Рішення № 86842155, 09.12.2019, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/22132/19-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 грудня 2019 року Печерський районний суд м. Києва

в складі: головуючого судді Остапчук Т.В.

при секретарі Ткаченко Ю.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» про визнання недійсним кредитного договору,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» про визнання недійсним кредитного договору. В обґрунтування позову посилається на те що в березні 2019р. їй почали надходити дзвінки від відповідача з яких вона дізналась про те, що нею укладено кредитний договір з ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» № 0105-0481 від 27.12.2018р., копію якого отримала наприкінці березня 2019р. Згідно Договору кредитодавець надає позивальникові на умовах, що передбачені даним договором грошові кошти в сумі 5 000 грн.на умовах строковості , зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити нараховані кредитодавцем проценти за користування кредитом. Строк дії договору складає 14 днів. , розмір процентів складає 2% від суми кредиту за кожен день користування кредитом. Вважає що кредитний договір не був підписаний з її сторони, оскільки не домовились про всі істотні умови визначені законодавством , а сам договір містить умови які є несправедливими чим порушується Закону України «Про захист прав споживачів».У наданій суду копії договору відсутній її підпис. За період з січня 2019р. по березень 2019р. нею було помилково внесено на рахунок позивача кошти в розмірі 6 599 грн., оскільки вважала що вони вносяться за іншим не припиненим зобов`язанням. Тому просить визнати положення пункту 3.4 Договору недійсним, визнати договір № 0105-0481 від 27.12.2018рнедійсним в цілому , застосувати наслідки ст..216 ЦК України. Просила розглядати справу в її відсутність , позов задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечував, надав відзив, просив розглядати в відсутність.

Ухвалою Печерського районного суду м.Києва від 20.05.2019р. відкрито провадження по справі в порядку загального провадження.

Суд, дослідивши матеріали справи , приходить до слідуючого.

Судом встановлено , що між сторонами укладено кредитний договір № 0105-0481 від 27.12.2018р.Згідно Договору кредитодавець надає позивальникові на умовах, що передбачені даним договором грошові кошти в сумі 5 000 грн. Строк дії договору складає 14 днів. , розмір процентів складає 2% від суми кредиту за кожен день користування кредитом.

Позивач вказує, як підставу визнання Кредитного договору №0105-0481 від 27.12.2018р. недійсним, не додержання встановленого законодавством порядку укладення договору на підставі відсутності особистого підпису та не дотримання письмової форми договору. Позивач звертає увагу, що відповідно до ст. 1055 ЦК України, кредитний договір укладається в письмовій формі. Кредитний договір укладений з недодержанням письмової форми є нікчемним.

Відповідач посилається , що Кредитний договір між сторонами укладений в порядку передбаченому Законом України «Про електронну комерцію» та відповідно до Правил надання грошових коштів у кредит , які діяли на момент укладення Договору та є його невід`ємною частиною, забезпечує дотримання Відповідачем вимоги щодо письмової форми для даного виду Договору.

Закон України «Про електронну комерцію», визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

Даний договір укладений з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи - Веб-сайту Відповідача ( https:// creditkasa.com ua )(п.1.2. Договору), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем Відповідача (Кредитодавця), в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле.

Встановлено , що Позивач в момент реєстрації на Сайті Відповідача створив власний Особистий кабінет, який є сукупністю захищених сторінок. Особистий кабінет забезпечує Позивачу повну взаємодію з Відповідачем, постійний доступ до інформації та документів, необхідних для укладення/виконання Договору.

Правилами надання грошових коштів у кредит, які діяли на момент укладення Договору та є його невід`ємною частиною встановлюється порядок укладення Кредитного Договору між Позивачем та Відповідачем, а саме:

1) Позивач на Сайті Відповідача, здійснив заповнення Заявки на отримання Кредиту, вказав всі дані, відмічені в Заявці в якості обов`язкових для заповнення.

2) Заявка подавалася Позивачем через Особистий кабінет (п. 4.7. Правил).

3) Відповідач проінформував Позивача (п. 4.14. Правил) про прийняте рішення щодо видачі Кредиту (смс-повідомленням на телефонний номер та електронним листом на адресу електронної пошти Позивача) з гіперпосиланням на пропозицію Позивача щодо укладення Договору відповідно до ЗУ «Про електронну комерцію» та ст. 641 та 642 Цивільного кодексу України.

4) Позивач в Особистому кабінеті ознайомився з пропозицією Відповідача щодо укладання Електронного договору (офертою), яка була розміщена в Інформаційно- телекомунікаційній системі Відповідача.

5) Позивач надав відповідь Відповідачу електронним повідомленням (п.11.3 Правил) про ознайомлення та повне і безумовне прийняття (акцепт) оферти Відповідача, підписаного електронним підписом одноразовим ідентифікатором (пароль надісланий Позивачу в смс-повідомленні), у відповідності до абз.2 ч.б ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію».

6) Відповідач надав підтвердження про укладання Договору шляхом розміщення інформації в Особистому кабінеті Позивача та направлення примірника Договору на адресу електронної пошти Позивача.

При таких обставинах як вбачається з вищенаведеного порядку при укладенні Договору Позивачем здійснені дії, які чітко свідчать про його свідомий вибір щодо укладення Договору. Без відповідних дій з боку Позивача укладення Договору було б неможливе.

Крім того, відповідно до ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Даний порядок укладення Договору відповідає ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» та вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі, що також підтверджується інформаційним повідомленням Нацкомфінпослуг (державного регулятора на ринку фінансових послуг) від 13.02.2019 року.

До того ж, Позивачем на Сайті Відповідача самостійно створено Особистий кабінет, логін та пароль до якого визначені самим Позивачем, заповнено Заявку на отримання Кредиту, надано підтвердження ознайомлення з офертою Відповідача. Вся актуальна інформація щодо діючої угоди постійно доступна в Особистому кабінеті Позивача на Сайті Відповідача.

Відповідно до ч. 13 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи.

Докази, подані в електронній формі та/або у формі паперових копій електронних повідомлень, вважаються письмовими доказами згідно із статтею 64 Цивільного процесуального кодексу України.

Щодо відсутності відомостей про те, що Позивачу передавались (перераховувались) кошти встановлено наступне.

Відповідачем в підтвердження перерахування коштів, відповідно до 4.23 Правил, було направлено електронний лист на адресу електронної пошти Позивача та проінформовано його про перерахування коштів у сумі 5000 грн. на платіжну картку, яка була самостійно зазначена Позивачем для отримання кредиту .

Грошові кошти у сумі 5000 грн. були перераховані Позивачу в день укладення Договору, а саме 27.12.2018р. , що підтверджується витягом з реєстру банку щодо видачі кредиту Позивачу по договору 0105-0481 від 27.01.2018р. в сумі 5000 грн.

Відповідач також повідомив суд, що Договір №0105-0481 від 27.12.2018р. є вже третім Договором, який укладений Позивачем з Відповідачем. Всі Договори між Позивачем та Відповідачем укладені на однакових умовах на строк, що не перевищує 1 місяць.

Так, між Позивачем та Відповідачем було укладено наступні Договори:

№ 0043-1093 від 15.06.2018р. на суму 3000 грн. зі строком на 14 днів -

зобов`язання Позивач виконав повністю.

№ 0046-3437 від 27.06.2018р. на суму 5000 грн. Зі строком на 14 днів -

зобов`язання Позивач виконав повністю.

№ 0105-0481 від 27.12.2018р. на суму 5000 грн. зі строком на 14 днів. Зобов`язання по даному договору невиконані.

