Рішення № 86853013, 08.01.2020, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 12/131/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.01.2020 Справа № 908/3053/19

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Смірнова О.Г.,

розглянувши матеріали справи № 908/3053/19

за позовом: Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01601, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, буд. 6)

до відповідача: Комунального підприємства "Дніпрорудненські теплові мережі" (71630, Запорізька область, Василівський район, м. Дніпрорудне, вул. Героїв праці, буд. 11)

про стягнення 9 590,24 грн.

Без виклику представників сторін

СУТЬ СПОРУ

Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулось до Господарського суду Запорізької області з позовною заявою за вих. №14/4-83-19 від 13.10.2019 до Комунального підприємства "Дніпрорудненські теплові мережі" про стягнення пені в сумі 7911,92 грн., трьох процентів річних в сумі 1551,26 грн. та інфляційних втрат в сумі 127,06 грн. за договором постачання природного газу № 6146/1718-БО-13 від 21.09.2017, що разом складає 9590,24 грн.

Разом з тим, в пункті 1 прохальної частини позовної заяви позивач просить суд розглянути даний позов в порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.10.2019 вищевказану позовну заяву передано для розгляду судді Смірнову О.Г.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 04.11.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/3053/19, присвоєно справі номер провадження 12/131/19, задоволено клопотання Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження, визначено здійснення розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними матеріалами без проведення судового засідання.

Відповідно до ч. 5, 7 ст. 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін до суду не надходило.

Згідно із ч. 2, 3 ст. 252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі. Підготовче засідання при розгляді справи у порядку спрощеного провадження не проводиться.

Ухвалою суду від 04.11.2019 у справі № 908/3053/19 відповідачу запропоновано у строк до 21.11.2019 відповідно до ст. 165 ГПК України подати відзив на позовну заяву разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача або визнання позовних вимог. Також вказаною ухвалою повідомлено сторін, що додаткові письмові докази, клопотання, заяви, пояснення необхідно подати у строк до 04.12.2019.

Відповідач був належним чином повідомлений про розгляд справи № 908/3053/19, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення останньому копії ухвали суду від 04.11.2019.

Відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву у строк, встановлений судом, не скористався.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв`язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення - 08.01.2020.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, суд встановив.

Позов мотивовано тим, що 21.09.2017 між Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", далі Постачальник, та Комунальним підприємством "Дніпрорудненські теплові мережі", далі Споживач, був укладений договір постачання природного газу № 6146/1718-БО-13, далі Договір.

До вказаного Договору між сторонами були укладені додаткові угоди № 1 від 15.01.2018, № 2 від 21.03.2018.

Згідно із п. 1 постанови Кабінету Міністрів України № 226 від 06.03.2019 "Деякі питання акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" постановлено змінити тип публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" з публічного на приватне та перейменувати його в акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України". Вказана постанова набрала чинності 20.03.2019.

Відповідно до п 1.1. Договору Постачальник зобов`язується поставити споживачеві у 2017-2018 роках природний газ, а Споживач зобов`язується оплатити його на умовах цього Договору.

Згідно із п. 1.2. Договору природний газ, що продається за цим договором, використовується Споживачем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установами/організаціями.

Пунктом 2.1. Договору (в редакції додаткової угоди № 2 від 21.03.2018) сторони узгодили, що Постачальник передає споживачу з 01 жовтня 2017 р. по 31 березня 2018 р. (включно) природний газ обсягом до 758,564 тис. куб. метрів (сімсот п`ятдесят вісім тисяч п`ятсот шістдесят чотири куб. метрів), у тому числі за місяцями кварталів (тис. куб. метрів):

- жовтень 2017р. - 22,620 тис. куб. м.,

- листопад 2017р. - 111,309 тис. куб. м.,

- грудень 2017р. - 122,213 тис. куб. м.,

- січень 2018р. - 176,955 тис. куб. м.,

- лютий 2018р. - 155,467 тис. куб. м.,

- березень 2018р. - 170,000 тис. куб. м.

