Ухвала суду № 86854039, 11.01.2020, Центральний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Маріуполя)

Справа № 263/114/20

Провадження № 2/263/1022/2020

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

11 січня 2020 року місто Маріуполь

Суддя Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області Томілін О.М., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Комунального закладу «Міський спортивний комплекс «Азовець» про визнання наказів неправомірними, поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Комунального закладу Комунального закладу «Міський спортивний комплекс «Азовець», в якому просить визнати неправомірним та скасувати наказ № 87 від 15.10.2019 «Про закріплення начальників стадіонів за стадіонами», наказ №123-к «Про дисциплінарне стягнення», а також наказ № 124-к «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 », поновити позивача на роботі, стягнути середню заробітну плату за час вимушеного прогулу.

Порядок звернення до суду за судовим захистом урегульований Цивільним процесуальним кодексом України. Подання позовної заяви має відбуватись з дотриманням певних умов.

Суддею встановлено, що позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам ст.175 та ст.177 ЦПК України.

Відповідно до п.п.2,3 ч.3 ст.175 ЦПК України позовна заява повинна містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти; зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.

В той же час, в порушення наведених процесуальних приписів, позовна заява не містить:

- відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти відповідача (за наявності);

- зазначення ціни позову;

- обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються;

Крім того, за вимогами ч.4 ст.177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Порядок сплати і розмір судового збору визначений Законом України «Про судовий збір».

Приписи ст.5 згаданого Закону, закріплюють лише дві категорії трудових справ, за позовні вимоги у яких позивачі звільняються від сплати судового збору: - про стягнення заробітної плати; - про поновлення на роботі (п.1 ч.1 ст.5). За іншими вимогами, що випливають із трудових відносин, законодавство не звільняє від обов`язку щодо сплати судового збору.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 30.11.2016 по справі №226/168/15-ц, а також в ухвалі Верховного Суду від 08.02.2018 по справі №591/3666/17.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950), Рекомендація щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя № R (81)7, прийнята Комітетом міністрів Ради Європи 14 травня 1981 року, та практика Європейського суду з прав людини під час застосування цієї Конвенції не визнають необхідність сплати судових витрат обмеженням права доступу до суду.

Позивачем заявлені три вимоги немайнового характеру (визнання неправомірними та скасування наказу № 87 від 15.10.2019 «Про закріплення начальників стадіонів за стадіонами», наказу №123-к «Про дисциплінарне стягнення», а також наказу № 124-к «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 ») та одну вимогу майнового характеру (стягнути середню заробітну плату за час вимушеного прогулу).

За приписами ч.3 ст.6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру; у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Отже позивач, враховуючи приписи пп.2 п.1 ч.2 ст.4 згаданого Закону, має сплатити судовий збір в розмірі 840,80 грн. (0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який встановлений ст.7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» у розмірі 2102 грн.) за кожну вимогу немайнового характеру, а всього 2 522,40 грн., та, враховуючи приписи пп.1 п.1 ч.2 ст.4 Закону, 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто не менше 840,80 грн. та не більше 10 510 грн., за вимогу майнового характеру про стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу.

Основні засади оплати праці працівників, які перебувають у трудових відносинах, на підставі трудового договору з підприємствами, установами, організаціями усіх форм власності та господарювання та структуру заробітної плати визначає Закон України від 24 березня 1995 року №108/95-ВР «Про оплату праці» та розроблена відповідно до нього Інструкція зі статистики заробітної плати, затверджена наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004 №5 .(далі – Інструкція № 5).

Згідно з нормами Закону №108 та Інструкції № 5 заробітна плата складається з основної заробітної плати, додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат. Перелік інших виплат, що не належать до фонду оплати праці, наведено у пункті 3 Інструкції.

Оплата за час вимушеного прогулу згідно з рішенням суду щодо незаконного звільнення не міститься в переліку видів оплати праці, передбаченому Інструкцією № 5.

Статтею 232 Кодексу законів про працю України визначено, що трудові спори щодо працівників про поновлення на роботі незалежно від підстав припинення трудового договору, зміну дати і формулювання причини звільнення, оплату за час вимушеного прогулу або виконання нижче оплачуваної роботи тощо, розглядаються виключно у судах.

У разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Таким чином, вимога позивача про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу як компенсація заробітної плати працівнику з вини підприємства не відноситься до виплат, пов`язаних з оплатою праці, перелічених в Інструкції, та при поданні зазначеної позовної вимоги справляється судовий збір.

Разом з цим, згідно з ч.2 ст.176 ЦПК України, якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент пред`явлення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд з наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом при вирішенні справи.

Аналогічні приписи містяться у роз`ясненнях, викладених у п.16 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 від 17.10.2014 року, згідно яких, якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент пред`явлення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд. Остаточне визначення в процесі розгляду справи ціни позову (дійсної вартості спірного майна), а отже, і суми судового збору, здійснюється судом із наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору.

Враховуючи вимоги Закону суд попередньо визначає розмір судового збору – 840,80 грн.

Документи, що підтверджують сплату судового збору в означених розмірах, позивачем, в порушення ч.4 ст.177 ЦПК України, до позову не додані.

Оскільки позивачем сплачено судовий збір у розмірі 840,80 грн., йому необхідно доплатити за подання позовної заяви з вимогами майнового та немайнового характеру судовий збір у сумі 2 522,40 грн.

Судовий збір за подання позовної заяви до Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області необхідно перерахувати або внести за такими реквізитами: Номер рахунку (IBAN) – UA918999980313131206000005052, Отримувач - Маріуп. УК/Центральний р-н/ код класифікації доходів бюджету -22030101 (Жовтневий районний суд м.Маріуполя), Банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код ЄДРПОУ – 37989721, ККДБ-22030101 Судовій збір (Державна судова адміністрація України,050).

На підтвердження оплати судового збору до Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області необхідно надати оригінал квитанції про оплату судового збору.

Відповідно до ч.1 ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст.ст.175, 177 ЦПК України, протягом 5 днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Згідно з ч.2 ст.185 ЦПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Таким чином, позовну заяву слід залишити без руху, надавши позивачу час для усунення вищенаведених недоліків.

Керуючись ст.ст.175, 177, 185, 260, 353 ЦПК України, суддя, -

У Х В А Л И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до Комунального закладу «Міський спортивний комплекс «Азовець» про визнання наказів неправомірними, поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу залишити без руху.

Надати позивачу термін для усунення вказаних недоліків не більше п`яти днів з дня отримання копії даної ухвали.

Роз`яснити позивачу, що в разі невиконання вказівок суду у встановлений строк позовна заява буде вважатися неподаною і повернута йому без розгляду.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя О.М. Томілін