Рішення № 86868257, 13.01.2020, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 січня 2020 року ЛуцькСправа № 803/169/17

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Денисюка Р.С.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася з адміністративним позовом до Луцької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення від 29.06.2016 №131754-13.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 03.03.2017, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суд від 30.05.2017 у дані справі позов задоволено, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 29.06.2016 №131754-13.

Постановою Верховного Суду від 01.10.2019 скасовано постанову Волинського окружного адміністративного суду від 03.03.2017 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суд від 30.05.2017 у даній справі, а справу направлено на новий розгляд до Волинського окружного адміністративного суду.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 18.11.2019 прийнято вказану позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі та відповідно до приписів статей 12, 257, 262 КАС України ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін; допущено заміну первісного відповідача Луцьку об`єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Волинській області на правонаступника Головне управління ДПС у Волинській області (а.с. 153-154).

Також ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 18.11.2019 витребувано докази у Міністерства економічного розвитку і торгівлі України: повний розрахунок середньоринкової вартості автомобіля марки LEXUS, модель RX 350, 2013 року випуску, з об`ємом двигуна 3456 куб. см., пробіг 18014 км, а також докази надіслання до органів ДФС інформації про автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п`яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01.01.2016.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що середньоринкова вартість належного позивачу автомобіля, який став об`єктом оподаткування, становить 981669,15 грн., тобто є меншою ніж 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року, у зв`язку з чим такий транспортний засіб не підлягає оподаткуванню транспортним податком. Крім того, позивач зазначає, що всупереч вимогам підпункту 12.3.4 пункту 12.3 статті 12 та підпункту 4.1.9 пункту 4.1 статті 4 Податкового кодексу України транспортний податок на 2016 рік не був встановлений рішенням Луцької міської ради до 15.07.2015, а тому такий податок не підлягає сплаті у 2016 році. Просила позов задовольнити.

В поданих до суду письмових запереченнях проти позову від 24.02.2017 №1323/10/03-18-10-07 (а.с.28-30) відповідач адміністративний позов не визнав та просив відмовити в його задоволенні з тих підстав, що Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" встановлено новий податок - транспортний податок з фізичних осіб. Відповідач звертає увагу на те, що цей закон не визнано нечинним чи неконституційним, а також не зупинено його дію. У зв`язку з цим транспортний податок, як обов`язковий місцевий податок, підлягає сплаті, виходячи з норм статті 267 ПК України та пп.12.3.5 п.12.3 ст.12 ПК України, незалежно від того чи прийняла місцева рада рішення щодо цього податку в порядку, встановленого пп.12.3.4 п.12.3 ст.12 ПК України.

Відповідач також зазначає, що у 2016 році не встановлювався новий транспортний податок, оскільки він діяв і в 2015 році, а також не змінювалась його ставка, а лише змінювалися вимоги до об`єкта оподаткування в частині об`єму двигуна та вартості автотранспортного засобу. Враховуючи це, відповідач звертає увагу на те, що саме 2016 рік і є базовим (звітним) періодом для оподаткування транспортним податком з об`єкту, який належить позивачу на праві власності.

Крім того, постановою Кабінету Міністрів України від 18.02.2016 №66 затверджено Методику визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, якою встановлено механізм визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів для цілей віднесення таких автомобілів до об`єктів оподаткування транспортним податком. Також відповідач вказує на те, що ним не було порушено принципу стабільності податкового законодавства, визначеного в підпункті 4.1.9 пункту 4.1 статті 4 ПК України, оскільки транспортний податок запроваджено з 01.01.2015, тобто з початку нового бюджетного року. Водночас дана норма-принцип є загальною нормою, тоді як конкретна норма - це спеціальна норма, яка підлягає застосуванню для юридичної оцінки обставин у справі.

Відповідач також у поданому відзиві на позов (а.с. 176-178) позовні вимоги з аналогічних підстав, викладених у запереченні від 24.02.2017. Разом з тим, зазначив, що Луцькою ОДПІ ГУ ДФС у Волинській області засобами електрокомунікаційного зв`язку через інформаційну систему «Податковий блок» отримано з ДФС України перелік фізичних осіб платників транспортного податку на 2016 рік. До вказаного переліку платників транспортного податку на 2016 рік включено і ОСОБА_1 , яка згідно з інформацією ДФС України отриманою з Міністерства економічного розвитку і торгівлі України є власником автомобіля. Відтак, даний автомобіль є об`єктом оподаткування у 2016 році.

З врахуванням наведеного просив у задоволенні позову відмовити.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення з таких підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником легкового автомобіля марки LEXUS, модель RX 350, 2013 року випуску, з об`ємом двигуна 3456 куб. см., що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_1 .

