Рішення № 86856793, 16.12.2019, Ленінський районний суд м. Дніпропетровська

16.12.2019 Єдиний унікальний номер 202/2830/19

Єдиний унікальний номер 202/2830/19

Провадження № 2/205/3034/19

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 грудня 2019 року м. Дніпро

Ленінський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Приходченко О.С.

при секретарі Король Т.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

07 жовтня 2019 року з Індустріального районного суду м. Дніпропетровська до Ленінського районного суду м. Дніпропетровська за підсудністю надійшли матеріали позовної заяви ТОВ «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Ухвалою судді Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 11 жовтня 2019 року позовну заяву судом було прийнято до розгляду та відкрито загальне позовне провадження у цивільній справі.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 16 грудня 2019 року було вирішено питання про розгляд справи в заочному порядку.

Позивач у своєму позові посилався на те, що 16 червня 2006 року між АКБ «Райффайзенбанк Україна», правонаступником якого є ПАТ «ОТП Банк», та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № ML-300/1759/2006. За умовами кредитного договору банк надав позичальникові кредит у розмірі 33 950 доларів США, а ОСОБА_1 зобов`язався повернути одержаний кредит у повному обсязі не пізніше 16 червня 2021 року та сплатити за користування кредитом проценти у розмірі 11 % річних. 23 вересня 2011 року між ПАТ «ОТП Банк» і ТОВ «ОТП Факторинг» було укладено договір про відступлення права вимоги, у тому числі за кредитним договором № ML-300/1759/2006 від 16 червня 2006 року. 26 квітня 2016 року між позичальником і позивачем було укладено додатковий договір № 4 до кредитного договору № ML-300/1759/2006 від 16 червня 2006 року, яким змінено дату повернення кредиту на 26 червня 2024 року і встановлено відсоткову ставку у розмірі 0%, а також конвертовано боргові зобов`язання з іноземної валюти у національну валюту на момент укладення додаткового договору, а саме 1 долар США = 25 гривень 34 коп. З метою забезпечення виконання зобов`язань позичальником по кредитному договору, між АКБ «Райффайзенбанк Україна», правонаступником якого є ПАТ «ОТП Банк», та ОСОБА_2 16 червня 2006 року було укладено договір поруки № SR-300/1194/2006, відповідно до умов якого поручитель зобов`язалася відповідати за повне і своєчасне виконання ОСОБА_1 умов кредитного договору як солідарні боржники. Відповідачі свої зобов`язання щодо повернення кредиту та сплати процентів не виконують, що призвело до виникнення заборгованості, розмір якої складає 462 929 гривень 13 коп. Позивач у своєму позові просив суд стягнути солідарно з відповідачів на свою користь заборгованість за кредитним договором у розмірі 462 929 гривень 13 коп., яка складається із заборгованості за кредитом у розмірі 381 270 гривень 86 коп., пені за несвоєчасне погашення заборгованості у розмірі 81 658 гривень 27 коп., а також стягнути з ОСОБА_1 і ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 6 943 гривень 94 коп. У своїй заяві до суду представник позивача просив справу розглядати за його відсутності, позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

Відповідачі ОСОБА_1 і ОСОБА_2 про дату та час судового засідання повідомлялися в порядку, передбаченому ч. 4 ст. 130 ЦПК України, у судове засідання не з`явилися, відзив на позов не надали. На підставі ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд вважає можливим розглядати справу за відсутності відповідачів. Будь-які заяви чи клопотання від відповідачів до суду не надходили.

Враховуючи, що учасники справи та їх представники у судове засідання не з`явилися, відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши надані і добуті докази, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню за наступних підстав.

Судом встановлено, що 16 червня 2006 року між АКБ «Райффайзенбанк Україна» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № ML-300/1759/2006, відповідно до умов якого банк надає відповідачеві кредитні кошти на споживчі цілі у сумі 33 950 доларів США, строком до 16 червня 2021 року, а відповідач зобов`язується повернути одержаний кредит в повному обсязі та сплатити 11 % річних, про що свідчить його особистий підпис (а.с. 5-9).

16 червня 2006 року банком було видано ОСОБА_1 кредитні кошти у розмірі 33 950 доларів США, що еквівалентно 171 447 гривням 50 коп. (а.с. 11).

16 червня 2006 року між АКБ «Райффайзенбанк Україна» та ОСОБА_2 було укладено договір поруки № SR-300/1194/2006, відповідно до умов якого поручитель зобов`язується відповідати за повне і своєчасне виконання ОСОБА_1 його боргових зобов`язань за кредитним договором (а.с. 22-23).

Відповідно до ст. 1 Статуту, затвердженого рішенням акціонера № 77 від 05 квітня 2018 року та погодженого Національним Банком України 10 травня 2018 року, АТ «ОТП Банк» є правонаступником усіх прав та обов`язків ПАТ «ОТП Банк», яке в свою чергу є правонаступником АКБ «Райффайзенбанк Україна» (а.с. 35-37).

