Рішення № 86849180, 11.01.2020, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/6452/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 січня 2020 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Єфіменка К.С., розглянувши у приміщенні суду в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Комишівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області (вул..Миру,3, с.Комишівка, Ізмаїльський район, Одеська область, 68653) про скасування рішення сесії Комишівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області від 23.07.2019 року №512-VII "Про затвердження гр.. ОСОБА_1 проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 1,00 га у власність для ведення особистого селянського господарства на території Комишівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області", зобов`язати Комишівську сільську раду Ізмаїльського району Одеської області (вул..Миру,3, с.Комишівка, Ізмаїльський район, Одеська область, 68653, код ЄДРПОУ 04378528) затвердити поданий гр. ОСОБА_1 проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки з кадастровим номером 5122082000:02:002:0113 у власність площею 1,0000 га із земель сільськогосподарського призначення комунальної власності для ведення особистого селянського господарства на території Комишівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області (в межах населеного пункту),-

В С Т А Н О В И В:

З позовом до суду звернувся ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Комишівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області (вул..Миру,3, с.Комишівка, Ізмаїльський район, Одеська область, 68653) про скасування рішення сесії Комишівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області від 23.07.2019 року №512-VII "Про затвердження гр.. ОСОБА_1 проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 1,00 га у власність для ведення особистого селянського господарства на території Комишівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області", зобов`язати Комишівську сільську раду Ізмаїльського району Одеської області (вул..Миру,3, с.Комишівка, Ізмаїльський район, Одеська область, 68653, код ЄДРПОУ 04378528) затвердити поданий гр. ОСОБА_1 проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки з кадастровим номером 5122082000:02:002:0113 у власність площею 1,0000 га із земель сільськогосподарського призначення комунальної власності для ведення особистого селянського господарства на території Комишівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області (в межах населеного пункту).

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 02.04.2019 року громадянином України ОСОБА_1 до Комишівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області було подано заяву про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства на території Комишівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області (в межах населеного пункту).

Однак, Комишівська сільська рада Ізмаїльського району Одеської області рішенням № 512-VII від 23.07.2019 відмовила гр. ОСОБА_1 в затвердженні проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства на території Комишівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області (в межах населеного пункту).

Позивач вважає рішення сесії Комишівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області від 23.07.2019 № 512-VII протиправним, підтримуючи доводи викладені у позовній заяві.

Відповідач визнав позовну заяву, відповідно до клопотання за вх.№45261/19 від 02.12.2019 року.

Ухвалою суду від 05.11.2019 року відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження.

В зв`язку із перебуванням головуючого по справі судді Єфіменко К.С. у відпустці, судом розглянута справа у перший його робочий день - 11.01.2020 року.

Дослідивши наявні в справі письмові докази, суд встановлює наступні факти та обставини.

02.04.2019 року громадянином України ОСОБА_1 до Комишівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області було подано заяву про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства на території Комишівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області (в межах населеного пункту).

Однак, Комишівська сільська рада Ізмаїльського району Одеської області рішенням № 512-VII від 23.07.2019 відмовила гр. ОСОБА_1 в затвердженні проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства на території Комишівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області (в межах населеного пункту).

Не погоджуючись із рішенням Комишівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області, позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом.

Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з такого.

Згідно з статтею 13 Конституції України земля є об`єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією.

Відповідно до статті 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 1 Закону України від 21.05.1997 № 280/97 ВР "Про місцеве самоврядування в Україні" (далі - Закон № 280/97 ВР) основні терміни, використані в цьому Законі, мають таке значення:

територіальна громада - жителі, об`єднані постійним проживанням у межах села, селища, міста, що є самостійними адміністративно-територіальними одиницями, або добровільне об`єднання жителів кількох сіл, що мають єдиний адміністративний центр;

загальні збори - зібрання всіх чи частини жителів села (сіл), селища, міста для вирішення питань місцевого значення.

Згідно з частинами першою, другою статті 8 Закону № 280/97-ВР загальні збори громадян за місцем проживання є формою їх безпосередньої участі у вирішенні питань місцевого значення. Рішення загальних зборів громадян враховуються органами місцевого самоврядування в їх діяльності.

Відповідно до статті 25 Закону № 280/97-ВР сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

Частинами першою, десятою статті 59 Закону № 280/97-ВР встановлено, що рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Згідно з частинами першою та другою статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Відповідно до частини першої статті 122 Земельного кодексу України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування визначений статтею 123 Земельного кодексу України, зокрема:

- надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування. Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі: надання земельної ділянки із зміною її цільового призначення; формування нової земельної ділянки (крім поділу та об`єднання) (частина перша);

- відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування у двотижневий строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а в разі необхідності здійснення обов`язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи приймає рішення про надання земельної ділянки у користування (частина шоста);

- рішенням про надання земельної ділянки у користування за проектом землеустрою щодо її відведення здійснюються: затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки; вилучення земельних ділянок у землекористувачів із затвердженням умов вилучення земельних ділянок (у разі необхідності); надання земельної ділянки особі у користування з визначенням умов її використання і затвердженням умов надання, у тому числі (у разі необхідності) вимог щодо відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва (частина одинадцята);

- відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у наданні земельної ділянки у користування або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду (частина п`ятнадцята).

Частиною другою статті 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Дослідженням рішення Комишівської сільської ради Ізмаїльського району від 23.07.2019 № 512-VII встановлено, що вказане рішення не містить жодного обґрунтування його прийняття, мотивів, з яких виходив відповідач, підстав, з яких відмовлено позивачу у наданні земельних ділянок у користування.

Таким чином, суд встановив, що оскаржуване рішення відповідача не відповідає критеріям правомірного рішення суб`єкта владних повноважень, визначеним частиною другою статті 2 КАС України, тому підлягає скасуванню.

Щодо позовних вимог позивача зобов`язати Комишівську сільську раду Ізмаїльського району Одеської області (вул..Миру,3, с.Комишівка, Ізмаїльський район, Одеська область, 68653, код ЄДРПОУ 04378528) затвердити поданий гр. ОСОБА_1 проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки з кадастровим номером 5122082000:02:002:0113 у власність площею 1,0000 га із земель сільськогосподарського призначення комунальної власності для ведення особистого селянського господарства на території Комишівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області (в межах населеного пункту), суд вважає зазначити наступне.

Верховний Суд, відповідно до постанови Верховного суду від 04.12.2018 року, вже розглядав подібні справи та робив висновки щодо дискреційних повноважень. Судова практика у цій категорії справ є усталеною, .

У судовій практиці сформовано позицію щодо поняття дискреційних повноважень, під якими слід розуміти такі повноваження, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибирати один з кількох варіантів конкретного правомірного рішення.

Водночас, повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов`язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов`язати до цього в судовому порядку.

Тобто, дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким.

У справі, що переглядається, повноваження щодо затвердження або відмову у затвердженні проекту землеустрою, регламентовано статтею 118 ЗК України.

Умови, за яких орган відмовляє у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, визначені законом. Якщо такі умови відсутні, орган повинен прийняти відповідне рішення про затвердження проекту землеустрою. Ці повноваження та порядок їх реалізації передбачають лише один вид правомірної поведінки відповідного органу - затвердити проект землеустрою або відмовити в його затвердженні, якщо для цього є законні підстави. За законом у цього органу немає вибору між декількома можливими правомірними рішеннями. Тому зазначені повноваження не є дискреційними.

Відповідно до положень ч.5 ст.242 КАС України, ці висновки Верховного Суду України обов`язково повинні враховуватись судами при розгляді аналогічних спорів.

Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Всупереч вимог даної статті, відповідач не довів та не обґрунтував суду правомірність прийнятого відносно позивача оскаржуваного рішення.

Крім того, відповідачем було визнано позов.

За таких обставин, приймаючи до уваги встановлені фактичні обставини справи та враховуючи вищенаведені норми законодавства, якими врегульовано спірні відносини, суд дійшов висновку про наявність у спірних відносинах порушеного права позивача у сфері публічно-правових відносин. Відтак суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Судові витрати розподілити за правилами ст.139 КАС України.

Керуючись ст.ст.139, 241-246,263 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Скасувати рішення сесії Комишівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області від 23.07.2019 року №512-VII "Про затвердження гр.. ОСОБА_1 проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 1,00 га у власність для ведення особистого селянського господарства на території Комишівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області".

3. Зобов`язати Комишівську сільську раду Ізмаїльського району Одеської області (вул..Миру,3, с.Комишівка, Ізмаїльський район, Одеська область, 68653, код ЄДРПОУ 04378528) затвердити поданий гр. ОСОБА_1 проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки з кадастровим номером 5122082000:02:002:0113 у власність площею 1,0000 га із земель сільськогосподарського призначення комунальної власності для ведення особистого селянського господарства на території Комишівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області (в межах населеного пункту).

Рішення суду може бути оскаржено до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в місячний строк з дня отримання повного тексту судового рішення, в порядку п.15.5 Перехідних положень КАС України.

Суддя Єфіменко К.С.

.