Рішення № 86868085, 10.01.2020, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 січня 2020 року ЛуцькСправа № 140/3256/19

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Димарчук Т.М.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Волинської митниці ДФС про визнання протиправним і скасування рішення про коригування митної вартості товарів,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася в суд із позовом до Волинської митниці ДФС про визнання протиправним і скасування рішення про коригування митної вартості товарів № UA205110/2019/000533/2 від 14.06.2019.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 07.11.2019 було задоволено заяву судді Мачульського В.В. про самовідвід.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 12.11.2019 прийнято дану справу до провадження та відкрито позовне провадження в адміністративній справі, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 03.06.2019 ОСОБА_1 для здійснення митного оформлення товару: легкового автомобіля - марки HONDA модель CIVIC, номер кузова № НОМЕР_1 , об`єм двигуна 1996 см3, календарний рік виготовлення - 2017, модельний рік виготовлення - 2017, тип двигуна - бензин, потужність - 118 kW, тип кузова - купе, бувший у використанні, призначення - пасажирський, категорія ТЗ- М1, кількість місць 5, колісна формула - 4x2, виробник - Торговельна марка - HONDA, було оформлено та подано до Волинської митниці ДФС митну декларацію №UA205100/2019/008656 від 03.06.2019 у якій в графі 42 ціну транспортного засобу визначено у розмірі 7593,91 CAD та застосовано 6 метод визначення митної вартості товару. У графі 45 митної декларації визначено митну вартість товару в сумі 204 229,96 грн, що еквівалентно 10 308,45 CAD.

Волинська митниця ДФС, не погодившись із вказаною декларантом митною вартістю автомобіля, 14.06.2019 прийняла рішення №UA205110/2019/000533/2 про коригування митної вартості товарів, яким визначила митну вартість товару за резервним 6 методом у розмірі 27 188,011 CAD з тих підстав, що митна вартість зазначеного товару не може бути визнана, оскільки подані для підтвердження митної вартості документи не містять усіх даних, що підтверджують числові значення складових митної вартості, необхідних для визначення митної вартості за методом, обраним декларантом та у зв`язку з спрацюванням ризиків АСАУР.

Позивач не погоджується з оскаржуваним рішенням та вважає його протиправним, посилаючись на те, що ним було надано усі документи, які дають можливість митному органу однозначно визначити митну вартість задекларованого товару за ціною вказаною декларантом.

Позивач зазначає, що вартість вказаного транспортного засобу, придбаного гр. ОСОБА_3 . в Канаді становить 7493,91 CAD (канадських долари), що підтверджується розрахунковими в тому числі банківськими документами: Salvage invoice, листом підтвердження з SGI, чеком про здійснення оплати на суму 7493,91 CAD (канадських доларів).

Страхування автомобіля окремо не проводилося, оскільки у вартість перевезення контейнером з Канади до м. Бременхафена (Німеччина) включено страхування автомобіля. Вартість перевезення (доставка в порт Німеччини) становила 825 доларів США. Автомобіль було продано покупцем іншій особі з отриманою вигодою за ціною 7593,00 CAD. Транспортування автомобіля з порту Бременхафена (Німеччина), до м/п Ягодин становила 3354,00 грн, що еквівалентно 125 доларів США. У відповідності до курсу валют, ціна автомобіля 7593,00 CAD, шляхом конвертації в американський долар становить - 5 602,00 доларів США.

Отже, вартість вказаного автомобіля, з врахуванням 825 доларів США транспортних витрат з доставки автомобіля до порту Німеччини та 125 доларів США транспортних витрат з Німеччини до кордону з Україною становить 6552,00 доларів США. Вказані розрахунки були наведені брокером ПП «Прайд сервіс» у листі до Волинської митниці ДФС.

У зв`язку з тим, що автомобіль є ушкодженим і заявлена митна вартість є нижчою від вартості яка зазначена у Звіті №1409/19 віл 30.05.2019 про оцінку транспортного засобу марки HONDA модель CIVIC VIN-код номер 2 НОМЕР_2 , 2017 року випуску, декларантом було обрано резервний метод визначення митної вартості на рівні ціни зазначеної у звіті, що у грошовому виразі становить 7605,00 доларів США.

На підтвердження обгрунтованості заявленої у митній декларації №UA205100/2019/008656 від 03.06.2019 митної вартості товару та обраного методу її визначення, разом з декларацією декларант надав митному органу документи, які посвідчують підстави придбання товару, його кількісні та якісні характеристики, цінове та вартісне обгрунтування, а саме: інвойс №31790002 від 31.12.2018; чек про оплату автомобіля в сумі 7493,91 CAD; митну декларацію №UA 205090/2019/083173 видану на ОСОБА_1 , посвідчення про реєстрацію ТЗ серія НОМЕР_3 ; акт проведення огляду (переогляду) транспортних засобів ручної поклажі та багажу №UA 205010/2018 та додатковий аркуш до нього; довідку №36020 від 03.06.2019 Укр-Тест-Стандарту про відповідність нормам не нижче рівня Євро 2; довідку про передачу права власності від продавця ОСОБА_3 до ОСОБА_1 від 25.04.2019 за ціною 7593, 91 CAD; звіт №1409/19 про оцінку транспортного засобу виготовлений спеціалістом-оцінювачем Галік В.М. , де визначено вартість автомобіля на рівні 7605,00 доларів США.

