Рішення № 86851525, 08.01.2020, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 січня 2020 року Черкаси справа № 925/1394/19

Господарський суд Черкаської області у складі судді Кучеренко О. І.,

без виклику учасників справи, розглянув справу за позовом

Моторного (транспортного) страхового бюро України

до Військової частини А1744

про стягнення 9662,57 грн

Моторне (транспортне) страхове бюро України звернулось у Господарський суд Черкаської області з позовом до Військової частини А1744 про стягнення 9662,57 грн у порядку регресу внаслідок дорожньо-транспортної пригоди за участю автомобіля відповідача, у тому числі 8762,57 грн сплаченого страхового відшкодування, 900,00 грн вартості послуг аварійного комісара, оцінщика та відшкодування судових витрат.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 06.10.2015 близько 18 год. 30 хв. на автодорозі Запоріжжя-Маріуполь поблизу села Гусарка Куйбишевського району Запорізької області сталася дорожньо-транспортна пригода з участю автомобіля УРАЛ-4320 АЦ-5 військовий номерний знак НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 , якого визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП, і автомобіля ВАЗ-21099 реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 , внаслідок чого автомобілі отримали механічні пошкодження. У зв`язку з понесеними позивачем витратами з відшкодування шкоди потерпілому від аварії водію, позивачем заявлено позов до власника транспортного засобу, водій якого визнаний винним у скоєнні цієї пригоди у розмірі 9662,57 грн.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 02.12.2019 відкрито провадження у справі, справу ухвалено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи. Встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву і всіх письмових та електронних доказів, (висновки експертів і заяви свідків), що підтверджують заперечення проти позову та заперечення проти розгляду справи у порядку спрощеного провадження (у разі їх наявності) протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Ухвалу господарського суду Черкаської області від 02.12.2019 вручено уповноваженому представнику відповідача 06.12.29019, що підтверджується повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення.

Відповідач у встановлений судом строк, відзив на позов до суду не направив.

Відповідно до частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами. Отже, з огляду на належне повідомлення відповідача про розгляд справи та неподання ним відзиву на позов не перешкоджає суду розглянути справу за наданими позивачем доказами.

Розглянувши матеріали справи та дослідивши докази, суд

ВСТАНОВИВ:

06.10.2015 близько 18 год. 30 хв. на автодорозі Запоріжжя-Маріуполь поблизу села Гусарка Куйбишевського району Запорізької області сталася дорожньо-транспортна пригода з участю автомобіля вантажної цистерни УРАЛ-4320 номерний знак НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 , що належить Військовій частині А1744, та автомобіля ВАЗ-21099 реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 .

Автомобіль ВАЗ-21099 реєстраційний номер НОМЕР_2 належить ОСОБА_2 .

Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 застрахована Приватним акціонерним товариством «СК «Провідна», згідно з договором (полісом) обов`язкового страхування власників наземних транспортних засобів від 18.04.2015 №АЕ/4160166, , за умовами якого страхова компанія прийняла на себе обов`язок відшкодувати шкоду, заподіяну третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу - автомобіля ВАЗ-21099 реєстраційний номер НОМЕР_2 , і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована (а.с. 10).

Відповідно до пункту 3 договору (полісу) термін дії даного договору (полісу) з 19.04.2015 до 18.04.2016 включно.

За наслідками дорожньо-транспортної пригоди працівниками ВДАІ Куйбишевського РВ ГУМВС України в Запорізькій області складена довідка №73903381 про дорожньо-транспортну пригоду (а.с. 11), у якій зазначено, що внаслідок порушення ОСОБА_1 Правил дорожнього руху пошкоджено автомобіль ВАЗ-21099 реєстраційний номер НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_2 .

Постановою Апеляційного суду Черкаської області від 18.10.2016 у справі №33-793/744/16, скасовано постанову Ватутінського міського суду Черкаської області від 09.09.2016, якою закрито адміністративну справу відносно ОСОБА_1 , у зв`язку з відсутністю в його діях складу даного адміністративного правопорушення.

У Постанові апеляційного суду ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення за статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення та закрито провадження у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених у статті 38 цього Кодексу (а.с. 14-15).

Постанова Апеляційного суду Черкаської області від 18.10.2016 є остаточною та оскарженню не підлягає.

