Рішення № 86847163, 23.12.2019, Нижньосірогозький районний суд Херсонської області

Справа № 659/226/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.12.2019 року Нижньосірогозький районний суд Херсонської області у складі: головуючого-судді Цесельської О.С., при секретарі Черняковій Н.С., за участі представника позивача - адвоката Тишковського С.А., представника відповідачів - адвоката Горяшко Л.В., розглянувши під час судового розгляду в залі суду в смт. Нижні Сірогози Херсонської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, зміни черговості одержання права на спадщину та усунення від права на спадкування,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до Нижньосірогозького районного суду Херсонської області з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, зміни черговості одержання права на спадщину та усунення від права на спадкування майна - двох земельних ділянок площею 8,5843 та 2,3763 гектарів, належних ОСОБА_5 , померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 , який був рідним братом позивачки. ОСОБА_1 мотивує свої вимоги тим, що її брат ОСОБА_5 мав двох дочок - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 . У 1996 році він уклав шлюб з ОСОБА_7 , яка після реєстрації шлюбу змінила прізвище на « ОСОБА_2 ». В період з 2003 року по 2011 роки брат зловживав алкоголем. У 2011 році ОСОБА_5 переніс інсульт, був паралізований, перебував на стаціонарному лікуванні. Після виписки з лікувального закладу вона забрала брата до себе, оскільки брат не мав власного житла, його діти не проявляли цікавості до стану батька, а дружина ОСОБА_4 не мала умов, щоб забрати чоловіка до себе, тому поселила брата у власному будинку АДРЕСА_1 , ОСОБА_5 мешкав в приміщенні літньої кухні. Починаючи з 24 жовтня 2011 року і до ІНФОРМАЦІЯ_1, - дня смерті ОСОБА_5 опікувалася ним, доглядала його, спілкувалася, готувала їжу та годувала, прала одяг та постільну білизну, доставляла в лікарські заклади. У 2012 році у брата частково відновилися функції ніг, він з допомогою палиці почав ходити на невеликі відстані по двору. У лютому 2012 року брат знову переніс повторний інсульт, лікувався в Нижньосірогозькій ЦРЛ, його стан погіршився. 17 квітня 2012 року за висновком комісії МСЕК ОСОБА_5 був визнаний інвалідом ІІІ групи загального захворювання, 27 травня 2013 року та за результатами повторного обстеження був визнаний комісією МСЕК інвалідом третьої групи безстроково. Йому була призначена мінімальна пенсія, яка частково витрачалася на його утримання, лікування та харчування. З кінця 2016 року брата паралізувало повністю, він втратив можливість рухатися, перебував у лежачому стані, був безпорадний, потребував постійного догляду, такий його стан продовжувався до дня смерті - ІНФОРМАЦІЯ_1. Позивач зазначила, що за час хвороби ОСОБА_5 його дочки ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , будучи інформованими про поганий стан батька, не відвідували його, допомоги по догляду не надавали, не були присутні на похоронах. Посилаючись на норму ч. 5 ст. 1224 ЦК України, позивач вважає, що ухилення дітей від надання допомоги спадкодавцеві, який через хворобу був у безпорадному стані, є підставою для усунення їх від права на спадкування за законом. Обґрунтовуючи свою позицію ст. 1259 ЦК України, позивач, як спадкоємець за законом наступних черг, вважає можливим за рішенням суду одержати право на спадкування, оскільки протягом тривалого часу опікувалася, матеріально забезпечувала, надавала допомогу спадкодавцеві, який був у безпорадному стані. Крім того, позивач назвала причиною пропуску нею строку для прийняття спадщини те, що після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 брата ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 помер менший брат ОСОБА_10 . Ці обставини привели позивача до пригніченого стану, завдали моральних страждань. Посилаючись на ст. 1272 ч. 3 ЦК України, ОСОБА_1 звертається і з позовною вимогою про визначення їй додаткового строку у три місяці для подання заяви про прийняття спадщини, яку залишив після смерті ОСОБА_5 .