Крім того, під час проведення процедури адміністративного оскарження по факту винесення оскаржуваного рішення позивачем до митного органу було надано висновок судової автотоварознавчої експертизи №1710 від 15.07.2019, проведеної судовим експертом Стасюком О.В. , згідно якого, вартість легкового автомобіля марки HONDA модель CIVIC, 2017 року випуску, номер кузова № НОМЕР_1 , що ввозиться на митну територію України, складає 196 616,17 грн, що згідно курсу валют НБУ станом на 05.07.2019 складає 7 600,00 доларів США.

Вказана судовим експертом вартість, є в рази нижчою, ніж митна вартість визначена митним органом у сумі 27 188,01 CAD, що в еквіваленті до американського долару шляхом конвертації станом на 05.11.2019 становить 20 627,11 доларів США.

При цьому, позивач зазначає, що тягар доведення неправильності заявленої митної вартості лежить на органі доходів і зборів. Вважає, що у рішенні про коригування заявленої митної вартості орган доходів і зборів повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися органом доходів і зборів при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу. При обґрунтуванні неможливості застосування певних другорядних методів орган доходів і зборів повинен конкретизувати підстави незастосування цих методів.

Позивач вважає, що відповідач безпідставно відмовив у визнанні заявленої митної вартості імпортованого автомобіля, а оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів не відповідає вимогам пунктів 2, 4 частини другої статті 55 Митного кодексу України (далі МК України), оскільки не містить наявної в митного органу інформації (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом, та у ньому відсутнє належне обґрунтування числового значення митної вартості товару, скоригованої відповідачем, та фактів, які вплинули на таке коригування. Відповідач не виконав обов`язку щодо наведення у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за другорядним методом, а самої констатації суб`єктом владних повноважень наявних у нього сумнівів щодо вартості товарів недостатньо для прийняття рішення про коригування такої вартості, вказаний сумнів повинен бути обґрунтований з покликанням на інформацію, яка стала підставою його виникнення.

Щодо посилання відповідача у оскаржуваному рішенні на спрацювання ризиків АСАУР, зазначає, що вказані дані мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті митним органом відповідних рішень. АСАУР ДФС з об`єктивних причин не може містити усієї інформації, що стосується суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати більше значення, ніж надані декларантом первинні документи про товар.

Крім того, позивач просить стягнути з Державного бюджету України на його користь витрати на правову допомогу у розмірі 1000,00 доларів США, в гривнях, по курсу НБУ України на день винесення рішення; витрати за проведення судової автотоварознавчої експертизи у розмірі 2512,00 грн; витрати на переклад документів у розмірі 500,00 грн; витрати на нотаріальне посвідчення підписів перекладача у розмірі 750,00 грн; витрати на ксерокопіювання документів, та додатків до позовної заяви, в сумі 104,00 гривні.

В поданому до суду відзиві на позов від 26.11.2019 №2090/03-70-10/14 представник відповідача позов не визнав, вважає, що вимоги викладені у ньому не підлягають до задоволення з наступних підстав.

Під час здійснення митного контролю та митного оформлення товару легкового автомобіля марки HONDA модель CIVIC, 2017 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 декларантом 03.06.2019 в інтересах ОСОБА_1 подано митну декларацію №UA205100/2019/008656 від 03.06.2019 у якій митну вартість вказаного транспортного засобу заявлено на за 6 методом визначення вартості на рівні 7 605,00 доларів США (графа 45 МД - 204 229,96 грн).

За результатом опрацювання згенерованих профілів ризику АСАУР посадовою особою митниці здійснено відповідні митні формальності та встановлено, що вартість транспортного засобу нижча наявної цінової інформації, отриманої у тому числі із зовнішніх джерел. Обов`язкове залучення відповідного спеціалізованого підрозділу для визначення МВ за VIN - кодами: НОМЕР_1, валюта - Євро, вартість - 18 100,00 Євро.

Під час опрацювання поданих декларантом разом з митною декларацією №UA205100/2019/008656 від 03.06.2019 документів щодо оформлення вказаного транспортного засобу встановлено, що подані до митного оформлення документи, а саме, рахунок-фактура № б/н від 25.04.2019 (довідка про передачу права власності) не відповідає вимогам п.1.2 Наказу ДМСУ від 17.11.2005 №1118 «Про затвердження Правил митного контролю та митного оформлення транспортних засобів, що переміщуються громадянами через митний кордон України», оскільки, документами, що підтверджують право власності на ТЗ є: 1) придбані (отримані) у громадян чи підприємств - засвідчені нотаріально в країні придбання чи консульських установах чи в посольствах України договори купівлі-продажу, міни чи дарування тощо; 2) придбані в підприємств - оформлені на відповідних бланках і завірені печатками цих осіб чи інших організацій та установ оригінали рахунків, чеків, рахунків-фактур, інвойсів, інших документів».

Окрім того, до митного контролю та оформлення декларантом подано звіт про оцінку транспортного засобу №1409/19 від 30.05.2019. При цьому, при встановленні вартості транспортного засобу експертом використовувались дані з каталогу NADA guides. Витяг з вказаного каталогу містить інформацію про вартість даного транспортного засобу, яка коливається від 13300,00 -17600,00 доларів США з врахуванням пробігу.

При визначенні вартості транспортного засобу експертом за середню вартість взято найменшу ціну, яка була наявна у витягу з каталогу NADA guides, а саме 13 300,00 доларів США, та в подальшому, з огляду на виявлені пошкодження, експертом скориговано вартість транспортного засобу в бік зменшення його ціни на рівні 7 605,00 доларів США.