29.06.2016 Луцька ОДПІ прийняла податкове повідомлення-рішення №131754-13 за формою "Ф", яким позивачу визначено податкове зобов`язання з транспортного податку з фізичних осіб за 2016 рік в розмірі 25000,00 грн.

ОСОБА_1 не погодилася з прийнятим податковим повідомленням-рішенням та подала до Головного управління ДФС у Волинській області скаргу від 16.09.2016 (а.с.11-12), проте скарга рішенням Головного управління ДФС у Волинській області від 04.10.2016 №639/ФОП/03-20-10-03-06 була залишена без задоволення, а податкове повідомлення-рішення - без змін.

У зв`язку з цим позивач подала до ДФС України повторну скаргу від 14.11.2016 на податкове повідомлення-рішення від 29.06.2016 №131754-13, яке просила відкликати. За результатами розгляду цієї скарги ДФС України прийняла рішення від 30.11.2016 №12780/4/99-99-11-02-01-14, яким відмовила у задоволенні скарги, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення залишила без змін.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

З 01.01.2015 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" від 28.12.2014 № 71-VIII (далі - Закон № 71-VIII), згідно з яким, зокрема, статтю 267 ПК України викладено в іншій редакції.

Відповідно до підпункту 267.1.1 пункту 267.1 статті 267 ПК України (в редакції Закону № 71-VIII) платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті є об`єктами оподаткування.

Об`єктом оподаткування є легкові автомобілі, які використовувалися до 5 років і мають об`єм циліндрів двигуна понад 3000 куб. см. (підпункт 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 ПК України).

Згідно із підпунктом 267.3.1 пункту 267.3, пункту 267.4 статті 267 ПК України базою оподаткування є легковий автомобіль, що є об`єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті. Ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25000 гривень за кожен легковий автомобіль, що є об`єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті.

Як передбачено підпунктом 267.5.1 пункту 267.5 статті 267 цього ж Кодексу, базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.

За приписами підпунктів 267.6.1, 267.6.2 пункту 267.6 статті 267 ПК України обчислення суми податку з об`єкта/об`єктів оподаткування фізичних осіб здійснюється контролюючим органом за місцем реєстрації платника податку. Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його реєстрації до 1 липня року базового податкового (звітного) періоду (року).

01.01.2016 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році" від 24.12.2015 № 909-VІІІ (далі - Закон № 909-VІІІ), згідно з яким підпункт 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 ПК України викладено у такій редакції: "Об`єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п`яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року. Така вартість визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику економічного розвитку, за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, виходячи з марки, моделі, року випуску, типу двигуна, об`єму циліндрів двигуна, типу коробки переключення передач, пробігу легкового автомобіля, та розміщується на його офіційному веб-сайті".

Таким чином, зі змісту вищенаведеного слідує, що об`єктом оподаткування транспортного податку є легкові автомобілі, які відповідають таким критеріям, а саме: 1) з року випуску яких минуло не більше п`яти років (включно); 2) середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Законом України "Про Державний бюджет України на 2016 рік" мінімальна заробітна плата станом на 01.01.2016 визначена у розмірі 1378,00 грн.

Відтак, об`єктом оподаткування у 2016 році є легкові автомобілі, середньоринкова вартість яких становить понад 1033500,00 грн. (1378,00 грн. х 750).

Пунктом 4 розділу II Прикінцеві положення Закону №909-VIII зазначено наступне: «Установити, що в 2016 році до прийнятих рішень органів місцевого самоврядування про встановлення місцевих податків і зборів на 2016 рік не застосовуються вимоги, встановлені підпунктом 12.3.4 пункту 12.3 статті 12 Податкового кодексу України та Законом України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності».

Відтак, законодавець передбачав необхідність сплати транспортного податку у 2016 році, у зв`язку з чим спростив процедуру прийняття рішень органами місцевого самоврядування з цього приводу.

Як встановлено судом, приймаючи оскаржуване рішення, відповідач керувався виключно інформацією, внесеною до ІС «Податковий блок» щодо власників транспортних засобів, за даними Мінекономрозвитку, у якій наведено перелік платників транспортного податку за 2016 рік (а.с. 181). У вказаному переліку був і автомобіль позивача.

Водночас Постановою Кабінету Міністрів України від 18.02.2016 №66 затверджено Методику визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів (далі - Методика), яка встановлює механізм визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів для цілей віднесення таких автомобілів до об`єктів оподаткування транспортним податком.

Пунктами 13-14 Методики передбачено, що Мінекономрозвитку відповідно до цієї Методики розраховує середньоринкову вартість автомобіля та щороку до 1 лютого базового податкового (звітного) періоду подає ДФС інформацію про автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п`яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року. Мінекономрозвитку забезпечує роботу офіційного веб-сайту в режимі, який дає змогу отримати інформацію про середньоринкову вартість автомобіля шляхом введення даних про їх марку, модель, рік випуску, тип двигуна, об`єм циліндрів двигуна, тип коробки переключення передач та пробіг.

