Ухвала суду № 86848913, 11.01.2020, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

11 січня 2020 року СєвєродонецькСправа № 360/225/20

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Свергун І.О., перевіривши матеріали позову Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області до комунального закладу дошкільної освіти № 4 «Чайка» Сватівської міської ради Луганської області про вжиття заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю),

ВСТАНОВИВ:

09.01.2020 до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області до комунального закладу дошкільної освіти № 4 «Чайка» Сватівської міської ради Луганської області про вжиття заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю).

Розглянувши матеріали позову, суд дійшов такого.

Пунктом 3 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлено, що суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі (частина друга статті 171 КАС України).

Згідно з частиною першою статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Суд вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху для усунення недоліків з таких підстав.

Відповідно до частини третьої статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Позивачем до позову не додано документ про сплату судового збору, проте надано клопотання про відстрочення сплати судового збору у зв`язку з затвердження кошторису головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій на 2020 рік.

Розглянувши заявлене клопотання, суд дійшов такого.

Частиною 2 статті 132 КАС України встановлено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» (далі - Закон № 3674-VI).

Згідно зі статтею 5 Закону № 3674 позивача не віднесено до осіб, які звільнені від сплати судового збору за подання позову.

Відповідно до частини першої статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Частиною першою статті 8 Закону № 3674 визначено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті (частина 2 статті 8 Закону № 3674).

Позивач є суб`єктом владних повноважень та не відноситься до осіб, які визначені в статті 8 Закону № 3674, а предметом позову не є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Позивачем не надано суду доказів щодо: звернення до відповідних органів з запитом на фінансування витрат на сплату судового збору, виділення асигнувань для оплати судового збору; отримання відмови у виділенні грошових коштів на відповідні цілі; можливості сплати судового збору у майбутньому за рішенням суду тощо.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду викладеної в ухвалах від 21.03.2018 (справа № 813/2320/13-а), від 03.01.2018 (справа № 826/18916/16), від 19.03.2018 (справа № 804/4712/16), постанові від 27.03.2018 (справа № 804/15691/15), обмежене фінансування бюджетної установи не є підставою для її звільнення від сплати судового збору, відстрочення або розстрочення сплати судового збору.

Крім того, слід зазначити, що право на суд не є абсолютним і може підлягати легітимним обмеженням. У випадку, коли доступ особи до суду обмежується або законом, або фактично таке обмеження не суперечить пунктові 1 статті 6 Конвенції, якщо воно не завдає шкоди самій суті права і переслідує легітимну мету за умови забезпечення розумної пропорційності між використовуваними засобами та метою, яка має бути досягнута (див. рішення у справі «Ашинґдейн проти Сполученого Королівства» (Ashingdane v. the United Kingdom) від 28 травня 1985 року, п. 57, cерія А, № 93).

У даному випадку доступ позивача до суду обмежений Законом.

Таким чином, клопотання позивача є необґрунтованим та безпідставним, відтак не належить до задоволення.

Відповідно до частини 1 статті 3 Закону № 3674 судовий збір, зокрема, справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Згідно зі статтею 4 Закону № 3674 судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. За подання до адміністративного суду позову немайнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, сплачується судовий збір у розмірі 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» встановлено прожитковий мінімум в розрахунку на місяць для працездатних осіб у розмірі 2102 гривень з 1 січня 2020 року.

В позовній заяві позивачем заявлено одну позовну вимогу немайнового характеру, тому позивач за подання даної позовної заяви повинен був сплатити судовий збір у розмірі 2102,00 грн.

Таким чином, позивачу необхідно сплатити суму судового збору в розмірі 2102,00 грн за наступними реквізитами:

22030101 Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050):

Отримувач коштів: УК у м.Сєвєродон./Луг.окр.адм.суд/22030101;

Рахунок отримувача: UA218999980313141206084012080;

Код отримувача: 37944909;

Банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.);

Відомча ознака: «84» Окружні адміністративні суди.

Статтею 160 КАС України встановлені вимоги до форми і змісту позовної заяви.

Пунктом 2 частини п`ятої статті 160 КАС України передбачено, що в позовній заяві зазначається: повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань повне найменування юридичної особи відповідача – комунальний заклад дошкільної освіти (дитячий садок) № 4 «Чайка» Сватівської міської ради Луганської області. При цьому, позивачем в позовній заяві зазначено в якості відповідача комунальний заклад дошкільної освіти № 4 «Чайка» Сватівської міської ради Луганської області.

Таким чином, в порушення положень ст. 160 КАС України позивачем в позовній заяві зазначено неповне найменування відповідача та не зазначено відомі номери засобів зв`язку відповідача.