04 жовтня 2019 року позивач надала заяву про зміну підстав стосовно позовних вимог щодо визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, зміни черговості одержання права на спадкування та усунення від права на спадкування (а.с. 219-221 т.1), зазначаючи що відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 з жовтня 2011 року по ІНФОРМАЦІЯ_1 жодного разу не відвідали батька ОСОБА_10 та не спілкувались з ним, не цікавилися станом його здоров"я, не допомагали матеріально, не були на похованні. Вказує що відповідачам ОСОБА_2 та ОСОБА_3 достовірно було відомо про безпорадний стан батька та його потребу у сторонньому догляді, в зв`язку з чим є підстави для усунення їх від спадкування. Причинами пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини зазначає збіг складних сімейних обставин, - різке погіршення здоров`я брата ОСОБА_10 в зв`язку з чим вона надавала допомогу його дружині ОСОБА_13 .. ІНФОРМАЦІЯ_3 брат ОСОБА_10 помер, через що перебувала у пригніченому емоційному стані. Також на важкі хвороби хворіла її донька ОСОБА_14 протягом березня - квітня 2018 року. В сукупності такі обставини потребували моральних зусиль та часу для відновлення психіки.

В судовому засіданні позивач та її представник позов підтримали, просили суд його задовольнити по мотивам викладеним в позові та заяві про зміну підстав позову.

Відповідач ОСОБА_4 позов визнала, не заперечувала проти прийняття спадщини позивачкою ОСОБА_1

Відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та представник відповідачки ОСОБА_2 - адвокат Горяшко Л.В. позов не визнали, подали відзив на позов (а.с. 92-97), вказуючи що позов є необґрунтованим, надані суду докази не свідчать як про безпорадний стан померлого ОСОБА_10 так і про факт ухилення ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у наданні допомоги батьку ОСОБА_10 .

Свідок ОСОБА_15 пояснила що вона є сусідкою ОСОБА_1 ОСОБА_10 мешкав у останньоїї близько 5 років, проживав окремо у времянці. Спочатку ОСОБА_10 ходив з паличкою по дворі, розмовляв з порушенням мови, характерним для стану після інсульту. Пізніше він лежав та не вставав. На прохання ОСОБА_1 вона останній рік - півтора року робила ОСОБА_10 уколи для нормалізації тиску, а останній місяць перед смертю ОСОБА_5. - знеболюючі уколи. Також допомагала позивачці ОСОБА_1 піднімати його та змінювати постільну білизну близько 1-2 разів на тиждень. Вважає що він не міг себе самообслуговувати, ОСОБА_1. прала та готувала їжу. Також пояснила що ОСОБА_1 позичала кошти на похорони.

Свідок ОСОБА_18 під час судового розгляду пояснив що мешкає по сусідству з ОСОБА_1 . Йому відомо разом з нею в приміщенні літньої кухні проживав близько 5 років її брат ОСОБА_10 , який останні півтора роки був лежачий після перенесеного інсульту. На прохання ОСОБА_1 він допомагав їй близько одного разу на тиждень піднімати чи перевертати ОСОБА_10 . Також позичав кошти ОСОБА_1 на ліки брату. Також восени їздив разом з ОСОБА_1 та ОСОБА_10 на власному автомобілі отримувати орендну плату. Останні півтора роки ОСОБА_10 не міг самостійно себе обслуговувати.

Свідок ОСОБА_19 пояснила що працює лікарем Нижньосірогозької ЦРЛ. У 2011 році ОСОБА_10 поступив у терапевтичне відділення Нижньосірогозької ЦРЛ з гіпертонічним кризом, йому було призначене лікування. ОСОБА_2 цікавилася лікуванням батька та хвилювалася за нього як за батька. Остання госпіталізація ОСОБА_10 до ЦРЛ була у 2014 році.

Свідок ОСОБА_21 пояснив що орендував земельні ділянки, належні померлому ОСОБА_10 У 2011 - 2012 роках орендну плату отримувала зі згоди ОСОБА_22 . В 2016 - 2017 роках отримати орендну плату ОСОБА_22 привозили автомобілем, при цьому також була присутня його сестра ОСОБА_1 . Зі згоди ОСОБА_22 , яку він висловлював словами та який перебував у автомобілі, орендну плату отримувала ОСОБА_1 яка також приїздила разом з ним.

