Рішення № 86848481, 11.01.2020, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

11 січня 2020 р. Справа № 120/3174/19-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі судді Богоноса М.Б., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Вінагрогруп» до Головного управління ДПС у Вінницькій області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язати вчинити дії

УСТАНОВИВ

У Вінницький окружний адміністративний суд з адміністративним позовом звернулось товариство з обмеженою відповідальністю "Вінагрогруп" (далі – позивач, ТОВ "Вінагрогруп") до Головного управління ДФС у Вінницькій області (далі – відповідач 1). У позовній заяві позивач просив:

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 12.09.2019 № 1279650/39652387;

- зобов`язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 23.08.2019 № 3 та вважати вказану податкову накладну прийнятою та зареєстрованою протягом операційного дня, коли її було надіслано платником податку.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідно до приписів Податкового кодексу України Товариством з обмеженою відповідальністю "Вінагрогруп" було складено податкову накладну № 3 від 23.08.2019 та направлено на реєстрацію в Єдиний реєстр податкових накладних.

Квитанцією від 03.09.2019 № 1 позивача повідомлено, що податкову накладну отримано, але реєстрацію зупинено. Підставою зазначено: відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, реєстрація ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. ПН/РК відповідає вимогам п.п.1.6 п.1 «Критеріїв ризиковості платника податку», запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН.

04.09.2019 позивачем відповідно до п.п. 201.16.2 п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України було направлено, пояснення з метою підтвердження реальності здійснення господарських операцій.

Однак, рішеннями Комісії про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 12.09.2019 № 1279650/39652387, відмовлено у реєстрації податкової накладної від 23.08.2019 № 3 у зв`язку із ненаданням платником податку копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування та розрахункових документів, банківських виписок з особистих рахунків.

Вважаючи рішення про відмову в реєстрації податкової накладної протиправним, з метою зобов`язання відповідача зареєструвати податкову накладну, позивач звернувся до суду з цим адміністративним позовом.

Ухвалою від 07.10.2019 відкрито провадження у адміністративний справі та вирішено її розглядати в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін відповідно до положень ст. 262 КАС України. Цією ж ухвалою судом із власної ініціативи вирішено замінити Головне управління ДФС у Вінницькій області його правонаступником Головним управлінням ДПС у Вінницькій області у зв`язку із реорганізацією органів Державної фіскальної служби України.

Крім, того позивачу запропоновано подати до суду письмові пояснення щодо процесуального питання пов`язаного із залученням співвідповідача Державну податкову службу України.

30.10.2019 на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву від Головного управління ДПС у Вінницькій області (вх. № 51199) у якому відповідач 1 просить у задоволенні вимог позову відмовити повністю. Як на мотив для відзиву відповідач 1 зіслалися на те, що в реєстрації податкової накладної було відмовлено оскільки платником податків не було надано письмових пояснень та документів, а саме копії первинних документів, щодо транспортування товару, а також розрахункові, банківські виписки з особових рахунків. Відтак, на думку відповідача, комісією Державної податкової служби України правомірно прийнято рішення від 12.09.2019 № 1279650/39652387 про відмову у реєстрації податкової накладної від 23.08.2019 № 3.

Також відповідач 1 зазначив, що рішення від 12.09.2019 № 1279650/39652387 про відмову у реєстрації податкової накладної від 23.08.2019 № 3 прийняте комісією центрального рівня, а тому вимога про визнання протиправним та скасування рішення Головного управління ДПС у Вінницькій області не підлягає задоволенню.

21.11.2019 на адресу суду від позивача надійшло клопотання про залучення співвідповідачем Державну податкову службу України.

Ухвалою від 02.12.2019 клопотання позивача про залучення в якості співвідповідача Державну податкову службу України задоволено.

03.12.2019 на адресу суду від позивача надійшла відповідь на відзив, у якому позивач не погоджується із доводами відповідача, які викладені у відзиві на позовну заяву, вважає їх безпідставними. Відповідь на відзив мотивована тим, що на виконання квитанції від 03.09.2019 № 1 про зупинення реєстрації податкової накладної, ТОВ "Вінагрогруп" було направлено пояснення від 04.09.2019 № 2 з усіма документами, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної. Однак в реєстрації податкової накладної було відмовлено.

Також позивач зазначає, що транспортування, навантаження та додаткові послуги ТОВ "Вінагрогруп" не надавалися, оскільки згідно умов договору Комісіонер прийняв на себе обов`язки лише з вчинення правочинів щодо продажу товарів Комітента на експорт.

Тому рішення про відмову в реєстрації податкової накладної від 12.09.2019 № 1279650/39652387, яке ґрунтується на ненаданні платником податку документів щодо транспортування, навантаження, розвантаження товарів прийняте всупереч чинному законодавству.

20.12.2019 на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву від Державної податкової служби України (вх. № 58677) у якому відповідач - 2 просить у задоволенні вимог позову відмовити повністю. Як на мотив для відзиву відповідач - 2 зіслалися на те, що в реєстрації податкової накладної було відмовлено так як платник податків не надав копій документів, а саме: первинних документів, щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження/розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційних описів), у тому числі рахунки – фактури/інвойси, акти приймання – передачі товарів (робіт/послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузей специфіки, накладні.

Також відповідач - 2 зазначив, що причиною прийняття рішення про відмову в реєстрації податкової накладної було не надання платником податку копій первинних документів, щодо транспортування товару, а також розрахункових, банківських виписок з особових рахунків платника.

20.12.2019 відповідачем 1 подано клопотання про виключення неналежного відповідача, а саме Головне управління ДПС у Вінницькій області. Клопотання мотивовано тим, що рішення про відмову в реєстрації податкової накладної від 23.08.2019 № 3 приймалося Комісією Державної податкової служби України, яка приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, а не комісією регіонального рівня.

Вирішуючи вказане клопотання про виключення неналежного відповідача, а саме Головне управління ДПС у Вінницькій області, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 3 ст. 48 КАС України, якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до ухвалення рішення у справі за згодою позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи. Суд має право за клопотанням позивача до ухвалення рішення у справі залучити до участі у ній співвідповідача.

Суд зазначає, що оцінку процесуальному питанню, щодо суб`єктивного складу відповідачів було надано в ухвалі від 02.12.2019, якою залучено в якості співвідповідача Державну податкову службу України. Постановляючи ухвалу від 02.12.2019 суд враховував те, що визначальним при прийнятті рішення про заміну неналежного відповідача чи залучення співвідповідача, в силу норм ст. 48 КАС України, є наявність чи відсутність згоди позивача. У випадку надання згоди позивачем на заміну відповідача суд вправі прийняти рішення про його заміну (ч. 3 ст. 48 КАС України). Водночас якщо така згода позивача відсутня, суд залучає другого відповідача у справі (ч. 4 ст. 48 КАС України).

Як зазначалося, 21.11.2019 позивачем подано клопотання про залучення другим відповідачем Державну податкову службу України внаслідок чого судом і постановлено ухвалу від 02.12.2019. У вказаному клопотанні позивачем не висловлено чіткої згоди на заміну відповідача - 1 Державною податковою службою України, що виключає підстави для прийняття такого рішення за ініціативою відповідача - 1.

Крім цього, нормами Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено порядку виключення особи із числа відповідачів, що теж вказує на відсутність підстав для задоволення клопотання відповідача - 1.

Надавши оцінку аргументам учасників справи викладеним у заявах по суті справи, та дослідивши подані письмові докази, суд встановив наступне.

Позивач перебуває на податковому обліку в органах державної податкової служби з 23.02.2015 (а.с.92-98).

07.06.2019 між ТОВ "Вінагрогруп" (Комісіонер) та ТОВ "Новарокорм" (Комітент), було укладено договір комісії № НК – ВГ/070619 (а.с.13-16).

Згідно п. 1.1 Договору, Комісіонер зобов`язується за дорученням Комітента за комісійну плату вчинити за рахунок Комітента від свого імені один або декілька правочинів щодо продажу сільськогосподарської продукції Комітента на експорт (товари), в асортименті та за ціною, не нижче узгодженої Сторонами.

Під товарами розуміються Товари передані Комітентом Комісіонерові для реалізації на експорт (п. 1.4 Договору).

Мінімальна вартість та кількість Товару, місце передачі, строки розрахунків визначаються Сторонами в Специфікаціях до Договору (п. 1.3 Договору).

Розмір Комісійної плати остаточно встановлюється Сторонами в Звіті Комісіонера. Розмір комісійної плати не може перевищувати 3 % від суми, що була визначена Сторонами, як мінімальна ціна реалізації Товарів, які були передані Комітентом Комісіонерові (п. 4.1 Договору).

Ціною Договору є вартість наданих Комісіонером послуг відповідно до Звітів Комісіонера та актів прийому – передачі наданих послуг (п. 4.3 Договору).

Згідно п. 1 специфікації від 18.06.2019 № 1 до Договору комісії від 07.06.2019 № НК – ВГ/070619 ТОВ "Новарокорм" (Комітент) доручає, а ТОВ "Вінагрогруп" (Комісіонер) зобов`язується здійснити від свого імені за рахунок Комітента угоду з продажу за межами України продукцію, а саме: пшениця 2-го класу, м`яка, не насіннєва, українського походження, врожаю 2019; пшениця 3-го класу, м`яка, не насіннєва, українського походження, врожаю 2019; пшениця 4-го класу, м`яка, не насіннєва, українського походження, врожаю 2019 (а.с.17).

Загальна вартість продукції для реалізації Комісіонером складає 262500,00 доларів США (+/- 10 %).

В результаті господарської операції, що виникла на підставі договору комісії від 07.06.2019 № НК – ВГ/070619, ТОВ "Вінагрогруп" 23.08.2019 було сформовано податкову накладну № 3 та направлено її для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (а.с.85).

Згідно результатів обробки податкову накладну прийнято, але реєстрація зупинена. Підставою зазначено: відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, реєстрація ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. ПН/РК відповідає вимогам п.п.1.6 п.1 «Критеріїв ризиковості платника податку», запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН. (а.с.86).

04.09.2019 позивачем відповідно до п.п. 201.16.2 п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України було направлено, пояснення що підтверджують реальність здійснення господарських операцій.

Проте, відповідачем прийнято рішення від 12.09.2019 № 1279650/39652387, про відмову у реєстрації податкової накладної від 23.08.2019 № 3 (а.с.90-91)

Підставою вказано ненадання платником податків копій документів, а саме:

- первинні документи, щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи у тому числі рахунки-фактури інвойси, акти прийому-передачі товарів з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні.

Не погоджуючись із рішеннями відповідача про відмову у реєстрації податкової накладної, позивач звернувся до суду з цим адміністративним позовом.

Визначаючись стосовно позовних вимог, суд виходить з наступного.

Податковий кодекс України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI (далі - ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI) є спеціальним законом з питань оподаткування та установлює порядок погашення зобов`язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов`язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначені заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу.

Згідно пп. "а", "б" п. 185.1 ст. 185 ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI, об`єктом оподаткування є у тому числі, операції із постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу;

Датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів / послуг згідно приписів норми пункту 187.1 статті 187 ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (пункт 188.1 статті 188 ПК України).

Пунктом 201.10 статті 201 ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов`язань, не можуть бути причиною неприйняття податкових накладних у електронному вигляді.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Відповідно до вимог п. 201.16 ст. 201 ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 2 Постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних" від 29 грудня 2010 № 1246 (далі - Порядок від 29.12.10 № 1246), податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі - платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі - Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно пункту 12 Порядку від 29.12.10 № 1246, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України “Про електронний цифровий підпис”, “Про електронні документи та електронний документообіг” та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до пункту 13 Порядку від 29.12.10 № 1246, за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

На виконання цієї норми Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 21 лютого 2018 року № 117, якою затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; Порядок роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації; Порядок розгляду скарг на рішення комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації.

Згідно з вимогами п. 5 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі Порядок від 21.02.18 № 177), податкова накладна/розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.

Згідно з вимогами п. п. 6 та 7 Порядку від 21.02.18 № 177 визначено, що у разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

У разі коли за результатами моніторингу податкова накладна/розрахунок коригування відповідають критеріям ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Отже, підставами для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є відповідність:

1) платника податку - критеріям ризиковості платника податку;

2) податкової накладної/розрахунку коригування - критеріям ризиковості здійснення операції.

Згідно п.п. 1.6 п. 1 документа Державної фіскальної служби України від 08.08.2019 року "Критерії ризиковості платника податку і здійснення операцій", комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме:

керівник платника податку та/або головний бухгалтер, та/або особа, що має право підпису, згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, зареєстровані (перереєстровані) за адресою, що знаходиться на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях і тимчасово окупованій території, в розумінні Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України»;

платник податку – юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Державної казначейської служби України (крім бюджетних установ);

платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб`єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років;

платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і

пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України;

платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України;

в органах ДФС наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі поточної діяльності при реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданій на реєстрацію податковій накладній/розрахунку коригування.

Якщо виявлено, що платник податків має ознаки ризиковості згідно з пунктом 1.6 цих Критеріїв, то такий платник податків виноситься на розгляд Комісії в той самий день і вноситься до переліку ризикових платників у день проведення засідання Комісії, на якому прийнято відповідне рішення.

Відповідно до вимог п. 12 та 13 Порядку від 21.02.18 № 117 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування.

Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:

1) номер та дата складання податкової накладної / розрахунку коригування;

2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД/послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена;

3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

В порушенні вказаних норм в квитанціях про зупинення реєстрації податкової накладної не зазначено за якою саме підставою позивача із указаних в п.п. 1.6 п. 1 Критеріїв віднесено до ризикових платників (а.с.86).

Верховний суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в постановах від 23.10.2018 у справі № 822/1817/18, від 04.12.2018 у справі № 821/1173/17 висловив таку правову позицію: «… можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків. Вживання податковим органом загального посилання на пункт шостий Критеріїв оцінки, без наведення відповідного підпункту, є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд. Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності».

На підставі ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23 лютого 2006 року № 3477-IV, суд при розгляді цієї справи застосовує практику Європейського суду з прав людини.

Зокрема у справі «Рисовський проти України» Суд зазначив про особливу важливість принципу "належного урядування", який передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (див. рішення у справах "Беєлер проти Італії" [ВП], заява N 33202/96, п. 120, ECHR 2000-I, "Онер`їлдіз проти Туреччини" [ВП], заява N 48939/99, п. 128, ECHR 2004-XII, "Megadat.comS.r.l. проти Молдови", заява N 21151/04, п. 72, від 8 квітня 2008 року, і "Москаль проти Польщі", заява N 10373/05, п. 51, від 15 вересня 2009 року).

Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах "Лелас проти Хорватії", заява № 55555/08, п. 74, від 20 травня 2010 року, і "Тошкуце та інші проти Румунії", заява № 36900/03, п. 37, від 25 листопада 2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (див. зазначені вище рішення у справах "Онер`їлдіз проти Туреччини", п. 128, та "Беєлер проти Італії", п. 119).

Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків (див. зазначене вище рішення у справі "Лелас проти Хорватії", п. 74).

Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (див., серед інших джерел, mutatis mutandis, зазначене вище рішення у справі "Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки", п. 58, а також рішення у справі "Ґаші проти Хорватії", заява N 32457/05, п. 40, від 13 грудня 2007 року, та у справі "Трґо проти Хорватії", заява N 35298/04, п. 67, від 11 червня 2009 року).

Натомість у спорі який виник між сторонами суд встановив, що принципу "належного урядування" у розумінні практики Європейського суду з прав людини, відповідачем не дотримано. Зокрема, надсилаючи позивачу квитанції про зупинення реєстрації податкових накладних, відповідач не діяв у належний, чіткий та якомога послідовніший спосіб. Про вказане свідчить те, що пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної носить загальний характер, а із її змісту неможливо чітко встановити які саме документи слід надати платнику.

У частині зазначення критерію ризиковості відповідач зіслався лише на номер пункту та не конкретизував, про який саме ризик платника податку йдеться.

Вказані недоліки квитанції, окрім того, що характеризують рішення як необґрунтовані, ще й фактично ставлять платника податку у стан невизначеності у питанні документального спростування, існуючих на думку відповідача, ризиків.

Відтак, допущені державним органом помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються, як і не можуть покладати на таких осіб тягар відповідальності.

Попри це, позивач намагався виконати вимоги щодо подання документів. Оцінюючи дії платника податку та прийняті за наслідком їх вчинення рішення відповідача, суд враховує наступне.

Як видно із п. 15 Порядку від 21.02.2018 № 117, письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного у податковій накладній / розрахунку коригування.

Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних/розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні/розрахунки коригування складені на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних/розрахунках коригування відображені однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з УКТЗЕД або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг).

Пунктом 16 Порядку від 21.02.2018 № 117 визначено, що письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку подає до ДФС в електронній формі засобами електронного зв`язку, визначеними ДФС, з урахуванням вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Згідно з вимогами п.п. 18-20 Порядку № 117 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 15 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів.

Комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС).

Зазначені комісії приймають рішення про: реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

В квитанції про зупинення, була відсутня інформація, які саме документи позивачу потрібно направити для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Однак в рішенні від 12.09.2019 № 1279650/39652387 підставою вказано ненадання платником податків копій документів, а саме:

- первинні документи, щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи у тому числі рахунки-фактури інвойси, акти прийому-передачі товарів з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні (а.с.90-91).

Зокрема, з метою реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну відповідно до дати її надсилання, позивачем було надіслано пояснення та документи, а саме:

- пояснення щодо господарської операції по договору комісії від 07.06.2019 № НК – ВГ/070619 (а.с.87-88);

- договір комісії від 07.06.2019 № НК – ВГ/070619, який укладено між ТОВ "Вінагрогруп" (Комісіонер) та ТОВ "Новарокорм" (Комітент), щодо продажу сільськогосподарської продукції Комітента на експорт (а.с.13-17);

- акт прийому – передачі товару на комісію від 02.07.2019 № 1-13 до договору комісії від 07.06.2019 № НК – ВГ/070619 та специфікації від 18.06.2019 № 1 про передачу пшениці 3-го класу, м`якої, не насіннєвої, українського походження, врожаю 2019 в сумі 4909,74 дол. США (а.с.18);

- акт прийому – передачі товару на комісію від 02.07.2019 № 1-12 до договору комісії від 07.06.2019 № НК – ВГ/070619 та специфікації від 18.06.2019 № 1 про передачу пшениці 2-го класу, м`якої, не насіннєвої, українського походження, врожаю 2019 в сумі 28987,00 дол. США (а.с.19);

- акт прийому – передачі товару на комісію від 01.07.2019 № 1-11 до договору комісії від 07.06.2019 № НК – ВГ/070619 та специфікації від 18.06.2019 № 1 про передачу пшениці 3-го класу, м`якої, не насіннєвої, українського походження, врожаю 2019 в сумі 4148,54 дол. США (а.с.20);

- акт прийому – передачі товару на комісію від 01.07.2019 № 1-10 до договору комісії від 07.06.2019 № НК – ВГ/070619 та специфікації від 18.06.2019 № 1 про передачу пшениці 2-го класу, м`якої, не насіннєвої, українського походження, врожаю 2019 в сумі 23922,50 дол. США (а.с.21);

- акт прийому – передачі товару на комісію від 30.06.2019 № 1-9 до договору комісії від 07.06.2019 № НК – ВГ/070619 та специфікації від 18.06.2019 № 1 про передачу пшениці 4-го класу, м`якої, не насіннєвої, українського походження, врожаю 2019 в сумі 4064,78 дол. США (а.с.22);

- акт прийому – передачі товару на комісію від 30.06.2019 № 1-8 до договору комісії від 07.06.2019 № НК – ВГ/070619 та специфікації від 18.06.2019 № 1 про передачу пшениці 3-го класу, м`якої, не насіннєвої, українського походження, врожаю 2019 в сумі 39277,92 дол. США (а.с.23);

- акт прийому – передачі товару на комісію від 30.06.2019 № 1-7 до договору комісії від 07.06.2019 № НК – ВГ/070619 та специфікації від 18.06.2019 № 1 про передачу пшениці 2-го класу, м`якої, не насіннєвої, українського походження, врожаю 2019 в сумі 25266,50 дол. США (а.с.24);

- акт прийому – передачі товару на комісію від 29.06.2019 № 1-6 до договору комісії від 07.06.2019 № НК – ВГ/070619 та специфікації від 18.06.2019 № 1 про передачу пшениці 3-го класу, м`якої, не насіннєвої, українського походження, врожаю 2019 в сумі 10231,22 дол. США (а.с.25);

- акт прийому – передачі товару на комісію від 29.06.2019 № 1-5 до договору комісії від 07.06.2019 № НК – ВГ/070619 та специфікації від 18.06.2019 № 1 про передачу пшениці 2-го класу, м`якої, не насіннєвої, українського походження, врожаю 2019 в сумі 32578,00 дол. США (а.с.26);

- акт прийому – передачі товару на комісію від 28.06.2019 № 1-4 до договору комісії від 07.06.2019 № НК – ВГ/070619 та специфікації від 18.06.2019 № 1 про передачу пшениці 3-го класу, м`якої, не насіннєвої, українського походження, врожаю 2019 в сумі 9539,22 дол. США (а.с.27);

- акт прийому – передачі товару на комісію від 28.06.2019 № 1-3 до договору комісії від 07.06.2019 № НК – ВГ/070619 та специфікації від 18.06.2019 № 1 про передачу пшениці 2-го класу, м`якої, не насіннєвої, українського походження, врожаю 2019 в сумі 31738,00 дол. США (а.с.28);

- акт прийому – передачі товару на комісію від 27.06.2019 № 1-2 до договору комісії від 07.06.2019 № НК – ВГ/070619 та специфікації від 18.06.2019 № 1 про передачу пшениці 3-го класу, м`якої, не насіннєвої, українського походження, врожаю 2019 в сумі 10037,46 дол. США (а.с.29);

- акт прийому – передачі товару на комісію від 27.06.2019 № 1-2.1 до договору комісії від 07.06.2019 № НК – ВГ/070619 та специфікації від 18.06.2019 № 1 про передачу пшениці 4-го класу, м`якої, не насіннєвої, українського походження, врожаю 2019 в сумі 9121,54 дол. США (а.с.30);

- акт прийому – передачі товару на комісію від 27.06.2019 № 1-1 до договору комісії від 07.06.2019 № НК – ВГ/070619 та специфікації від 18.06.2019 № 1 про передачу пшениці 2-го класу, м`якої, не насіннєвої, українського походження, врожаю 2019 в сумі 40103,00 дол. США (а.с.31);

- зовнішньоекономічний контракт від 18.06.2019 № VG-B/196MWNK, який укладений між ТОВ "Вінагрогруп" та Компанією BINBORO Sp. Z o. o. про продаж та прийняття товару, а саме пшениці 2-го класу, 3-го класу, 4-го класу, м`якої, не насіннєвої, українського походження, врожаю 2019 в кількості 1500,000 метричних тонн (+/- 10 %) (а.с.32-35);

- рахунок – фактура від 14.08.2019 № 196-2 між ТОВ "Вінагрогруп" та Компанією BINBORO Sp. Z o. o. про вартість пшениці 4-го класу, врожаю 2019 в кількості 78,825 тонн на загальну суму 13163,78 долл. США (а.с.36);

- рахунок – фактура від 19.08.2019 № 196-3 між ТОВ "Вінагрогруп" та Компанією BINBORO Sp. Z o. o. про вартість пшениці 2-го класу, 3-го класу, врожаю 2019 в кількості 1492,560 тонн на загальну суму 260296,14 дол.. США (а.с.37);

- товаро - транспортні накладні від 26.06.2019 № 2706-5, № 2706-3, № 2706-7, №2706-6, № 2706-9, № 2706-8, № 2706-10; від 27.06.2019 № 2706-13, № 2706-15, № 2706-16, № 2706-17, № 2706-26, № 2706-60; від 28.06.2019 № 2706-12, № 2706-48, № 2706-55, № 2706-57, № 2706-58; від 29.06.2019 № 2706-25, № 2706-41, № 2706-43, № 2706-52, № 2706-88; від 30.06.2019 № 2706-21, № 2706-22, № 2706-63, № 2706-29, № 2706-61, № 2706-62, № 2706-66, № 2706-67; від 01.07.2019 № 2706-30; від 23.06.2019 № 2706-69; від 24.06.2019 № 2706-11 (а.с.38-47);

- митна декларація від 23.08.2019 № UA500110/2019/009390 про підтвердження перетину кордону (а.с.75-78);

- митна декларація від 19.08.2019 № UA500110/2019/009112 про підтвердження перетину кордону (а.с.79-81);

- АКТ здачі – прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000003 укладений між ТОВ "Новарокорм" та ТОВ "Вінагрогруп" про проведені роботи згідно договору комісії від 07.06.2019 № НК – ВГ/070619, загальна вартість робіт якого становить 34247,45 грн. (а.с.82);

- попередній звіт Комісіонера від 22.08.2019 згідно договору комісії від 07.06.2019 № НК – ВГ/070619 (а.с.83-84).

Відповідно до вимог п. 21 Порядку від 21.02.2018 № 117 підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Як слідує з п. 22 Порядку від 21.02.2018 № 117, рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком 2 підлягає реєстрації в окремому Реєстрі податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена. Відповідне рішення набирає чинності після реєстрації його в такому Реєстрі.

Відповідно до пункту 23 Порядку від 21.02.2018 № 117, таке рішення приймається комісією регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 15 цього Порядку.

Суд зазначає, що рішення відповідача про відмову у реєстрації податкових накладних/розрахунку коригування містять інформації щодо причин та підстав для прийняття таких рішень, однак в квитанціях зазначена інформація відсутня.

Проте, дослідивши та проаналізувавши надані позивачем копії документів суд встановив, що надіслані позивачем письмові пояснення з копіями первинних та інших документів, за формальними критеріями відображають господарську операцію ТОВ «Вінагрогруп» та є достатніми для прийняття рішень про реєстрацію податкових накладних.

Відтак, суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення є незаконним та необґрунтованим, оскільки платником податків надано необхідні документи для реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування.

Що ж до посилання відповідача 2 у відзиві на те, що причиною для відмови в реєстрації податкової накладної було не надання копій первинних документів, щодо транспортування товару, а також розрахункові, банківські виписки з особових рахунків, то суд зазначає наступне.

Товарно-транспортна накладна є документом, який складається для оформлення перевезень вантажів відповідно до укладеного договору перевезення і використовується для проведення остаточних розрахунків за надані послуги з перевезення вантажів.

Верховний Суд в постанові від 12.06.2018 по справі № 815/3310/17 зазначив, що товарно - транспортна накладна призначена для обліку руху товарно - матеріальних цінностей та розрахунків за їх перевезення автомобільним транспортом, тобто товарно - транспортна накладна є доказом, який підтверджує факт надання/отримання транспортних послуг.

Відповідно до умов договору від 07.06.2019 № НК-ВГ/070619 Комісіонер прийняв на себе лише обов`язки з вчинення правочину щодо продажу товару Комітента на експорт. Транспортування, навантаження та додаткові послуги позивачем не надавалися, а отже документи підтверджуючі надання таких послуг не можуть слугувати для підтвердження реальності господарської операції.

Також, згідно товарно – транспортних накладних позивачем не надавалися послуги із транспортування, навантаження товару (а.с.38-74).

Суд зазначає, що товарно - транспортна накладна не є обов`язковим первинним документом, що складається під час здійснення господарської операції, а є документом, що підтверджує операції учасників транспортних перевезень (вантажовідправника, вантажоотримувача, перевізника), тому її відсутність не може бути самостійною підставою для відмови у реєстрації податкової накладної.

