Рішення № 86854691, 03.01.2020, Добропільський міськрайонний суд Донецької області

03.01.2020 227/2694/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 січня 2020 року м. Добропілля

Добропільський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді: Мацишин Л.С.,

за участю секретаря судового засідання: Овчиннікової Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Добропілля за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 , до Білозерської міської ради про визнання права власності на житлову квартиру в порядку спадкування,

ВСТАНОВИВ:

У липні 2019 року позивач, в інтересах якого діє ОСОБА_2 , звернувся до Добропільського міськрайонного суду Донецької області з позовом до Білозерської міської ради про визнання за ОСОБА_1 права власності на Ѕ квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 54,0 кв.м та на 10,3 кв.м квартири АДРЕСА_2 , в порядку спадкування за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 матері позивача ОСОБА_3 .

В обґрунтування позову ОСОБА_1 посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер батько позивача ОСОБА_4 . ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивача ОСОБА_3 . Після смерті матері залишилась спадщина, в тому числі нерухоме майно, зокрема 1/2 частка кв. АДРЕСА_1 , належної в 1/4 частці матері позивача та в невизначеній частці - належної батькові. Спадщину після смерті чоловіка мати позивача прийняла шляхом подання заяви про прийняття спадщини до Добропільської державної нотаріальної контори Донецької області, але спадкових прав так і не оформила. Після смерті матері ОСОБА_3 позивач звернувся до приватного нотаріусу Добропільського районного нотаріального округу Молодняк О.В. з заявою щодо видачу свідоцтва про право на спадщину на законом та цього ж дня 19 березня 2019 року нотаріус Молодняк О.В . видала позивачу постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії на тій підставі, що неможливо безспірно з`ясувати, яка саме нерухомість (або її частка) входить до складу спадкового майна. Відповідно до свідоцтва про право власності на житло, а саме на квартиру АДРЕСА_3 право власності було зареєстровано на співвласників: ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , ОСОБА_1 . Згідно договору купівлі-продажу 05 травня 1998 року ОСОБА_4 придбав у власність 4/25 частки квартири № 12 у цьому ж будинку, що складається з однієї житлової кімнати жилою площею 10,3 кв.м, право власності на яку зареєстровано Добропільським БТІ.

При обстеженні Добропільським БТІ квартири АДРЕСА_1 , виявлено збільшення загальної площі квартири за рахунок знесення не несучих перегородок (без порушення капітальних стін). Сумарна загальна площа квартири згідно двох правових документів становить 64,3 кв.м. Фактично загальна площа квартири - 65,0 кв.м.

Таким чином, виникла ситуація, при якій спадкоємець не може набути право власності на це майно в порядку спадкування через нотаріальну контору.

Позивач та представник позивача в судове засідання не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином. Проте, від представника позивача надійшла до суду заява про розгляд справи у її відсутності. Позовні вимоги просила задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача Білозерської міської ради в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Однак, звернувся в суд з заявою про розгляд справи у відсутності представника міської ради та просив ухвалити рішення на розсуд суду.

За вказаних обставин, з урахуванням вимог ст. 223 ЦПК України, суд вважає за можливе вирішити справу на підставі наявних у ній доказів, у відсутності сторін.

З урахуванням ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України, у зв`язку з неявкою всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, вважає за необхідне проводити розгляд справи на підставі наявних у справі доказів за відсутності учасників процесу.

Дослідивши та оцінивши зібрані у справі докази, судом встановлено такі обставини.

Судом встановлено, що згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого 10 лютого 1978 року Білозерською міськрадою м. Добропілля Донецької області (а.с.9), позивач ОСОБА_1 є сином ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , які перебували у зареєстрованому шлюбі, що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_2 , виданого 19 березня 1977 року Калінінським відділом РАЦС м. Донецька. (а.с.54)

Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 , виданого повторно 03 липня 2018 року Добропільським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, батько позивача, ОСОБА_4 , помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . (а.с.10)

Мати позивача, ОСОБА_3 , також померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_4 , виданим повторно 03 липня 2018 року Добропільським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області. (а.с.11)

Згідно свідоцтва про право власності від 17 листопада 1994 року на квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 54 кв.м., її було приватизовано, та вона належала на праві приватної, спільної часткової власності ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 та ОСОБА_6 по 13,5 кв.м кожному (а.с.13), що також підтверджується довідкою ТОВ «Добропільське БТІ» від 03 липня 2018 року про наявність нерухомості за архівними даними на 31 грудня 2012 року. (а.с.68)

05 травня 1998 року ОСОБА_4 було придбано у власність 4/25 частини квартири АДРЕСА_2 , яка складається з однієї кімнати жилою площею 10,3 кв.м (а.с.12), що також підтверджується довідкою ТОВ «Добропільське БТІ» від 19 березня 2019 року. (а.с.70)

На підставі договору купівлі-продажу від 05 травня 1998 року, 09 липня 1998 року було внесено відповідні зміни до технічного паспорту на квартиру, що знаходиться у власності громадян, загальна площа якої з врахуванням придбаної кімнати стала дорівнювати 64,3 кв.м. та житловою площею 40,9 кв.м. (а.с.16-17)

Як вбачається з фотокопії спадкової справи до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 , сини померлого ОСОБА_1 та ОСОБА_6 відмовилися від спадщини на користь їхньої матері ОСОБА_3 (а.с.2)

В свою чергу ОСОБА_3 звернулася до Добропільської державної нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом на все майно, проте свідоцтва про право на спадщину за законом на належну їй частку, з урахуванням 2/3 часток від яких відмовилися сини, спадкової маси, а саме належної померлому ОСОБА_4 частки квартири АДРЕСА_1 , вона не отримувала.

