Постанова № 86858759, 10.01.2020, Василівський районний суд Запорізької області

Справа № 311/4755/19

Провадження № 3/311/48/2020

ПОСТАНОВА

Іменем України

10.01.2020 м. Василівка

Суддя Василівського районного суду Запорізької області Сидоренко Ю.В., за участю особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши адміністративний матеріал (протокол серії ОБ №062025 від 11 грудня 2019 року) що надійшов з Василівського відділу поліції Головного територіального управління національної поліції в Запорізькій області відносно:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Василівка Запорізької області, громадянина України, працюючого «Таврія-Скіф» водієм, зі слів має на утриманні неповнолітнього сина – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , зі слів фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків – НОМЕР_1 ,

за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

В С Т А Н О В И В :

11 грудня 2019 року о 07-10 годині, ОСОБА_1 , рухаючись по вул.Приморська в м.Василівка керував автомобілем марки «ЗАЗ-1102» державний номер НОМЕР_2 з наявними ознаками алкогольного сп`яніння (різкий запах алкоголю з рота, почервоніння обличчя), від проходження медичного огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився в присутності двох свідків, та чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху України. Від керування відсторонений.

Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП України, кваліфікуючими ознаками якого є: відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину не визнав, проти фактичних обставин, викладених у протоколі заперечує та суду пояснив, що ввечері 10 грудня 2019 року вживав алкогольні напої, пив горілку, та вранці наступного дня, близько о 07-00 годині направився пішки до товариша по роботі ОСОБА_4 , який мешкає в АДРЕСА_3 з метою поїхати на роботу на автомобілі ОСОБА_4 , оскільки його автомобіль був несправним та знаходився біля подвір`я вказаного домоволодіння з вечора минулого дня, оскільки їхати на ньому було неможливо. Коли з будинку вийшов ОСОБА_4 , то вони разом почали пересовувати його автомобіль ЗАЗ-1102 подалі від воріт, щоб той не заважав виїхати власному автомобілю ОСОБА_4 , при цьому він ( ОСОБА_1 ) за кермо автомобіля не сідав, штовхав автомобіль стоячи. Та коли він стояв біля даного автомобіля, під`їхали працівники поліції, попросили пред`явити документи на автомобіль та вказали на ознаки алкогольного сп`яніння, запропонували проїхати у лікарню для проходження медичного огляду на стан сп`яніння, на що він відмовився, оскільки визнавав, що ввечері, напередодні вживав алкогольні напої. Вважає себе не винним у вчиненні інкримінованого правопорушення, при цьому зазначає, що у той день, 11.12.2019 року автомобілем не керував, а лише його штовхав, щоб перемістити з одного місця на інше. Просить провадження у справі закрити у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_4 пояснив суду, що він працює у фермерському господарстві «Таврія-Скіф» механізатором. ОСОБА_1 знає, підтримує з ним стосунки як з товаришем по службі. Також суду пояснив, що 11.12.2019 року близько о 07-00 годині йому подзвонив ОСОБА_1 та повідомив, що він підходить до його будинку, щоб разом поїхати на роботу. Після дзвінка він вийшов на подвір`я та побачив, що ОСОБА_1 йде зі сторони лікарні. Коли вийшов за ворота, то побачив, що біля огорожі стоїть автомобіль ОСОБА_1 марки ЗАЗ-1102 та запитав у нього, чому ОСОБА_1 залишив цей автомобіль біля його домоволодіння за адресою: АДРЕСА_3 , на що ОСОБА_1 повідомив, що цей автомобіль несправний: відсутній ричаг ОСОБА_5 . Тоді вони разом почали штовхати автомобіль ЗАЗ-1102, пересуваючи його на інше місце, оскільки він заважав виїхати з двору його власному автомобілю з метою поїхати на ньому на роботу. Відкотили автомобіль ЗАЗ-1102 на відстань приблизно 3-4 метри, при цьому ОСОБА_1 за кермо даного автомобіля не сідав, штовхав його стоячи, лише руками тримав кермо, коли котили автомобіль. Потів він пішов відчиняти ворота, щоб викотити з двору свій автомобіль, ОСОБА_1 стояв поруч зі своїм авто ЗАЗ-1102 та у цей час під`їхала патрульна машина, з якої вийшли двоє працівників поліції та попросили ОСОБА_1 відчинити багажник автомобіля ЗАЗ, пред`явити документи. Потім ОСОБА_1 сів у службовий автомобіль поліції, який від`їхав на декілька метрів, щоб не заважати руху іншого транспорту. Через деякий час він вигнав свій автомобіль з двору, з`їздив по своїм справам та потім підійшов до службового автомобіля, в салоні якого знаходився ОСОБА_1 разом з працівником поліції, про що розмовляли, він не чув. Від іншого працівника поліції, який знаходився поруч з автомобілем, йому стало відомо, що відносно ОСОБА_1 складають протокол про адміністративне правопорушення за ст.130 КУпАП.

