Рішення № 86850265, 20.12.2019, Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

Справа № 500/2197/19

Провадження № 2/500/1978/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 грудня 2019 року Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

в складі: головуючого - судді Грубіян Л.І.,

при секретарі - Івановій Л.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Ізмаїла цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , виконавчого комітету Ізмаїльської міської ради про визнання недійсним рішення про приватизацію, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 , звернулися до суду з позовом до ОСОБА_3 в своїх інтересах та в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_2 про скасування рішення виконавчого комітету Ізмаїльської міської Ради №1761 від 10.12.2010 року стосовно приватизації квартири, визнання недійсним свідоцтво про право власності на квартиру та про скасування державної реєстрації право власності ОСОБА_3 від 22.12.2010 року на квартиру АДРЕСА_1 . Ухвалою суду від 19.09.2019 року, за клопотанням позивача , залучено в якості співвідповідача виконавчий комітет Ізмаїльської міської ради.

Свої вимоги мотивують тим, що відповідач, маючи малолітню дитину та дружину уже приватизував вищевказану квартиру, вона зверталась до суду з позовом та 30.11.2005 року Ізмаїльський міськрайонний суд по справі №2-6450/2005 року прийняв постанову, а саме визнати неправомірними розпорядження міського голови м. Ізмаїл від 22.09.2003 року про передачу в приватну власність ОСОБА_3 квартиру АДРЕСА_1 , визнати недійсним Свідоцтва на право власності на квартиру АДРЕСА_1 , визнати за ОСОБА_1 , ОСОБА_2 право проживання в спірної квартири. 18.06.2006 р. Апеляційний суд Одеської області залишив рішення суду першої інстанції від 30.11.2005 року в силі.

30.03.2009 року Ізмаїльський міськрайонний суд по справ №2-762-09 прийняв рішення зобов`язати ОСОБА_3 та його нову дружину ОСОБА_4 не перешкоджати проживанню та вселити в квартиру АДРЕСА_1 ОСОБА_1 та ОСОБА_2 29.05.2009 року Апеляційний суд Одеської області залишив в силі рішення суду першої інстанції від 30.03.2009 року. 08.07.2009 року була прийнята постанова про відкриття виконавчого провадження по справі №2-762-09.

10.12.2010 року рішенням Ізмаїльського виконкому №1761 ОСОБА_3 повторно приватизував кв. АДРЕСА_1 .

22.12.2010 року ОСОБА_3 зареєстрував право власності на кв. АДРЕСА_1 .

31.07.2012 року позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєструвались к квартирі АДРЕСА_1 .

Восени 2018 року ОСОБА_3 надав документи на квартиру позивачу ОСОБА_1 та після цього їм стало відомо про час приватизації квартири АДРЕСА_1 .

Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася, надала до суду заяву про слухання справи у її відсутність, позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить їх задовольнити.

Представник позивача ОСОБА_5 у судове засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_3 раніше у судовому засіданні не заперечував проти позовних вимог, в останнє судове засідання не з`явився про час слухання справи сповіщений належним чином, причина неявки суду невідома.

Представник відповідача виконавчого комітету Ізмаїльської міської ради Одеської області раніше у судове засідання заперечувала проти позовних вимог, надали відзив на позовну заяву, але останнє судове засідання не з`явилася, про час слухання справи сповіщений належним чином.

Заслухавши сторін, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України - кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України - здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Пунктом 1 частини 2 статті 16 ЦК України визначено, що способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України - кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Судом встановлено, що згідно свідоцтва про право власності на житло від 17.12.2010 року р № НОМЕР_1 , виданого виконавчим комітетом Ізмаїльської міської ради квартира АДРЕСА_1 , загальною площею 36,1 кв. м., належить на праві власності ОСОБА_3 , по 1/1 частині. (а.с.29)

Як вбачається з копії паспорту на позивача ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт № НОМЕР_2 від 27.01.2017 року, орган що видав 5119, тобто на час приватизації квартири (17.12.2010 року), він був неповнолітньою особою.(а.с.10)

Відповідно до ст. 47 Конституції України кожен має право на житло.

Згідно ст.1 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» (в редакції, яка діяла на момент приватизації вищевказаної квартири) приватизація державного житлового фонду - це відчуження квартир (будинків), кімнат у квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають два і більше наймачів, та належних до них господарських споруд і приміщень (підвалів, сараїв і т. ін.) державного житлового фонду на користь громадян України. Отже в приватизації брали участь наймач (відповідач) та члени його сім`ї.

Згідно ст. 63 СК України до членів сім`ї наймача належать дружина наймача, їх діти.

На час спірних правовідносин порядок передачі квартир (будинків) у власність громадян та склад документів, що підлягають оформленню був визначений Положенням про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян, затвердженим наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України № 56 від 15.09.1992, яке складено відповідно до Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду».

Згідно п. 18 даного Положення громадянин, який виявив бажання приватизувати займану ним і членами його сім`ї на умовах найму квартиру (одноквартирний будинок), звертається в орган приватизації або до створеного ним підприємства по оформленню документів, де одержує бланк заяви та необхідну консультацію.

Відповідно п. 23 вказаного Положення оформлена заява на приватизацію квартири (будинку) з доданими до неї довідкою про склад сім`ї та займані приміщення, а також документом, що підтверджує право на пільгові умови приватизації, подаються громадянином до органу приватизації місцевої державної адміністрації, виконкому місцевої Ради народних депутатів, чи державного підприємства, організації, установи, де вони реєструються.

Згідно ч. 2 ст. 8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» (в редакції, яка діяла на момент приватизації вищевказаної квартири) передача займаних квартир (будинків) здійснюється в спільну сумісну або часткову власність за письмовою згодою всіх повнолітніх членів сім`ї, які постійно мешкають в даній квартирі (будинку),в тому числі тимчасово відсутніх,за якими зберігається право на житло,з обов`язковим визначенням уповноваженого власника квартири (будинку).

Отже, відповідач ОСОБА_3 порушуючи права дружини та сина, без повідомлення їх про намір приватизувати квартиру оформив право власності тільки на своє ім`я , про що отримав свідоцтво про право власності № НОМЕР_1 від 17.12.2010 року.

Відтак, позовні вимоги позивачів є обґрунтованими, підтверджуються належними доказами та підлягають задоволенню в повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 12, 16, 76, 263-265 ЦПК України, Законом України «Про приватизацію державного житлового фонду», суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 , в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 - задовольнити.

Скасувати рішення виконавчого комітету Ізмаїльської міської Ради №1761 від 10.12.2010 р. стосовно приватизації квартири АДРЕСА_1 зроблену ОСОБА_3 .

Визнати недійсним свідоцтво про право власності на квартиру АДРЕСА_1 НОМЕР_4 від 17.12.2010 р. серія НОМЕР_3 .

Скасувати державну реєстрацію право власності ОСОБА_3 від 22.12.2010 р. на квартиру АДРЕСА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга подається апеляційному суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя: Л.І.Грубіян