Свідок ОСОБА_13 пояснила що померлий ОСОБА_10 був братом її чоловіка. Він хворів та потребував сторонньої допомоги. В 2011 - 2012 роках рухався погано, одна рука не діяла; не мав реакції на оточуючих. Останні роки не завжди розумів що він робить, намагався піти з подвір`я ОСОБА_1 , говорячи що йде ніби «додому» - в хату батьків, де мешкали інші мешканці. Згодом його стан погіршувався, він більше часу лежав, не міг самостійно митися та бритися.

Свідок ОСОБА_24 пояснила що померлий був її рідним племінником. Їй відомо що ОСОБА_10 після перенесеного інсульту почав мешкати у ОСОБА_1 Останній час його стан погіршився, він був лежачий, погано розмовляв.

Дослідивши надані сторонами докази, вислухавши сторони, їх представників, свідків, суд дійшов до наступного.

Згідно копії свідоцтва про смерть, ОСОБА_10 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.15 т.1). За життя ОСОБА_10 мав право власності на земельну ділянку площею 8,5843 га на території Нижньосірогозької селищної ради за межами населеного пункту, відповідно Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯИ № 744911 та на земельну ділянку площею 2,3763 га на території Нижньосірогозької селищної ради за межами населеного пункту, відповідно Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯИ № 744912 (а.с. 20,21 т.1).

Внаслідок смерті особи, за положеннями ст. 1220 ЦК України, відкривається спадщина.

Тому, після смерті ОСОБА_10 відкрилась спадщина на все його майно, у тому числі на зазначені земельні ділянки.

З матеріалів спадкової справи встановлено, що за життя ОСОБА_10 заповіт не склав, але приватним нотаріусом Пестрецовим В.В. 20.09.2018 року заведено спадкову справу на підставі заяви відповідачки ОСОБА_4 про прийняття спадщини.(а.с. 142,146 т.1)

Крім того, з заявою про прийняття спадщини після померлого ОСОБА_10 звернулась 25.09.2018 року і відповідач ОСОБА_2 , що підтверджується заявою про прийняття спадщини ОСОБА_2 , наявній у матеріалах спадкової справи. (а.с.147).

Відповідач ОСОБА_3 надала заяву про відмову від прийняття спадщини після смерті ОСОБА_10 (а.с.148).

Таким чином з заявами про прийняття спадщини померлого ОСОБА_10 звернулись двоє спадкоємців.

Відповідно до ч.1 ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.

Згідно ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Стаття 1262 ЦК України визначає, що рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері спадкують у другу чергу.

Сторони визнають і не заперечують родинні відносини сторін, як вказала позивач у позові щодо ОСОБА_10 , як батька відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та чоловіка ОСОБА_4 , що також підтверджується копіями свідоцтв про народження відповідачів ОСОБА_2. , ОСОБА_3 , відповідно яких померлий ОСОБА_10 зазначений їх батьком, та відповідно свідоцтва про одруження, ОСОБА_10 уклав шлюб з ОСОБА_27 (після шлюбу " ОСОБА_2 ") . (а.с. 23, 24, 28 т.1). Батьками померлого ОСОБА_10 та позивачки ОСОБА_1 (до шлюбу ОСОБА_2 ) в свідоцтвах про народження зазначені ОСОБА_29 та ОСОБА_30 (а.с.14, 16, 17 т.1)

Тому позивач ОСОБА_1 та відповідачі ОСОБА_4 , ОСОБА_2 є спадкоємцями різних черг спадкування, при цьому відповідач ОСОБА_2 , як повнолітня донька померлого ОСОБА_10 та відповідач ОСОБА_4 , як дружина ОСОБА_10 , - є спадкоємцями першої черги, а позивач ОСОБА_1 , як рідна сестра померлого ОСОБА_10 , є спадкоємицею наступної - другої черги спадкування.

