Рішення № 86851267, 10.01.2020, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" січня 2020 р. м. Київ

Справа № 911/2418/19

Господарський суд Київської області у складі:

судді Ейвазової А.Р.,

за участі секретаря судового засідання Щербакової В.О., розглянувши у справу за позовом Комунального підприємства "Переяслав – Хмельницьке виробниче управління комунального господарства" до Товариства з обмеженою відповідальністю “Автобанн” про стягнення 942 657,64грн, за участю представників від:

позивача – Гриценко А.М. (керівник), Кожуховський О.В. (ордер серії КС №566708);

відповідача – не з`явився

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство Переяслав – Хмельницьке виробниче управління комунального господарства (далі – КП ВУКГ) звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Автобанн” (далі – ТОВ Автобанн”) про стягнення 942 657,64грн (складається з: 837057,86грн – суми попередньої оплати; 30 920,04грн – пені, нарахованої за період з 01.08.2019 по 05.09.2019; 10136,49грн – пені, нарахованої за період з 06.09.2019 по 18.09.2019; 64 543,25грн – штрафу).

В обґрунтування заявлених вимог, позивач посилається на порушення відповідачем зобов`язань за договором №85/19 від 22.05.2019 про закупівлю робіт за бюджетні кошти щодо повернення попередньої оплати (авансу) у встановлений договором строк (а.с.3-5).

Ухвалою Господарського суду Київської області від 15.10.2019 відкрито провадження у справі за поданим позовом, вирішено розглядати дану справу за правилами загального позовного провадження, призначено проведення підготовчого засідання на 06.11.2019, а також встановлено строки для вчинення учасниками справи процесуальних дій (а.с.1-2).

Копія відповідної ухвали отримана сторонами, про що свідчать повідомлення про вручення поштових відправлень: позивачем – 18.10.2019 (№0103270535074), відповідачем – 22.10.2019 (№0103270535066) (а.с.71-72).

01.11.2019 від відповідача надійшло клопотання про надання додаткового часу для надання відзиву (а.с.73).

06.11.2019 підготовче засідання не відбулось, у зв`язку з перебуванням судді Ейвазової А.Р. на лікарняному.

Ухвалою суду від 09.12.2019 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та призначено підготовче засідання на 18.12.2019 (а.с.76).

Ухвалою суду від 18.12.2019 відмовлено відповідачу в задоволенні клопотання про надання додаткового часу для надання відзиву (а.с.77-78).

18.12.2019 ухвалою, яка занесена до протоколу засідання, судом закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 10.01.2020 (а.с.84-85), про що представника позивача повідомлено під розписку (а.с.86), а відповідача - шляхом направлення ухвали від 18.12.2019 (а.с.87).

Копія відповідної ухвали отримана відповідачем 26.12.2019, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №0103271215057 (а.с.90).

Як визначено п.3 ч.6 ст.242 ГПК України, днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення.

Ухвала суду, в силу п.1 ч.1 ст.232 ГПК України, є видом судового рішення.

Між тим, представник відповідача в судове засідання не з`явився і про причини неявки суд не повідомив.

Зважаючи на те, що відповідач обізнаний про день, час і місце засідання суду, клопотань про відкладення розгляду справи не подавав, суд вирішив за можливе розглянути справи за відсутності повноважного представника відповідача.

В судовому засіданні 10.01.2020 представник позивача заявлені вимоги підтримав у повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані у справі докази, судом встановлено наступне.

22.05.2019 між КП ВУКГ (замовник) та ТОВ Автобанн” (підрядник) укладено договір №85/19 про закупівлю робіт за бюджетні кошти (далі – договір) (а.с.51-55).

За умовами договору замовник доручає, а підрядник приймає на себе зобов`язання своїми та/або залученими силами і засобами за рахунок замовника в межах договірної ціни, на свій ризик, виконати роботи: Капітальний ремонт вул. Солонці в м. Переяслав-Хмельницький Київської області (п.1.1 договору).

Відповідно до п. 2.1 договору вартість робіт узгоджена сторонами у розмірі 3 073 488,00грн з ПДВ.

Згідно п. 3.1 договору, сторонами встановлені такі строки виконання робіт: початок робіт - 23.05.2019; завершення робіт - 30.08.2019.

Розділом 10 вказаного договору сторонами погоджено, що розрахунки проводяться шляхом здійснення попередньої оплати (авансу) на організацію робіт та придбання матеріалів (згідно постанови Кабінету Міністрів України від 243.04.2014 №117 «Про здійснення попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти» на строк не більше 90 календарних днів) у розмірі 30% від вартості робіт, яка становить 922 046,40грн (п. 10.1). При цьому, наступні розрахунки здійснюються на підставі проміжних актів форми КБ-3 і КБ-2 (п.10.2. договору).

До відповідного договору складено протокол погодження договірної ціни та графік виконання робіт, що є додатками до відповідного договору (а.с.13,55, зворот; а.с.14. 56).

Як встановлено судом під час розгляду справи, відповідачем виставлено позивачу рахунок на оплату від 05.06.2019 на суму 922 046,40грн (а.с.58), а 06.06.2019 позивачем перераховано відповідачу платіжним дорученням №5 від 06.06.2019 922046,40грн (а.с.58, зворот).

18.06.2019 сторонами укладено додаткову угоду №1 (а.с.56, зворот -57), відповідно до п.2 якої сторонами вирішено вважати розірваним з 18.06.2019 договір №85/19 від 22.05.2019.

При цьому, п. 3 вказаної додаткової угоди сторонами погоджено, що підрядник зобов`язується у строк до 18.07.2019 повернути на рахунок замовника отриману від замовника суму попередньої оплати у розмірі 922 046,40грн.

Згідно п. 5 вказаної додаткової угоди, після розірвання договору №85/19 від 22.05.2019 сторони вважають, що їх права та обов`язки за договором припиняються з дня його розірвання, а в частині повернення суми попередньої оплати, вказаної у п. 3 зазначеної додаткової угоди – з дня зарахування грошових коштів у сумі 922 046,40грн на розрахунковий рахунок замовника.

Крім того, 18.07.2019 укладено додаткову угоду №2 (а.с.57, зворот) відповідно до п.2 якої сторонами змінено строк повернення суми попередньої оплати у сумі 922 046,40грн та встановлено, що підрядник зобов`язується у строк до 31.07.2019 повернути попередню оплату у розмірі 922 046,40грн.

Проте, як вказує позивач, звертаючись з позовом до суду, та підтверджується випискою з рахунку за 06.09.2019 (а.с.64), відповідач повернув лише частину попередньої оплати, перерахувавши 84 988,54грн, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з даним позовом.

Предметом спору у даній справі є виконання відповідачем обов`язку щодо повернення попередньої оплати, а також застосування до відповідача відповідальності, встановленої договором за порушення відповідного зобов`язання.

Укладений сторонами договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов`язань, а саме майново-господарських зобов`язань в силу ст. ст. 173, 174, ч. 1 ст. 175 ГК України.

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України, що визначено ст. 175 ГК України.

Згідно до ч.1 ст. 193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Так, в силу ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Так, відповідно до ч. 1 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до ст. 854 ЦК України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково; підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.

В силу ч. 1 ст. 651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно чч. 2, 3 ст. 653 ЦК України, у разі розірвання договору зобов`язання сторін припиняються; у разі зміни або розірвання договору зобов`язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни.

У відповідності до ст. 654 ЦК України, зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Таким чином, враховуючи, що сторонами досягнуто згоди щодо розірвання договору підряду у встановленій формі, такий договір є таким, що розірваний з 18.06.2019. Крім того, укладені сторонами додаткові угоди щодо розірвання відповідного договору передбачають виникнення у відповідача обов`язку повернути попередню оплату у розмірі 922 046,40грн в узгоджений сторонами строк - до 31.07.2019 ( з урахуванням зміни строк повернення за згодою сторін додатковою угодою №2).

Оскільки у зазначений строк відповідач повернув лише частину попередньої оплати, перерахувавши 84 988,54грн, що відповідачем не спростовано шляхом подання доказів виконання відповідного обов`язку у повному обсязі, він є таким, що прострочив виконання зобов`язання. За таких обставин, заявлені вимоги в частині стягнення з відповідача в рахунок повернення попередньої оплати 837 057,86грн (922046,40-84988,54) є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача 41 056,53грн пені за період з 01.08.2019 по 18.09.2019, а також 64 543,25грн штрафу.

