Ухвала суду № 86848434, 11.01.2020, Вінницький окружний адміністративний суд

УХВАЛА

м. Вінниця

11 січня 2020 р. Справа № 120/1917/19-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі судді Богоноса М.Б., розглянувши в письмовому провадженні клопотання представника Головного управління ДПС у Вінницькій області про розгляд за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу

УСТАНОВИВ

У Вінницький окружний адміністративний суд звернулася ОСОБА_1 (далі - позивачка, ОСОБА_1 ) із позовом до Головного управління ДФС у Вінницькій області (далі – відповідач, ГУ ДФС у Вінницькій області). У позовній заяві позивачка просила:

- визнати протиправною та скасувати вимогу відповідача про сплату боргу (недоїмки) від 11.05.2019 № Ф-235056-55, щодо сплати боргу на суму 14736,62 грн.

Ухвалою від 19.06.2019 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та надано строк для усунення недоліків позовної заяви, зазначених в мотивувальній частині ухвали.

01.07.2019 року до суду надійшла заява позивача про усунення, вказаних в ухвалі від 19.06.2019 року, недоліків.

Ухвалою від 04.07.2019 відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Ухвалою від 02.08.2019 провадження у справі зупинено до набрання чинності рішення Верховного Суду від 02.09.2019 у зразковій справі № 520/3939/19.

07.08.2019 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. Одночасно із відзивом відповідачем подано клопотання про розгляд адміністративної справи № 120/1917/19-а в судовому засіданні із повідомленням (викликом) сторін.

Мотивуючи клопотання, відповідач зазначив, що при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, а отже Головне управління ДФС у Вінницькій області позбавлено можливості спростувати обставини справи та приймати участь у судовому засіданні.

Також зазначили, що оскільки позов віднесено до справ незначної складності, то сторони будуть позбавлені можливості на касаційне оскарження, адже рішення у такій категорії справ не підлягають оскарженню у касаційному порядку.

Ухвалою від 11.12.2019 провадження у справі поновлено, оскільки відпали обставини, які були підставою для зупинення провадження у справі.

Ухвалою від 16.12.2019 замінено відповідача у справі, а саме Головне управління ДФС у Вінницькій області його правонаступником Головним управління ДПС у Вінницькій області.

Розглянувши клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін, суд дійшов висновку про відсутність підстав для його задоволення, виходячи з наступних мотивів.

Згідно ч. 1, 2 ст. 12 КАС України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).

Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Пунктом 6 ч. 6 ст. 12 КАС України передбачено, що для цілей цього Кодексу справами незначної складності є, у тому числі справи, щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Оскаржувана позивачем вимога про сплату боргу (недоїмки) від 11.05.2019 № Ф-235056-55 на суму 14736,62 грн. відноситься до числа рішень, про які йде мова у п. 6 ч. 6 ст. 12 КАС України, а тому справа пов`язана із оскарженням такої вимоги є справою незначної складності. Крім цього, переданий позивачем на розгляд суду спір не належить до числа тих, що не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження (ч. 4 ст. 12 та ч. 4 ст. 257 КАС України).

За загальним правилом, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін (ч. 5-6 ст. 262 КАС України).

Суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін:

1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу;

2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Відтак, при вирішенні клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін, доводи особи яка заявляє клопотання є важливими, однак не мають визначального значення. Натомість вирішальним є те, чи має суд можливість із урахуванням характеру спірних правовідносин та предмету доказування надати оцінку важливим аргументам учасників справи та прийняти рішення, що у повній мірі відповідало б критеріям законності та обґрунтованості.

Згідно ч. 2 ст. 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, що входять у предмет доказування встановлюються визначеними ч. 2 ст. 72 КАС України засобами доказування. До них належать: 1) письмові, речові і електронні докази; 2) висновки експертів; 3) показання свідків.

Тому, навіть у випадку розгляду справи без проведення судового засідання та без повідомлення сторін, учасники справи не позбавлені можливості подавати докази у порядку та строки встановлені процесуальним законом.

Щодо аргументу клопотання відповідача про позбавлення можливості спростувати обставини по суті справи та прийняти участь в судовому засіданні, то такі не є підставою для постановлення ухвали про продовження розгляду справи у судовому засіданні із повідомлення (викликом) учасників справи.

Так, згідно ч. 2 ст. 159 КАС України, заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.

Частиною 1 ст. 162 КАС України передбачено, що у відзиві відповідач викладає заперечення проти позову.

Ухвалою від 04.07.2019 відповідачу роз`яснено його право на подання відзиву на позовну заяву, заперечень та встановлено строк на їх подання. Тому відповідач у процесуальній формі передбаченій для розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи у спосіб подання відзиву та заперечень міг висловлювати свої пояснення, міркування та аргументи щодо наведених позивачем у позовній заяві аргументів та мотиви їх визнання або відхилення.

Відповідно до частини 8 статті 262 КАС України при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження, суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи. Відтак, при розгляді справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін учасники справи жодним чином не обмежені у правах наводити ті обставини, на яких ґрунтуються їх вимоги та заперечення, викладаючи такі у заявах по суті справи.

Щодо аргументів відповідача про те, що віднесення цієї справи до категорії справ незначної складності, позбавить можливості сторін на касаційне оскарження рішення суду, суд зазначає наступне.

Згідно з п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Предметом розгляду у цій справі є спір про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 11.05.2019 року № Ф-235056-55.

Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі та призначення її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи за наявними у справі матеріалами, суд врахував норми ч. 6 ст. 12 КАС України, якими визначено, які справи для цілей цього Кодексу є справами незначної складності. З огляду на суму грошового зобов`язання нарахованого на підставі спірної вимоги про стягнення грошових коштів, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, така справа є незначної складності.

Крім того, відповідач у клопотанні просить розглянути справу у судовому засіданні, не зазначаючи про наявність підстав для продовження її розгляду у порядку загального позовного провадження. Відтак, сам факт продовження розгляду цієї справи як справи незначної складності у судовому засіданні не вплине на право відповідача на оскарження прийнятого у ній рішення у касаційному порядку. Проте, у випадку незгоди відповідача із кваліфікацією судом першої інстанції справи як справи незначної складності та незгоди із судовими рішеннями у цій справі, відповідач вправі у касаційній скарзі обґрунтовувати наявність передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України умов для перегляду судового рішення судом касаційної інстанції.

Підсумовуючи, суд зазначає, що аргументи клопотання відповідача про розгляд справи у судовому засіданні із повідомленням (викликом) учасників справи оцінені судом, однак такі не вказують на наявність підстав для задоволення клопотання.

Керуючись ст. 12, 248, 256, 262, 328 КАС України суд,

УХВАЛИВ

У задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Вінницькій області про розгляд адміністративної справи № 120/1917/19-а в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Суддя Богоніс Михайло Богданович