Умовами п. 3.1., 3.7. - 3.10. Договору сторони визначили, що Постачальник передає Споживачу у загальному потоці імпортований газ (за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, ввезений на митну територію України ПАТ «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України») - у пунктах приймання-передачі газу на газовимірювальних станціях, які знаходяться на кордоні України, та/або в пунктах приймання-передачі газу з ПСГ в газотранспортну систему. Право власності на природний газ переходить від постачальника до споживача після підписання актів приймання-передачі. Після переходу права власності на природний газ споживач несе всі ризики і бере на себе відповідальність, пов`язану з правом власності на природний газ. Приймання-передача природного газу, переданого постачальником споживачеві у відповідному місяці постачання, оформлюється актом приймання-передачі. Обсяг використання природного газу споживачем у відповідному місяці постачання встановлюється шляхом складення добових обсягів, визначених на підставі показників комерційного вузла/вузлів обліку природного газу. Споживач зобов`язується подати не пізніше 7 числа місяця, наступного за місяцем постачання природного газу, постачальнику:

- завірену копію акта про надання послуг з розподілу (транспортування) природного газу за розрахунковий місяць, складеного між споживачем та оператором газорозподільних мереж (газотранспортної системи). Разом з копією такого акта споживач подає за підписом уповноваженої особи інформацію стосовно детальної розбивки кількості природного газу, зазначеної в акті, за категоріями (у тому числі згідно з цим договором);

- підписані споживачем два примірники акта приймання-передачі природного газу, де зазначаються фактичні обсяги використаного природного газу згідно з цим договором у розрахунковому місяці, його фактична ціна та вартість. Постачальник не пізніше десятого числа місяця, наступного за місяцем постачання природного газу, повертає споживачу один примірник оригіналу акта приймання-передачі природного газу, підписаний уповноваженим представником та скріплений печаткою. У разі не підписання постачальником акта приймання-передачі природного газу постачальник письмово повідомляє споживача про причини такого не підписання акта. Споживач підтверджує, що підписаний сторонами акт приймання-передачі газу за розрахунковий місяць означає повне виконання постачальником своїх зобов`язань в частині постачання природного газу за цим договором у відповідному місяці.

Відповідно до п. 4.1. Договору кількість газу, яка передається споживачу, визначається за показниками комерційних вузлів обліку природного газу відповідно до вимог, установлених Кодексом газорозподільних систем, затвердженим постановою НКРЕКП від 30 вересня 2015 р. № 2494, та Кодексом газотранспортної системи, затвердженим постановою НКРЕКП від 30 вересня 2015 р. № 2493.

Умови щодо визначення ціни газу викладені в розділі 5 Договору, зокрема в п. 5.1.- 5.4. Так, п. 5.1. Договору визначено, що ціна та порядок зміни ціни на природний газ, який постачається за цим договором, встановлюється Положенням. На дату укладання договору ціна на природний газ становить 4942,00 гривні за 1000 куб.м. (без урахування тарифів на послуги з транспортування та розподілу природного газу, а також податків та зборів, що включаються до вартості природного газу, відповідно до Податкового кодексу України). До визначеної ціни застосовується коефіцієнт 1,6. У разі зміни ціни на газ відповідно до умов чинного законодавства, вона є обов`язковою для сторін за цим Договором з дати набрання чинності відповідних змін.

Згідно із п. 5.2., 5.4. Договору ціна за 1000 куб.м. газу за цим договором на дату його укладання становить 7907,20 гривень, крім того податок на додану вартість (ПДВ) - 20%. Усього до сплати з податком на додану вартість - 9488,64 грн. (дев`ять тисяч чотириста вісімдесят вісім грн. 64 коп.). Загальна сума вартості природного газу за цим договором складається із сум вартості місячних поставок природного газу.

