Ухвала суду № 86848794, 10.01.2020, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

10 січня 2020 року м. Житомир справа № 240/24/20

категорія 111060000

Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Чернова Г.В., розглядаючи позовну заяву ОСОБА_1 до Коростенського об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області про скасування вимоги,

встановив:

ОСОБА_1 звернулась до суду із вказаним позовом та просить скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 19 листопада 2018 року № Ф-17204-52.

Суддя, перевіряючи адміністративний позов на його відповідність вимогам ст.ст.160,161 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) дійшов наступного висновку.

Судом встановлено що відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо Коростенської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області, ідентифікаційний код юридичної особи - 39566728, дата та номер запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи, підстава для його внесення: - дата запису: 13.05.2019 року;- номер запису: 13061120010001979; - стан суб`єкта: припинено.

Отже, на час подачі позовної заяви, юридична особа - Коростенська об`єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Житомирській області - припинена, відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Тому позовна заява подана до неналежного відповідача.

Частиною 1 статті 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:

1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;

2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;

3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій;

4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії;

5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень;

6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Аналізуючи частину першу статті 5 КАС України, суд звертає увагу на те, що права, свободи або законні інтереси особи підлягають судовому захисту в адміністративному суді за наявності наступних обов"язкових умов безпосереднього порушення прав, свобод або законних інтересів особи, вчинення такого порушення законодавчо визначеним суб"єктом, а саме суб"єктом владних повноважень, та у разі порушення прав, свобод або законних інтересів особи у спосіб встановлений законодавством, а саме рішенням, дією чи бездіяльністю такого суб"єкта.

З цього приводу суд зазначає те, що захист прав позивача, шляхом скасування рішення суб"єкта владних повноважень може відбуватись, виключно, внаслідок визнання відповідного рішення, дій чи бездіяльності суб"єкта владних повноважень протиправними.

За відсутності протиправних рішень дій чи бездіяльності суб"єкта владних повноважень, відсутня одна з необхідних, визначених частиною 1 статті 5 КАС України умов, для судового захисту порушених прав позивача.

Відповідно до п.4, п.5 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві, зокрема, зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Відповідно до прохальної частини позовної заяви, позивач, просить скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 19 листопада 2018 року № Ф-17204-52. Водночас, на підтвердження вкладених обставин, копію такої вимоги до суду не надано.

Крім того у прохальній частині позовної заяви позивачем не конкретизовано, чию саме вимогу скасувати.

Відповідно до ч.1 ст.122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Частиною 3 ст.122 КАС України зазначено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до п. п. 3, 4 ч. 4 ст. 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 №2464-VI платник єдиного внеску зобов`язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею. У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку.

Згідно п. 9 ч. 4 ст. 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 №2464-VI у разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом доходів і зборів, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти календарних днів з дня надходження узгодженої вимоги, орган доходів і зборів надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки.

В той же час, положеннями Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 №2464-VI визначений порядок дій платника у разі незгоди з отриманою вимогою - адміністративний чи судовий вид оскарження, на який законодавцем встановлено 10-денний строк.

Таким чином, платник єдиного внеску може оскаржити вимогу контролюючого органу протягом 10 календарних днів з дня її отримання.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 31.01.2019 року по справі №802/983/18-а, та повинна застосовуватись до спірних правовідносин, в силу положень ст.13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" і ч. 5 ст. 242 КАС України.

Як свідчить зміст прохальної частини позовної заяви, позивач просить визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 19.11.2018 №Ф-17204-52.

При цьому, до суду з позовом про оскарження вищезазначеної вимоги позивач звернувся лише 27 грудня 2019 року (здав позовну заяву до відділення поштового зв"язку), тобто з пропуском 10-ти денного строку.

За загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається з дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Позивач в позовній заяві зазначає, що оскаржувану вимогу про сплату боргу (недоїмки) отримав 18.12.2019, однак доказів отримання до позовної заяви, позивачем не подано.

Відповідно до положень ч.6 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Суд зазначає, що із заявою про поновлення пропущеного строку звернення до суду позивач не звертався та докази в обґрунтування поважності причин його пропуску до суду не подавав.

Відповідно до частин 1, 2 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

З огляду на викладене, позовну заяву необхідно залишити без руху із встановленням позивачу строку для усунення виявлених недоліків шляхом надання до суду:

- уточненої позовної заяви (та примірник для учасників справи), в якій слід зазначити: належного відповідача та викласти зміст позовних вимог щодо нього викласти відповідно до ч.1 ст.5 Кодексу адміністративного судочинства України, із зазначенням обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги та належного обґрунтування порушеного права;

- копію вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 19 листопада 2018 року № Ф-17204-52 (у 2-х екземплярах, засвідчених у відповідності до ст.94 КАС України);

- докази отримання оскражуваної вимоги, або ж заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду та доказів поважності причин його пропуску.

Керуючись статтями 160, 161, 169, 243, 248, 256 КАС України, суд

ухвалив:

Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.

Позивачу усунути зазначені в ухвалі суду недоліки протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати особі, яка її подала, не пізніше наступного дня після її постановлення.

У разі якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті у строк, встановлений судом, позовну заяву буде повернуто позивачу.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Суддя Г.В. Чернова