримувала дохід від неї.

Відповідач не надав суду доказів здійснення адвокатської діяльності позивачем у період 1 та 2 кварталу 2019 року як і доказів отримання позивачем доходу від даної діяльності.

За цих обставин варто зазначити, що наявність у позивача статусу адвоката лише посвідчує право на здійснення адвокатської діяльності, однак не є доказом здійснення такої діяльності та отримання від такої діяльності доходу.

Не змінює вищенаведеного і факт перебування особи на обліку в органах фіскальної служби, оскільки взяття на облік осіб, здійснюється органом доходів і зборів незалежно від наявності обов`язку щодо сплати того чи іншого податку або збору.

Відтак, вимога про сплату боргу (недоїмки) від 13.08.2019 року №Ф-28498-50/65 ГУ ДФС у Дніпропетровській області є протиправною та такою, що підлягає скасуванню.

Щодо позовної вимоги - визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не повідомлення позивачу у встановленому чинним законодавством України порядку про зняття його з обліку платника єдиного внеску, то суд зазначає наступне.

Порядок № 1162 врегульовує питання обліку платників внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

У відповідності до розділу 5 Порядку № 1162 у разі прийняття відповідними органами (особами) рішення про ліквідацію, припинення діяльності платників єдиного внеску, на яких не поширюється дія Закону № 755, платник єдиного внеску зобов`язаний у десятиденний строк з дня прийняття відповідного рішення подати до контролюючого органу заяву про зняття з обліку платника єдиного внеску за формою № 7-ЄСВ згідно з додатком 5 до цього Порядку та копії таких документів:

розпорядчого документа (рішення) власника або органу, уповноваженого на те засновницькими документами про ліквідацію;

розпорядчого документа про утворення ліквідаційної комісії;

розпорядчого документа про припинення незалежної професійної діяльності фізичної особи.

Отримавши заяву за формою № 7-ЄСВ (додаток 5), контролюючий орган проводить передбачену законодавством перевірку щодо правильності нарахування та сплати єдиного внеску. Платник єдиного внеску здійснює остаточні розрахунки з контролюючим органом.

Після проведення остаточного розрахунку платником єдиного внеску контролюючий орган знімає його з обліку та вносить відповідні записи до реєстру страхувальників із зазначенням дати та підстави зняття з обліку.

Платникам єдиного внеску, на яких не поширюється дія Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», видається (надсилається) повідомлення про зняття з обліку платника єдиного внеску за формою № 10-ЄСВ згідно з додатком 8 до цього Порядку.

Отже, повідомлення про зняття з обліку платника єдиного внеску за формою № 10-ЄСВ надсилається платнику єдиного внексу лише у випадку проведення контролюючим органом перевірки щодо правильності нарахування та сплати єдиного внеску та після проведення платником єдиного внеску остаточних розрахунків з контролюючим органом.

Згідно пояснень відповідача перевірка щодо правильності нарахування та сплати єдиного внеску позивачем не проведена, а тому вказана вище позовна вимога позивача є передчасною.

На підставі викладеного суд відмовляє у задоволенні даної позовної вимоги позивача.

Щодо розподілу судових витрат.

У відповідності до ч.3 статті 139 КАС України судові витрати у розмірі 768,40 грн. підлягають стягненню з відповідача, оскільки позовні вимоги задоволено частково.

Щодо витрат на правничу допомогу, то суд зазначає наступне.

Також позивачем у відповідності до частини 7 статті 139 КАС України подано заяву до закінчення судових дебатів про надання часу для надання суду доказів понесення витрат на оплату правничої допомоги.

За вказаних обставин позивач має п`ять днів після ухвалення судового рішення у справі для надання належних доказів понесення витрат на оплату правничої допомоги.

Отже, розподіл судових витрат на правничу допомогу у даному судовому рішенні не здійснюється.

Керуючись ст. 139, 241, 243, 244, 245, 246, 250 , Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17а, код ЄДРПОУ 39394856) про признання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) та визнання протиправною бездіяльності - задовольнити частково.

Визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 13.08.2019 року №Ф-28498-50/65 Головного управління ДФС у Дніпропетровській області.

В іншій частині заявлених позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Головного управління ДФС у Дніпропетровській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 сплачену суму судового збору у розмірі 768,40 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 13 січня 2020 року.

Суддя (підпис) Рішення не набрало законної сили станом на 13.01.2020 року Помічник судді Виготовлено з автоматизованої системи документообігу суду Помічник судді С.В. Златін Лісна А.М. Лісна А.М.