За положеннями ч. 2 ст. 1258 ЦК України кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Оскільки судом встановлено, що у померлого ОСОБА_10 є спадкоємці першої черги - це відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , які прийняли спадщину та не відмовились від неї, тому, позивач ОСОБА_1 , як спадкоємиця другої черги спадкування, могла отримати право на спадкування після померлого ОСОБА_10 лише у разі 1) наявності підстав для усунення відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_4 від права на спадкування або 2) за наявності підстав для зміни черговості одержання права на спадкування.

Позовні вимоги щодо усунення від права на спадкування заявлені позивачкою щодо відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Разом з тим, суд враховує що ОСОБА_3 відмовилася від отримання спадщини у встановленому законом порядку, тому позовні вимоги щодо усунення від спадкування останньої є необґрунтованими.(а.с.148 т.1)

Підстави для усунення від права на спадкування визначені ст. 1224 ЦК України, а саме: 1. Не мають права на спадкування особи, які умисно позбавили життя спадкодавця чи будь-кого з можливих спадкоємців або вчинили замах на їхнє життя. 2. Не мають права на спадкування особи, які умисно перешкоджали спадкодавцеві скласти заповіт, внести до нього зміни або скасувати заповіт і цим сприяли виникненню права на спадкування у них самих чи в інших осіб або сприяли збільшенню їхньої частки у спадщині. 3. Не мають права на спадкування за законом батьки після дитини, щодо якої вони були позбавлені батьківських прав і їхні права не були поновлені на час відкриття спадщини. Не мають права на спадкування за законом батьки (усиновлювачі) та повнолітні діти (усиновлені), а також інші особи, які ухилялися від виконання обов`язку щодо утримання спадкодавця, якщо ця обставина встановлена судом. 4. Не мають права на спадкування за законом одна після одної особи, шлюб між якими є недійсним або визнаний таким за рішенням суду. Якщо шлюб визнаний недійсним після смерті одного з подружжя, то за другим із подружжя, який його пережив і не знав та не міг знати про перешкоди до реєстрації шлюбу, суд може визнати право на спадкування частки того з подружжя, хто помер, у майні, яке було набуте ними за час цього шлюбу. 5. За рішенням суду особа може бути усунена від права на спадкування за законом, якщо буде встановлено, що вона ухилялася від надання допомоги спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані. 6. Положення цієї статті поширюються на всіх спадкоємців, у тому числі й на тих, хто має право на обов`язкову частку у спадщині, а також на осіб, на користь яких зроблено заповідальний відказ.

Таким чином, у справах про усунення від права на спадкування відповідно до ч. 5 ст. 1224 ЦК України має значення сукупність таких обставин: ухилення особи від надання спадкодавцеві допомоги при можливості її надання; перебування спадкодавця в безпорадному стані; потреба спадкодавця в допомозі саме цієї особи і лише при одночасному настанні наведених обставин і доведеності зазначених фактів у їх сукупності спадкоємець може бути усунений від спадкування. Усунення від спадкування можливе лише за умови встановлення винної поведінки особи, яка усвідомлювала свій обов`язок, мала можливість його виконувати, але не вчиняла необхідних дій.

Разом з цим, позивачем не доведено належними та допустимими доказами та судом не встановлено, що померлий ОСОБА_10 звертався до відповідача ОСОБА_2 з проханням про надання йому будь-якої допомоги - медичної, матеріальної, тощо, так і того що відповідач ОСОБА_2 навмисно відмовлялася чи уникала надавати підтримку та таку допомогу спадкодавцю на його вимогу.

В судовому засіданні не знайшов своє підтвердження факт ухилення ОСОБА_2 від надання допомоги спадкодавцю, а саме винної поведінки, яка б свідчила, що позивачка мала можливість виконувати обов`язок щодо допомоги спадкодавцю, але не вчиняла необхідних дій для цього. Не доведено потреби ОСОБА_10 в отриманні допомоги саме від відповідачки ОСОБА_2 , яка проживала окремо.

Натомість свідок ОСОБА_19 пояснила що під час перебування у Нижньосірогозькій ЦРЛ у 2011 році, ОСОБА_2 цікавилася станом здоров"я батька ОСОБА_10 та хвилювалася за нього.

Також, суду не надано достатніх та належних доказів того, що померлий ОСОБА_10 перебував у безпорадному стані і потребував у зв`язку з цим від відповідача будь-якої допомоги.

Частиною першою статті 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно частин першої, другої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Обов`язок надання доказів покладається на сторони та інших осіб, які беруть участь у справі.

Враховуючи вищезазначене, оскільки позивачем не доведено належними та допустимими доказами наявність вище перелічених юридичних фактів у їх сукупності, за наявності яких можливо було усунути від спадкування ОСОБА_2 з підстав, передбачених частиною 5 статті 1224 ЦК України.

При вирішенні позовних вимог щодо зміни черговості спадкування та одержання права на спадщину позивачем ОСОБА_1 , суд приходить до сдідуючого.

За змістом частини другої статті 1259 ЦК України, фізична особа, яка є спадкоємцем за законом наступних черг, може за рішенням суду одержати право на спадкування разом із спадкоємцями тієї черги, яка має право на спадкування, за умови, що вона протягом тривалого часу опікувалася, матеріально забезпечувала, надавала іншу допомогу спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.

Підставами для задоволення позову щодо зміни черговості одержання спадкоємцями за законом права на спадкування є сукупність наступних юридичних фактів, встановлених у судовому порядку: 1) здійснення опіки над спадкоємцем, тобто надання йому нематеріальних послуг (спілкування, поради та консультації, поздоровлення зі святами, тощо); 2) матеріальне забезпечення спадкодавця; 3) надання будь-якої іншої допомоги спадкодавцеві, тобто такої допомоги, яка має матеріалізоване вираження - прибирання приміщення, приготування їжі, ремонт квартири; 4) тривалий час здійснення дій, визначених у пунктах 1-3; 5) безпорадний стан спадкодавця, тобто такий стан, під час якого особа неспроможна самостійно забезпечувати свої потреби, викликаний похилим віком, тяжкою хворобою або каліцтвом.

Для задоволення позовних вимог про зміну черговості спадкування необхідна наявність всіх п`яти вищезазначених обставин.

Під безпорадним слід розуміти стан особи, зумовлений похилим віком, тяжкою хворобою або каліцтвом, коли вона не може самостійно забезпечити умови свого життя, потребує стороннього догляду, допомоги та піклування.

Відповідно епікризу лікування ОСОБА_5 , останній проходив лікування в Нижньосірогозькій центральній районній лікарні з 10.10.2011 року по 24.10.2011 року з діагнозом ішемічний інсульт, призначалося лікування (а.с.41 т.1). Відповідно епікризу лікування ОСОБА_10 , останній проходив лікування в Нижньосірогозькій ЦРЛ з 28.02.2012 року по 9.03.2012 року з діагнозом церебросклероз, стан після ішемічного інсульту (жовтень 2011 року) (а.с.41,42 т.1). ОСОБА_10 11.04.2012 року проходив обстеження в Херсонській обласній клінічній лікарні, висновок якого - картина повторного ішемічного інсульту зліва (а.с.44 т.1). 17.04.2012 року ОСОБА_10 отримав 3 групу інвалідності загального захворювання на строк до травня 2013 року, протипоказання до нервово - психічного і фізичного напруження, тривала хода і нічні зміни (а.с.45-46 т.1). 27.05.2013 року ОСОБА_10 був проведений повторний огляд МСЕК, безтерміново встановлена 3 група інвалідності, визначені протипоказання до фізичного, нервово - психічного напруження, тривала хода, тривале перебування на сонці. (а.с.47 т.1) Таким чином, у доданих позивачем медичних документах відсутні дані, що ОСОБА_10 у зв`язку із захворюванням потребував стороннього догляду.

Відповідно висновку судово - медичної (посмертної) експертизи № 36 від 26.08.2019 року, в період з 29.03.2018 року по 07.04.2018 року ОСОБА_10 потребував стороннього догляду і не здатний був до самообслуговування. ОСОБА_10 була встановлена 3 група інвалідності. Час настання інвалідності 17.04.2012 року. Мала місце втрата здоров"я, в зв`язку з захворюваннями, що призвели до помірно вираженого обмеження життєдіяльності особи зі зниженням здатності до трудової діяльності 1 ступеню, пересування 1 ступеню, самообслуговування 1 ступеню. Встановлення 3 групи інвалідності виключає потребу у постійному сторонньому догляді, що регламентоване постановою КМУ від 3 грудня 2009 р. № 1317. (а.с. 196-199 т.1).

