Рішення № 86860057, 23.12.2019, Самбірський міськрайонний суд Львівської області

Справа № 452/2228/19

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

"23" грудня 2019 р. м.Самбір

Самбірський міськрайонний суд Львівської області

у складі: головуючого - судді Галина В.П.

секретар Топорович В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Стрілковицької сільської ради Самбірського району Львівської області про встановлення факту проживання однією сім`єю із спадкодавцем та визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, -

за участю представника позивача ОСОБА_2 ,

представника відповідача Шеховича Я.Д. ,

третьої особи ОСОБА_4 ,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до суду з вищезгаданим позовом. В обґрунтування вимоги щодо встановлення факту проживання однією сім`єю із спадкодавцем, позивач посилався на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 померла її рідна сестра ОСОБА_6 .

ОСОБА_5 та ОСОБА_6 були самотні, неодружені та проживали за адресою: АДРЕСА_1 .

Після їхньої смерті залишилася відкрита спадщина на спадкове майно, яке складається з житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , земельної ділянки, закріпленої за обслуговуванням цього будинку, площею 0,25 га та земельних паїв загальною площею 3,18 га. Їхній двір відносився до суспільної групи - колгоспного двору. Станом па 01.07.1990 року ніхто, крім них, в будинку не проживав і не був зареєстрований. Після смерті ОСОБА_6 ніхто в цьому житловому будинку не проживає.

Сестри ОСОБА_5 були непрацездатними за віком, багато хворіли і потребували сторонньої допомоги.

Позивач ОСОБА_1 . ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований з 1973 року в селі Стрілковичі, Самбірського району, разом із своєю дружиною та дочкою, з 1998 року здійснювали за сестрами ОСОБА_5 постійний догляд, були пов`язані спільним побутом, фактично проживаючи з ними однією сім`єю. В них був спільний бюджет, взаємні розподілені права та обов`язки. Гроші витрачалися на придбання продуктів харчування, медикаментів, необхідних речей, на ведення домашнього господарства. Позивач, його дружина та дочка, спільно з ОСОБА_5 та її рідною сестрою ОСОБА_6 , обробляли городи біля будинку та в полі, восени вивозили гній на земельні ділянки, орали. Весною саджали картоплю, буряк, моркву та іншу городину, заготовляли сіно для корови, пасли чергу, ремонтували дах будинку, огорожу. Жодних суперечок між ними не було, з повагою та любов`ю відносились один до одного. Вони дбали про їхнє здоров`я, незважаючи на те, що проживали в різних будинках, так як сестри ОСОБА_5 , будучи особами похилого віку, звикли до свого житла і не хотіли його залишати.

Земельні ділянки вони обробляли за допомогою комбайна, який отримав позивач, та ОСОБА_5 разом із іншими односельчанами, в рахунок майнового паю.

Після смерті ОСОБА_6 позивач звернувся до Самбірської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, однак в її прийнятті було відмовлено на тій підставі, що ним не доведено родинні відносини із спадкодавцем за законом, а також в зв`язку із пропуском строку для прийняття спадщини, що підтверджується листом № 1214/02-14 від 04.07.2019 року Самбірської державної нотаріальної контори.

Заповіту спадкодавець не складала, а факт проживання зі спадкодавцем однією сім`єю повинен встановити суд.

Отже, встановлення факту проживання однією сім`єю із ОСОБА_6 не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини має для позивача юридичне значення.

Визнання факту проживання однією сім`єю позивачу погрібно для оформлення права власності на спадкове майно, оскільки він відноситься до четвертої черги спадкоємців за законом.

Враховуючи вищевикладене та факт проживання позивача однією сім`єю з ОСОБА_5 протягом 15 років та з ОСОБА_6 17 років, вважає, що за даних фактичних обставин наявні правові підстави для визнання факту їхнього проживання однією сім`єю, не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини.

Щодо визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, зазначив наступне.

