Рішення № 86849712, 10.01.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 січня 2020 року м. Київ № 640/6412/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Катющенка В.П., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 до про Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом, у якому просить суд визнати неправомірними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови в призначенні позивачеві пенсії за віком із зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", зобов`язавши Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві призначити та виплачувати позивачу пенсію за віком зі зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з моменту звернення за її призначенням, починаючи з 12.09.2018.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що відповідачем протиправно відмовлено йому в призначенні пенсії за віком зі зниженим пенсійного віку, на яку він має право у відповідності до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Ухвалою суду від 26.04.2019 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у даній справі та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників справи (у письмовому провадженні).

Представником відповідача Храпачевською О.П. подано відзив на позовну заяву, який судом до уваги не береться, оскільки останній не підписано уповноваженою особою відповідача.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , має статус учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1988 році (посвідчення серії НОМЕР_1 , видане 30.04.1999, категорія 3) (а.с. 12-13). Правильність видачі вказаного свідоцтва підтверджена копією витягу з протоколу засідання Тимчасової комісії з питань проведення перевірки правильності видачі посвідчень "Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС" Київської обласної державної адміністрації від 26.02.1998 № 30 (а.с. 17).

12.09.2018 ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві з заявою про призначення пенсії за віком, зі зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві листом від 10.01.2019 № 5269/03 повідомило позивача про те, що відповідно до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1, для підтвердження роботи в зоні відчуження в 1986-1990 роках, надається посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії та Чорнобилькій АЕС та довідка про період (періоди) участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС за формою, затвердженою постановою Державного Комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 09.03.1988 № 122, яка видається на підставі первинних документів лише тими підприємствами, установами, організаціями, в складі яких працівник безпосередньо виконував роботи по ліквідації наслідків аварії, або довідка військової частини, у складі якої особа брала участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС або довідки архівної установи, в яких зазначено період роботи, населений пункт чи об`єкт, де особою виконувались роботи з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Крім того, вказаним листом позивачу роз`яснено, що у разі неможливості подання довідки за формою № 122 внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації для визначення права на призначення пенсії надаються інші (первинні) документи, що підтверджують період роботи в зоні відчуження.

Листом від 26.02.2019 № 39622/02 відповідачем повідомлено позивача про відсутність законних підстав для призначення йому пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку, оскільки в макеті пенсійної справи відсутні первинні документи, що підтверджують період роботи, населений пункт чи об`єкт, де ним виконувались роботи з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи спір, суд виходить з наступного.

Приписами частини другої статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У статті 46 Конституції України закріплено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, нормами Законів України "Про статус і соціальних захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 № 796-XII, "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV, Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій, відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 (далі - Порядок № 22-1).

Відповідно до статті 15 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 № 1788-XII умови, норми та порядок пенсійного забезпечення громадян, які постраждали від Чорнобильської катастрофи, визначаються Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" або їм надається право на одержання пенсій на підставах, передбачених цим Законом.

Положеннями частини першої статті 26 Закону № 1058-IV закріплено, що особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років та наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.

Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу, зокрема: з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року - не менше 25 років; з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - не менше 26 років (абзац 2 ч. 1. ст. 26 Закону).

Згідно частини другої статті 26 наведеного Закону у разі відсутності, починаючи з 1 січня 2018 року, страхового стажу, передбаченого частиною першою цієї статті, право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 63 роки мають особи за наявності страхового стажу, зокрема: по 31 грудня 2018 року - від 15 до 25 років; з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - від 16 до 26 років.

Частиною четвертою статті 26 Закону № 1058-IV встановлено, що наявність страхового стажу, передбаченого частинами першою - третьою цієї статті, який дає право на призначення пенсії за віком, визначається на дату досягнення особою відповідного віку і не залежить від наявності страхового стажу на дату звернення за призначенням пенсії.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 55 Закону № 796-XII особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», за наявності відповідного страхового стажу, зменшеного на кількість років зменшення пенсійного віку, але не менше 15 років страхового стажу, зокрема учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали у зоні відчуження з моменту аварії до 1 липня 1986 року незалежно від кількості робочих днів, а з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року - не менше 5 календарних днів, мають право на пільгову пенсію із зменшенням пенсійного віку на 10 років; які працювали у 1987 році у зоні відчуження не менше 14 календарних днів - на 8 років; які працювали з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року у зоні відчуження від 1 до 5 календарних днів, у 1987 році - від 10 до 14 календарних днів, у 1988 році - не менше 30 календарних днів, на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві - не менше 14 календарних днів у 1986 році - мають право на зменшення пенсійного віку на 5 років.

Частиною першою статті 15 наведеного Закону встановлено, що підставами для визначення статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС є період роботи (служби) у зоні відчуження, що підтверджено відповідними документами.

Відповідно до пунктів 5, 10 Порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20.01.1997 № 51, яке було чинним станом на час видачі позивачу посвідчення, учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали у зоні відчуження з 01.07.1986 до 31.12.1986 від 1 до 5 календарних днів, у 1987 році - від 1 до 14, у 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів, на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або на їх будівництві - не менше 14 календарних днів у 1986 році, віднесеним до категорії 3, видаються відповідні посвідчення.

Посвідчення видаються учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС на підставі одного з таких документів: а) посвідчення про відрядження в зону відчуження; б) військового квитка і довідки командира військової частини або архіву про участь у ліквідації наслідків аварії у зоні відчуження; в) довідки про підвищену оплату праці в зоні відчуження (із зазначенням кількості днів і населеного пункту).

Водночас, положеннями пункту 2 Порядку № 22-1 в редакції, чинній станом на час звернення позивача до відповідача, встановлено, що до заяви про призначення пенсії за віком додається посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та довідка про період (періоди) участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС за формою, затвердженою постановою Державного комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 09.03.1988 № 122 або довідка військової частини, в складі якої особа брала участь в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, або довідка архівної установи, або інші первинні документи, в яких зазначено період роботи, населений пункт чи об`єкт, де особою проводились роботи по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильської АЕС.

Таким чином, з наведених норм чинного законодавства вбачається, що правовою підставою для призначення особі пенсії на пільгових умовах зі зниженням пенсійного віку на підставі статті 55 Закону № 796-XII, є наявність в неї відповідного страхового стажу, який надає право саме на таку пенсію, що має бути підтверджений посвідченням учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та первинними документами, основним серед яких є довідка про період участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС за формою № 122, а за відсутності такої довідки пільговий стаж роботи може бути підтверджено архівними довідками або іншими первинними документами.

Відповідно до частини третьої статті 65 Закону № 796-XII посвідчення "Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС" та "Потерпілий від Чорнобильської катастрофи" є документами, що підтверджують статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надають право користування пільгами, встановленими цим Законом.

При цьому, єдиним документом, що підтверджує статус громадянина, який постраждав внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надає право користування пільгами, встановленими нормами Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", в тому числі, і призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій, є посвідчення "Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС" та "Потерпілий від Чорнобильської катастрофи".

Крім того, законодавцем встановлено перелік документів, що підтверджують участь особи у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, який не обмежується лише довідкою форми № 122, а навпаки, такий факт може бути підтверджений будь-якими первинними документами.

Аналогічна позиція викладена в постановах Верховного Суду від 24.07.2018 (справа № 338/474/17), 18.09.2018 (справа № 520/9284/17) та від 06.02.2019 (справа № 731/120/17).

У матеріалах справи наявні документи, які підтверджують право позивача на призначення пенсії за віком з зниженим пенсійним віком:

- копія посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1988 році серії НОМЕР_1 , видане 30.04.1999 (а. с. 12-13);

- копія протоколу засідання Тимчасової комісії з питань проведення перевірки правильності видачі посвідчень "Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС" Київської обласної державної адміністрації від 26.02.1998 № 30, відповідно до якої комісією підтверджено правильність виданого позивачу посвідчення (а. с. 17);

- копія довідки № 87, виданої Київським спеціалізованим будівельно-монтажним управлінням зв`язку № 2 Республіканського спеціалізованого будівельно-монтажного тресту "Укрзв`язокбуд" Міністерства зв`язку УРСР від 26.06.1991 № 24/с-11-9 (а. с. 18). Форма вказаної довідки затверджена постановою Державного Комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 09.03.1988 № 122.

Відповідно до інформації з довідки № 87, яка видана ОСОБА_1 , він безпосередньо був зайнятих на роботах, передбачених постановами Кабінету Міністрів СРСР від 29.12.1987 № 1497-378, від 05.06.1986 № 665-195, у періоди:

з 01 липня по 29 липня 1988 року;

з 01 серпня по 29 серпня 1988 року;

з 05 вересня по 30 вересня 1988 року.

А згідно довідки від 06.04.1993 № 199 у вказані вище періоди позивач відряджався до роботи, зокрема, в м. Чорнобиль.

Отже, судом встановлено, що позивач є суб`єктом, на якого розповсюджують свою дію положення статті 55 Закону № 796-XII та згідно наведених вище положень законодавства має право на зменшення пенсійного віку на 5 років, позаяк працював у 1998 році більше 30 днів на території радіоактивного забруднення та 22.07.2018 останньому виповнилось 55 років.

Разом з тим, необхідною умовою призначення пенсії є наявність відповідного страхового стажу.

Позивачем на підтвердження наявності необхідного страхового стажу, визначеного законодавством, не надано суду документів.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до пункту 10 частини другої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

Згідно частини четвертої статті 245 наведеного Кодексу у випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Частиною другою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

За встановлених обставин суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог ОСОБА_1 шляхом зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком від 12.09.2018 з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Керуючись статтями 9, 14, 72-74, 77, 90, 139, 241-246, 250, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ід. номер НОМЕР_2 ) задовольнити частково.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16, ід. код 42098368) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ід. номер НОМЕР_2 ) про призначення пенсії за віком від 12.09.2018 з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

У задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16, ід. код 42098368) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ід. номер НОМЕР_2 ) 384,20 грн сплаченого судового збору.

Рішення набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону № 2147-VIII).

Суддя В.П. Катющенко