Ухвала суду № 86868370, 13.01.2020, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

13 січня 2020 року Справа 160/76/20

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Тулянцева І.В., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

03 січня 2020 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій просять:

- зобов`язати відділ з питань призначення та перерахунків пенсій № 4 управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області поновити виплати пенсії ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , починаючи з 07.10.2009 року, а також здійснювати нарахування та виплату пенсії у розмірі, передбаченому законодавством, з усіма індексаціями та надбавками.

За приписами частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Як передбачено частиною 5 статті 160 КАС України, в позовній заяві зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів (пункт 4); виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини (пункт 5); у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача (пункт 9).

Сторонами в адміністративному процесі, відповідно до частини 1 статті 46 КАС України, є позивач та відповідач.

При цьому, згідно з частиною третьої статті 46 КАС України, відповідачем в адміністративній справі є суб`єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

В розумінні статті 4 КАС України, суб`єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункт 7 частини 1 статті 4 КАС України).

Позивачем у позовній заяві у якості відповідача визначено Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, проте у прохальній частині позову позовні вимоги безпосередньо звернені до Відділу з питань призначення та перерахунків пенсій № 4 управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області.

Суд зауважує, що Відділ з питань призначення та перерахунків пенсій № 4 управління застосування пенсійного законодавства є структурним підрозділом Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та не має статусу юридичної особи, а повноваження щодо призначення, перерахунку та поновлення виплати пенсії відноситься до компетенції Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області.

Отже, позивачу необхідно вказати належного відповідача у справі та уточнити позовні вимоги.

Крім того, згідно з частиною шостою статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Як вбачається із позову, громадянка України ОСОБА_1 проживала в м. Кам`янське, Дніпропетровська обл., перебувала на обліку як одержувач пенсії до жовтня 2000 року, надалі виїхала до Держави Ізраїль, де перебувала на консульському обліку в посольстві України. Посилаючись на рішення Конституційного Суду України № 25-рп/2009 від 07.10.2009 року, вказує, що саме з цього часу (з 2009 року) пенсійні органи мають відновлювати виплати пенсії громадянам України, які виїхали на постійне місце проживання за кордон. Вказує, що ОСОБА_1 має беззаперечне право на поновлення виплати пенсії, оскільки згідно зі статтею 46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003року №1058-IV, нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.

Також з документів, долучених позивачем до позову вбачається, що 18 червня 2019 року представник позивача - Бройтман Л.Г. звернувся до Відділу з питань призначення та перерахунків пенсій № 4 управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про поновлення виплати пенсії ОСОБА_1 , однак рішенням відповідача №280/03-08/2019 від 17.09.2019 року було відмовлено у поновленні пенсії.

Як вказує позивач, порушення його права в частині невиплати пенсії триває з 07.10.2009 року.

Частиною 1 статті 122 КАС України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до частини 2 статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

З дня набрання чинності Рішенням Конституційного суду України рішення №25-рп/2009 від 07.10.2009 року виникли підстави для поновлення конституційного права особи на виплату пенсії, виплата якої була зупинена на підставі положень зазначеного Закону №1058-ІV. З цього часу відповідач був зобов`язаний відновити виплату пенсії громадянам України, які виїхали на постійне місце проживання за кордон.

Проте наявність обов`язку у відповідача відновити виплату пенсії не позбавляє позивача необхідності щодо захисту свого права.

Отже, після прийняття та опублікування Рішення №25-рп/2009 від 07.10.2009 року та невідновлення виплати пенсії позивачу, позивач повинен був дізнатися про порушення свого права, а відтак і розпочався відлік строку звернення до суду.

При цьому, виплата пенсії позивачу носить щомісячний характер, а тому, не отримуючи пенсію кожного місяця, позивач у будь-якому випадку мав бути обізнаний про порушення його прав та мав змогу звернутися до суду, проте таким правом не скористався.

Поновлення права на виплату пенсії здійснюється не автоматично, а передбачає виконання ряду процедурних дій, пов`язаних з поновленням виплати, серед яких: подання заяви про поновлення виплати з дотриманням строків звернення, наявність документів, які підтверджують факт призначення пенсії, припинення її виплати чи право на поновлення її виплати.

Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постанові від 31 жовтня 2019 року у справі №208/3325/17 (2а/208/217/17, адміністративне провадження №К/9901/8037/19).

На підставі викладеного суд дійшов висновку, що позивач звернувся до суду з пропуском встановленого строку, відповідного клопотання про визнання поважними причин пропуску строку звернення до суду не подав та причин пропуску строку не зазначив, а тому, позивачу або його представнику необхідно обґрунтувати, що своєчасному зверненню до суду завадили чи перешкоджали об`єктивні причини, якщо такі дійсно мали місце.

Згідно з частинами 1, 2 статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Згідно з частиною 1 статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до частини 2 статті 169 КАС України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

За викладених обставин суд приходить до висновку, що позовну заяву слід залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду:

- уточнюючої позовної заяви із визначенням належного відповідача по справі (відповідно до кількості учасників справи);

- заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду із зазначенням підстав для поновлення такого строку та поданням відповідних доказів;

Керуючись статтями 160, 161, 169, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про зобов`язання вчинити дії - залишити без руху.

Надати позивачеві строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня отримання ухвали суду.

Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно направити на адресу позивача.

Роз`яснити позивачеві, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк. Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та в самостійному порядку оскарженню не підлягає.

Суддя І.В. Тулянцева