Ухвала суду № 86849389, 11.01.2020, Черкаський окружний адміністративний суд

УХВАЛА

м. Черкаси

11 січня 2020 року Справа № 580/99/20

Суддя Черкаського окружного адміністративного суду Рідзель О.А., перевіривши матеріали заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову в адміністративній справі за його позовом до Смілянського міського голови Цибка Олексія Олександровича, треті особи Смілянська міська рада Черкаської області, ОСОБА_2 , про визнання протиправними та скасування розпоряджень, -

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовною заявою до Смілянського міського голови Цибка Олексія Олександровича, треті особи Смілянська міська рада Черкаської області, ОСОБА_2 , в якій просить: визнати протиправними та скасувати розпорядження Смілянського міського голови Черкаської області Цибка Олексія Олександровича №285-к від 04.12.2019 «Про призначення в.о. першого заступника міського голови Смоликова П.А.» та розпорядження №222р від 10.12.2019 «Про затвердження розподілу функціональних повноважень керівництва виконавчого комітету Смілянської міської ради» як такі, що суперечать вимогам Конституції України, Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування».

До позовної заяви додано заяву про забезпечення позову, в якій заявник просить: вжити заходи забезпечення позову шляхом зупинення дії розпоряджень Смілянського міського голови №285-к від 04.12.2019 «Про призначення в.о. першого заступника міського голови Смоликова П.А.» та №222р від 10.12.2019 «Про затвердження розподілу функціональних повноважень керівництва виконавчого комітету Смілянської міської ради».

Заява обґрунтована тим, що оскаржувані розпорядження є такими, що очевидно суперечать вимога Конституції України, Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування», та порушують права та інтереси позивача як громадянина, депутата Смілянської міської ради Черкаської області та голови постійно діючої депутатської комісії з питань місцевого самоврядування, депутатської етики, законності, правопорядку та боротьби з організованою злочинністю, запобіганню корупції, що виразилось у привласненні Смілянським міським головою Цибком О.О. функцій депутатів міської ради, ігноруванні законної процедури призначення заступника міського голови та нехтування повноваженнями депутатської комісії, котру заявник очолює. Крім того, згідно функціональних повноважень Смоликов П.А. координує діяльність виконавчого комітету з органами прокуратури, судом, СБУ, іншими правоохоронними органами, контролює діяльність всіх підрозділів виконавчого комітету, серед яких є інформація обмеженого доступу, що стосується ЦО міста, діяльності мобілізаційного сектору. Водночас, ОСОБА_2 не проходив спецперевірку та доступу до роботи з секретною інформацією не отримував, очолює комісію виконавчого комітету. Заявник вважає, що наслідки діяльності ОСОБА_2 можуть носити такий характер, що вони не зможуть бути виправлені.

Також заявник вказує, що Смілянський міський голова Цибко О.О., видаючи оскаржувані розпорядження не лише порушив ст. 10 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування», недотримавшись законної процедури призначення свого заступника, а й вийшов за межі власних повноважень, перебравши на себе функцію міської ради, чим грубо порушив положення Конституції України.

Дослідивши матеріали заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову, суддя зазначає таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 154 Кодексу адміністративного судочинства України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Згідно з ч. 1 ст. 150 КАС України суд за заявою учасника справи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Частиною 2 статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що для вжиття заходів забезпечення позову необхідні поважні підстави та обґрунтування таких підстав належними доказами.

Поважними підставами забезпечення позову є існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача, за захистом яких він звернувся до суду, до ухвалення рішення в адміністративній справі.

У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Крім того, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. Також суд має враховувати співрозмірність вимог клопотання про забезпечення позову заявленим позовним вимогам та обставинам справи.

Водночас, будь-яке забезпечення позову в адміністративній справі є наданням тимчасового захисту до вирішення справи по суті, який застосовується у виключних випадках за наявністю об`єктивних обставин, які дозволяють зробити обґрунтоване припущення, що невжиття відповідних заходів потягне за собою більшу шкоду, ніж їх застосування.

Відтак, заходи забезпечення позову застосовуються судом лише у виключних, виняткових випадках за наявності для цього умов та підстав, передбачених процесуальним законом, при цьому, такі заходи повинні відповідати критеріям адекватності та співмірності.

Суддя вважає, що заявником не надано жодних доказів на підтвердження того, що невжиття зазначених ним заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів заявника, за захистом яких він звернувся до суду; або що очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів заявника, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

При цьому, суддя зазначає, що в даному випадку така обов`язкова умова для забезпечення адміністративного позову, як "наявність очевидних ознак протиправності оскаржуваного рішення", може бути виявлена судом тільки на підставі з`ясування фактичних обставин справи, а також оцінки належності, допустимості і достовірності як кожного доказу окремо, так і достатності та взаємного зв`язку наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності.

Великою Палатою Верховного Суду у рішенні від 28.03.2018р. у справі № 800/521/17 (ЄДРСР 73082059) зазначено, що позов не може бути забезпечено таким способом, що фактично підмінює собою судове рішення у справі та вирішує позовні вимоги до розгляду справи по суті.

Вжиття заходів забезпечення позову на стадії розгляду заяви про забезпечення позову без дослідження обставин та доказів у справі є фактично вирішенням цього спору по суті, що у свою чергу не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову.

Враховуючи вищевикладене, приймаючи до уваги те, що матеріали заяви про забезпечення позову не свідчать про очевидність протиправності рішень (дій), наявність небезпеки заподіяння істотної шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, суд дійшов до висновку, що заява про забезпечення позову є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. 77, 78, 90, 150-154, 241, 243, 248, 256, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову в адміністративній справі №580/99/20 відмовити.

2. Копію ухвали надіслати позивачу ОСОБА_1 .

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання.

Суддя О.А. Рідзель