Аналіз наведених положень Методики та Порядку визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів свідчить про врахування при розрахунку цієї вартості певних ознак, параметрів і характеристик транспортного засобу.

Обов`язок щодо визначення середньоринкової вартості транспортного засобу законодавець покладає на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику економічного розвитку. Межі повноважень податкового органу полягають виключно у прийнятті податкового повідомлення-рішення на підставі отриманої від Мінекономрозвитку інформації про автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п`яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Відтак, підставою для прийняття відповідачем податкового повідомлення-рішення є отримана від Мінекономрозвитку інформація про вартість автомобіля позивача, яка розрахована, виходячи з марки, моделі, року випуску, типу двигуна, об`єму циліндрів двигуна, типу коробки переключення передач, пробігу легкового автомобіля.

На виконання ухвали суду про витребування доказів від 18.11.2019, а саме: повного розрахунку середньоринкової вартості автомобіля марки LEXUS, модель RX 350, 2013 року випуску, з об`ємом двигуна 3456 куб. см., пробіг 18014 км, а також доказів надіслання до органів ДФС інформації про автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п`яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01.01.2016, Мінекономрозвитку листом від 26.11.2019 № 3805-05/49381-05 повідомило, що для цілей віднесення легкових автомобілів до об`єктів оподаткування транспортним податком у 2016 році згідно з Методикою було розраховано середньоринкову вартість автомобілів та відповідно до листів від 22.02.2016 № 3252-08/4797-03, від 06.07.2016 № 3252-08/20315-03 подано до ДФС інформацію про автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п`яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01.01.2016.

Мінекономрозвитку також повідомлено, що відповідно до Інформації середньоринкова вартість легкового автомобіля LEXUS, модель RX 350 з об`ємом циліндрів двигуна 3,5 літра, бензин, з автоматичною коробкою переключення передач до 3 років експлуатації становила понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01.01.2016.

Водночас, розрахована за допомогою Калькулятора середньоринкова вартість автомобіля марки LEXUS, модель RX 350 з об`ємом циліндрів двигуна 3,5 літра, бензин, з автоматичною коробкою переключення передач, 2013 року випуску та пробігом 18014 км. становить 1014391,46 грн. (з ПДВ).

Суд зазначає, що за наданою позивачем інформацією про пробіг вказаного автомобіля у суд першої інстанції в 2016 році - 18014 км, середньоринкова вартість такого автомобіля станом на 01.01.2016 згідно з розрахунком Мінекономрозвитку становить 1014391,46 грн (з ПДВ), що безумовно менше 750 розмірів мінімальної заробітної плати станом на 01.01.2016 (тобто 1033500,00 грн.).

Іншої інформації про пробіг вказаного автомобіля матеріали справи не містять, не надано такої інформації позивачем і на виконання вимог ухвали суду від 18.11.2019, як і не надано доказів звернення до податкового органу для проведення звірки розрахунку, здійсненого податковим органом щодо показників, які впливають на середньоринкову вартість легкового автомобіля.

Відтак, з наведеного слідує, що такий автомобіль не міг бути об`єктом оподаткування транспортним податком у 2016 році.

Жодних доказів того, що автомобіль позивача станом на 01.01.2016 мав середньоринкову вартість більшу ніж 1033500,00 грн., тобто, був об`єктом оподаткування транспортним податком, відповідач суду не надав.

У пункті 110 рішення Європейського Суду з прав людини від 23.07.2002 у справі "Компанія "Вестберґа таксі Актіеболаґ" та "Вуліч проти Швеції" суд визначив, що "…адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління".

Відповідно до частини першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На думку суду, відповідач не довів правомірність винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 29.06.2016 №131754-13, тому виходячи з наданих суду статтею 245 КАС України повноважень, вказане податкове повідомлення-рішення необхідно визнати протиправним та скасувати.

Згідно з частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь ОСОБА_1 слід стягнути судовий збір в розмірі 640,00 грн., що сплачений відповідно до квитанції від 16.02.2017 № 17214982 (а.с.2).

Керуючись статтями 241, 242, частиною третьою статті 243, статтями 245, 246, 295, 297, підпункту 15.5 пункту І розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Луцької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області від 29.06.2016 №131754-13.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Волинській області на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 640,00 грн. (шістсот сорок гривень 00 копійок).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України. У разі подання апеляційної скарги рішення якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ).

Відповідач: Головне управління ДПС у Волинській області (43010, Волинська обл., м. Луцьк, Київський майдан, 4, код ЄДРПОУ 43143484).

Суддя Р.С. Денисюк