В судовому засіданні допитаний в якості свідка ОСОБА_6 пояснив, що він працює поліцейським сектору реагування патрульної поліції Василівського ВП ГУНП в Запорізькій області. 11.12.2019 року він ніс службу в наряді разом з поліцейським ОСОБА_7 та працювали у той день на перехресті вул.Приморська в м.Василівка. Зранку, близько о 07-00 год. він разом з ОСОБА_7 , стояли біля службового автомобіля та він побачив, як з вул.Берегової на вул.Приморська виїхав автомобіль марки «Таврія» білого кольору, який зупинився на відстані 30 метрів від їх службового автомобіля. Вони сіли в службовий автомобіль та під`їхали до автомобіля «Таврія», за кермом якого знаходився чоловік, при встановленні особи якого було з`ясовано його прізвище ОСОБА_1 Документи його перевіряв інспектор ОСОБА_7 . Під час розмови з водієм ОСОБА_1 у останнього були виявлені ознаки алкогольного сп`яніння, зокрема: різкий запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя. Після чого ОСОБА_1 було запропоновано пройти медичний огляд на стан СП`яніння у Василівській ЦРЛ, на що той відмовився. Були зупинені двоє свідків, в присутності яких ОСОБА_1 відмовився від проходження медичного огляду, у зв`язку з чим відносно ОСОБА_1 був складений протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП та останнього було відсторонено від керування автомобілем, який був поставлений у його товариша за адресою: вул.Приморська, буд.6 в м.Василівка. Пояснення у протоколі ОСОБА_1 писав добровільно, вказував, що ввечері випив 200-300 мл. горілки керував автомобілем та їхати у лікарню для проходження медичного огляду на стан сп`яніння відмовляється. При цьому жодних зауважень, заперечень не висловлював, про те, що його автомобіль несправний, не казав. Та у наданих в судовому засіданні показаннях свідок категорично стверджує, що за кермом автомобіля ЗАЗ-1102 під час його руху о 07-00 годині 11.12.2019 року знаходився ОСОБА_1 , який безпосередньо керував вказаним транспортним засобом.

Виходячи зі складу адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст.130 КУпАП, об`єктивна сторона правопорушення полягає в керуванні транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, також передача керування транспортними засобами особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння, а так само і ухилення осіб від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп`яніння.

Пункт 1.3 Правил дорожнього руху (далі ПДР України), передбачає, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

В п.1.9 ПДР України встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Так, п.2.5 ПДР України зобов`язує водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до вимог п.2.9 «а» ПДР України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.

Відповідальність за порушення зазначених вимог ПДР України передбачена ст.130 КУпАП.

Пункт 1 розділу І «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі» (в редакції станом на час складання протоколу про адміністративне правопорушення) (далі за змістом Інструкція) встановлює, що ця Інструкція визначає процедуру оформлення поліцейськими підрозділів патрульної поліції та поліцейськими, на яких покладаються обов`язки із забезпечення безпеки дорожнього руху в окремих регіонах та населених пунктах, де тимчасово відсутня патрульна поліція (далі поліцейський), матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі.

Пункт 3 розділу ІХ Інструкції передбачає, направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду на стан сп"яніння і проведення такого огляду здійснюється відповідно до Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп"яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 року № 1103 (зі змінами та доповненнями).