Відповідно до пункту 4, 5 частини п`ятої статті 160 КАС України в позовній заяві зазначається зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

У позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору (пункт 9 частини п`ятої статті 160 КАС України).

В прохальній частині позовної заяви заявлені позивачем вимоги є неконкретизованими. Так, позивач в позовній заяві, зокрема, просить суд застосувати заходи реагування у сфері державного нагляду (контролю) до комунального закладу дошкільної освіти № 4 «Чайка» Сватівської міської ради Луганської області до повного усунення всіх порушень вимог законодавства у сфері пожежної, техногенної безпеки в зазначеній будівлі, вказаних в акті перевірки від 26.12.2019 № 43, при цьому позивачем не зазначено, які саме заходи реагування у сфері державного нагляду (контролю) слід застосувати.

Відповідно до частини другої статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Отже, законодавець визначив право формувати позовні вимоги саме за позивачем.

Позивачу слід уточнити позовні вимоги.

Відтак, позивачу слід надати суду позовну заяву, приведену у відповідність до вимог статті 160 КАС України. Також позивачу слід надати суду докази надіслання рекомендованим листом з повідомленням про вручення відповідачу копії позовної заяви.

Згідно з частиною другою статті 160 КАС України позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника (частина перша статті 55 КАС України).

Відповідно до частини третьої статті 55, пункту 1 частини першої статті 59 КАС України юридична особа, суб`єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника. Повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені довіреністю фізичної або юридичної особи.

Довіреність від імені юридичної особи видається за підписом (електронним цифровим підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами (частина третя статті 59 КАС України).

Відповідно до частини шостої статті 59 КАС України оригінали документів, зазначених у цій статті, копії з них, засвідчені суддею, або копії з них, засвідчені у визначеному законом порядку, приєднуються до матеріалів справи.

У відповідності до частини восьмої статті 59 КАС України у разі подання представником до суду заяви, скарги, клопотання він додає довіреність або інший документ, що посвідчує його повноваження, якщо в справі немає підтвердження такого повноваження на момент подання відповідної заяви, скарги, клопотання.

Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що право на подання і підписання позовної заяви має особисто керівник або представник, повноваження якого повинні бути визначені у відповідному документі, що посвідчує такі повноваження. При цьому, суду має бути наданий оригінал такого документа або його копія, що засвідчена суддею або у визначеному законом порядку.

Аналогічна правова позиція щодо застосування норм процесуального права викладена в ухвалі Верховного Суду від 28.02.2018 у справі № 826/26890/15.

Позивачем у справі є суб`єкт владних повноважень, а саме: Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області.

Оглядом позовної заяви вбачається, що позовна заява підписана т.в.о. начальника полковником служби цивільного захисту С. Горбанем.

На підтвердження повноважень т.в.о. начальника полковника служби цивільного захисту С. Горбаня до матеріалів справи надано незасвідчену копію витягу із наказу від 21.12.2019 № 230.

Відповідно до вимог пунктів 5.26, 5.27 Національного стандарту України Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації “Вимоги до оформлювання документів” (ДСТУ 4163-2003), затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 7 квітня 2003 року № 55, відмітка про засвідчення копії документа складається зі слів “Згідно з оригіналом”, назви, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії. Підпис відповідальної особи на документі засвідчують відбитком печатки організації. Згідно з пунктом 4.5 ДСТУ 4163-2003 у документах, що їх оформлюють на двох і більше сторінках, реквізити 26 - відбиток печатки, 27 - відмітка про засвідчення копії проставляють після тексту (21).

Враховуючи зазначені вище висновки суду, доданий до позовної заяви ксерокопія витягу із наказу від 21.12.2019 № 230 не може вважатися належним документом на підтвердження повноважень представника в розумінні положень частини третьої статті 55, частини першої, третьої, шостої статті 59 КАС України.

Таким чином, позивачу слід надати належним чином засвідчену копію витягу із наказу від 21.12.2019 № 230.

Керуючись статтями 160, 161, 169, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору відмовити.

Позов Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області до комунального закладу дошкільної освіти № 4 «Чайка» Сватівської міської ради Луганської області про вжиття заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) залишити без руху.

Запропонувати позивачеві протягом десяти календарних днів з дня отримання цієї ухвали усунути зазначені в ухвалі недоліки позовної заяви шляхом надання до суду документа про сплату судового збору в дохід Державного бюджету України в сумі 2102,00 грн; позовної заяви, приведеної у відповідність до вимог статті 160 КАС України та доказів надіслання рекомендованим листом з повідомленням про вручення відповідачу копії уточненої позовної заяви; належним чином засвідченої копії витягу із наказу від 21.12.2019 № 230.

В разі неусунення вказаних недоліків у встановлений термін позовну заяву буде повернуто позивачеві.

Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно надіслати позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена.

СуддяІ.О. Свергун