23 вересня 2011 року між ПАТ «ОТП Банк» та ТОВ «ОТП Факторинг Україна» було укладено договір купівлі-продажу кредитного портфелю (а.с. 27-34), у тому числі і по кредитному договору № ML-300/1759/2006 від 16 червня 2006 року (а.с. 40).

26 квітня 2016 року між ТОВ «ОТП Факторинг Україна» та ОСОБА_1 було укладено додатковий договір № 4 до кредитного договору № ML-300/1759/2006 від 16 червня 2006 року, відповідно до умов якого сторони погодили перевести боргові зобов`язання з іноземної валюти, долара США, в національну валюту, гривню, по курсу НБУ на момент укладення додаткового договору, а також датою остаточного повернення кредитних коштів погодили 26 червня 2024 року (а.с. 24-26).

Згідно з п. 2.1.11 додаткового договору № 4 від 26 квітня 2016 року до кредитного договору № ML-300/1759/2006 від 16 червня 2006 року, за порушення зобов`язань щодо повернення кредитних коштів та процентів за користування кредитними коштами, позичальник зобов`язаний сплатити кредиторові пеню у розмірі 1 % від суми несвоєчасно виконаних боргових зобов`язань за кожен день прострочки.

Відповідачами порушуються взяті на себе зобов`язання щодо повернення кредиту та сплати процентів, внаслідок чого станом на 26 вересня 2018 року відповідно до розрахунку, наданого позивачем, виникла заборгованість у розмірі 462 929 гривень 13 коп. (а.с. 14-16).

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог, відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність» банківський кредит, будь-яке зобов`язання банку надати певну суму грошей, будь-яка гарантія, будь-яке зобов`язання придбати право вимоги боргу, будь-яке продовження строку погашення боргу, яке надано в обмін на зобов`язання боржника щодо повернення заборгованої суми, а також на зобов`язання на сплату процентів та інших зборів з такої суми.

Згідно зі ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

На підставі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку.

Частинами 1, 2 ст. 554 ЦК України встановлено, що у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути заборгованість частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.

Згідно до ч. 2 ст. 89 ЦПК України жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З урахуванням того, що у відповідачів перед позивачем існує заборгованість, яка ними добровільно не сплачується, а одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається, суд вважає за необхідне стягнути солідарно з відповідачів на користь позивача заборгованість за кредитним договором у розмірі у розмірі 462 929 гривень 13 коп., яка складається із заборгованості за кредитом у розмірі 381 270 гривень 86 коп., пені за несвоєчасне погашення заборгованості у розмірі 81 658 гривень 27 коп.

Частиною 1 ст. 141 ЦПК України встановлено, що стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати, саме: судовий збір.

На підставі ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Позивачем при поданні позову було сплачено судовий збір у розмірі 6 943 гривень 94 коп. (а.с. 1), який підлягає стягненню з відповідачів на користь позивача у рівних частинах по 3 471 гривні 97 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 525, 526, ч. 1 ст. 553, ч. 2 ст. 554, 610, ч. 1 ст. 612, ч. 1 ст. 1054 ЦК України, ч. 1 ст. 133, ч. 1 ст. 141, ч. 2 ст. 247, ст. ст. 259, 263-265, ч. 4 ст. 268, ч. 1 ст. 280, ст. ст. 281, 282 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) та ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» (ЄДРПОУ 36789421, юридична адреса: 03150, м. Київ, вул. Фізкультури, буд. 28Д, адреса для листування: 49000; м. Дніпро, вул. Центральна, буд. 12) заборгованість за кредитним договором № ML-300/1759/2006 від 16 червня 2006 року у розмірі 462 929 (чотириста шістдесят дві тисячі дев`ятсот двадцять дев`ять) гривень 13 коп., яка складається із заборгованості за тілом кредиту у розмірі 381 270 (триста вісімдесят одна тисяча двісті сімдесят) гривень 86 коп. та пені у розмірі 81 658 (вісімдесят одна тисяча шістсот п`ятдесят вісім) гривень 27 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» (ЄДРПОУ 36789421, юридична адреса: 03150, м. Київ, вул. Фізкультури, буд. 28Д, адреса для листування: 49000; м. Дніпро, вул. Центральна, буд. 12) судовий збір у розмірі 3 471 (три тисячі чотириста сімдесят одна) гривні 97 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» (ЄДРПОУ 36789421, юридична адреса: 03150, м. Київ, вул. Фізкультури, буд. 28Д, адреса для листування: 49000; м. Дніпро, вул. Центральна, буд. 12) судовий збір у розмірі 3 471 (три тисячі чотириста сімдесят одна) гривні 97 коп.

Відповідачами може бути подано заяву про перегляд заочного рішення протягом тридцяти днів з дня його складання.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення позивачем може бути оскаржено в Дніпровський апеляційний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складання.

Суддя: