Рішення № 86848500, 04.11.2019, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

копія ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 листопада 2019 року Справа № 160/9565/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Олійника В. М. розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

01 жовтня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій просить:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо не зарахування до страхового стажу ОСОБА_1 , період роботи в ТОВ НВП «Основа-2» з 15.10.1998 р. по 16.07.2001 р., відповідно до записів у трудовій книжці ВТ-І НОМЕР_1 , з дати призначення пенсії;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період роботи в ТОВ НВП «Основа-2» з 15.10.1998 р. по 16.07.2001 рік та зробити перерахунок розміру та виплату пенсії ОСОБА_1 з дати призначення пенсії, а саме з 16.12.2017 року, з урахуванням фактично виплачених сум.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що він перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує з 16.12.2017 року пенсію за віком згідно Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Вважає, що відповідачем безпідставно не враховано період його роботи з 15.10.1998 р. по 16.07.2001 р. на посаді головного інженера в ТОВ НВП «Основа-2» до загального страхового стажу. Вказані обставини зумовили ОСОБА_1 звернутися до суду із даним позовом.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.10.2019 р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №160/9565/19. Призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.

25 жовтня 2019 року представником відповідача подано до канцелярії суду відзив на позовну заву, в якому відповідач заперечив проти позову та зазначив, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з 16.12.2017 та отримує пенсію за віком згідно Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Страховий стаж позивача складає 35 років 8 місяців 24 дні. До стажу позивача не врахований період роботи з 15.10.1998 по 16.07.2001 на посаді головного інженера в ТОВ НВП "Основа-2" у зв`язку з відсутністю в записі про прийняття на роботу повного найменування підприємства, що є порушенням вимоги розділу 2 пункту 2.14 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників від 29.07.1993 № 58. На печатці, якою завірено запис про звільнення з ТОВ НВП "Основа-2", відсутній ідентифікаційний код з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, як того вимагає постанова Кабінету Міністрів України від 22.01.1996 № 118 "Про створення Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України".

Дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи в їх сукупності, проаналізувавши норми чинного законодавства України, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з огляду на таке.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та з 16.12.2017 року отримує пенсію за віком згідно Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

24.06.2019 року ОСОБА_1 звернувся до Чечелівського відділу обслуговування громадян (сервісний центр) Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про надання роз`яснень з приводу неврахування до його страхового стажу періоду роботи з 15.10.1998 р. по 16.07.2001 р. на посаді головного інженера в ТОВ НВП «Основа-2».

Листом від 02.07.2019 р. за №4773/В-09 Чечелівський відділ обслуговування громадян (сервісний центр) управління обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повідомило позивача про те, що запис про прийняття позивача на роботу на посаду головного інженера не проведено у точній відповідності з формулюванням чинного законодавства із посиланням на відповідну статтю, пункт закону (відсутній запис повного найменування підприємства), а також на печатці, якою завірено запис про звільнення ОСОБА_1 з НВП «Основа-2», відсутній ідентифікаційний код з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України.

15 серпня 2019 року позивач звернувся до начальника Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із скаргою на дії посадових осіб відповідача. Листом від 29.08.2019р. за № 6139/В-09 Пенсійний орган повідомив ОСОБА_1 про підстави неврахування до страхового стажу періоду роботи позивача з 15.10.1998 р. по 16.07.2001 р. на посаді головного інженера в ТОВ НВП «Основа-2», які аналогічні підставам, переліченим у листі Чечелівського відділу обслуговування громадян (сервісний центр) управління обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 02.07.2019р. №4773/В-09.

Позивач вважає дії відповідача щодо не зарахування періоду його роботи з 15.10.1998 р. по 16.07.2001 р. на посаді головного інженера в ТОВ НВП «Основа-2», протиправними та такими, що суперечать нормам матеріального права, що й стало підставою для звернення до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбачений Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 р. №1058-IV (далі по тексту Закон № 1058-IV).

Згідно з ч.1 ст.8 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон України № 1058-ІV) право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають, зокрема, громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж.

Так, статтею 1 Закону № 1058-IV, визначено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов`язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески.

Відповідно до ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-XII (далі по тексту Закон №1788-XII) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 р. № 637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі по тексту Порядок № 637).

Згідно п. 1 Порядку № 637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Відповідно до п. 3 Порядку № 637, за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

З аналізу наведених положень суд доходить висновку, що надання особою до Пенсійного органу уточнюючих довідок на підтвердження наявного трудового стажу потрібно лише в тих випадках, коли відсутня трудова книжка або відповідні записи в ній.

Водночас, відповідач, посилаючись на Інструкцію про порядок ведення трудових книжок працівників, затверджену Наказом Міністерства праці України, Міністерством юстиції України, Міністерством соціального захисту населення України від 29.07.1993р. № 58, вказує про існування певних недоліків при заповненні трудової книжки позивача, а саме: запис про прийняття позивача на роботу на посаду головного інженера не проведено у точній відповідності з формулюванням чинного законодавства із посиланням на відповідну статтю, пункт закону (відсутній запис повного найменування підприємства), а також на печатці, якою завірено запис про звільнення ОСОБА_1 з НВП «Основа-2», відсутній ідентифікаційний код з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України.

Суд не погоджується з такими доводами відповідача та зазначає, що обов`язок щодо оформлення та ведення трудових книжок покладається на роботодавця або уповноважену ним особу, які здійснюють заповнення трудової книжки, а не на працівника, тому наявність таких недоліків у заповненні трудової книжки не може бути підставою для неврахування до страхового стажу спірних періодів роботи позивача.

Верховний Суд у постановах від 24 травня 2018 року у справі №490/12392/16-а (провадження №К/9901/2310/18) та від 04 вересня 2018 року у справі № 423/1881/17 (провадження №К/9901/22172/18) неодноразово висловлював позицію про те, що певні недоліки щодо заповнення трудової книжки не можуть бути підставою для неврахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії.

Отже, наведені обставини свідчать про те, що Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області безпідставно не врахувало період роботи ОСОБА_1 на посаді головного інженера в ТОВ НВП «Основа-2» з 15.10.1998 р. по 16.07.2001 р. до загального страхового стажу, чим порушило право позивача на отримання належного пенсійного забезпечення.

Щодо доводів відповідача відносно строку звернення позивача до суду, суд вважає за потрібне зазначити наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 46 Закону України № 1058-ІV, нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.

Так, оскільки судом доведено протиправність дій Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, які полягають у неврахуванні до страхового стажу ОСОБА_1 періоду роботи в ТОВ НВП «Основа-2» з 15.10.1998 р. по 16.07.2001 р., тобто Пенсійним органом було порушено пенсійне законодавство відносно позивача, тому позов з вимогами, пов`язаними з виплатами сум пенсії за минулий час, може бути подано без обмеження будь-яким строком.

Положеннями статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З урахуванням викладеного суд доходить висновку, що дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо не зарахування до страхового стажу ОСОБА_1 періоду роботи в ТОВ НВП «Основа-2» з 15.10.1998 р. по 16.07.2001 р. є протиправними, у зв`язку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При зверненні до суду з даним позовом позивачем сплачено судовий збір в розмірі 768,40 грн., який підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст. ст. 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо не зарахування до страхового стажу ОСОБА_1 періоду роботи в ТОВ НВП «Основа-2» з 15.10.1998 р. по 16.07.2001 р. відповідно до записів у трудовій книжці ВТ НОМЕР_2 , з дати призначення пенсії.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період роботи в ТОВ НВП «Основа-2» з 15.10.1998 р. по 16.07.2001 рік та зробити перерахунок розміру та виплату пенсії ОСОБА_1 з дати призначення пенсії, а саме з 16.12.2017 року, з урахуванням фактично виплачених сум.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (і.к. НОМЕР_3 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (і.к. 21910427) документально підтверджені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору у розмірі 768,40 грн. (сімсот шістдесят вісім гривень сорок копійок).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя (підпис) В.М. Олійник

Рішення не набрало законної сили

04 листопада 2019 року.

Суддя В.М. Олійник

Згідно з оригіналом.

Суддя В.М. Олійник