Ухвала суду № 86849425, 11.01.2020, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

11 січня 2020 року Чернігів Справа № 620/89/20

Суддя Чернігівського окружного адміністративного суду Непочатих В.О., перевіривши матеріали позовної заяви заступника керівника Ніжинської місцевої прокуратури (вул. Овдіївська, буд. 2, м. Ніжин, Чернігівська область, 16600) в інтересах держави в особі Служби у справах дітей Козелецької районної державної адміністрації (вул. Соборності, буд. 27, смт. Козелець, Чернігівська область, 17000) до Управління освіти, культури, сім`ї, молоді та спорту Козелецької селищної ради (вул. Ф. Сидорчука, буд. 9, смт. Козелець, Чернігівська область, 17000) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

Заступник керівника Ніжинської місцевої прокуратури звернувся до суду в інтересах держави в особі Служби у справах дітей Козелецької районної державної адміністрації з позовом до Управління освіти, культури, сім`ї, молоді та спорту Козелецької селищної ради, в якому просить визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо нарахування та виплати випускникам Козелецької ЗОШ І-ІІІ ступенів № 2 Козелецької селищної ради Козелецького району Чернігівської області ОСОБА_3, ОСОБА_1 та випускниці Козелецької ЗОШ І-Ш ступенів № 3 Козелецької селищної ради Козелецького району Чернігівської області ОСОБА_2 одноразової грошової допомоги, передбаченої статтею 8 Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування», зобов`язавши Управління освіти, культури, сім`ї, молоді та спорту Козелецької селищної ради нарахувати і виплатити ОСОБА_3 , ОСОБА_1 та ОСОБА_2 одноразову грошову допомогу, передбачену статтею 8 Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування», у розмірі шести прожиткових мінімумів для осіб відповідного віку з розміру, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2019 рік», у сумі 12162,00 грн. кожному.

Відповідно до пункту 6 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Згідно частини третьої статті 53 Кодексу адміністративного судочинства України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Частинами першою та другою статті 23 Закону України «Про прокуратуру» визначено, що представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді інтересів громадянина (громадянина України, іноземця або особи без громадянства) у випадках, якщо така особа не спроможна самостійно захистити свої порушені чи оспорювані права або реалізувати процесуальні повноваження через недосягнення повноліття, недієздатність або обмежену дієздатність, а законні представники або органи, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси такої особи, не здійснюють або неналежним чином здійснюють її захист.

За приписами частини четвертої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

Загальні підходи до підстав представництва прокурором інтересів держави в адміністративному судочинстві були сформульовані Верховним Судом у постанові від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17.

У цій постанові Верховний Суд звернув увагу, що зміст пункту 3 частини першої статті 131-1 Конституції України щодо підстав представництва прокурора інтересів держави в судах не може тлумачитися розширено. Виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Інтереси держави охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному випадку звернення прокурора з позовом.

Також, Верховний Суд дійшов висновку, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; 2) у разі відсутності такого органу.

Перший «виключний випадок» передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються.

У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.

«Не здійснення захисту» виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

«Здійснення захисту неналежним чином» виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.

«Неналежність» захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який серед іншого включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

Верховний Суд вказав, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.

Прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.

Вказані висновки Верховного Суду є релевантними і до даної справи.

Звертаючись до суду з даним позовом в інтересах держави в особі Служби у справах дітей Козелецької районної державної адміністрації заступник керівника Ніжинської місцевої прокуратури обґрунтував наявність підстав для здійснення представництва з огляду на не здійснення позивачем своїх повноважень щодо захисту інтересів соціально незахищеної категорії дітей та не виконання відповідачем обов`язку щодо виплати одноразової грошової допомоги.

Тобто, у даному випадку відбулося порушення прав дітей, позбавлених батьківського піклування за рахунок навчального закладу або відповідної установи отримати одноразову грошову допомогу, а тому прокурор на виконання вимог статті 23 Закону України «Про прокуратуру» зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника.

Натомість, прокурором при зверненні до суду не надано доказів повідомлення про це громадянина та його законного представника.

Крім того, прокурором належним чином не обґрунтовано, в чому саме полягає порушення законних інтересів держави чи загроза такого порушення, лише зазначає про не виконання органом місцевого самоврядування обов`язку щодо виплати одноразової грошової допомоги, що не створює підстав для такого представництва, а пов`язано із здійсненням заходів контролю за дотриманням законів у сфері охорони дитинства та захисту прав дітей.

Суд відзначає, що при зверненні з даним позовом, прокурор не довів наявності інтересу держави у спірних правовідносинах, а також наявності підстав для звернення до суду з таким позовом.

Даний правовий висновок узгоджується з практикою Верховного Суду, висловленою в постанові від 09.12.2019 у справі № 821/921/17 (провадження № К/9901/44360/17).

Згідно пункту 7 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, якщо: відсутні підстави для звернення прокурора до суду в інтересах держави або для звернення до суду особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

Враховуючи положення пункту 7 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява підлягає поверненню позивачеві.

Одночасно суд вважає за необхідне роз`яснити позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

На підставі викладеного та керуючись статтями 169, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя

У Х В А Л И В:

Позовну заяву заступника керівника Ніжинської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Служби у справах дітей Козелецької районної державної адміністрації до Управління освіти, культури, сім`ї, молоді та спорту Козелецької селищної ради про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії - повернути позивачу.

Копію ухвали про повернення позовної заяви та позовну заяву і додані до неї документи надіслати позивачу.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення (підписання) ухвали.

Суддя В.О. Непочатих