Рішення № 86845156, 09.01.2020, Михайлівський районний суд Запорізької області

Михайлівський районний суд Запорізької області

Справа № 321/1476/19

Провадження № 2/321/61/2020

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09.01.2020 року

Михайлівський районний суд Запорізької області у складі:

головуючого - судді Машкіної Н.В.,

при секретарі - Бородіної І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Михайлівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: служба у справах дітей Михайлівської районної державної адміністрації, про позбавлення батьківських прав,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа: служба у справах дітей Михайлівської районної державної адміністрації, про позбавлення батьківських прав.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на таке.

Від шлюбу з відповідачем позивач має неповнолітню дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . 21 квітня 2006 року шлюб між сторонами розірвано, після чого вихованням та утриманням дитини повністю займається позивач. ОСОБА_2 не піклується про фізичний і духовний розвиток дитини, його навчання, не надає матеріальної допомоги. Протягом п`ятнадцяти років будь якої участі у вихованні та утриманні дитини не приймає, рішення суду про стягнення аліментів не виконує. У зв`язку з наявністю заборгованості по сплаті аліментів відповідач був засуджений судом до покарання у вигляді одного року обмеження волі. ОСОБА_2 самоусунувся від будь-якого спілкування з дитиною, її виховання та утримання, веде антисоціальний спосіб життя, зловживає спиртними напоями.

З огляду на всі ці обставини, можливо зробити висновок про те, що ОСОБА_2 не займається вихованням сина, не цікавиться його життям, станом здоров`я, фізичним та духовним його розвитком, матеріально його не утримує. Внаслідок зазначеного, позивач просить суд позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьківських прав відносно неповнолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явилася, надала суду заяву з клопотанням про розгляд справи у її відсутність, наполягала на задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на доводи, викладені в позовній заяві. Проти ухвалення заочного рішення не заперечувала.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, будучи належним чином повідомленим про його дату, час та місце, причини неявки суду не повідомив, відзив на позовну заяву не надав.

Відповідно до вимог ст.ст. 280-283 ЦПК України суд постановив ухвалу про заочний розгляд справи.

Начальник органу опіки та піклування в особі служби у справах дітей Михайлівської державної адміністрації Запорізької області Озмитель Д.Д. в судове засідання не з`явилася, надала заяву з клопотанням про розгляд справи у її відсутність, не заперечує проти задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, з урахуванням заяв сторін про слухання справи за їх відсутності, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Встановивши обставини справи та перевіривши їх доказами суд приходить до наступних висновків.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 є батьком, а ОСОБА_1 - матір`ю ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження Серії НОМЕР_1 , виданого 14 серпня 2003 року Відділом реєстрації актів громадянського стану Михайлівського районного управління юстиції Запорізької області (а.с.9).

Згідно свідоцтва про розірвання шлюбу від 21 квітня 2006 року, виданого Відділом реєстрації актів цивільного стану Михайлівського районного управління юстиції Запорізької області, шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 розірвано, про зроблено відповідний актовий запис за № 22 (а.с.10).

Рішенням Михайлівського районного суду Запорізької області від 02.11.2005 року з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 стягнуто аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі ј з усіх видів заробітку щомісячно, але не менше Ѕ частини неоподаткованого мінімуму доходу відповідача (а.с.11).

Постановою державного виконавця від 23.11.2016 року виконавчий документ № 2-1208/2005 від 11.11.2005 року про стягнення аліментів з ОСОБА_2 повернуто стягувачу у зв`язку з поданням заяви про припинення стягнення аліментів (а.с.12-13).

Згідно довідки Михайлівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області від 01.10.2019 року за № 376, на контролі у Михайлівському РВ ДВС не знаходиться виконавчий лист про стягнення аліментів з ОСОБА_2 на утримання неповнолітньої дитини: ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.17).

Згідно довідки за № 3658, виданої 01.10.2018 року селищним головою Михайлівської селищної ради Михайлівського району, Запорізької області ОСОБА_1 має наступний склад сім`ї: ОСОБА_3 , 2003 року народження, ОСОБА_4 , 1928 року народження (а.с.16).

З наданого депутатом Михайлівської селищної ради Акту-довідки від 01.10.2019 року за № 1208 вбачається, що ОСОБА_1 , 1981 року народження, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , виховує свого сина ОСОБА_3 , 2003 року народження, без батька. З батьком дитини розлучена (а.с.18).

Згідно висновку органу опіки та піклування Михайлівської районної державної адміністрації про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 від 01.10.2019 року питання щодо виконання батьківських обов`язків громадянином ОСОБА_2 відносно його неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було розглянуто на комісії з питань захисту прав дитини при Михайлівській районній державній адміністрації 24.09.2019 року. Під час розгляду даного питання встановлено наступне.

Згідно з актом - довідкою депутата Михайлівської селищної ради від 06.09.2019 року № 903 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 проживає за адресою: АДРЕСА_1 . Громадянка ОСОБА_1 виховує свого сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , без участі батька. Згідно зі свідоцтвом про розірвання шлюбу від 21.04.2006 року Серія НОМЕР_2 ОСОБА_1 з батьком дитини розлучена.