Вищевказане свідчить про наявність обґрунтованого сумніву у достовірності поданих декларантом документів щодо заявленої митної вартості товарів, її числових значень, що слугувало підставою для витребування у декларанта додаткових документів, а саме: платіжні документи, які містять реквізити, необхідні для ідентифікації імпортованого товару для підтвердження заявленої митної вартості; якщо здійснювалось страхування - страхові документи, інші документи, що містять відомості про вартість страхування; транспортні (перевізні) документи, що містять відомості про вартість перевезення; інші додаткові наявні документи для підтвердження заявленої митної вартості товару (за бажанням).

У відповідь на вимогу щодо надання додаткових документів на підтвердження заявленої митної вартості товару декларантом було надано переклад документів, копію довідки про транспортні витрати, чек про оплату за товар від 31.12.2018, звіт про оцінку транспортного засобу №1409/19 від 30.05.2019.

У зв`язку з вищенаведеним та враховуючи відмову декларанта подавати інші документи, митницею прийняте рішення про коригування митної вартості №UA205110/2019/000533/2 від 14.06.2019, а митну вартість товару визначено за резервним методом з врахуванням цінової інформації ЄАІС ДФС на рівні 18 100,00 Євро.

З огляду на вищевикладене, відповідач вважає рішення про коригування митної вартості № UA205110/2019/000533/2 від 14.06.2019 таким, що прийняте у повній відповідності до вимог чинного законодавства, а тому законним та обґрунтованим. З наведених підстав просила в задоволенні позову відмовити.

Щодо вимог представника позивача про стягнення витрат на правову допомогу відповідач зазначає, що представником позивача Смоленським Д.П. у поданому в інтересах ОСОБА_1 адміністративному позові заявлено вимогу щодо відшкодування витрат на правову допомогу в розмірі 1000 доларів США, в гривнях, по курсу НБУ України на день винесення рішення. При цьому, сума понесених судових витрат на надання правової допомоги адвоката становить - 15000 грн. Вказані послуги по первинній консультації та ознайомлення з наданими позивачем документами охоплюються загальною діяльністю адвоката та повинні входити до складу послуги «підготовка позову» або «складання процесуальних документів», а отже не можуть бути самостійною складовою витрат на правову допомогу. Окрім цього, у вказаному акті міститься вартість послуги по представництву інтересів позивача в суді першої інстанції в розмірі 4000,00 гри. Проте, розгляд даної справи призначено судом до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження відповідно до частини другої статті 257 КАС України, що свідчить про те, що дана справа є справою незначної складності. А тому, з огляду на вказане, вважаємо, що вартість послуги по представництву інтересів у суді першої інстанції є завищеним та таким, що не відповідає наданим адвокатом послугам.

Щодо вимог представника позивача про стягнення витрат на переклад документів у розмірі 500,00 грн та на нотаріальне посвідчення підписів перекладача у розмірі 750,00 грн зазначає, що будь-яких розрахункових документів (квитанції, платіжного доручення, корінця до прибуткового касового ордеру тощо) на підтвердження факту оплати вказаних послуг до матеріалів позовної заяви не додано. Окрім того, у відповідності до вимог ст. 254 МК України, на декларанта було покладено обов`язок щодо подання перекладу поданих до митного контролю документів. Таким чином, стягнення під час розгляду справи у суді витрат, понесених у зв`язку з перекладом є протиправним, адже здійснення такого перекладу є обов`язком декларанта при здійсненні митного оформлення.

Щодо вимог представника позивача про стягнення витрат на ксерокопіювання документів як додатків до позовної заяви, в сумі 104,00 грн відповідач зазначає, що зі змісту товарного чеку від 30.09.2019 про сплату 104,00 грн за виготовлення ксерокопій не можливо встановити хто є замовником вказаної послуги, від кого отримані вказані кошти та копії яких саме документів було зроблено. Таким чином, подані адвокатом документи унеможливлюють ідентифікацію отриманої послуги з поданим товарним чеком.

Щодо вимог представника позивача про стягнення витрат за проведення судової автотоварознавчої експертизи у розмірі 2512,00 грн, вказує на те, що проведення експертизи від 15.07.2019 року здійснено виключно за власним бажанням позивача. Окрім того, до митного контролю було подано звіт про оцінку транспортного засобу №1409/19, згідно з яким була встановлена ринкова вартість транспортного засобу, що вказує на відсутність необхідності у проведенні ще однієї оцінки чи експертизи. Вказує на те, що сторона відповідача не зобов`язана нести тягар по сплаті всіх витрат, що були понесені позивачем у справі, зокрема, якщо такі витрати були надмірними або перевищеними.

Ознайомившись з поясненнями сторін, викладеними у заявах по суті справи, дослідивши письмові докази наявні в матеріалах справи дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення з наступних мотивів та підстав.

Судом встановлено, що гр. ОСОБА_3 в компанії «SGI» (Канада) було придбано легковий автомобіль - марки HONDA модель CIVIC, номер кузова № НОМЕР_1 , об`єм двигуна 1996 см3, календарний рік виготовлення - 2017, модельний рік виготовлення - 2017, тип двигуна - бензин, потужність - 118 kW, тип кузова - купе, бувший у використанні, призначення - пасажирський, категорія ТЗ- М1, кількість місць 5, колісна формула - 4x2, виробник - Торговельна марка - HONDA вартістю 7493,91 CAD (канадських доларів), що підтверджується розрахунковими в тому числі банківськими документами: Salvage invoice (рахунком-фактурою) від 31.12.2018 №3179002, листом-підтвердженням з компанії «SGI» (Канада) від 24.04.2019, чеком від 31.12.2018 про здійснення оплати за даний автомобіль на суму 7493,91 CAD (канадських доларів) (а.с.18-19, 53-54).