Після смерті матері позивач ОСОБА_1 звернувся до приватного нотаріуса Добропільського районного нотаріального округу Донецької області Молодняк О.В. з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом, в тому числі і на Ѕ кв. АДРЕСА_1 .

Постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 19 березня 2019 року нотаріусом в отриманні свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_3 позивачу було відмовлено, оскільки з наданих документів неможливо безспірно з`ясувати, яка саме нерухомість (або її частка) входить до складу спадкового майна. (а.с.14-15)

Як вбачається з заяви про скасування та відкликання заяви про прийняття спадщини ОСОБА_6 , який є рідним братом позивача та спадкоємцем першої черги за законом після смерті матері, останній відкликав свою заяву про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 та відмовився від неї на користь ОСОБА_1 , що підтверджується заявою про відмову від спадщини. (а.с. 41, 61, 62)

Інших спадкоємців, які б претендували на спадщину після смерті ОСОБА_3 , судом не встановлено.

Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

За положеннями статті 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи (частина перша та друга статті 1220 ЦК України).

Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини (стаття 1223 ЦК України).

Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (стаття 1268 ЦК України).

У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки. (ст. 1261 ЦК України)

Згідно ч.ч. 1, 3 ст. 1296 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Таким чином, спадкодавиця ОСОБА_3 є такою, що прийняла після смерті свого чоловіка ОСОБА_4 спадщину, в тому числі і його частку квартири АДРЕСА_1 та 4/25 частки квартири 12 цього будинку, хоча і не отримувала в порядку ч. 1 ст. 1297 ЦК України, свідоцтва про право на спадщину за законом на це майно.

Крім того, судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 , який є спадкоємцем першої черги, на день смерті спадкодавиці був зареєстрований разом з нею за адресою АДРЕСА_5 , що підтверджується довідкою, виданою Нововодянською сільською радою (а.с.47), та у шестимісячний строк звернувся до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини після смерті своєї матері. Його брат, ОСОБА_6 , у цей же термін відмовився від прийняття спадщини на користь позивача.

Таким чином, позивач є таким, який прийняв спадщину після смерті матері.

Нотаріусом позивачу ОСОБА_1 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на нерухоме майно, зокрема Ѕ частку квартири АДРЕСА_1 , оскільки неможливо безспірно з`ясувати, яка саме нерухомість (або її частка) входить до складу спадкового майна.

Як вбачається з технічного паспорту від 13 червня 2019 року, житлова площа вищевказаної квартири відповідає визначеній у технічному паспорті від 14 листопада 1994 року зі змінами від 09 липня 1998 року, тобто має житлову площу 40,9 кв.м. А збільшення загальної площі квартири АДРЕСА_1 , здійснено за рахунок знесення ненесучих перегородок (без порушення капітальних стін), що підтверджується довідкою ТОВ «Добропільське БТІ» від 13 червня 2019 року. (а.с.20)

Проте, згідно довідок від 19 березня 2013 року (а.с. 68, 70) про наявність нерухомості за архівними даними на 31 грудня 2012 року, право власності на кв. АДРЕСА_6 . 12 у цьому будинку зареєстровані окремо.

Крім того, згідно довідки архівного відділу Добропільської міської ради від 17 грудня 2018 року, в документах фонду «Білозерська міська рада. Виконавчий комітет» рішення про приєднання частини кв. АДРЕСА_7 в 1998 році відсутнє. (а.с.69)

Статтею 55 Конституції України установлено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Аналогічні положення містяться у ч. 1 ст. 15 ЦК України та ст. 3 ЦПК України.

Суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України (ст. 4 ЦПК України).

Завданнями цивільного судочинства є, зокрема, справедливий розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ст. 1 ЦПК України).

Статтею 1218 Цивільного кодексу України(далі - ЦК України) визначено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Отже судом встановлено, що спадкодавиця ОСОБА_3 , маючи у власності 1/4 частку кв. АДРЕСА_1 , успадкувала після смерті свого чоловіка ОСОБА_4 майно, в тому числі 1/4 частку кв. АДРЕСА_1 та 4/25 частки квартири 12 цього будинку, яке належало останньому на праві приватної власності.

Враховуючи, що матеріалами справи підтверджується, що позивач, який є спадкоємцем першої черги за законом після смерті своєї матері в установленому законом порядку прийняв спадщину після матері, брат ОСОБА_6 відмовився від прийняття спадщини на користь позивача, а до суду ОСОБА_1 звернувся саме через неможливість отримати свідоцтво про право на спадщини, тобто у зв`язку з відсутністю умов для одержання в державній нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину, про що йому було повідомлено нотаріусом, а тому є всі підставі для задоволення позовних вимог про визнання за позивачем права власності в порядку спадкування за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 права власності на Ѕ частку квартири АДРЕСА_1 та 4/ 25 квартири АДРЕСА_2 .

Керуючись ст.ст. 223, 263, 265, 355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_5 , зареєстрована адреса місця проживання: АДРЕСА_5 ; адреса місця проживання: АДРЕСА_9 ), в інтересах якого діє ОСОБА_2 (адреса: АДРЕСА_10 ), до Білозерської міської ради (ЄДРПОУ: 36297559; адреса місцезнаходження: вул. Гірнича, буд. 4, м. Білозерське Донецької області 85013) про визнання права власності на житлову квартиру в порядку спадкування, задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , право власності в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на Ѕ частку квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 54,0 кв.м, та 4/25 частини квартири АДРЕСА_2 , житловою площею 10,3 кв.м.

Рішення суду може бути оскаржено до Донецького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Добропільський міськрайонний суд Донецької області або безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом 30 днів з дня проголошення рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуючий суддя Л.С. Мацишин

03.01.2020