При цьому, у межах спірних правових відносин, які виникли щодо відмови у реєстрації податкових накладних, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарської операції може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки підстави та порядок проведення якої визначено нормами Податкового кодексу України. У свою чергу, при реєстрації податкових накладних фактично проводиться моніторинг операції чи платника податків лише за зовнішніми (формальними) критеріями. Тому і суд за результати розгляду цієї справи не робить висновків щодо "товарності (реальності)" операцій поставки за участю позивача, а лише оцінює наявність чи відсутність підстав для реєстрації податкової накладної.

Таким чином, зважаючи на наявність достатніх документів для спростування сумнівів про ризиковість платника податку, та на те, що такі документи були надані контролюючому органу, останній не мав правових підстав для відмови позивачу у реєстрації податкових накладних/розрахунку коригування.

В цьому випадку, під час розгляду справи відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не надав суду доказів, які спростовували б твердження позивача, та не навів обґрунтованих мотивів прийняття рішень про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування ТОВ "Вінагрогруп" в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Враховуючи вище викладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість та наявність підстав для задоволення позовних вимог позивача у цій частині.

Що ж до позовних вимог в частині зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати податкову накладну/розрахунок коригування ТОВ "Вінагрогруп" в Єдиному реєстрі податкових накладних, то суд зазначає наступне.

Відповідно до вимог п. 201.1, 201.10 ст. 201 ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних віднесено до обов`язків платника податків.

У той же час, наведені норми розраховані на відсутність спірних правовідносин, позаяк у випадку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування механізм її подальшої реєстрації в ЄРПН є іншим.

Так, пунктом 28 Порядку від 21.02.18 № 117, окрім іншого, визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийнято та набрало чинності рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

При цьому, згідно з нормами п.п. 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та / або розрахунку коригування.

У разі надходження до ДПС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Отже, реєстрація в ЄРПН податкових накладних/розрахунку коригування, реєстрацію яких попередньо було зупинено, є повноваженням ДПС України.

Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи, надані позивачем документи складені з дотриманням вимог законодавства були достатніми для реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Обставин, які б унеможливлювали реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, судом не встановлено.

Відповідно ч. 3 ст. 245 КАС України, у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Таким чином, з метою відновлення прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, та з метою дотримання судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, суд дійшов висновку про необхідність зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати податкову накладну/розрахунок коригування ТОВ "Вінагрогруп" в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Щодо позовних вимог, заявлених до Головного управління ДПС у Вінницькій області, то суд зазначає наступне.

Як встановлено судом, рішення про відмову в реєстрації податкової накладної від 23.08.2019 № 3 приймалося комісією центрального рівня, тобто Комісією Державної податкової служби України, яка приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, яке підписане заступником начальника управління – начальника відділу прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних Департаменту моніторингу доходів та обліково – звітних систем ДПС України - Титюком В.М.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що оскільки спірне рішення було прийнято комісією центрального рівня, тобто комісією ДПС України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, в позовних вимогах до Головного управління ДПС у Вінницькій області має бути відмовлено.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що з наведених у позовній заяві мотивів і підстав, позовній вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, у зв`язку із задоволенням позову, судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1921,00 грн. належить стягнути на користь ТОВ «Вінагрогруп» з Державної податкової служби України, оскільки саме Комісією центрального рівня в кінцевому результаті прийняті оскаржувані рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Керуючись ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ

1. Адміністративний позов до Державної податкової служби України задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 12.09.2019 № 1279650/39652387.

3. Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінагрогруп" № 3 від 23.08.2019 в Єдиному реєстрі податкових накладних, днем їх подання.

4. У задоволенні позовних вимог до Головного управління ДПС у Вінницькій області відмовити.

5. Стягнути із Державної податкової служби України за рахунок бюджетних асигнувань, в користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінагрогруп" сплачений при зверненні до суду судовий збір у сумі 1921,00 грн. (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна гривня 00 копійок).

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Вінагрогруп" (вул. Гоголя, 6А/1, м. Вінниця, 21018, код ЄДРПОУ 39652387)

Відповідач 1: Головне управління ДПС у Вінницькій області (вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, 21036, код ЄДРПОУ 43142454)

Відповідач 2: Державна податкова служба України (Львівська площа, 8, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 43005393)

Суддя Богоніс Михайло Богданович