В подальшому між ОСОБА_3 (продавець) та ОСОБА_1 (покупець) укладено договір купівлі-продажу транспортного засобу від 02.05.2019, а саме, легкового автомобіля - марки HONDA модель CIVIC, номер кузова № НОМЕР_1 , об`єм двигуна 1996 см3, календарний рік виготовлення - 2017 за ціною 7 593,91 CAD.

Відповідно до п. 2.1. вищевказаного договору продавець зобов`язаний передати покупцю даний транспортний засіб та документи на нього після здійснення його митного оформлення на території України, проведення ремонтних робіт і відновлювальних робіт та сертифікації транспортного засобу в органах сертифікації України з отриманим Сертифікатом відповідності. Відповідно до п. 2.2. договору покупець зобов`язаний розрахуватися і прийняти транспортний засіб після виконання всіх зазначених умов в п. 2.1. даного договору. Оплата вартості за транспортний засіб буде проведена готівковими коштами за ціною домовленості з врахування ціни автомобіля (7 593,91 CAD), сплачених митних та інших платежів (по факту), вартості ремонтних і відновлювальних робіт автомобіля та вартості сертифікату відповідності.

03.06.2019 декларантом ПП "Прайд Сервіс" в інтересах ОСОБА_1 подано для митного оформлення в режимі імпорту митну декларацію (МД) №UA205100/2019/008656 від 03.06.2019 з метою декларування товару: легкового автомобіля - марки HONDA модель CIVIC, номер кузова №2 НОМЕР_2 , об`єм двигуна 1996 см3, календарний рік виготовлення - 2017, модельний рік виготовлення - 2017, тип двигуна - бензин, потужність - 118 kW, тип кузова - купе, бувший у використанні, призначення - пасажирський, категорія ТЗ- М1, кількість місць 5, колісна формула - 4x2, виробник - Торговельна марка - HONDA.

Декларантом в графі 42 МД №UA205100/2019/008656 від 03.06.2019 вказано ціну товару в сумі 7 593,91 CAD та зазначено в графі 45 митну вартість в сумі 204 229,96 грн, що еквівалентно 10 308,45 CAD, яку визначено за 6 (резервним) методом визначення митної вартості товару.

На підтвердження обґрунтованості заявленої в МД митної вартості товару та обраного методу її визначення, декларант надав митному органу разом з декларацією такі документи: довідку про передачу права власності від ОСОБА_3 до ОСОБА_1 від 25.04.2019 № б/н; коносамент (морська накладна) від 05.05.2019 №68676198; акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу від 29.05.2019 №UA205010/2019/219907 та додатковий аркуш; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу (реєстраційний сертифікат) від 31.12.2018 №484724112; звіт про оцінку транспортного засобу від 30.05.2019 №1409/19 та інші документи (а.с.20-25,51-52,57-58).

14.06.2019 відповідач прийняв рішення № UA205110/2019/000533/2 про коригування митної вартості товарів (а.с.16-17).

Згідно з графою 30 оскаржуваного рішення відповідачем визначено митну вартість товару: легкового автомобіля - марки HONDA модель CIVIC, номер кузова №2 НОМЕР_2 , об`єм двигуна 1996 см3, календарний рік виготовлення - 2017, модельний рік виготовлення - 2017, тип двигуна - бензин, потужність - 118 kW, тип кузова - купе, бувший у використанні, призначення - пасажирський, категорія ТЗ- М1, кількість місць 5, колісна формула - 4x2 за ціною 27 188,011 CAD (замість 10 308,45 CAD, що була заявлена декларантом).

Згідно з графою 33 рішення митна вартість товарів, які ввозяться на митну територію України, не може бути визнана у зв`язку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом. Під час здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості було встановлено, що декларантом заявлено митну вартість на рівні 7605,00 доларів США. Також встановлено, що рахунок-фактура №б/н від 25.04.2019 не відповідає вимогам п.1.2 Наказу ДМСУ від 17.11.2005 року №1118 «Про затвердження Правил митного контролю та митного оформлення транспортних засобів, що переміщуються громадянами через митний кордон України»: «документи, що підтверджують право власності на ТЗ: 1) придбані (отримані) у громадян чи підприємств - засвідчені нотаріально в країні придбання чи консульських установах чи в посольствах України договори купівлі-продажу, міни чи дарування тощо; 2) придбані в підприємств - оформлені на відповідних бланках і завірені печатками цих осіб чи інших організацій та установ оригінали рахунків, чеків, рахунків-фактур, інвойсів, інших документів».

Згідно ст. 54 МК України митниця ДФС під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товару зобов`язана здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товару шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів. У зв`язку з тим, що документи подані для підтвердження митної вартості товарів не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, а також в зв`язку з спрацюванням ризиків АСАУР «Вартість транспортного засобу нижча наявної цінової інформації, отриманої у тому числі із зовнішніх джерел. Обов`язкове залучення відповідного спеціалізованого підрозділу для визначення MB за VIN-кодами: НОМЕР_1, валюта - EUR, вартість- 18 100,00» та згідно наказу ДФС України №780 від 28.11.2018 «Про забезпечення моніторингу за митними оформленням транспортних засобів, бувших у використанні» та згідно ст. 53 та ст. 54 МК України запропоновано в 10-ти денний термін надати: платіжні документи, які містять реквізити, необхідні для ідентифікації імпортованого товару для підтвердження заявленої митної вартості; якщо здійснювалось страхування - страхові документи, інші документи, що містять відомості про вартість страхування; транспортні (перевізні) документи, що містять відомості про вартість перевезення; інші додаткові наявні документи для підтвердження заявленої митної вартості товару (за бажанням). Згідно п.6 ст.53 декларант за власним бажанням може подавати додаткові наявні документи для підтвердження заявленої ним митної вартості. Згідно п. 2 ч. 2 ст. 55 МК України дані відомості повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних. Також відповідно до ст. 254 МК України декларант повинен надати переклад документів, поданих до митного оформлення.