Отже, час протягом якого ОСОБА_10 потребував стороннього догляду і не був здатний до самообслуговування - 9 днів не є тривалим.

Таким чином, ОСОБА_10 не перебував в безпорадному стані протягом тривалого часу, а сам по собі факт проживання із спадкодавцем протягом довгого часу, надання йому допомоги, догляду, виявлення турботи, не може змінити черговість одержання права на спадкування в судовому порядку.

Відповідно довідок Головного управління ПФУ в Херсонській області, ОСОБА_10 перебував на відповідному обліку та отримував пенсію по інвалідності: в травні - листопаді 2012 року в сумі 888 гривень - 894 гривні, в жовтні - грудні 2012 року - в сумі 906 гривень - 934 гривні, січень - листопад 2013 року - 944 гривні, грудень 2013 року - грудень 2014 року - листопад 2015 року - в сумі 999 гривень, грудень 2015 року - квітень 2016 року - в сумі 1124 гривні, травень 2016 року - листопад 2016 року 1180 гривень, грудень 2016 року - квітень 2017 року - 1297 гривень, травень 2017 року - вересень 2017 року - 1362 гривні, жовтень 2017 року - березень 2018 року - 1452 гривні, квітень 2018 року 4356 гривень. (а.с.49-55 т.1).

Відповідно довідок Головного управління ПФУ в Херсонській області, позивач ОСОБА_1 перебуває на відповідному обліку та отримує пенсію за віком. У 2012 році - 1249 гривень 52 копійки, у 2013 році пенсія становила 1257 гривень 92 копійки, у 2014 році розмір пенсії складав 1266 гривень 72 копійки - 1446 гривень 08 копійок, у 2015 році - 1446 гривень 08 копійок, у 2016 році розмір пенсії складав 1446 гривень 08 копійок, у 2017 році - 1543 гривні 60 копійок - 2680 гривень 02 копійки, у 2018 році - 2680 гривень 02 копійки (а.с.56-63 т.1).

Таким чином, померлий ОСОБА_10 отримував пенсію за інвалідністю та орендну плату за оренду належних йому земельних ділянок, що підтвердив свідок ОСОБА_21 , позивач отримувала пенсію за віком, розмір якої перевищував розмір пенсії ОСОБА_10 в середньому лише на 300 гривень щомісячно. З огляду на зазначене, відсутні підстави встановлення факту матеріального забезпечення ОСОБА_10 позивачкою.

Показання свідків щодо тяжкості стану ОСОБА_10 та перебування його в безпорадному стані суперечать наявним медичним документам, висновку судово - медичної (посмертної) експертизи, також суд враховує що свідки ОСОБА_13 , ОСОБА_24 , ОСОБА_18 , ОСОБА_15 перебувають у дружніх стосунках з позивачкою, тому такі свідчення не можуть бути покладені в основу визнання померлого ОСОБА_10 таким, що перебував в безпорадному стані і їхні покази оцінюються у сукупності з іншими доказами.

Тому, суд приходить до висновку, що відсутні правові підстави для зміни черговості спадкування та надання позивачу ОСОБА_1 , як спадкоємцю другої черги права на спадкування.

Оскільки позовні вимоги про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини є похідними від вимоги щодо визнання недійсним договору оренди землі, відповідно вони задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 1258 ч.2, 1259, 1224 ч.5, 1262 ЦК України, ст.ст. 263, 264, 265 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, зміни черговості одержання права на спадщину, та усунення від права на спадкування - відмовити.

Повний текст рішення суду виготовлений 8 січня 2020 року.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Херсонського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в тридцяти денний строк з дня проголошення рішення. В разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення.

До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи через Нижньосірогозький районний суд Херсонської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: О. С. Цесельська