Як визначено ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.

Згідно ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

При цьому, згідно чч.2,3 вказаної норми, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Пунктом 3 додаткової угоди №2 від 18.07.2019 до відповідного договору, сторонами погоджено, що у разі затримки підрядником повернення замовнику суми попередньої оплати, згідно п.3 цієї угоди, підрядник сплачує замовнику пеню у розмірі 0,1% від загальної суми попередньої оплати, що підлягає поверненню, за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочення.

У відповідності до п. 4 вказаної додаткової угоди,у випадку прострочення виконання зобов`язання підрядником щодо повернення попередньої оплати понад тридцять днів, підрядник зобов`язується додатково сплатити замовнику штраф у розмірі семи відсотків від суми попередньої оплати.

Таким чином, враховуючи, що відповідач всю суму попередньої оплати мав повернути в строк до 31.07.2019, між тим повернув лише частину такої суми і з порушення встановленого строку - 06.09.2019 та порушення строку триває більше ніж 30 днів, вимоги в частині стягнення пені та штрафу є мотивованими.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок штрафу, суд вважає його арифметично вірним (922046,40:100*7). Отже, вимоги про стягнення з відповідача 64543,25грн штрафу є такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі, оскільки відповідачем прострочено повернення суми попередньої оплати більше ніж на 30 днів.

Позивачем заявлено вимоги про стягнення пені:

- за період з 01.08.2019 по 05.09.2019 на заборгованість у сумі 922 046,40грн - 30 920,04грн;

- за період з 06.08.2019 по 18.09.2019 на заборгованість у сумі 837 057,86грн (з урахуванням повернення 06.09.2019 частини попередньої оплати у розмірі 84988,54грн) - 10 136,49грн.

При цьому, позивачем розрахунок проведено за подвійною обліковою ставкою НБУ, оскільки розмір пені, встановлений сторонами на рівні 0,1% у період нарахування пені перевищував відповідну ставку НБУ.

Проте, перевіривши наданий позивачем розрахунок, суд не може з ним погодитись. Так, за період з 06.09.2019 пеня позивачем розрахована враховуючи розмір обліковою ставки НБУ - 17,0000%, проте з 06.09.2019 відповідно до рішення НБУ від 05.09.2019 №645-рш розмір облікової ставки НБУ становив 16,5000%.

За розрахунком суду, розмір пені за заявлений період становить 40 758,43грн, а саме:

- за період з 01.08.2019 по 05.09.2019 на заборгованість у сумі 922 046,40грн -30 920,13грн;

- за період з 06.09.2019 по 18.09.2019 на заборгованість у сумі 837 057,86грн - 9838,30грн.

Отже, вимоги про стягнення з відповідача пені підлягають задоволенню у розмірі 40 758,43грн; у задоволенні позову в частині стягнення 298,10грн пені суд відмовляє.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, витрати на оплату позову судовим збором, понесені позивачем, підлягають частковому відшкодуванню йому за рахунок відповідача, а саме - пропорційно розміру задоволених позовних вимог, що становить 14 135,39грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 129, 233, 237-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Автобанн” (ідентифікаційний код 33003362; 08300, Київська обл., м. Бориспіль, вул. Привокзальна, буд. 21, офіс 9) на користь Комунального підприємства "Переяслав – Хмельницьке виробниче управління комунального господарства" (ідентифікаційний код 05473594; 08402, Київська обл., м. Переяслав-Хмельницький, вул. Солонці, 1) 837 057,86грн попередньої оплати, 40 758,43грн пені, 64 543,25грн штрафу, а також 14 135,39грн в рахунок відшкодування витрат, понесених на оплату позову судовим збором.

3. У задоволенні позову в частині стягнення 298,10грн пені відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга подається протягом двадцяти днів у порядку, встановленому ст.257 ГПК України.

Повний текст рішення складено 10.01.2020.

Суддя А.Р. Ейвазова