Ухвала суду № 86849286, 10.01.2020, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

10 січня 2020 року м. Рівне №460/3906/19

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Комшелюк Т.О., розглянувши матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті (далі - відповідач) про визнання протиправною та скасування постанови Управління Укртрансбезпеки у Рівненській області про застосування адміністративно-господарського штрафу від 19 листопада 2019 року № 161295.

Ухвалою суду від 11 грудня 2019 року позову заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено розглянути справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

3 січня 2020 року відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, до якого долучив клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. В обґрунтування вказаного клопотання відповідач покликається на те, що в ході підготовки відзиву на позовну заяву ним встановлена наявність раніше невідомих йому обставин, а також на те, що спірною постановою з позивача стягнуто штраф в розмірі 17000грн.

Суд звертає увагу на те, що Кодексом адміністративного судочинства України (далі - КАС України) не визначений порядок вирішення клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Разом з тим, згідно з частиною третьою статті 166 КАС України, заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.

Враховуючи, що розгляд вказаної справи здійснюється судом за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, суд вважає за можливе здійснити розгляд заявленого відповідачами клопотання в порядку письмового провадження.

Вирішуючи вказане клопотання, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини п`ятої статті 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Згідно з частиною шостою статті 262 КАС України, суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін:

1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу;

2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Так, оцінивши категорію та складність справи, кількість сторін, обсяг та характер доказів у справі, обраний позивачем спосіб захисту під час вирішення питання про відкриття провадження у вказаній справі, суд прийшов до висновку, що характер спірних правовідносин і предмет доказування не потребують заслуховування пояснень представників сторін та, відповідно, проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи, у зв`язку з чим суд постановив ухвалу про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Суд зауважує, що на обґрунтування клопотання відповідачем взагалі не було зазначено які саме обставини та докази у справі потребують надання представниками сторін усних пояснень з метою її правильного вирішення. Натомість, відповідач обмежився виключно покликанням на наявність таких обставин.

Крім того, зі змісту спірної постанови слідує, що позивача притягнуто до відповідальності на підставі абзацу 15 частини першої статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт", згідно з яким за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10%, але не більше 20% при перевезенні вантажу без відповідного дозволу, до автомобільних перевізників застосовується адміністративно-господарський штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 17000грн.

Відповідно до пункту 6 частини шостої статті 12 КАС України, для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 210200грн.

Таким чином, суд констатує, що адміністративна справа, в межах якої оскаржується рішення суб`єкта владних повноважень про накладення штрафу в сумі 17000грн, не є складною в розумінні КАС України.

При цьому, на переконання суду, обрахунок загальної суми штрафу, застосованого до позивача спірною постановою, не потребує спеціальних знань та, відповідно, надання представниками сторін усних пояснень з даного приводу.

За наведених обставин, на підставі пункту 2 частини шостої статті 262 КАС України, суд прийшов до висновку про відмову в задоволенні клопотання відповідача про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Керуючись статтями 243, 248, 256, 262 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

В задоволенні клопотання Державної служби України з безпеки на транспорті про розгляд адміністративної справи № 460/3906/19 в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, - відмовити.

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Ухвала окремо не оскаржується. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Комшелюк Т.О.