Порядок та умови проведення розрахунків сторони узгодили в розділі 6 Договору. Так, відповідно до п. 6.1., 6.3., 6.4. Договору оплата за природний газ здійснюється споживачем виключно коштами шляхом 100-відсоткової поточної оплати протягом місяця поставки природного газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий природний газ здійснюється до 25-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу. Оплата за природний газ здійснюється таким чином:

1) споживач перераховує на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника кожного банківського дня розрахункового місяця кошти згідно з нормативами перерахування, затвердженими в установленому порядку, які зараховуються як оплата за природний газ, поставлений постачальником споживачеві порядку, визначеному законодавством, - у разі коли на споживача станом на 30 вересня 2015 року поширювалася дія статті 191 Закону України «Про теплопостачання»;

2) в будь-якому випадку, споживач зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі розрахуватися за поставлений природний газ відповідно до пункту 6.1. цього договору - в разі коли на поточний рахунок із спеціальним режимом використання споживача надходить недостатньо коштів для своєчасної оплати використаного природного газу;

3) з поточного рахунка споживача кошти перераховуються на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника та зараховуються як оплата за природний газ, поставлений постачальником споживачеві у визначеному законодавством порядку, - у разі коли на споживача станом на 30 вересня 2015 року не поширювалась дія статті 191 Закону України «Про теплопостачання» в частині відкриття поточного рахунка із спеціальним режимом використання;

4) шляхом зарахування постачальником коштів, що надійшли від споживача як погашення заборгованості за природний газ, поставлений в минулі періоди згідно з цим договором, у порядку календарної черговості виникнення заборгованості - за наявності заборгованості у споживача за цим договором. Кошти, які надійшли від споживача, зараховуються як передоплата за умови відсутності заборгованості за цим договором;

5) оплата інших платежів (пені, штрафів, судових зборів, інфляційних нарахувань тощо), крім суми основної заборгованості, здійснюється споживачем на поточний рахунок постачальника.

У разі наявності заборгованості за минулі періоди та/або заборгованості із сплати пені, штрафів, інфляційних нарахувань, відсотків річних та судового збору сторони погоджуються, що грошова сума, яка надійшла від споживача, погашає вимоги постачальника у такій черговості незалежно від призначення платежу, визначеного споживачем:

1) у першу чергу відшкодуються витрати постачальника, пов`язані з одержанням виконання;

2) у другу - сплачуються інфляційні нарахування, відсотки річних, пені, штрафи;

3) у третю чергу - погашається основна сума заборгованості.

Підпунктом 6 пункту 7.2. Договору передбачений обов`язок Споживача своєчасно оплачувати вартість поставленого природного газу в розмірі та порядку, що передбачені цим договором.

Умовами п. 10.3. Договору сторони визначили, що строк, у межах якого сторони можуть звернутися до суду з вимогою про захист своїх прав за цим Договором (строк позовної давності), у тому числі щодо стягнення основної заборгованості, пені, штрафів, інфляційних нарахувань, відсотків річних, становить п`ять років.

Згідно із п. 12.1. Договору він набуває чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення підпису постачальника печаткою, і діє в частині реалізації природного газу з 01 жовтня 2017 р. до 31 березня 2018 р. (включно), а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.

Позивач в позові вказує, що оплату за переданий газ відповідач здійснив несвоєчасно та не виконав зобов`язання у строк, визначений Договором, чим порушив умови господарського зобов`язання, зокрема вимоги п. 6.1. Договору.

Так, на виконання умов Договору, позивач за період з жовтня 2017 по березень 2018 поставив відповідачу, а останній прийняв у власність природний газ, передбачений умовами договору на загальну суму 6904835,87 грн., що підтверджується актами приймання-передачі природного газу, які підписані сторонами без зауважень та заперечень (належним чином засвідчені копії наявні в матеріалах справи) (а.с. 29 - 34).

Втім, оскільки з боку відповідача мало місце несвоєчасне виконання грошових зобов`язань, що спричинило звернення з позовом до суду, позивач просить суд стягнути з останнього пеню в сумі 7911,92 грн. за загальний період з 28.11.2017 по 25.10.2018 згідно наданого розрахунку, передбачену сторонами у п. 8.2. Договору. Так, вказаним пунктом Договору передбачено, що у разі прострочення Споживачем оплати згідно пункту 6.1. цього договору він зобов`язується сплатити Постачальнику пеню в розмірі 16,4 % річних, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховану від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

Додатковою угодою № 1 від 15.01.2018 до Договору сторони узгодили викласти п. 8.2. розділу 8 «Відповідальність сторін» Договору в наступній редакції: « 8.2. У разі прострочення Споживачем оплати згідно пункту 6.1. цього договору він зобов`язується сплатити Постачальнику пеню в розмірі 15,3 % річних, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховану від суми простроченого платежу за кожний день прострочення».

