
Ухвала
Іменем України
13 січня 2020 року
Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого - судді Реброва С.О.,
при секретареві Ратушній Л.М.,
за участю сторін: прокурора Денисенка В.В.,
захисників Пивовара Є.В., Білого І.М., Ситник І.В., Шутліва С.С., Стадніченка В.Ю.,
обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2
представника потерпілого Касьян В.М.
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні у смт. Слобожанське обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12019040440001230 відносно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився у м.Дніпропетровськ, громадянина України,
обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч.1 ст.263, ч.2 ст.194, ч.4 ст.185 КК України,
та відносно
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який народився у м.Дніпропетровськ, громадянина України,
обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч.1 ст.263, ч.2 ст.194, ч.4 ст.185 КК України -
встановив:
16 грудня 2019 року до Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019040440001230 від 10 вересня 2019 року, відносно ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч.1 ст.263, ч.2 ст.194, ч.4 ст.185 КК України, де під час досудового розслідування обвинуваченим обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Цього ж дня ухвалою судді обвинувальний акт призначений у підготовче засідання.
В підготовчому судовому засіданні прокурор вважає за необхідне призначити справу до судового розгляду у відкритому судовому засіданні у відповідності до ч. 1 ст.31, п. 5 ч. 3 ст. 314 КПК України з викликом зазначених прокурором осіб, так як обвинувальний акт відповідає вимогам ст.291 КПК України, справа підсудна Дніпропетровському районному суду Дніпропетровської області, підстав для її закриття або зупинення не має, та не має підстав для його повернення прокурору. Проти скарг захисників щодо визнання протиправною бездіяльності слідчого і прокурору на стадії досудового розслідування заперечував оскільки вони є передчасними, також заперечував щодо клопотання захисника Стадніченка В.Ю., про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_2 на альтернативний.
Захисник Білий І.М., який діє в інтересах ОСОБА_1 не заперечував щодо призначення обвинувального акту до розгляду у суді, в порядку ч.2 ст.303 КПК України подав скарги на дії та бездіяльність слідчого і прокурора, в якій просять визнати протиправною бездіяльність, а саме порушення прокурором територіальної юрисдикції щодо звернення з клопотанням про надання дозволу на проведення обшуку, на дії слідчого Романюка Я.П., які полягали в проведенні обшуку без дозволу суду без невідкладності, також надав заперечення на ухвали слідчого судді про проведення обшуку від 24 жовтня 2019 року і на ухвалу слідчого судді 22 жовтня 2019 року.
Захисник Пивовар Є.В., підтримав позицію захисника Білого І.М., а також додатково надав заперечення на ухвалу слідчого судді від 24 жовтня 2019 року в порядку ч.3 ст.309 КПК України.
Захисник Стадніченко В.Ю., який діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_2 заявив клопотання про зміну запобіжного заходу на більш м`який, а саме на нічний домашній арешт. Оскільки, його підзахисний має двох неповнолітніх дітей і міцні соціальні зв`язки, позитивно характеризується за місцем проживання та раніше не судимий. Просив врахувати, що матір дітей потребує медичного догляду, що підтверджено медичним діагнозом лікаря міської клінічної лікарні № 11 м. Дніпро.
Звернув увагу, що ризики які існували на досудовому розслідування на даний час відсутні. У зв`язку з неможливістю внесення суми застави визначеної судом його підзахисний позбавлений можливості на альтернативний запобіжний захід ніж тримання під вартою.
Інші захисники також не заперечували щодо призначення справи до судового розгляду. Клопотань не мали.
Обвинувачений ОСОБА_1 підтримав позицію своїх захисників, щодо оскарження дій слідчого, суду та прокурора .
Обвинувачений ОСОБА_2 , підтримав свого захисника та дав пояснення щодо наявності малолітніх дітей на його утриманні.
Представник потерпілого підтримав позицію прокурора, та просив долучити до справи цивільний позов.
Вислухавши думку учасників підготовчого засідання та дослідивши обвинувальний акт (з додатками), суд встановив наступне.
Приписами ч.1 ст.303 КПК України встановлено вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені на досудовому провадженні.
Відповідно до ч.2 ст.303 КПК України скарги на інші рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора не розглядаються під час досудового розслідування і можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді згідно з правилами статей 314-316 цього Кодексу.
Крім того, порядок проведення підготовчого судового засідання, права суду за наслідками його проведення, вирішення питань, пов`язаних з підготовкою до судового розгляду та закінчення підготовчого провадження і призначення судового розгляду визначені ст.314 КПК України.
Зокрема, ч. 3 ст. 314 КПК України встановлено, які рішення у підготовчому судовому засіданні має право прийняти суд, а саме:
1) затвердити угоду або відмовити в затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому статтями 468-475 цього Кодексу;
2) закрити провадження у випадку встановлення підстав, передбачених пунктами 4-8, 10 частини першої або частиною другою статті 284цього Кодексу;
3) повернути обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурору, якщо вони не відповідають вимогам цього Кодексу;
4) направити обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру до відповідного суду для визначення підсудності у випадку встановлення непідсудності кримінального провадження;
5) призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру;
6) доручити представнику персоналу органу пробації скласти досудову доповідь.