Відповідно до п.7 Порядку, поліцейський забезпечує проведення огляду водія транспортного засобу в закладі охорони здоров`я не пізніше, ніж протягом двох годин з моменту виявлення відповідних підстав.

Відповідно до п.2 Порядку, огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС.

Згідно п.п. 2, 3 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України 09.11.2015 року №1452/735 (далі Інструкція), огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі – поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.

Таким чином, вищезазначені нормативні акти чітко визначають, коли у поліцейського виникає право проводити огляд на стан сп`яніння водія транспортного засобу, а саме у поліцейського мають бути підстави вважати, що водій перебуває у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Пункт 6 розділу ІХ Інструкції, передбачає у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров"я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп"яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.

Поліцейським протокол про адміністративне правопорушення серії ОБ №062025 від 11 грудня 2019 року, складений саме за відмову ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп"яніння у встановленому законом порядку.

Вивчивши ретельно дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, вислухавши в судовому засіданні пояснення ОСОБА_1 , показання свідків: ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , суд вважає, що вина ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП доведена у повному обсязі та підтверджується наведеними доказами:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ОБ №062025 від 11 грудня 2019 року (а.с.1);

- рапортом інспектора СРПП Василівського ВП ГУНП в Запорізькій області Прінь О.А. від 11.12.2019 року, з якого вбачається, що 11.12.2019 року під час несення служби з ОГП в складі наряду з старшим лейтенантом ОСОБА_7 о 07-10 год., був зупинений автомобіль ЗАЗ-1102 державний номер НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , який перебував з явними ознаками алкогольного сп`яніння (різкий запах алкоголю з рота, почервоніння обличчя), від проходження медичного огляду на стан сп`яніння відмовився в присутності двох свідків, та в присутності яких на гр.. ОСОБА_1 було складено адміністративний протокол серії ОБ №062025 від 11 грудня 2019 року (а.с.2);

- письмовими поясненнями свідка ОСОБА_8 від 11.12.2019 року, з яких вбачається, що 11.12.2019 року о 07-30 год. він був запрошений працівниками поліції в якості свідка, де в його присутності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 відмовився від проходження медичного огляду на стан сп`яніння в закладі охорони здоров`я, так як вину не визнав. Також чув різкий запах алкоголю з порожнини роту даного водія, претензій до працівників поліції не має (а.с.3);

- письмовими поясненнями свідка ОСОБА_9 від 11.12.2019 року, з яких вбачається, що 11.12.2019 року о 07-35 год.він був запрошений працівниками поліції в якості свідка, де в його присутності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 відмовився від проходження медичного огляду на стан сп`яніння в закладі охорони здоров`я, так як вину не визнав, претензій до працівників поліції не має (а.с.4);

- довідкою старшого ДОП Василівського ВП ГУНП в Запорізькій області Біляєвої Т., відповідно до якої повідомлено, що згідно бази даних підсистеми «Адмінпрактика» ІПНП МВС, громадянин ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за ст.130 КУпАП України повторності не має. Посвідчення водія на ім`я ОСОБА_1 зареєстровано, серія НОМЕР_3 від 27.01.2015 року (а.с.5);

- диском з відеозаписом подій від 11.12.2019 року за участю ОСОБА_1 , який було відтворено в судовому засіданні 10.01.2020 року за участю учасників судового розгляду та відповідно до змісту якого зафіксовано відображення тих обставин, які мали місце 11.12.2019 року за участю ОСОБА_1 .

Незважаючи на обрану захисну позицію ОСОБА_1 , його вина у вчиненні інкримінованого йому адміністративному правопорушенні, передбаченому ч.1 ст.130 КУпАП підтверджується сукупністю досліджених судом письмових доказів, які не викликають сумнівів у своїй достовірності та показаннями поліцейського ОСОБА_6 та свідка ОСОБА_4 .

З урахуванням вищевикладеного, долучені до матеріалів справи письмові докази, а також показання свідка ОСОБА_6 суд бере за основу, оскільки вони узгодженні між собою. Підстав не довіряти показанням даного свідка за відсутності конкретних відомостей про їх упередженість, судом не встановлено.

Під час розгляду справи судом не здобуто будь-яких даних, які б давали підстави вважати, що інспектор СРПП Василівського ВП ГУНП в Запорізькій області Прінь О.А. був упереджений при складанні протоколу, що у нього були підстави фальсифікувати протокол про адміністративне правопорушення.

Доведеність вини ОСОБА_1 в порушенні п.2.5 ПДР України за обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, підтверджується сукупністю даних, що містяться у складеному відповідно до вимог ст.256 КУпАП протоколі про адміністративне правопорушення (серії ОБ №062025 від 11 грудня 2019 року) та матеріалах справи про адміністративне правопорушення, зокрема: відмова ОСОБА_1 від запропонованого працівниками відділу поліції проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння підтверджується наявними в матеріалах справи виконаними власноручно письмовими поясненнями свідків - ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , з яких вбачається, що останні були запрошені в якості свідків та підтвердили, що в їх присутності ОСОБА_1 відмовився від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння (а.с.3,4).

Суд критично відноситься до показань свідка ОСОБА_4 , даними ним в судовому засіданні та вважає їх не в повній мірі правдивими, оскільки даний свідок знаходиться з ОСОБА_1 у товариських стосунках, вони працюють разом в одному ж фермерському господарстві, тобто даний свідок є зацікавленою у справі особою. Дані показання свідка ОСОБА_4 суперечать обставинам, викладеним ОСОБА_1 власноручно у своїх письмових поясненнями, наданих працівникам поліції, в яких ОСОБА_1 достовірно підтверджував факт керування ним автомобілем та відмови від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння (а.с.1), та як встановлено в судовому засіданні, під час складання даних пояснень, будь-якого тиску на ОСОБА_1 не здійснювалося, що ним також підтверджується, перешкод в ознайомленні зі складеними поясненнями йому ніхто не чинив, будь-яких доповнень, зауважень останній не висловлював та добровільно підписав надані ним пояснення.

Крім того, на місці події ОСОБА_1 , безпосередньо після складання відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення, будь-яких письмових пояснень з приводу того, що він не керував вказаним у протоколі транспортним засобом, не надавав, заперечень не висловлював, будь-якого тиску ОСОБА_1 не здійснювалося. З будь-якими заявами, скаргами до Національної поліції України, керівництва ГУНП в Запорізькій області, з приводу неправомірних дій та/або посадових зловживань, на його думку, з боку працівників поліції ОСОБА_6 та/або ОСОБА_7 , ОСОБА_1 не звертався.

Приймаючи до уваги викладене, аналізуючи здобуті в судовому засiданнi докази, суд приходить до висновку про доведеність вини ОСОБА_1 в тому, що він дійсно керував 11 грудня 2019 року о 07-10 годині транспортним засобом автомобілем ЗАЗ-1102 державний номер НОМЕР_2 в стані алкогольного сп`яніння та дії ОСОБА_1 правильно квалiфiковано за ч.1 ст.130 КУпАП, кваліфікуючими ознаками якого є: відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

У рішенні, ухваленому 29 червня 2007 року у справі "О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства", Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі - Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Відповідно до ч.1 ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод і практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Зважаючи на те, що судом вжито усіх необхідних заходів для повного та всебічного з`ясування обставин справи, підстав для скерування справи для додаткового оформлення суддя не вбачає та вважає, що судом були застосовані всі можливі заходи, передбачені законодавством, для забезпечення доказів у справі і їх витребуванні, враховуючи вимоги ст.6 Європейської конвенції з прав людини та основоположних свобод, згідно якої кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Враховуючи викладене, суд вважає, що слід вирішити справу в межах тих доказів, які були отримані в ході судового розгляду, а також на підставі наявних письмових доказів, які містяться у матеріалах справи, пояснень учасників судового розгляду, показання свідків, заслуханих в судовому засіданні.

Від раніше заявлених свідків ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 відмовився, доповнень, заяв, інших клопотань не заявлено. Жодних належних та допустимих доказів на підтвердження версії захисту щодо несправності автомобіля ЗАЗ-1102 станом на 07-10 год.11.12.2019 року, що унеможливлювало керування ним, суду не надано та в судовому засіданні ОСОБА_1 не доведено.

Із врахуванням фактичних обставин справи, суд доходить до висновку про законність і обґрунтованість складеного щодо ОСОБА_1 протоколу про адміністративне правопорушення у зв`язку із порушенням ним п.2.5 Правил дорожнього руху. Тому, цей протокол приймається судом як доказ винуватості ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Враховуючи вищевикладене, вважаю, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується зібраними у справі доказами.

Відповідно до ст.252 КУпАП суддя оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

У рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Згідно вимог ст.8 КУпАП, особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час та за місцем вчинення правопорушення.

За загальними правилами накладення стягнення за адміністративні правопорушення, викладеними у ст.33 КУпАП, при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Згідно положень ст.23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

При вирішенні питання про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 суд враховує характер i ступінь суспільної небезпеки вчиненого ним правопорушення та його особу, а також обставини, які пом`якшують та обтяжують відповідальність.

В силу ст.ст.34,35 КУпАП обставин, які б пом`якшували або обтяжували відповідальність, судом не встановлено.

Приймаючи до уваги характер та обставини вчинення правопорушення, його суспільну небезпеку, враховуючи особу правопорушника, його ставлення до скоєного, який свою вину у вчиненні інкримінованого адміністративного правопорушення не визнав, у вчиненому не розкаявся, та приймаючи до уваги, що ОСОБА_1 вчинив суспільно-небезпечне, грубе адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, яке відноситься до категорії підвищеної суспільної небезпечності та враховуючи, що на теперішній час ОСОБА_1 працевлаштований, займається суспільно-корисною працею, має регулярний дохід та постійне джерело прибутку, інвалідом не являється, на обліку у нарколога, психіатра не перебуває, зі слів має на утримання неповнолітнього сина – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та, приймаючи до уваги обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність ОСОБА_1 , його вік, матеріальний та сімейний стан, а також ті обставини, що протягом року (28.07.2019 року) ОСОБА_1 раніше вже притягувався до адміністративної відповідальності за порушення Правил дорожнього руху (ст.121-5 КУпАП) та був підданий штрафу в сумі 51,00 грн, тому вважаю необхідним та достатнім для виправлення та запобігання вчиненню нових правопорушень, застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік, яке передбачено санкцією ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Крім того, відповідно до положень ст.40-1 Кодексу України про адміністративне правопорушення, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст.31, 33, 40-1, 130 ч.1, 276, 279, 280, 283 КУпАП, суддя –

П О С Т А Н О В И В :

Визнати винуватим ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення та піддати ОСОБА_2 адміністративному стягненню у вигляді штрафу в дохід держави в розмірі - 10200,00 (десять тисяч двісті) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір в дохід держави в сумі – 420 (чотириста двадцять) гривень 40 копійок (Отримувач коштів ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, Банк отримувача Казначейство України (ЕАП), Код банку отримувача (МФО) 899998, Рахунок отримувача UА908999980313111256000026001, Код класифікації доходів бюджету22030106).

Адміністративний штраф сплачувати: Отримувач коштів ГУК у Зап.обл./Зап.обл./21081300, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37941997, Банк отримувача Казначейство України (ЕАП), Код банку отримувача (МФО) 899998, Рахунок отримувача UA708999980313000149000008001, Код класифікації доходів бюджету 21081300.

Штраф має бути сплачений не пізніше, як через п`ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а у разі оскарження такої постанови - не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати штрафу у вищезазначений строк постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби.

В порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення стягується подвійний розмір штрафу, а також витрати на облік вчиненого правопорушення.

Строк пред`явлення постанови до виконання протягом трьох місяців, з наступного дня після набрання постановою законної сили або закінчення строку, встановленого у разі відстрочки або розстрочки виконання постанови.

Постанова судді в справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга подаються до Запорізького апеляційного суду через Василівський районний суд.

Постанова судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя

Василівського районного суду

Запорізької області Ю.В. СИДОРЕНКО