Декларантом було надано переклад документів, копію довідки про транспортні витрати, чек про оплату за товар від 31.12.2018, звіт про оцінку транспортного засобу №1409/19 від 30.05.2019. Слід відмітити що у вказаному звіті вказано, що вартість транспортного засобу становить 7605,00 доларів США, в той же час в вказаному звіті міститься інформація з використанням даних каталогу NADA guides про вартість данного транспортного засобу в діапазоні від 13 300,00- 17 600,00 доларів США, з врахуванням пробігу.

Також у рішенні вказано, що у зв`язку з вищевикладеним та керуючись положеннями Угоди про застосування статті VII ГАТТ 1994 року, Митного кодексу України, також, вимогами ч. 6 ст. 54 МК України передбачено, що у зв`язку із неподанням декларантом документів згідно з переліком, та відповідно до умов, зазначених у ч. 2-4 ст. 53 МК України митниця може відмовити у визнанні заявленої декларантом митної вартості. За умови надання, згідно ст. 53 МК України документів, витребуваних митницею, які містять достовірну, об`єктивну інформацію, яка підлягає обчисленню і підтверджує правильність обрання методу визначення митної вартості, митну вартість може бути визнано. У зв`язку з неможливістю застосування наступних методів визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МК України) та методу 26 (ст.60 МК України) з причини відсутності у митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МК України) та методу 2г (ст.63 МК України) з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митного органу та декларанта. Митну вартість товару 1 визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 МК України на підставі цінової інформації ЄАІС ДФС, відповідно до наказу ДФС №780 від 28.11.2018 "Про забезпечення моніторингу за митними оформленнями транспортних засобів, бувших у вжитку", та спрацюванням системи ризиків АСАУР: " Вартість транспортного засобу нижча наявної цінової інформації, отриманої у тому числі із зовнішніх джерел. Обов`язкове залучення відповідного спеціалізованого підрозділу для визначення MB за VIN - кодами: НОМЕР_1, валюта - EUR, вартість - 18 100,00". Митницею відповідно до положень ст. 55 та ст. 57 МК України з декларантом проведена консультація щодо вибору методу визначення митної вартості товару. Рівень митної вартості становить 18 100,00 Євро" (а.с.16-17).

Позивач, не погоджуючись із рішенням Волинської митниці ДФС від 14.06.2019 № UA205110/2019/000533/2 про коригування митної вартості товарів оскаржив його в судовому порядку.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України визначено обов`язок органів держаної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються Митним кодексом України та іншими законами України.

Розділ ІІІ МК України регулює питання митної вартості товарів та методи її визначення.

Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, відповідно до статті 49 МК України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно із частиною першою статті 51 МК України митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню (частина друга статті 52 МК України).

Відповідно до статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (частина друга статті 53 МК України).

Декларантом в інтересах ОСОБА_1 подано наявні у нього документи, що підтверджують митну вартість товару і обраний ним 6 (резервний) метод її визначення згідно з частиною другою статті 53 МК України: довідку про передачу права власності від ОСОБА_3 до ОСОБА_1 від 25.04.2019 № б/н; коносамент (морська накладна) від 05.05.2019 №68676198; акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу від 29.05.2019 №UA205010/2019/219907 та додатковий аркуш; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу (реєстраційний сертифікат) від 31.12.2018 №484724112; звіт про оцінку транспортного засобу від 30.05.2019 №1409/19 та інші документи.

Як визначено частинами першою, другою статті 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 54 МК України орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

У частині третій статті 53 МК України визначено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Із наведених положень законодавства вбачається, що орган доходів і зборів досліджує документи стосовно усіх товарів, які переміщуються через митний кордон, на предмет перевірки правильності визначення митної вартості. Виключно висновки, що ґрунтуються на дослідженні документів, доданих до митної декларації, можуть бути підставою для витребування додаткових документів. При цьому, лише виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у частині третій статті 53 МК України, є підставою для витребування додаткових документів, перелік яких наведений у цій нормі.

Як слідує із матеріалів справи, спір між сторонами виник з приводу правильності визначення декларантом митної вартості імпортованого товару " легкового автомобіля - марки HONDA модель CIVIC, номер кузова №2 НОМЕР_2 , об`єм двигуна 1996 см3, календарний рік виготовлення - 2017, модельний рік виготовлення - 2017, тип двигуна - бензин, потужність - 118 kW, тип кузова - купе, бувший у використанні, призначення - пасажирський, категорія ТЗ- М1, кількість місць 5, колісна формула - 4x2," у розмірі 204 229,96 грн (еквівалентно 10 308,45 CAD) та ненадання відповідачу необхідних документів для підтвердження заявленої митної вартості товару. При цьому, позиція відповідача полягає у тому, що подані до митного контролю та оформлення документи не містили усіх даних, необхідних для визначення митної вартості, а також у зв`язку із спрацюванням ризиків АСАУР, від декларанта витребовувались додаткові документи.

Оскільки, декларантом не надано усіх витребовуваних документів згідно з переліком, тому митну вартість товару визначено відповідачем за резервним методом, на підставі цінової інформації, наявної в митниці, на рівні 18 100,00 Євро.

В оскаржуваному рішенні відповідач поставив під сумнів достовірність заявленої декларантом митної вартості транспортного засобу, оскільки, документи надані на підтвердження заявленої митної вартості на рівні 204 229,96 грн (еквівалентно 10 308,45 CAD), не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом.

Цією обставиною митний орган обґрунтував необхідність подачі декларантом додаткових документів. Однак, суд не погоджується з такою позицією відповідача з тих підстав, що декларант під час митного оформлення легкового автомобіля обрав резервний метод визначення митної вартості вказавши ціну товару 7593,91 CAD, при цьому за основу ним взято митну вартість товару у розмірі 204 229,96 грн (що по курсу еквівалентно 10 308,45 CAD).

Для підтвердження визначення митної вартості, декларантом позивача надано Волинській митниці ДФС договір купівлі-продажу транспортного засобу від 02.05.2019, а саме, легкового автомобіля - марки HONDA модель CIVIC, номер кузова НОМЕР_1 , об`єм двигуна 1996 см3, календарний рік виготовлення - 2017, укладеного між ОСОБА_3 (продавець) та ОСОБА_1 (покупець) з якого вбачається, що позивач у ОСОБА_3 придбала транспортний засіб за ціною 7 593,91 CAD. При цьому, у п. 2.2 даного договору зазначено, покупець зобов`язаний розрахуватися і прийняти транспортний засіб після виконання всіх зазначених умов даного договору (проведення ремонтних та відновлювальних робіт), а оплата вартості за транспортний засіб проводиться готівковими коштами за ціною домовленості з врахування ціни автомобіля (7 593,91 CAD), сплачених митних та інших платежів (по факту), вартості ремонтних і відновлювальних робіт автомобіля та вартості сертифікату відповідності та звіт про оцінку транспортного засобу від 30.05.2019 №1409/19.

З документів, поданих декларантом до МД №UA205100/2019/008656 від 03.06.2019, а саме, договору купівлі-продажу транспортного засобу від 02.05.2019 та довідки про передачу права власності від продавця ОСОБА_3 до ОСОБА_1 від 25.04.2019 вбачається, що вартість автомобіля марки HONDA модель CIVIC, номер кузова № НОМЕР_1 , об`єм двигуна 1996 см3, календарний рік виготовлення - 2017 становить 7 593,91 CAD. Митна вартість, визначена декларантом у зазначеній митній декларації, не є меншою за фактурну вартість, та становить 204 229,96 грн (що по курсу еквівалентно 10 308,45 CAD).

Крім того, на підтвердження заявленої митної вартості товару декларантом надано звіт експерта про оцінку транспортного засобу від 30.05.2019 №1409/19, виготовленого спеціалістом-оцінювачем Галік В.М. , згідно з яким вартість автомобіля марки HONDA модель CIVIC, номер кузова НОМЕР_1 , ввезеного на митну територію України на дату оцінки складає 7605,00 доларів США (а.с.23-25).

На підтвердження заявленої митної вартості автомобіля позивач також зазначає, що вартість перевезення даного автомобіля (доставка в порт Німеччини) становила 825 доларів США. Транспортування автомобіля з порту Бременхафена (Німеччина) до м/п Ягодин становила 3354,00 грн, що еквівалентно 125 доларів США. У відповідності до курсу валют, ціна автомобіля 7593,00 CAD, шляхом конвертації в американський долар становить - 5 602,00 доларів США.

Отже, вартість вказаного автомобіля, з врахуванням 825 доларів США транспортних витрат з доставки автомобіля до порту Німеччини та 125 доларів США транспортних витрат з Німеччини до кордону з Україною та включаючи саму вартість придбаного автомобіля (7593,00 CAD еквівалентно - 5 602,00 доларів США) становить 6 552,00 доларів США. Вказані розрахунки були наведені брокером позивача ПП «Прайд сервіс» у листі від 03.06.2019 №71-вих. наданому до Волинської митниці ДФС.

В оскаржуваному рішенні відповідач поставив під сумнів достовірність наданих декларантом документів щодо заявленої митної вартості товарів, оскільки, рахунок-фактура №б/н від 25.04.2019 не відповідає вимогам п.1.2 Наказу ДМСУ від 17.11.2005 року №1118 «Про затвердження Правил митного контролю та митного оформлення транспортних засобів, що переміщуються громадянами через митний кордон України»: «документи, що підтверджують право власності на ТЗ: 1) придбані (отримані) у громадян чи підприємств - засвідчені нотаріально в країні придбання чи консульських установах чи в посольствах України договори купівлі-продажу, міни чи дарування тощо; 2) придбані в підприємств - оформлені на відповідних бланках і завірені печатками цих осіб чи інших організацій та установ оригінали рахунків, чеків, рахунків-фактур, інвойсів, інших документів».

Разом з тим, суд звертає увагу на ту обставину, що згадані Правила визначають лише перелік документів, що підтверджують право власності на транспортний засіб, а не його вартість.

З огляду на це твердження відповідача, що оскільки поданий для митного оформлення транспортного засобу рахунок-фактура від 25.04.2019 в якому вказано вартість автомобіля не засвідчений нотаріально в країні придбання, а тому не може ідентифікуватись як належний документ, що підтверджує придбання транспортного засобу та його заявлену митну вартість не заслуговують на увагу. Більше того саме на підставі цього ж договору відповідачем, після коригування митної вартості, було проведено митне оформлення транспортного засобу, випущено його у вільний обіг та проведено державну реєстрацію.

В оскаржуваному рішенні відповідач також вказав, що декларантом було надано переклад документів, копію довідки про транспортні витрати, чек про оплату за товар від 31.12.2018, звіт про оцінку транспортного засобу №1409/19 від 30.05.2019. Вказані додаткові документи, які наявні у матеріалах справи, підтверджують митну вартість транспортного засобу, заявлену декларантом.

