Окрема думка судді № 86844412, 19.09.2019, Покровський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Красноармійський міськрайонний суд Донецької області)

ОКРЕМА ДУМКА

судді Красноармійського міськрайонного суду Донецької області Карабан І.І.

19 вересня 2019 року колегія суддів Красноармійського міськрайонного суду Донецької області у складі головуючого судді Стоілової Т.В., суддів Корнєєвої І.В., Карабан І.І. розглянула у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального провадження, передбаченого за ч.1 ст. 263, ч.2 ст.15, п.5 ч.2 ст. 115 КК України.

Вироком колегії суддів ОСОБА_1 визнаний винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263, ч.2 ст.15, ч.1 ст.115 КПК України та призначене покарання у вигляді 7 років позбавлення волі за сукупністю злочинів.

Керуючись ч.3 ст. 375 КПК України, вважаю за необхідне висловити окрему думку з таких підстав.

В судовому рішенні зазначено про наявність обставини, яке обтяжує покарання обвинуваченого, а саме: вчинення злочину особою, що перебуває в стані алкогольного сп`яніння. Також про вчинення злочину в стані алкогольного сп`яніння зазначено в формулюванні обвинувачення, визначеного судом доведеним.

Доказом, що доводить зазначене твердження, вказано висновок судової психолого - психіатричної експертизи № 515 від 01 червня 2016 року.

Разом з тим, на мою думку, це твердження є невірним.

Докази проведення відповідного огляду обвинуваченого в матеріалах кримінального провадження відсутні. В результаті вибуху гранати обвинувачений також отримав тілесні ушкодження, його було госпіталізовано до медичного закладу, де надавалася відповідна медична допомога. Водночас відомості про алкогольне сп`яніння обвинуваченого в медичних документах, зміст яких зазначений у висновку судово-медичної експертизи відносно обвинуваченого, відсутні. Обвинувачений заперечує вчинення злочину в стані алкогольного сп`яніння. Пояснення потерпілого та свідків, які висловили свою суб`єктивну думку щодо перебування обвинуваченого у стані алкогольного сп`яніння, не можуть бути прийняті судом як беззаперечний доказ перебування обвинуваченого в стані алкогольного сп`яніння. Оскільки матеріали кримінального провадження не містять доказів перебування обвинуваченого безпосередньо під час вчинення злочину в стані алкогольного сп`яніння, то такі відомості в висновку судово—психіатричної експертизи, яка проводилася через декілька місяців після події, не є достовірними. Обвинувачений зазначав свою незгоду з зазначеним висновком, посилаючись, що бесіда з ним проводилися декілька хвилин. Експерти з цього приводу в суді не допитувалися. Зафіксовані у висновку пояснення обвинуваченого щодо вживання ним в цей день алкогольних напоїв, не доводить про його перебування в стані алкогольного сп`яніння на час вчинення злочину.

Отже, вказане твердження підлягало б виключенню з формулювання обвинувачення та не може бути враховано, як обставина, що обтяжує покарання обвинуваченого.

Суддя І.І. ОСОБА_2