Згідно акту обстеження умов проживання депутата Михайлівської селищної ради від 21.09.2019 року № 1097 ОСОБА_2 , 1979 р.н., проживає за адресою: АДРЕСА_2 , разом з матір`ю, опалення в домі пічне, мають город 0,15 га, де вирощують овочі для власних потреб, підсобного господарства не мають. ОСОБА_2 безробітний, зловживає спиртними напоями.

Згідно характеристики депутата Михайлівської селищної ради від 21.09.2019 року № 1097 ОСОБА_2 , 1979 року народження, проживає за адресою: АДРЕСА_2 , безробітній, зловживає спиртними напоями, вихованням сина не займається, часто вступає в суперечки з сусідами, були приводи до поліції. Серед сусідів характеризується як неврівноважений, запальний, вдома з матір`ю постійні скандали.

По відношенню до сина ОСОБА_5 нейтральний. Нe цікавиться його життям, навчанням, станом здоров`я. Після розлучення з 2006 року з сином не спілкувався, не зустрічався, фактично не приймав участі у вихованні Данила.

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмові з працівниками служби у справах дітей повідомив, що дійсно з батьком не спілкується, навіть візуально не пам`ятає, який він має вигляд. Батько не приймає участі в його вихованні. Проти позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 не заперечує.

Керуючись п. 2 статті 164 Сімейного кодексу України, враховуючи рішення комісії з питань захисту прав дитини при Михайлівській районній державній адміністрації від 24.09.2019 № 7 та у зв`язку з тим, то батько не займається вихованням дитини, не цікавиться його життям, станом здоров`я, фізичним та духовним розвитком, орган опіки та піклування Михайлівської районної державної адміністрації вважає за доцільне позбавити батьківських прав громадянина ОСОБА_2 , 1979 року народження, відносно його неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.19).

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Верховною Радою України 27 лютого 1991 року, держава вживає усіх необхідних заходів з метою захисту дитини від відсутності піклування або недбалого ставлення до неї з боку батьків. Згідно ч.1, 2 ст. 27 вказаної Конвенції, кожна дитина має право на рівень життя, необхідний для її фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку. Батьки несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Приписами ст. 150 СК України встановлено, що батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини, піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечувати здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя, поважати дитину, а передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов`язку батьківського піклування щодо неї.

Згідно з частиною 4 статті 155 СК України ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Відповідно до вимог п. 2 частини 1 статті 164 СК України батьки можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вони ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України в п. 16 своєї постанови № 3 від 30 березня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негайно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Відповідно ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» на батьків покладається відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки зобов`язані виховувати дітей, піклуватися про їх здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку їх природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Обставини матеріального забезпечення, соціально-побутові умови проживання і особисті якості відповідача з`ясовувалися службою у справах дітей і судом. При цьому, судом встановлено, що відповідач вихованням малолітніх дітей не займається, сприятливих умов для проживання та розвитку дітей не створює.

В судому засіданні встановлені докази винної поведінки відповідача, яка свідчить саме про безпідставне ухилення її від виконання своїх батьківських обов`язків. Своєю поведінкою відповідач не забезпечує своїм дітям рівня життя, необхідного для їх фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку.

Характер поведінки відповідача, її особистості та інші конкретні встановлені судом обставини вимагають позбавлення батьківських прав і не свідчать про наявність підстав збереження батьківських прав з відмовою в позові і попередженням відповідача про необхідність зміни її ставлення до виховання дітей, відсутні підстави для надання переваги інтересам відповідача, а не дітей, які саме в цей час, з урахуванням віку, потребують захисту своїх прав. Головною метою позбавлення батьківських прав при вирішенні цієї справи, суд вважає захист саме інтересів дітей і стимулювання матері щодо належного виконання своїх обов`язків, оскільки позбавлення батьківських прав - це насамперед спосіб захисту прав та інтересів дітей і водночас, санкція за протиправну винну поведінку.

За таких обставин, позбавлення відповідача батьківських прав на теперішній час є єдиним можливим засобом забезпечення малолітнім дітям спокійного життя, гармонічного виховання в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини, як того вимагає ст. 150 СК України.

Таким чином, позовні вимоги ґрунтуються на законі та доведені в судовому засіданні, тому підлягають задоволенню.

При цьому, застосовуючи такий крайній захід, як позбавлення батьківських прав, суд також враховує, що у разі зміни обставин, що стали підставою для позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав, він має право бути поновленим у батьківських правах відносно своєї дитини відповідно до положень ст. 169 СК України.

Керуючись ст.ст.2, 7, 12, 228-229, 258-260, 263 -265, 268, 280-283 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_3 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , до ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , третя особа: служба у справах дітей Михайлівської районної державної адміністрації, ЄДРПОУ 02126320, місце розташування: Запорізька область, Михайлівський район, смт. Михайлівка, вул. Центральна, 36, про позбавлення батьківських прав - задовольнити.

Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина України, проживає за адресою: АДРЕСА_2 , батьківських прав відносно неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Заочне рішення може бути переглянуте Михайлівським районним судом за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Запорізького апеляційного суду через Михайлівський районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Михайлівського районного суду Н.В. Машкіна

Запорізької області