Ухвала суду № 86867219, 08.01.2020, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 947/29071/19

Провадження № 1-кс/947/102/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.01.2020 року

Слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси Іванчук В.М., при секретарі с/з Голобородовій В.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого відділу СУ ГУНП в Одеській області Гладкової О.М., яке погоджено з прокурором відділу прокуратури Одеської області Антощуком Є.М., про накладення арешту на майно, в раках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018160000000468 від 13.06.2018 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.185 та ч.1 ст.362 КК України -

ВСТАНОВИВ:

До Київського районного суду м. Одеси надійшло клопотання старшого слідчого відділу СУ ГУНП в Одеській області Гладкової О.М., яке погоджено з прокурором відділу прокуратури Одеської області Антощуком Є.М., про накладення арешту на майно, в раках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018160000000468 від 13.06.2018 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.185 та ч.1 ст.362 КК України, у якому останній просить суд:

-Накласти арешт на майно, яке вилучено під час обушку за адресою: АДРЕСА_1 , а саме:

1)Мобільний телефон марки «LENOVO», білого кольору, імей 1 : НОМЕР_1 ; імей 2 : НОМЕР_2 , із флеш картою 16 гб;

2)Банківська картка «ПриватБанк» № НОМЕР_3 ;

3)Банківська картка «Експресбанк» № НОМЕР_4 ;

4)Банківська картка «Кредобанк» № НОМЕР_5 ;

5)Банківська картка «Ощадбанк» № НОМЕР_6 ;

6)Банківська картка «Ощадбанк» № НОМЕР_7 ;

7)Мобільний телефон марки «Iphoe 6s», імей : НОМЕР_8 , із сім-карткою оператора мобільного зв`язку «Vodafone», № НОМЕР_9 ;

8)Банківська картка «Приватбанк» № НОМЕР_10 .

Слідчий у кримінальному провадженні Гладкова О.М. просила суд розглянути клопотання про накладення арешту на майно без її участі, вимоги викладені у клопотанні підтримує у повному обсязі та просить суд задовольнити, з викладених підстав.

Захисник Робул А.А. просив суд розглянути клопотання без його участі, просить суд відмовити у його задоволенні в повному обсязі.

Вислухавши думку учасників судового засіданні дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, якими сторона обвинувачення обґрунтовує його задоволення, оцінивши всі обставини у сукупності, слідчий суддя приходить до наступного.

З матеріалів провадження вбачається, що в провадженні СУ ГУНП в Одеській області знаходиться кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018160000000468 від 13.06.2018 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.362, ч.3 ст.185 КК України.

Відповідно до ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 03.08.2019 року було проведено обшук за адресою: АДРЕСА_1 , під час якого було виявлено та вилучено наступні речі і документи:

1)Мобільний телефон марки «LENOVO», білого кольору, імей 1 : НОМЕР_1 ; імей 2 : НОМЕР_2 , із флеш картою 16 гб;

2)Банківська картка «ПриватБанк» № НОМЕР_3 ;

3)Банківська картка «Експресбанк» № НОМЕР_4 ;

4)Банківська картка «Кредобанк» № НОМЕР_5 ;

5)Банківська картка «Ощадбанк» № НОМЕР_6 ;

6)Банківська картка «Ощадбанк» № НОМЕР_7 ;

7)Мобільний телефон марки «Iphoe 6s», імей : НОМЕР_8 , із сім-карткою оператора мобільного зв`язку «Vodafone», № НОМЕР_9 ;

8)Банківська картка «Приватбанк» № НОМЕР_10 .

03.08.2019 року слідчим у кримінальному провадженні оглянуто вищезазначені вилучені під час обшуку речі і документи та долучено їх до матеріалів кримінального провадження, в якості речових доказів.

07.08.2019 року ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси на вищезазначене майно накладено арешт.

25.11.2019 року ухвалою Одеського апеляційного суду скасовано вищезазначену ухвалу слідчого судді першої інстанції та повернуто прокурору для усунення недоліків.

Так, згідно ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані, як доказ факту чи обставини, що встановлюється під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінальним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до ч.1 ст.131 КПК України, Заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Відповідно до п.7 ч.2 ст.131 КПК України, Заходами забезпечення кримінального провадження є, зокрема й арешт майна.

Відповідно ч.ч.1-12 ст.174 КПК України, Арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Арешт може бути накладений і на майно, на яке раніше накладено арешт відповідно до інших актів законодавства. У такому разі виконанню підлягає ухвала слідчого судді, суду про накладення арешту на майно відповідно до правил цього Кодексу.

У випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або третьої особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України.

Арешт накладається на майно третьої особи, якщо вона набула його безоплатно або за ціною, вищою чи нижчою за ринкову вартість, і знала або повинна була знати, що таке майно відповідає будь-якій з ознак, передбачених пунктами 1-4 частини першої статті 96-2 Кримінального кодексу України.

У випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

У випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.

У разі задоволення цивільного позову або стягнення з юридичної особи розміру отриманої неправомірної вигоди суд за клопотанням прокурора, цивільного позивача може вирішити питання про арешт майна для забезпечення цивільного позову або стягнення з юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, доведеного розміру отриманої неправомірної вигоди до набрання судовим рішенням законної сили, якщо таких заходів не було вжито раніше.

Арешт може бути накладений на майно, на яке раніше накладено арешт відповідно до інших актів законодавства. У такому разі виконанню підлягає ухвала слідчого судді, суду про накладення арешту на майно відповідно до правил цього Кодексу.

Вартість майна, яке належить арештувати з метою забезпечення цивільного позову або стягнення отриманої неправомірної вигоди, повинна бути співмірною розміру шкоди, завданої кримінальним правопорушенням або зазначеної у цивільному позові, розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою.

У невідкладних випадках і виключно з метою збереження речових доказів або забезпечення можливої конфіскації чи спеціальної конфіскації майна у кримінальному провадженні щодо тяжкого чи особливо тяжкого злочину за рішенням Директора Національного антикорупційного бюро України (або його заступника), погодженим прокурором, може бути накладено попередній арешт на майно або кошти на рахунках фізичних або юридичних осіб у фінансових установах. Такі заходи застосовуються строком до 48 годин. Невідкладно після прийняття такого рішення, але не пізніше ніж протягом 24 годин, прокурор звертається до слідчого судді із клопотанням про арешт майна.

Якщо у визначений цією частиною строк прокурор не звернувся до слідчого судді із клопотанням про арешт майна або якщо в задоволенні такого клопотання було відмовлено, попередній арешт на майно або кошти вважається скасованим, а вилучене майно або кошти негайно повертаються особі.

Арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Заборона використання житлового приміщення особам, які на законних підставах проживають у такому житловому приміщенні, не допускається.

За таких обставин, слідчий суддя приходить до висновку, що стороною обвинувачення не доведено доцільності застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження - накладені арешту на майно, постанова слідчого про визнання вказаних речей і документів ухвалено формально без посилань на потереби досудового розслідування, тобто відсутні докази щодо необхідності огляду, призначення експертних досліджень, інших слідчих (розшукових) дій для встановлення об`єктивної істини по кримінальному провадженню, у громадянина ОСОБА_1 відсутній процесуальний статус підозрюваного, з метою недопущення порушенням прав та обов`язків, гарантованих Конституцією та законами України, слідчий суддя приходить до висновку, що у клопотання слідчого слід відмовити.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.2, 110, 131, 132, 170-173, 369-372 КПК України, слідчий суддя -

ПОСТАНОВИВ:

Старшого слідчого відділу СУ ГУНП в Одеській області Гладкової О.М., яке погоджено з прокурором відділу прокуратури Одеської області Антощуком Є.М., про накладення арешту на майно, в раках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018160000000468 від 13.06.2018 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.185 та ч.1 ст.362 КК України - залишити без задоволення.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом 5 (п`яти) днів з дня її постановлення.

Слідчий суддя Іванчук В. М.