ОСОБА_6 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . Таким чином, днем відкриття спадщини є ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Окрім того, що після її смерті позивач і надалі здійснював фактичний догляд за належним їй майном (житловий будинок та земельні ділянки), ним було подано заяву про прийняття спадщини до Самбірської державної нотаріальної контори.

У результаті розгляду цієї заяви Самбірською державною нотаріальною конторою було надано письмову відповідь, шляхом надсилання листа № 1214/02-14 від 04.07.2019 року, де повідомлено, що в зв`язку із тим, що позивачем не доведено родинні відносини із спадкодавцем за законом, а також в зв`язку із пропуском строку для прийняття спадщини, виключається можливість видачі свідоцтва про право на спадщину. Також, йому рекомендовано звернутися з позовом до суду про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_6 , а також з метою захисту права як спадкоємця ОСОБА_6 необхідно звернутись до суду із позовом про встановлення факту проживання однією сім`єю.

Вважає, що строк для прийняття спадщини був пропущений ним з поважних причин.

Причиною пропуску позивачем строку для прийняття спадщини є важкий стан його здоров`я, який з кожним роком погіршується і вимагає постійного догляду (протягом останніх років), періодичного обстеження і лікування. Діагнози: нейроендокринна опухоль Т4N1M0, метастаз нейроендокринної карциноми G3, цукровий діабет. Безпорадність його стану, окрім важкого онкологічного захворювання, також зумовлена похилим віком (74 роки), внаслідок чого він не може самостійно забезпечити умови свого життя, лежачий, потребує стороннього догляду, допомоги та піклування, шоденних і цілодобових заходів, спрямованих на підтримку та відновлення сил та створення умов, що сприяють лікуванню захворювання, а саме: прийняття курсів хіміотерапії, ліків, контроль за їх вживанням, усунення наслідків їх вживання, чітке та своєчасне виконання усіх прописаних медичних процедур та лікарських призначень, а також безперервне спостереження за станом організму, організація харчування, надання допомоги при прийомі їжі, при туалеті, при різних хворобливих станах, розладах, що виникають у процесі перебігу хвороби, підтримку належного гігієнічного стану.

Такі обставини мають місце з кінця 2015 року і по даний час та підтверджуються медичними документами.

Наявність вищевказаних обставин є об`єктивними, непереборними, істотними труднощами, що унеможливили звернення до державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини.

Наведені об`єктивні обставини, на думку позивача, свідчать про поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини, і підтверджують факт повної відсутності можливості вчинення необхідних дій для прийняття спадщини.

Враховуючи наведене, просить суд встановити факт його проживання однією сім`єю з 1998 року до 23 липня 2015 року з ОСОБА_6 та визначити позивачу додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини за законом, що відкрилась ІНФОРМАЦІЯ_2 після смерті ОСОБА_6 , на один місяць з моменту набрання законної сили рішенням суду.

У судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явився, будучи належним чином повідомленим про день, час і місце розгляду справи.

Представник позивача ОСОБА_2 у судовому засіданні позов підтримав, посилаючись на викладені в ньому обставини та просив задовольнити. Додатково зазначив, що ОСОБА_1 , який із 1973 року проживає в селі Стрілковичі Самбірського району Львівської області, проживав однією сім`єю із ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . Як на докази фактичного проживання слід звернути увагу на те, що в них були спільне проживання, спільний побут, взаємні розподілені права і обов`язки, був наявний спільний сімейний-фінансовий бюджет. Дані факти підтверджуються доказами, які долучені до справи та показаннями свідків. Щодо вимоги про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, то такий строк був пропущений з поважних причин. Такою поважною причиною є наявність важкого онкологічного захворювання позивача. Докази такого захворювання в період з 2015 року і по час розгляду справи в суді, долучено до матеріалів справи. Вважають, що дане захворювання є важким та створювало об`єктивні і непереборні обставини з метою звернення до державного нотаріуса із заявою про прийняття спадщини. Крім цього, позивач проживаючи із 1998 року однією сім`єю із померлими, вважав, що автоматично прийняв дану спадщину.

Представник відповідача ОСОБА_3 у судовому засіданні позов не визнав та пояснив, що ОСОБА_5 та ОСОБА_6 були переселені в с.Стрілковичі Самбірського району Львівської області. В дійсності проживали вони двоє, своєї сім`ї та дітей не мали, працювали в колгоспі. ОСОБА_5 померла в квітні 2013 року . Вона була старшою з сестер. За життя хворіла, потребувала догляду, який за нею здійснювала молодша сестра ОСОБА_6 , яка була здоровою до останнього дня.

З приводу допомоги сестрам ОСОБА_5 зазначив, що приблизно у 1993 році між сестрами ОСОБА_5 та ОСОБА_7 було укладено договір довічного утримання. У 1999 році в судовому порядку даний договір був розірваний. В подальшому сільським головою ОСОБА_8 була видана довідка про те, що за сестрами ОСОБА_5 доглядала сім`я ОСОБА_1 . Однак в який термін здійснювався догляд, сільська рада такими даними не володіє.

Позивач разом з дружиною та дочками допомагав сестрам ОСОБА_5 . Даний факт допомоги є незаперечним. Вони доглядали за ними приблизно із 1999 року по 2007 рік.

ОСОБА_4 також зверталась в суд із заявою щодо встановлення факту проживання однією сім`єю із сестрами ОСОБА_5 . Проживає вона по АДРЕСА_2 проживали по цій вулиці. Їхні городи були поряд. ОСОБА_4 доглядала за сестрами ОСОБА_5 із 2007 року і до їхньої смерті. Однак рішенням суду було встановлено, що сім`я ОСОБА_4 разом з ОСОБА_5 не проживала.

Також слід зазначити, що для обох сестер був призначений соціальний працівник ОСОБА_14 , яка їм допомагала біля 10 років. На час розгляду справи місце її знаходження не відоме. Соціальний працівник виконувала покладені на неї обов`язки, обробляла частину городу сестер ОСОБА_5 . Решту допомагали сусіди, ОСОБА_1, ОСОБА_4 та інші.

Після смерті сестер ОСОБА_5 , відсутні заповіт та договір довічного утримання. Похованням ОСОБА_6 займалась греко-католицька громада, а також Гаталевич та колишній сільський голова ОСОБА_8.

Щодо пропуску терміну, то на його думку термін можливо і не був пропущений. Дружина позивача ОСОБА_17 зверталась до суду із позовом щодо встановлення факту проживання однією сім`єю із сестрами ОСОБА_5 . У 2017 році судом винесено рішення, згідно якого не підтверджено даного факту. Суд апеляційної інстанції залишив дане рішення без змін.

Він приступив до виконання обов`язків сільської голови із 17.11.2015 року. На той час обидві сестри померли. Джерелами інформації, яка ним надана у поясненнях: дані договору довічного утримання, також зі слів ОСОБА_4 , згідно її пояснень при розгляді інших справ.

Третя особа ОСОБА_4 в судовому засіданні позов не визнала та пояснила, що після розірвання договору довічного утримання із 1999 року і до 2003 року позивач доглядав сестер ОСОБА_5 . Потім між ними виник конфлікт на конфесійному рівні і сестри ОСОБА_5 його вигнали. Із 2003 по 2007 рік сестри ОСОБА_5 жили самі. А з 2007 року догляд за сестрами здійснювала вона і аж до смерті сестер. Допомагала при похованні.

Третя особа ОСОБА_18 у судове засідання не з`явився, будучи належним чином повідомленим про день, час і місце розгляду справи, а тому суд розглядає справу у його відсутності.

Заслухавши пояснення учасників судового розгляду, свідків, з`ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд дійшов висновку про задоволення позовної заяви, виходячи із такого.

ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Стрілковичі Самбірського району Львівської області померла ОСОБА_5 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_1 . (а.с. 8).

Із реєстраційного посвідчення виданого Самбірським міжміським бюро технічної інвентаризації від 10.01.2000 року установлено, що будинок розташований в АДРЕСА_1 в рівних частках (по Ѕ) належав ОСОБА_5 та ОСОБА_6 (а.с. 13).

Із довідок, виданих виконавчим комітетом Стрілковицької сільської ради Самбірського району від 23.09.2015 р. та 24.09.2015 р. відомо, що на день смерті ОСОБА_5 в будинку по АДРЕСА_1 крім неї постійно проживала її сестра ОСОБА_6 , котра відповідно до ч. 3 ст.1268 ЦК України вважається такою, що прийняла спадщину, так як протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, вона не заявила про відмову від неї. (а.с. 10, 11).

ІНФОРМАЦІЯ_2 у с. Стрілковичі Самбірського району Львівської області померла ОСОБА_6 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_2 . (а.с. 9). В цей день внаслідок її смерті відкрилась спадщина.

Спадкове майно складається з житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , земельної ділянки, закріпленої за обслуговуванням цього будинку, площею 0,25 га та земельних паїв загальною площею 3,18 га. Їхній двір відносився до суспільної групи - колгоспного двору. Станом па 01.07.1990 року в будинку постійно проживали і були зареєстровані ОСОБА_5 та ОСОБА_6 . На день смерті ОСОБА_6 проживала одна. Від її імені заповіт не посвідчувався. В будинку ніхто не проживає і не зареєстрований. Дані обставини підтверджується довідками Стрілковицької сільської ради Самбірського району Львівської області за № 1544 від 24.09.2015 року та № 1517 від 23.09.2015 року. (а.с. 10-11).

Відповідно до ст. 1223 ЦК України, право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261 - 1265 цього Кодексу.

Згідно ст. 1264 ЦК України, у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини.

За життя, ОСОБА_6 заповіту не залишила.

Відповідно до спадкової справи, заведеної після смерті ОСОБА_6 , із заявою про прийняття спадщини ОСОБА_1 у Самбірську державну державну нотаріальну контору звертався.

Але йому було відмовлено у видачі Свідоцтва про право на спадщину за законом, оскільки пропущений термін для прийняття спадщини та недоведені родинні відносини із спадкодавцем. (а.с. 83).

У пункті 21 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» роз`яснено, що при вирішенні спору про право на спадщину осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини (четверта черга спадкоємців за законом), судам необхідно врахувати правила ч. 2 ст. З СК України про те, що сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Зазначений п`ятирічний строк повинен виповнитися на момент відкриття спадщини і його необхідно обчислювати з урахуванням часу спільного проживання зі спадкодавцем однією сім`єю до набрання чинності цим Кодексом.

До спадкоємців четвертої черги належать не лише жінка (чоловік), які проживали однією сім`єю зі спадкодавцем без шлюбу, таке право можуть мати також інші особи, якщо вони спільно проживали зі спадкодавцем, були пов`язані спільним побутом, мали взаємні права та обов`язки. зокрема, вітчим, мачуха, пасинки, падчерки, інші особи, які взяли до себе дитину як члена сім`ї, тощо.

Статтею 3 Сімейного кодексу України встановлено, що сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Сім`я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

Відповідно до ч. 2 ст. 256 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Отже, встановлення факту проживання однією сім`єю із ОСОБА_6 не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини має для позивача юридичне значення.

Позивач ОСОБА_1 у підтвердження своїх вимог посилався на показання свідків ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 та додані документи.

Свідок ОСОБА_19 в судовому засіданні показала, що вона є дочкою ОСОБА_1 . Її батько народився в селі Бандрів, де проживав по сусідству із сім`єю ОСОБА_5. Покійна ОСОБА_5 при житті говорила, що в дитинстві бавила її батька. Між ними були родинні теплі відносини. Після переселення, обидві сім`ї купили будинки у с.Стрілковичі Самбірського району Львівської області. Її дід та батько сестер ОСОБА_5 підтримували тісні стосунки, провідували один одного. Були як родина. Коли померли їхні батьки, сестри потребували більшої допомоги, оскільки були самотніми одинокими жінками. Вони тримали господарку: корови, кури. За всім цим потрібно було доглядати. Її батько є господар. Він виконував роботи у сестер ОСОБА_5 , так як у себе вдома, не беручи за це кошти. Робив це щиро і безкорисно. Сіно привіз, поскладав, городи поорав, випасав корів, виконував усю сільськогосподарську роботу. Коли потрібно було полагодити дах, просив про допомогу брата, купував бляху та виконував роботи. Батько допомагав ОСОБА_6 у виконанні польових робіт, робив усе, що було необхідно. Також допомагав з худобою, у придбанні ліків. Ствердила, що вони проживали спільно. Мали спільні інтереси, побут, потреби, проблеми. У випадку хвороби ОСОБА_6 , це була не лише її проблема, а спільна, їхня також. При хворобі її батька, ОСОБА_6 переживала за нього, як за рідного сина чи брата. Все було як в родині, спільно, разом.

Свідка ОСОБА_20 в судовому засіданні показала, що вона є дочкою ОСОБА_1 . Її батько народився в с. Бандрів. У нього першими сусідами були ОСОБА_5, ОСОБА_6 , ОСОБА_5 і їхня сім`я. Він із самого дитинства із цією сім`єю пов`язаний, не кровними стосунками, а родинними. Ще їхні батьки товаришували. Вони були переселенці, їх спочатку виселили з їхнього села і згодом вони переїхали в с. Стрілковичі Самбірського району Львівської області. Разом шукали житло, щоб знаходитись поближче один до одного. Її дід товаришував із батьком ОСОБА_6 , ОСОБА_26 . Її батько підтримував з ними стосунки усе своє життя. Коли сестри ОСОБА_5 стали немічними і потребували допомоги, це приблизно 1998 рік, почали просити допомоги у її батька. Він почав допомагати. Вони стали настільки близькими, що ОСОБА_6 кликала її батька сином, а її та сестру онуками. Сестри ОСОБА_5 тримали корову. Її батько допомагав їм косити сіно та виконувати іншу роботу, причому не чекав коли попросять про допомогу, а бачив, що допомога потрібна, йшов і допомагав. Перебуваючи у помешканні сестер ОСОБА_5 , батько був як у себе вдома. У них був спільний побут, наприклад якщо треба щось купити, купував батько і навпаки, сестри ОСОБА_5 будучи на ринку здійснювали покупки собі і їм. ОСОБА_6 аж до смерті їздила на ринок продавати різні продукти, це був її стиль життя. Батько допомагав їй із вивезенням товару, потім зустрічав її, привозив додому. Два рази корову купували їм. Коли ОСОБА_6 хворіла , привозили лікаря. Батько допомагав при оплаті комунальних послуг. ОСОБА_6 також допомагала їм у цьому. Вони не рахувались ні грошима, ні продуктами, ні тим що вирощено на полі. Проводили разом свята. Стосунки між ними були сімейні. Вони допомагали одне одному. Сестри ОСОБА_5 вважали її своєю онучкою. Після смерті ОСОБА_5 , її сестра ОСОБА_6 деякий час проживала у них, оскільки боялась сама бути вдома, а потім повернулась до себе додому, бо їй там було більше звично. Батько приходив до неї частіше, в разі потреби ночував там. Може стверджувати, що її батько та ОСОБА_6 проживали спільно, це була одна сім`я. Вони вели спільний бюджет, спільний побут. Із 1998 року батько піклувався про них як член сім`ї і до дня смерті ОСОБА_6 2015 року. І вона дуже багато в тій сім`ї часу провела, це була її сім`я. Хто піклувався про них до того, їй не відомо. Після смерті ОСОБА_6 представник сільської ради їм повідомив, що вони ще чужі, їм потрібно все довести в судовому порядку. Вони купували вінок. Вона, її батько були присутні при похованні ОСОБА_6 , батько хрест ніс. В подальшому він доглядав могили сестер ОСОБА_5 . Вони також доглядають за цими могилами.

Свідок ОСОБА_21 в судовому засіданні показала, що вона є завідувачем інфекційним відділенням Самбірської ЦРЛ. Із ОСОБА_20 вони знайомі протягом 10 років. Вона неодноразово приїжджала до її тітки, ОСОБА_6 і ОСОБА_5 , яка часто хворіла. Це могло бути і ввечері, і вночі. Мав місце випадок защемлення нерву, купували ліки і приїжджали туди. У 2013-2014 році вона мала після грипу важку пневмонію і вона до неї приїжджала та мала намір госпіталізувати до себе в лікарню, однак та категорично відмовилась. Батько ОСОБА_20 , ОСОБА_1 , дав гроші на ліки, які і були придбані. Вони наймали медсестру. Вона до них періодично їздила. Одного разу навіть брала до себе в лікарню, де встановлювали крапельницю. Вона часто зверталась. У 2015 році тітка померла. Протягом 5 років вона приїздила до ОСОБА_6 , разів 5-6 разів була. У 2014 році її з ринку госпіталізували з гіпертонічним кризом. В кардіології пробула протягом тижня. Ствердила, що це була як одна сім`я.

У той період часу, коли вона приїжджала до ОСОБА_6 , там постійно був ОСОБА_1 . Він давав кошти на купівлю ліків. ОСОБА_6 і ОСОБА_1 проживали спільно. Вона думала, що це брат і сестра. Вони були пов`язані спільним побутом. Він порався на городі, по господарству все робив. Він допомагав їй оплачувати комунальні послуги, проводив ремонтні роботи в її будинку, робив, що було потрібно.

Свідок ОСОБА_22 в судовому засіданні показала, що ОСОБА_1 та ОСОБА_6 проживали дуже довгий і тривалий час як родина, сім`я. Донька позивача, ОСОБА_20 , є її подругою. Товаришують з 2008 року. Засвідчила, що ОСОБА_1 та ОСОБА_6 вели спільну господарку, продавали їй яйця, сир. Будучи в с. Стрілковичі Самбірського району Львівської області, вона частіше перебувала за місцем проживання ОСОБА_6 , де був присутнім завжди і ОСОБА_1 . За час її там перебування, ОСОБА_1 там був завжди. Із побаченого вона зробила висновки, що вони найближчі родичі. Думала, що ОСОБА_6 та ОСОБА_5 сестри ОСОБА_1 , оскільки ОСОБА_20 завжди називала ОСОБА_6 бабцею.

Із довідки виданої виконкомом Стрілковицької сільської ради Самбірського району Львівської області від 06.10.2015 року № 1674 відомо, що ОСОБА_1 , 1953 року народження, жителька с. Стрілковичі, здійснювала догляд за одинокими ОСОБА_5 та ОСОБА_6 . (а.с. 12).

Із повідомлення виданого КНП СМР та СРР «Самбірська центральна районна лікарня» від 12.08.2019 року відомо, що ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , що проживала за адресою: АДРЕСА_1 , знаходилась на стаціонарному лікуванні з 05.02.2014 року по 14.02.2014 року в реанімаційному та терапевтичному відділах. Хвора доставлена каретою швидкої допомоги у супроводі ОСОБА_1 . ОСОБА_6 потребувала стороннього догляду. (а.с. 109).

Свідок ОСОБА_40 у судовому засіданні показав, що в червні 2003 року він перейшов на постійне проживання в с. Стрілковичі Самбірського району до батьків. Його мати 1918 року народження, померла в жовтні 2006 року . Їхній будинок розташований від будинку ОСОБА_5 на відстані 100 метрів. Його мати та сестри ОСОБА_5 працювали в колгоспі роками і коли пішли на пенсію, останні 15 років підтримували товариські стосунки. У вересні 2003 року ОСОБА_5 будучи в них вдома, посварилась із його матір`ю. Коли він намагався з`ясувати причину їхнього конфлікту, то в процесі розмови мати йому розповіла про те, що намагалась з`ясувати у ОСОБА_5 причину того, чому вони розійшлись із сім`єю ОСОБА_1 , на що та пояснила, що не хоче московської церкви в хаті. В подальшому у вересні-жовтні 2005 року ОСОБА_5 підійшла до нього і попросила допомогти із роботою ОСОБА_41 , оскільки та сім`я допомагає їм у веденні господарства. Він взяв його до себе на роботу особистим водієм з 1 листопада 2005 року. ОСОБА_42 розповідав йому, що протягом декількох років їх сім`я допомагає ОСОБА_5 у веденні господарства, посівах. ОСОБА_6 їздила часто у м. Самбір на ринок, ОСОБА_42 її підвозив машиною. Вона розповідала про відносини із сім`єю ОСОБА_1 . З їхніх слів йому відомо про більше трьох років спільної діяльності сім`ї ОСОБА_4 з сестрами ОСОБА_5.

Свідок ОСОБА_43 у судовому засіданні показав, що сестри ОСОБА_5 проживали самі, з ними ніхто не проживав. Кожного місяця він заходив до сестер, розмовляв з ними. Перебував там біля 15-30 хвилин. Із 2000 року працює в церкві. Сестри ОСОБА_5 були греко-католицького віросповідання. Їх хоронив греко-католицький священик. Він займався похованням і ОСОБА_44 , яка з чоловіком купували труну, одяг. Він шукав людей щоб посидіти ввечері в хаті, не було кому винести гріб з дому, він цим займався.

Беручи до уваги показання свідків ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , слід зазначити, що такими показання підтверджено не лише факт надання допомоги ОСОБА_1 ОСОБА_6 , а й факти спільного проживання, ведення спільного господарства, наявності взаємних прав та обов`язків в цих осіб. Вказані обставини в сукупності дають можливість зробити висновок про факт проживання їх однією сім`єю.

Щодо показань свідків зі сторони відповідача, а саме ОСОБА_40 та ОСОБА_43 , то вказані свідчення свідків в силу ст.ст. 90, 91 ЦПК України є недопустимими, оскільки клопотання про їхній допит було заявлено з порушенням відповідної процедури, встановленої законом.

Що стосується фактичних показань цих свідків, то їхні свідчення жодним чином не спростували фактичні обставини, які є підставою для позовних вимог.

Свідок ОСОБА_43 заперечував факт проживання однією сім`єю позивача та ОСОБА_6 та зазначив, що заходив до ОСОБА_5 один раз в місяць і перебував там тривалістю 15-30 хв. Така особа не може робити висновок або формувати якусь свою думку про те, чи особи проживали спільно, чи ні, чи вели спільне господарство, чи наявні були якісь спільні права та обов`язки.

Показання свідка ОСОБА_40 базувались на основі судових засідань в справах, які були зовсім іншими, де встановлювались інші обставини, на підставі яких ним були зроблені припущення, жодної відповіді про перелік таких обставин надано не було.

Дані показання свідка жодним чином не спростовують обставин які є предметом розгляду у даній справі.

Представник відповідача ОСОБА_3 під час надання пояснень в судовому засіданні пояснив, що приступив до виконання обов`язків сільської голови із 17.11.2015 року. На той час обидві сестри ОСОБА_5 померли. Джерелами інформації, яка ним надана у поясненнях: дані договору довічного утримання, також інформація зі слів ОСОБА_4 , згідно її пояснень при розгляді інших справ.

Враховуючи вищенаведене в сукупності, зокрема встановлені обставини щодо факту проживання позивача однією сім`єю із ОСОБА_5 протягом 15 років та з ОСОБА_6 17 років, суд доходить висновку, що за даних фактичних обставин наявні правові підстави для визнання факту їхнього проживання однією сім`єю, не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини. Визнання факту проживання однією сім`єю із ОСОБА_6 не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини має для позивача юридичне значення для оформлення права власності на спадкове майно.

Приймаючи до уваги те, що ОСОБА_1 позбавлений можливості у здійсненні права на спадкування в інший шлях, крім встановлення у судовому порядку факту постійного проживання зі спадкодавцем, суд вважає необхідним задовольнити заяву.

Що стосується позовної вимоги щодо визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, тут слід зазначити таке.

ОСОБА_6 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , шо підтверджується Свідоцтвом про смерті, серія НОМЕР_2 , яке видане 23.07.2015 року Виконавчим комітетом Стрілковицької сільської ради Самбірського району Львівської області.

Таким чином, днем відкриття спадщини є 23.07.2015 року.

Згідно ч. 1 ст. 1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 3 ст. 1272 ЦК України, за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Факт звернення позивача в нотаріальну контору підтверджується матеріалами спадкової справи, а також листом відповіддю державного нотаріуса, який відмовив у відкритті спадщини з тих підстав зокрема, що ним пропущено шестимісячний строк для прийняття спадщини.

Із поданих до суду медичних документів, а саме Виписки із медичної карти стаціонарного хворого № 2448/169 від 01.06.1999р., Витягу з медичної карти стаціонарного хворого № 8254, Витягу з медичної карти стаціонарного хворого, Виписки із медичної карти стаціонарного хворого № 3769, Патологічного заключення № сіto 179-80/18, медичної карти амбулаторного хворого № 98677, відомо про важкий стан здоров`я позивача, який з кожним роком погіршується і вимагає постійного догляду (протягом останніх років), періодичного обстеження і лікування. Позивачу поставлені діагнози: нейроендокринна опухоль Т4N1M0, метастаз нейроендокринної карциноми G3, цукровий діабет. Безпорадність його стану, окрім важкого онкологічного захворювання, також зумовлена похилим віком (74 роки), внаслідок чого він не може самостійно забезпечити умови свого життя, лежачий, потребує стороннього догляду, допомоги та піклування, щоденних і цілодобових заходів, спрямованих на підтримку і відновлення сил та створення умов, що сприяють лікуванню захворювання, а саме: прийняття курсів хіміотерапії, ліків, контроль за їх вживанням, своєчасне виконання усіх прописаних медичних процедур та лікарських призначень, а також безперервне спостереження за станом організму. Такі обставини мають місце з кінця 2015 року і по час розгляду справи в суді. (а.с. 20-26, 92-108).

Наявність вищевказаних обставин є об`єктивними, непереборними, істотними труднощами, що унеможливили звернення ОСОБА_1 до державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини.

Наведені об`єктивні обставини, свідчать про поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини, і підтверджують факт повної відсутності можливості вчинення необхідних дій для прийняття спадщини.

Згідно пункту 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику у справах про спадкування" у випадку коли особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, вона може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України.

Відповідно до ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право па захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Беручи до уваги стан здоров`я позивача, а саме наявність важкого онкологічного захворювання, яке має місце з 2015 року і по даний період часу, що підтверджується медичними документами, які були долучені до позовної заяви, наведені обставини є поважною причиною, істотною і непереборною, яка унеможливила його звернення раніше для прийняття спадщини, суд дійшов висновку, що позивачем пропущено строк для прийняття спадщини з поважної причини, а тому позов слід задовольнити визначивши ОСОБА_1 додатковий строк для прийняття спадщини терміном один місяць з дня набрання рішенням законної сили.

Керуючись ст. ст. 258, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Позов задовольнити.

Встановити факт проживання однією сім`єю з 1998 року по ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Визначити позивачу ( ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований за адресою: Самбірський район с. Стрілковичі) додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини за законом, що відкрилась ІНФОРМАЦІЯ_2 після смерті ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , на один місяць з моменту набрання законної сили рішенням суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано, і може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Текст повного рішення буде складено 03.01.2020 року.

Суддя