Відповідно до статті 55 МК України орган доходів і зборів має право здійснювати коригування митної вартості товару, заявленої декларантом, за відповідних умов, зокрема, якщо ним у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів. Разом з тим, ні в повідомленні декларанту про надання додаткових документів, ні в спірному рішенні про коригування митної вартості відповідач не вказав, у чому є неправильним розрахунок митної вартості, зазначеної у митній декларації (яка є вищою, ніж фактурна вартість за документами).

У зв`язку з цим, у митного органу не було підстав для надіслання позивачу повідомлення з вимогою для надання документів, передбачених частиною 3 статті 53 МК України, оскільки надані декларантом документи містили необхідні дані, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару.

Щодо визначення митним органом митної вартості товару на підставі цінової інформації ЄАІС ДФС, то суд зазначає наступне.

За змістом пункту 5 Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом Державної фіскальної служби України від 11 вересня 2015 року № 689, під час робіт з аналізу, виявлення та оцінки ризиків можуть використовуватися такі джерела інформації: спеціалізовані програмно-інформаційні комплекси Єдиної автоматизованої інформаційної системи ДФС; спеціалізовані видання, які містять інформацію про ціни, сформовані на світовому ринку; інформація, отримана від ДФС, про ціни на товари та/або сировину, матеріали, комплектуючі, які входять до складу товарів; інформація, отримана від митних органів іноземних держав за результатами перевірки автентичності документів, які подавалися під час митного контролю та митного оформлення товару; інформація, отримана за результатами здійснення митного контролю, в тому числі, за результатами проведення документальних перевірок дотримання вимог законодавства з питань державної митної справи; інформація, отримана від державних органів, установ та організацій на запити територіальних органів та/або ДФС; цінова інформація, отримана в рамках домовленостей, укладених між ДФС та асоціаціями, спілками та іншими об`єднаннями імпортерів та виробників; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, що мають відповідні повноваження згідно із законодавством; інформація отримана з мережі Інтернет.

Суд погоджується, що наявність у митного органу інформації про ціну подібних чи аналогічних товарів може призвести до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товарів та ініціювання повної її перевірки, але така інформація аж ніяк не є підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості товару.

Як визначено частиною шостою статті 54 МК України, орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

У рішенні про коригування митної вартості товарів № UA205110/2019/000533/2 від 14.06.2019 вказано, що воно прийняте у зв`язку із неподанням декларантом документів згідно з переліком для підтвердження митної вартості, а документи, подані для підтвердження митної вартості товару не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, а також у зв`язку з спрацюванням ризиків АСАУР. Тобто, відповідач при прийнятті рішення застосував пункт 2 частини шостої статті 54 МК України. При цьому, митну вартість він визначив також за другорядним методом резервним. Його застосування передбачене статтею 64 МК України, згідно з якою у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.

Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Згідно з пунктом 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 2012 року №598, посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні. Зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.

Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, орган доходів і зборів повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Оскаржуване рішення не містить ні заявленої митної вартості, ні номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів. Воно не містить також пояснень щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо, та докладної інформації і джерел, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Згідно з пунктом 2 параграфу (а) статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна базуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито або аналогічного товару і не повинна базуватися на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості. Відповідно до пункту 2 параграфу (b) статті VII цієї угоди під дійсною вартістю слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи аналогічний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції. Згідно з пунктом 2 параграфу (с) статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року якщо дійсна вартість не може бути визначена відповідно до параграфу (b) цього параграфа, оцінка для митних цілей повинна базуватися на найближчому еквіваленті такої вартості, який можна визначити.

Між тим, як вбачається з рішення про коригування митної вартості № UA205110/2019/000533/2 від 14.06.2019, у ньому зазначено про неможливість застосування другого-п`ятого методів визначення митної вартості у зв`язку з відсутністю у митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари та з причин відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості. Водночас, доказів навмисного заниження позивачем вартості товару відповідачем суду не надано, як і доказів в підтвердження проведення посадовою особою відповідача перевірки наявності чи відсутності відомостей про митне оформлення ідентичних чи аналогічних товарів, оформлених іншими митницями України, як цього вимагають митні процедури. При прийнятті оскаржуваного рішення відповідачем використано виключно інформацію, надану у зв`язку зі спрацюванням ризиків АСАУР Митна вартість товару нижча митної вартості ідентичних товарів... валюта EUR, вартість 18 100,00 Євро. На думку суду, відповідач не виконав обов`язку щодо наведення у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом.

У відзиві на позовну заяву представник відповідача також не зміг пояснити, на підставі яких даних (зовнішніх джерел) контролюючим органом визначено митну вартість автомобіля марки HONDA модель CIVIC, номер кузова № НОМЕР_1 у розмірі 18 100,00 Євро.

Відтак, оскаржуване рішення не містить числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товару, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом, та у ньому відсутнє належне обґрунтування числового значення митної вартості товару, скоригованої відповідачем, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Наведене не дає підстав вважати таке рішення обґрунтованим та мотивованим у контексті норм пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України.

В адміністративних процедурах із митного контролю та митного оформлення орган доходів і зборів повинен обґрунтувати (довести) законність свого рішення; відповідно рішення органу доходів і зборів не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару; висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах.

Суд вважає, що відповідачем не обґрунтовано ціну 18 100,00 Євро внаслідок проведеного коригування митної вартості за резервним методом та неможливість використання як достовірної інформації, наданої декларантом при визначенні митної вартості імпортованого товару.

Оскільки, відповідач не виконав обов`язку щодо наведення у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом, суд дійшов висновку, що рішення відповідача про коригування митної вартості товарів № UA205110/2019/000533/2 від 14.06.2019 є необґрунтованим та безпідставним.

Відповідно до частини першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В адміністративних процедурах із митного контролю та митного оформлення орган доходів і зборів повинен обґрунтувати (довести) законність свого рішення (у цьому випадку рішення про відмову у митному оформленні товару); відповідно рішення органу доходів і зборів не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару; висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах.

На думку суду, відповідач належними та допустимими доказами не довів правомірності оскаржуваного в даній адміністративній справі рішення про коригування митної вартості товарів № UA205110/2019/000533/2 від 14.06.2019, тому воно підлягає скасуванню, а позовні вимоги до задоволення.

Відповідно до статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

Як визначено частиною першою статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Частинами першою, третьою статті 132 КАС України визначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз.

Відповідно до частин першої, другої статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Згідно із частинами третьою - п`ятою статті 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Як передбачено частинами шостою, сьомою статті 134 КАС України, у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до частин сьомої, дев`ятої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду. При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

У позовній заяві позивач просить стягнути з Державного бюджету України на користь позивача наступні витрати: судовий збір у розмірі 3715,66 грн; витрати на правову допомогу у розмірі 1000,00 доларів США, в гривнях, по курсу НБУ України на день винесення рішення; витрати за проведення судової автотоварознавчої експертизи у розмірі 2512,00 грн; витрати на переклад документів у розмірі 500,00 грн; витрати на нотаріальне посвідчення підписів перекладача у розмірі 750,00 грн; витрати на ксерокопіювання документів, та додатків до позовної заяви, в сумі 104,00 гривні.

Перевіряючи доводи сторін та докази, якими позивач підтверджує понесені витрати, суд встановив, що сплата судового збору у сумі 3 715,66 грн підтверджуються квитанцією від 05.11.2019 №1007945322, тому ці витрати суд присуджує до відшкодування позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Як вбачається із доданих письмових доказів, а саме: договору про надання правової допомоги від 01.07.2019 №015/А/19, акту приймання-передачі виконаних робіт від 01.07.2019 (а.с. 65), квитанції до прибуткового касового ордера від 01.07.2019 (а.с. 73), адвокатським об`єднанням «Глобал лігал груп» було надано послуги ОСОБА_1 на 15 000 грн.

Представник відповідача у відзиві на позов заявив про неспівмірність витрат на правову допомогу та просив зменшити їх розмір.

При вирішенні питання щодо розподілу витрат, пов`язаних з правничою допомогою адвоката, суд враховує те, що дана справа є справою незначної складності, проводилась у порядку письмового провадження без виклику представників сторін у судове засідання (у зв`язку із чим не потребувала у суді супроводу адвокатом), тому вважає, що за критеріями обґрунтованості її розміру та пропорційності до предмета спору за рахунок бюджетних асигнувань Волинської митниці Державної фіскальної служби на користь позивача слід стягнути витрати на правову допомогу у розмірі 4 000, 00 грн (за складання проекту позовної заяви), решту витрат повинен нести позивач.

Щодо вимог представника позивача про стягнення витрат на переклад документів у розмірі 500,00 грн та на нотаріальне посвідчення підписів перекладача у розмірі 750,00 грн, суд зазначає, що будь-яких розрахункових документів (квитанції, платіжного доручення, корінця до прибуткового касового ордеру тощо) на підтвердження факту оплати вказаних послуг до матеріалів позовної заяви не додано. Щодо вимог представника позивача про стягнення витрат на ксерокопіювання документів як додатків до позовної заяви, в сумі 104,00 грн суд вказує на те, що зі змісту товарного чеку від 30.09.2019 про сплату 104,00 грн за виготовлення ксерокопій (а.с.70) не можливо встановити хто є замовником вказаної послуги, від кого отримані вказані кошти та копії яких саме документів було зроблено. Таким чином, подані адвокатом документи унеможливлюють ідентифікацію отриманої послуги, а тому суд відмовляє у стягненні вказаних сум з відповідача.

Щодо вимог представника позивача про стягнення витрат за проведення судової автотоварознавчої експертизи у розмірі 2512,00 грн, суд вказує на те, що проведення експертизи від 15.07.2019 року здійснено виключно за власним бажанням позивача. Окрім того, до митного контролю було подано звіт про оцінку транспортного засобу №1409/19, згідно з яким була встановлена ринкова вартість транспортного засобу, що вказувало на відсутність необхідності у проведенні ще однієї оцінки чи експертизи. Разом з тим, сторона відповідача не зобов`язана нести тягар по сплаті всіх витрат, що були понесені позивачем у справі, зокрема, якщо такі витрати були надмірними. У зв`язку із вищевикладеним витрати на проведення автотоварознавчої експертизи не підлягають стягненню з відповідача.

Керуючись статтями 139, 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Волинської митниці Державної фіскальної служби про коригування митної вартості товарів товарів № UA205110/2019/000533/2 від 14.06.2019.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_4 ) за рахунок бюджетних асигнувань Волинської митниці Державної фіскальної служби (44350, Волинська область, Любомльський район, с. Римачі, вул. Призалізнична, 13, код ЄДРПОУ 39472698) судовий збір у розмірі 3 715,66 грн (три тисячі сімсот п`ятнадцять гривень 66 копійок) та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4000, 00 грн (чотири тисячі гривень 00 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, встановленого статтею 295 КАС України, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення.

Головуючий-суддя Т.М. Димарчук