08.10.2015 власник пошкодженого автомобіля ВАЗ-21099 реєстраційний номер НОМЕР_2 звернувся до Моторного (транспортного) страхового бюро України з повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду (а.с. 12).

11.11.2015 з метою визначення вартості матеріальної шкоди, яка була заподіяна власнику автомобіля ВАЗ-21099 реєстраційний номер НОМЕР_2 у результаті дорожньо-транспортної пригоди було проведено його огляд, про що складено Звіт оцінювачем ОСОБА_3 від 16.11.2015 №64 про оцінку даного автомобіля (а.с. 16-24).

Згідно вказаного Звіту, зроблено висновок, що розмір матеріальної шкоди, завданої власнику автомобіля ВАЗ-21099 реєстраційний номер НОМЕР_2 у результаті його пошкодження при дорожньо-транспортній пригоді станом на 11.11.2015 складає 10515,08 грн з врахуванням ПДВ.

15.11.2016 ОСОБА_2 звернувся до Моторного (транспортного) страхового бюро України з заявою про відшкодування шкоди заподіяної у результаті ДТП (а.с. 25).

06.12.2016 Моторним (транспортним) страховим бюро України (позивач) складено довідку №1 про розмір відшкодування шкоди з фонду захисту потерпілих, згідно з якою розмір шкоди складає 8762,57 грн (а.с. 26) та 09.12.2016 видано наказ №9821 «Про відшкодування шкоди з фонду захисту потерпілих ОСОБА_2 » (а.с. 27).

26.01.2017 Моторним (транспортним) страховим бюро України складено довідку №2 про розмір відшкодування шкоди з фонду захисту потерпілих, згідно з якою розмір шкоди складає 900,00 грн (а.с. 28) та 27.01.2017 видано наказ №732 «Про відшкодування шкоди з фонду захисту потерпілих ОСОБА_2 » (а.с. 29).

Позивач, виконуючи свої договірні зобов`язання, на підставі наказу від 09.12.2016 №9821 виплатив страхове відшкодування ОСОБА_2 у сумі 8762,57 грн, що підтверджується платіжним дорученням від 13.12.2016 №9821рв (а.с. 30).

Судом також встановлено, що згідно з квитанцією від 11.11.2015 №64 ОСОБА_2 сплатив оцінювачу ОСОБА_3 900,00 грн за надані послуги аварійного комісара, оцінщика пошкодженого автомобіля ВАЗ-21099 реєстраційний номер НОМЕР_2 (а.с. 31).

Позивач звернувся до суду з вимогою про примусове стягнення у порядку регресу з Військової частини А1744 понесених витрат у сумі 9662,57 грн, у тому числі 8762,57 грн сплаченого страхового відшкодування, 900,00 грн вартості послуг оцінювача.

Предметом спору у справі є стягнення в порядку регресу з винної особи суми страхового відшкодування за завдану шкоду джерелом підвищеної небезпеки.

Загальні положення щодо страхування встановлені главою 67 Цивільного кодексу України. Згідно зі статтею 979 Цивільного кодексу України, за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Крім того, правовідносини у сфері страхування, урегульовані законами України «Про страхування», «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі - Закон).

Цей Закон регулює відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів і спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України.

У відповідності до статей 3-5 Закону обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників. Суб`єктами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є страхувальники та інші особи, відповідальність яких застрахована, страховики, Моторне (транспортне) страхове бюро України (далі - МТСБУ), потерпілі. Об`єктом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов`язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров`ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

Страховики зобов`язані укладати договори обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності (внутрішній договір страхування, міжнародний договір страхування, міжнародний договір «Зелена картка») відповідно до цього Закону та чинного законодавства (України пункт 17.1 статті 17 Закону).

У пункті 39.1 статті 39 Закону закріплено, що Моторне (транспортне) страхове бюро України є єдиним об`єднанням страховиків, які здійснюють обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів за шкоду, заподіяну третім особам. Участь страховиків у МТСБУ є умовою здійснення діяльності щодо обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

МТСБУ є непідприємницькою (неприбутковою) організацією і здійснює свою діяльність відповідно до цього Закону, законодавства України та свого Статуту.

Підпунктом «а» пункту 41.1 статті 41 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, який не відповідає вимогам пункту 1.7 статті 1 цього Закону, та майну, яке знаходилося в такому транспортному засобі.