Таким чином, суд, відповідно до вимог ч.3 ст.314 КПК України, не вправі виходити за межі наданих йому нормами КПК України повноважень при проведенні підготовчого судового засідання та вдаватись фактично до оцінки інших процесуальних документів у кримінальному провадженні, що передбачено стадією судового розгляду.
Як слідує зі змісту ст.314 КПК України, за наслідками підготовчого судового засідання суд має право прийняти рішення, виключний перелік яких наведено у ч.3 цієї статті КПК України. Так само не передбачено можливість ухвалення такого рішення ст.ст. 315-316 КПК України.
Враховуючи вище наведене, скарги на рішення прокурора, які не підлягають оскарженню слідчому судді та подані під час підготовчого судового засідання, мають бути враховані судом лише з огляду на те, чи впливають викладені у них доводи на прийняття рішень, передбачених ст.ст. 314-316 КПК України. Доводи щодо протиправності рішення слідчого та прокурора, про які йдеться у скаргах, поданих захисником Білим І.М., на прийняття рішень, передбачених ст.ст.314-316 КПК України, не впливають. За такого, оскільки, крім рішення прокурора, слідчого про відмову у визнанні потерпілим та рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора при застосуванні заходів безпеки, КПК України не передбачає можливості скасування під час підготовчого судового засідання будь-яких інших постанов прокурора, у задоволенні зазначених вище скарг слід відмовити. Разом з тим, доводи захисників, зокрема ОСОБА_3 , викладені у скаргах, суд може врахувати під час судового розгляду при вирішення питань щодо оцінки з точки зору їх допустимості окремих доказів.
З огляду на наведене, в даному випадку, згідно з приписами ч. 1 ст. 89 КПК України, суд повинен вирішувати питання допустимості доказів під час їх оцінки в нарадчій кімнаті під час ухвалення судового рішення. В разі визнання судом порушення кримінального процесуального закону слідчим чи прокурором під час досудового розслідування, це може вплинути на визнання доказу допустимим.
В зв`язку з зазначеним суд вважає за необхідне скарги захисників обвинувачених на бездіяльність слідчого та прокурора залишити без задоволення.
Так, відповідно до ч.1 ст.331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.
За приписом ч.5 ст.201 КПК України …суд має право залишити без розгляду клопотання про зміну запобіжного заходу, подане раніше тридцяти днів з дня постановлення попередньої ухвали про застосування, зміну або відмову у зміні запобіжного заходу, якщо у ньому не зазначені нові обставини, які не розглядалися …судом.
Судом установлено, що 18 грудня 2019 року було обрано строк тримання під вартою ОСОБА_2 на 60 днів.
У заявленому клопотанні захисник Стадніченко В. Ю . посилається на нові документально підтверджені обставини щодо наявності дітей, стану здоров`я дружини обвинуваченого та сумісного проживання відповідно до ч.5 ст.201 КПК України.
Тримання під вартою є найбільш суворим запобіжним заходом, пов`язаним із позбавленням особи свободи, який полягає в примусовій ізоляції підозрюваного, обвинуваченого шляхом поміщення його в установу тримання під вартою на певний строк із підпорядкуванням режиму цієї установи.
У частині першій статті 183 Кодексу визначено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
При вирішенні питання щодо заявлених клопотань, суд приймає до уваги практику Європейського суду з прав людини, а саме справу «Харченко проти України», за якою встановлено порушення вимог п.3 ст. 5 Конвенції щодо надмірного тривалого тримання особи під вартою, а також те, що національні суди не розглядали жодних альтернативних триманню під вартою запобіжних заходів.
По справі «Мамедова проти Росії», ЄСПЛ зазначив, що посилання на тяжкість обвинувачення як на головний чинник при оцінці ймовірності того, що особа буде переховуватиметься від правосуддя, перешкоджатиме ходові розслідування або вчинятиме нові злочини є недостатнім, хоча суворість покарання і є визначальним елементом при оцінці ризику переховування від правосуддя чи вчинення нових злочинів, і що потребу позбавлення волі не можна оцінювати з винятково абстрактного погляду, беручи до уваги тільки тяжкість злочину.
Згідно з п. 3 ст. 5 Конвенції зі спливом певного часу саме тільки існування обґрунтованої підозри перестає бути підставою для позбавлення свободи і судові органи мають навести інші підстави для продовження тримання під вартою, які мають бути чітко сформульовані (рішення ЄСПЛ від 21 грудня 2000 року у справі «Яблонський проти Польщі», від 23 вересня 1998 року у справі «І.А. проти Франції», від 04 жовтня 2001 року у справі «Іловецький проти Польщі»).
При цьому ЄСПЛ зазначає, що існує презумпція на користь звільнення з-під варти. Доводи «за» і «проти» такого звільнення не повинні бути «загальними й абстрактними» (рішення ЄСПЛ у справі «Смирнова проти Росії» ). У всіх випадках, коли ризик ухилення обвинуваченого від слідства ( суду ) можна запобігти за допомогою застави чи інших запобіжних заходів, обвинуваченого має бути звільнено, і в таких випадках національні органи завжди мають належним чином досліджувати можливість застосування таких альтернативних заходів ( рішення ЄСПЛ від 23 вересня 2008 року у справі «Вренчев проти Сербії»).
Під час вирішення клопотання захисника про зміну запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_2 на запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту, суд виходить з того, що існує обґрунтована підозра про вчинення злочину, яка до теперішнього часу не спростована.
Суд приймає до уваги, що обвинувачений перебуває під вартою з 25 жовтня 2019 року, має постійне місце проживання, наявність міцних соціальних зв`язків, раніше не судимий.
Однак прокурором на даний час не доведено наявність ризиків передбачених ч.1 ст.177 КПК України, які були зазначені слідчим суддею з боку обвинуваченого, а саме можливість його переховування від суду, впливу на свідків та потерпілих, вчинення іншого кримінального правопорушення, а тому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є не доцільним у зв`язку з чим суд приходить до висновку про необхідність змінити запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_2 з тримання під вартою на нічний домашній арешт, строком на 60 діб.
Розглядаючи питання щодо можливості призначення судового розгляду на підставі направленого суду обвинувального акту, суд приходить до наступних висновків.
Обвинувальний акт підсудний Дніпропетровському районному суду.
Підстав для закриття кримінального провадження не вбачається. Обвинувальний акт складено у відповідності до вимог кримінально-процесуального законодавства, при його затвердженні прокурором дотримані вимоги закону. Підстав для направлення обвинувального акту для визначення підсудності не встановлено.
За таких обставин суд приходить до висновку про необхідність призначити справу до судового розгляду. З урахуванням принципу гласності та відкритості судового провадження слід проводити відкрито, обмеження щодо цього, передбачені ч.2 ст.27 КПК України відсутні.
За приписом ч.1 ст.128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого…
Відповідно до ч.4 ст.128 КПК України форма та зміст позовної заяви повинні відповідати вимогам, встановленим до позовів, які пред`являються у цивільному порядку.
Оскільки цивільний позов представника потерпілого відповідає цим вимогам, він підлягає прийняттю до розгляду у кримінальному провадженні.
Керуючись ст.ст. 128, 177, 201, 314-316, 303, 331 КПК України, суд -
ухвалив:
Скарги захисника Білого І.М., в інтересах ОСОБА_1 подані в порядку ч.2 ст.303 КПК України на бездіяльність слідчого та прокурора, а також їх протиправні дії - залишити без задоволення.
Обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12019040440001230 від 10 вересня 2019 року, відносно ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч.1 ст.263, ч.2 ст.194, ч.4 ст.185 КК України, призначити до судового розгляду у відкритому судовому засіданні на 16 годину 00 хвилин 17 січня 2020 року.
Прийняти до розгляду у кримінальному провадженні позовну заяву представника потерпілого Касьян Віктора Миколайовича про стягнення з обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 матеріальної шкоди.
Клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_2 про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на нічний домашній арешт - задовольнити.
Змінити обвинуваченому ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на нічний домашній арешт з 22.00 годин до 07.00 годин за місцем проживання: АДРЕСА_1 , звільнивши останнього з під варти в залі суду.
Застосувати щодо обвинуваченого ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту з 22.00 годин до 07.00 годин за місцем проживання: АДРЕСА_1 строком на 60 діб, тобто до 12 березня 2020 року.
Заборонити обвинуваченому ОСОБА_2 з 22.00 години до 07.00 години залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 .
Покласти на ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 строком на два місяці наступні обов`язки:
утриматись від спілкування з потерпілими і свідками по кримінальному провадженню;
прибувати до суду за першою вимогою;
Роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_2 , що у разі невиконання покладених обов`язків, до нього може бути застосовано більш жорсткий запобіжний захід і накладено грошове стягнення.
Копію ухвали для організації виконання направити начальнику Дніпровського ВП ГУНП в Дніпропетровській області, а також вручити прокурору і обвинуваченому.
Судове засідання провести за участю прокурора, представника потерпілого, обвинувачених і їх захисників.
Копію ухвали вручити обвинуваченим і прокурору, направити начальнику ДУ «Дніпровська УВП (№ 4)».
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя С.О.Ребров
Судове рішення № 86856035, Дніпровський районний суд Дніпропетровської області (до 25.04.2025 - Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області) було прийнято 13.01.2020. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 175/4905/19. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: