Рішення № 86848959, 08.01.2020, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

08 січня 2020 року Справа № 280/6008/19 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі судді Бойченко Ю.П., розглянувши в порядку письмового, за правилами спрощеного провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )

до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 158-Б)

про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

04.12.2019 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний ОСОБА_1 (далі – позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі – відповідач або ГУ ПФУ в Запорізькій області), в якому позивач просить суд:

визнати протиправними дії відповідача щодо відмови в розрахунку позивачу пенсії за віком з урахуванням вимог ч. 2 ст. 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»;

зобов`язати відповідача перерахувати та виплачувати позивачу пенсію за віком відповідно до ч. 2 ст. 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», із застосуванням середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчислені як середній показник за 2016, 2017, 2018 роки, із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%, починаючи з 13.06.2019.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 посилається на те, що з 12.09.2013 вона перебуває на обліку в органі Пенсійного фонду України у зв`язку з призначенням пенсії за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення», як працівнику освіти. 13.06.2019, у зв`язку із набуттям права на пенсію за віком у відповідності до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», позивач звернулася до відповідача із заявою про призначення пенсії. Відповідачем здійснено не призначення, а переведення з одного виду пенсії на інший, при цьому застосовано показник середньої заробітної плати за 2014-2016 роки, а не за 2016-2018 роки, як передбачено законодавством при призначенні пенсії за віком. За таких обставин, вважає позовні вимоги обґрунтованими та просить задовольнити позов.

Ухвалою суду від 09.12.2019 відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі №280/6008/19.

Відповідач у поданому до матеріалів адміністративної справи відзиві (вх. від 24.12.2019 №54741) проти задоволення позовних вимог заперечує. В обґрунтування заперечень посилається на те, що з 13.06.2019 відповідно до поданої заяви позивача переведено на пенсію за віком. Вказує, що пенсію за вислугу років позивачу призначено в порядку, передбаченому Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», а право на зазначену пенсію визначено Законом України «Про пенсійне забезпечення». Просить відмовити у задоволенні позову.

За приписами п. 2 ч. 1 ст. 263 КАС України суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Враховуючи приписи п. 2 ч. 1 ст. 263 КАС України справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Розглянувши наявні матеріали та фактичні обставини справи, дослідивши і оцінивши надані докази в їх сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 12.09.2013 перебувала на обліку в органі Пенсійного фонду України у зв`язку з призначенням пенсії за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення», як працівнику освіти.

Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.

До досягнення віку, встановленого абзацами першим і другим цієї частини, право на пенсію за віком за наявності відповідного страхового стажу мають жінки 1961 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 59 років - які народилися з 1 квітня 1960 року по 30 вересня 1960 року.

З 11.06.2019 ОСОБА_1 набула права на вихід на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

13.06.2019 позивачем подано заяву про призначення/перерахунок пенсії, на підставі якої відповідачем здійснено переведення ОСОБА_1 з одного виду пенсії на інший.

18.10.2019 позивач звернулась до відповідача із заявою про призначення та виплату пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати за 2016-2018 роки, та одержала відмову, оформлену листом від 05.11.2019 №2527/П-9.

Не погоджуючись з такими діями органу Пенсійного фонду, ОСОБА_1 звернулась до суду із даним позовом.

Розглядаючи справу по суті, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-ІV (далі – Закон №1058-ІV; тут та надалі в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності; пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Згідно з приписами частини другої статті 40 Закону №1058-IV заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою:

Зп = Зс х (Ск : К), де:

Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях;

Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Тимчасово, з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року, заробітна плата (дохід) для призначення пенсії визначається із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки;

Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1 + Кз2 + Кз3 + ... + Кзn );

К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.

Частиною третьою статті 45 Закону №1058-IV встановлено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що частиною третьою статті 45 Закону №1058-ІV регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії, призначеної саме за цим Законом, на інший. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом №1058-ІV.

Водночас, ОСОБА_1 призначено пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення», який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а за призначенням пенсії відповідно до Закону № 1058-ІV позивач звернулась вперше.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом в постановах від 21.08.2018 по справі № 497/489/17 та від 26.03.2019 по справі №335/13242/16-а(2-а/335/33/2017)

Таким чином, оскільки ОСОБА_1 до 13.06.2019 не була пенсіонером в розумінні Закону №1058-ІV, відповідач в даному випадку мав призначити позивачу пенсію, а не перевести з одного виду пенсії на інший, та відповідно при призначенні пенсії застосувати середню заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії (2016-2018 роки) із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%.

Посилання відповідача на те, що пенсію за вислугу років позивачу призначено в порядку, передбаченому Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», суд не приймає, оскільки право на пенсію за вислугу років в даному випадку визначено саме Законом України «Про пенсійне забезпечення», і саме на підставі даного закону позивачу призначено пенсію з 12.09.2013.

Посилання відповідача на те, що переведення ОСОБА_1 з одного виду пенсії на інший відбулося згідно її заяви про переведення, а будь-якої іншої заяви нею не подавалося, суд не приймає, оскільки Додатком 3 до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженим Постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 № 22-1, затверджено форму «Заяви про призначення/перерахунок пенсії», яку, як стверджує відповідач, і подано позивачем; іншої форми заяви законодавством не передбачено.

За таких обставин, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною 2 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною третьою статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною 1 статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частиною 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 139, 241, 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 – задовольнити.

2. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 158-Б; код ЄДРПОУ 20490012) щодо відмови в розрахунку ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 ) пенсії за віком з урахуванням вимог ч. 2 ст. 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 158-Б; код ЄДРПОУ 20490012) перерахувати та виплачувати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 ) пенсію за віком відповідно до ч. 2 ст. 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії (2016, 2017, 2018 роки), із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%, починаючи з 13.06.2019.

4. Судові витрати зі сплати судового збору в сумі 768 (сімсот шістдесят вісім) гривень 40 копійок присудити на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 158-Б; код ЄДРПОУ 20490012).

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення складено та підписано 08.01.2020.

Суддя Ю.П. Бойченко