Судом встановлено, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди за участю автомобіля УРАЛ-4320 АЦ-5 військовий номерний знак НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 і автомобіля ВАЗ-21099 реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_2 , автомобілі отримали механічні пошкодження.

Вина водія автомобіля УРАЛ-4320 АЦ-5 військовий номерний знак НОМЕР_1 ОСОБА_1 відповідача ОСОБА_1 у скоєнні дорожньої пригоди підтверджена матеріалами справи та Постановою Апеляційного суду Черкаської області від 18.10.2016 у справі №33-793/744/16.

Судом також встановлено, що автомобіль УРАЛ-4320 АЦ-5 військовий номерний знак 9936Р5 належить Військовій частині. На момент настання страхового випадку цивільно-правова відповідальність відповідача не була застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду урегульовані у статті 1166 Цивільного кодексу України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до частин 2, 5 статті 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Згідно з положеннями статті 29 Закону, у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Пункт 38.2 статті 38 Закону встановлює право МТСБУ після сплати страхового відшкодування на подання регресного позову, зокрема, до власника, водія транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім осіб, зазначених у пункті 13.1 статті 13 цього Закону (підпункт 38.2.1 Закону).

Аналогічні положення містяться також у статті 1191 Цивільного кодексу України, згідно з якою, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування.

Суд бере до уваги звіт №64 від 16.11.2015 про визначення вартості відновлювального ремонту автомобіля ВАЗ-21099 реєстраційний номер НОМЕР_2 . Розмір матеріальної шкоди, завданої власнику автомобіля ВАЗ-21099 реєстраційний номер НОМЕР_2 у результаті його пошкодження складає 10515,08 грн з врахуванням ПДВ.

Розмір виплаченого позивачем постраждалому ОСОБА_2 страхового відшкодування складає 8762,57 грн.

Отже, до Моторного (транспортного) страхового бюро України, як страховика, який виплатив страхове відшкодування, в силу статті 1191 Цивільного кодексу України та статті 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»» в межах цієї суми перейшло право вимоги до власника транспортного засобу, водій якого є винним у вчиненні ДТП.

З огляду на встановлені обставини справи та норми чинного законодавства, суд вважає доведеним право позивача на стягнення з відповідача 8762,57 грн страхового відшкодування у порядку регресу. Позов в цій частині підлягає до задоволення.

Щодо вимоги позивача про стягнення 900,00 грн за послуги автотоварознавчої експертизи суд зазначає наступне.

З поданих позивачем документів вбачається, що розмір виплаченого відшкодування ОСОБА_2 згідно з платіжним дорученням №9821рв від 13.12.2016 становить 8762,57 грн, а не 9662,57 грн., і вартості послуг аварійного комісара не включає. З квитанції №64 від 11.11 2015 на суму 900,00 грн вбачається, що платником за автотоварознавче дослідження КТС автомобіля ВАЗ-21099 реєстраційний номер НОМЕР_2 є ОСОБА_2 , відтак, суд вважає, що не має підстав вважати їх витратами, які поніс страхувальник. Отже, суд дійшов висновку, що позивач не має права вимагати відшкодування вартості послуг суб`єкта оціночної діяльності у зв`язку з тим, що оплату послуг оцінювача було проведено іншою особою ніж позивач, відтак у нього не виникло права на відшкодування цієї суми у порядку регресу. У задоволенні вимоги позивача про стягнення 900,00 грн за автотоварознавчу експертизу належить відмовити за необґрунтованістю та недоведеністю.

Відповідно до статей 74, 76-79 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Обов`язок доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права.

За приписами статті 86 цього Кодексу господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З огляду на наведене суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається, зокрема, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позовні вимоги позивача задоволені частково, до відшкодування йому за рахунок відповідача підлягає судовий збір у розмірі 1742,07 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Військової частини А1744 (вул.Надпільна, 222, м.Черкаси, 18001, ідентифікаційний код 08088626) на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України (Русанівський бульвар, 8, м.Київ, 02154, ідентифікаційний код 21647131) 8 762,57 грн шкоди в порядку регресу та 1742,07 грн судового збору.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги на рішення, рішення набирає законної сили після прийняття судом апеляційної інстанції судового рішення. Рішення може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Північного апеляційного господарського суду.

Повне рішення підписане 10.01.2020

Суддя О.І.Кучеренко