При цьому в пункті 3 вказаної додаткової угоди зазначено, дана додаткова угода набуває чинності з дати її підписання сторонами і діє з 01 січня 2018 року.

З посиланням на приписи ст. 625 ЦК України, позивач вказує на прострочення грошового зобов`язання з боку відповідача, а тому намагається стягнути з нього три проценти річних за загальний період з 28.11.2017 по 25.10.2018 в сумі 1551,26 грн. та інфляційні витрати за період з травня 2018 по вересень 2018 в сумі 127,06 грн.

Судом дана належна правова кваліфікація правовідносинам сторін. За своєю правовою природою між сторонами укладено договір на постачання продукту, яким виступає природний газ. У Цивільному кодексі України 2003 року договору поставки присвячено лише одна стаття (ст. 712), а тому можливо керуватися вимогами про договір купівлю-продаж, коли інше не встановлено договором, законом або витікає із характеру правовідносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України). Тобто, положення про порядок оплати товару, ціни, спожитого природного газу потрібно брати із загальних положень, присвячених договору купівлі-продажу, а саме використовувати вимоги ст. 655-697 ЦК України.

Втім, потрібно дотримуватися статті 55 ГК України, де зазначено, що сторонами договору поставки можуть бути лише суб`єкти господарювання. Фактичні обставини справи та докази на їх підтвердження свідчать про те, що учасниками судового процесу є суб`єкти господарювання, тому до спірних правовідносин слід застосувати норми права, які регулюють питання постачання продукції - природного газу, зокрема договір постачання.

Частина 1 ст. 265 ГК України передбачає, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. У частині 1 статті 266 ГК України визначено, що предметом поставки є визначені родовими ознаками продукція, вироби з найменуванням, зазначеним у стандартах, технічних умовах, документації до зразків (еталонів), прейскурантах чи товарознавчих довідниках. Предметом поставки можуть бути також продукція, вироби, визначені індивідуальними ознаками.

Статтею 655 ЦК України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Разом з тим, спеціальним законом, який регулює спірні відносини сторін є Закон України «Про ринок природного газу» № 329-VIII від 09.04.2015.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про ринок природного газу» № 329-VIII від 09.04.2015 постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов`язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов`язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором. Якість та інші фізико-хімічні характеристики природного газу визначаються згідно із встановленими стандартами та нормативно-правовими актами.

Як вбачається з матеріалів справи на виконання умов Договору позивач за період з жовтня 2017 року по березень 2018 року поставив відповідачу, а останній прийняв у власність природний газ, передбачений умовами договору на загальну суму 6904835,87 грн., що підтверджується актами приймання-передачі природного газу, підписаними сторонами у справі (а.с. 29 -34), зокрема:

- актом приймання-передачі природного газу від 31.10.2017 на суму 214633,03 грн.;

- актом приймання-передачі природного газу від 30.11.2017 на суму 1056171,02 грн.;

- актом приймання-передачі природного газу від 31.12.2017 на суму 1159635,16 грн.;

- актом приймання-передачі природного газу від 31.01.2018 на суму 1679062,30 грн.;

- актом приймання-передачі природного газу від 28.02.2018 на суму 1475170,39 грн.;

- актом приймання-передачі природного газу від 31.03.2018 на суму 1320163,97 грн.

Однак, фактичні обставини справи та наявні докази свідчать, що відповідачем порушено строк оплати за природний газ, встановлений п. 6.1. Договору, що підтверджується наданою позивачем до матеріалів справи довідкою по операціях з підприємством Комунальним підприємством "Дніпрорудненські теплові мережі" за період з 01.10.2017 по 30.04.2019 (а.с. 16).

Приписами п. 2 ч. 2 ст. 13 Закону України "Про ринок природного газу" передбачений обов`язок споживача природного газу, а саме: забезпечувати своєчасну та повну оплату вартості природного газу згідно з умовами договорів.

Фактичні обставини справи та докази на їх підтвердження свідчать, що відповідач несвоєчасно розрахувався з позивачем за поставлений природний газ чим порушив умови Договору.

В силу загальної норми, передбаченої у статті 599 ЦК України, та спеціальної норми, визначеної у частині першій ст. 193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами. Частиною 1 статті 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили згідно вимог ч. 2 статті 86 ГПК України. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Позивачем доведено суду факт порушення з боку відповідача строків оплати поставленого природного газу за договором. Відповідач доказів своєчасної оплати газу, у строки, передбачені п. 6.1 Договору, суду не надав.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України визначено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно із ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Частиною 6 ст. 231 ГК України передбачено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ст. ст. 1, 3 Закону України від 22.11.1996 року № 543/96-ВР "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Матеріали справи свідчать, що позивач за несвоєчасне виконання зобов`язань за договором постачання природного газу № 6146/1718-БО-13 від 21.09.2017 нарахував відповідачу пеню за порушення строків оплати спожитого природного газу в розмірі, зазначеному в п. 8.2. Договору, за кожним актом приймання-передачі природного газу окремо за загальний період з 28.11.2017 по 25.10.2018 в сумі 7911,92 грн.

Прострочення виконання грошових зобов`язань з боку відповідача підтверджено обставинами та доказами у справі, а наданий позивачем розрахунок пені за загальний період 28.11.2017 по 25.10.2018 відповідає вимогам чинного законодавства України та умовам п. 8.2. Договору, тому позовні вимоги Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" в частині стягнення з Комунального підприємства "Дніпрорудненські теплові мережі" пені в сумі 7911,92 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки мало місце прострочення виконання відповідачем зобов`язань з оплати поставленого природного газу, позивач з посиланням на приписи ч. 2 ст. 625 ЦК України просить стягнути з відповідача три проценти річних за загальний період з 28.11.2017 по 25.10.2018 в сумі 1551,26 грн. та інфляційні витрати за загальний період з травня 2018 по вересень 2018 в сумі 127,06 грн.

Оскільки мало місце прострочення оплати відповідачем за поставлений природний газ, а наданий позивачем розрахунок трьох процентів річних за загальний період з 28.11.2017 по 25.10.2018 здійснений у відповідності до приписів статті 625 ЦК України, тому позовні вимоги щодо стягнення з відповідача трьох процентів річних в сумі 1551,26 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Наданий позивачем розрахунок інфляційних витрат за період з травня 2018 по вересень 2018 здійснений у відповідності до приписів статті 625 ЦК України, тому позовні вимоги щодо стягнення з відповідача інфляційних витрат в сумі 127,06 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору в сумі 1921,00 грн. покладаються на відповідача у справі - Комунальне підприємство "Дніпрорудненські теплові мережі" згідно із п. 1 ч. 4 ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 7, 8, 13, 74, 86, 123, 129, 233, 236, 238, ч. 4 ст. 240, 247-252 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В

1. Позовні вимоги Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" до Комунального підприємства "Дніпрорудненські теплові мережі" задовольнити.

2. Стягнути з Комунального підприємства "Дніпрорудненські теплові мережі", 71630, Запорізька область, Василівський район, м. Дніпрорудне, вул. Героїв праці, буд. 11, ідентифікаційний код 32597943, на користь:

- Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", 01601, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, буд. 6, ідентифікаційний код 20077720, пеню в сумі 7911 (сім тисяч дев`ятсот одинадцять) грн. 92 коп., три відсотка річних в сумі 1551 (одна тисяча п`ятсот п`ятдесят одну) грн. 26 коп., інфляційні витрати в сумі 127 (сто двадцять сім) грн. 06 коп., витрати зі сплати судового збору в сумі 1921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одну) грн. 00 коп., видавши наказ.

Повне рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст. ст. 240, 241 ГПК України 08.01.2020 року.

Суддя О.Г. Смірнов

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.