Отже, Позивач при укладенні договору, з метою отримання коштів був ознайомлений та обізнаний з усіма його умовами та порядком перерахування (отримання), неодноразово здійснював укладення Договорів на аналогічних умовах, а тому твердження Позивача про відсутність відомостей щодо передачі коштів від Відповідача є

необгрунтованим

Щодо твердження позивача про недосягнення згоди про істотні умови Договору, відповідно до ЗУ «Про споживче кредитування» та ЗУ «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», як спеціальних законів, що регулюють дану сферу правовідносин, встановлено наступне.

Відповідно до ч.2 ст. З Закону України «Про споживче кредитування», цей Закон не поширюється на: договори, що містять умову про споживчий кредит у формі кредитування рахунку зі строком погашення кредиту до одного місяця, та кредитні договори, що укладаються на строк до одного місяця. А Кредитний договір №0105-0481 від 27.12.2018р. на суму 5 000 грн. укладений між сторонами терміном на 14 днів.

Щодо відсутності істотних умов, відповідно до ст. 6 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», а саме: відсутність підпису сторін, відсутність терміну на який видається кредит та умов взаєморозрахунків встановлено наступне.

Даний Договір укладений в порядку передбаченому Законом України «Про електронну комерцію» та відповідно до Правил надання грошових коштів у кредит ,які діяли на момент укладання Договору та є його невід`ємною частиною, забезпечує дотримання Відповідачем вимоги щодо письмової форми (підпису сторін) для даного виду Договору.

Відповідно до п. 1.3 Договору №0105-0481 від 27.12.2018р. строк кредиту та строк дії Договору складає 14 днів. Кредит має бути повернутий згідно Графіку платежів (додаток 1 до Договору) до 09.01.2019р.

Умови взаєморозрахунків (погашення кредиту) визначені Розділом 3 Договору, зокрема п.3.3.: «3.3. Заборгованість за Договором кредиту підлягає сплаті шляхом безготівкового перерахування.» та Розділом 5 Правил, зокрема п. 5.2. Правил: «Сума Кредиту, проценти за користування Кредитом складають Заборгованість за Договором. Заборгованість підлягає сплаті шляхом безготівкового перерахування коштів у розмірі суми Заборгованості на поточний рахунок Кредитодавця у строк, встановлений Договором.» та п.5.9. Правил: «Позичальник зобов`язаний сплатити Заборгованість будь- яким доступним йому способом, зазначеним на Сайті. При цьому Позичальник самостійно сплачує послуги фінансового посередника, що здійснює перерахування грошових коштів, у відповідності до тарифів останнього."

Таким чином, Договором та Правилами чітко визначені умови проведення взаєморозрахунків між Позивачем та Відповідачем.

При таких обставнах суд приходить до висновку що , між ОСОБА_1 та ТОВ «УКР КРЕДИТ Ф1НАНС» визначені та погоджені всі істотні умови Договору, а відтак позовні вимоги в даній частині є необгрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Позивач зазначає щодо ведення Відповідачем нечесної підприємницької практики, відповідно до Закону України «Про захист прав споживачів» та Закону України «Про споживче кредитування».

Проте з такими твердженнями Позивача не можна погодитись, оскільки дія Закону України «Про споживче кредитування» не поширюється на правовідносини між сторонами за Договором №0105-0481 від 27.12.2018р., а тому вимоги в частині даних позовних вимог є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

Щодо твердження позивача про ненадання повної інформації про Кредитний Договір відповідно до ст. 4 Закону України «Про захист прав споживачів» встановлено.

На офіційному веб-сайті Відповідача - https:// creditkasa.com ua у вільному доступі для всіх клієнтів Відповідача розміщена повна інформація щодо Договору кредиту (примірний Договір) та порядку його укладення, а саме, документи:

- Договір кредиту (примірний Договір на момент укладення);

- Правила надання грошових коштів у кредит (діючі на момент укладення Договору);

- Згода на обробку персональних даних

- Публічна інформація

- Положення про конфіденційність.

Крім того на веб-сайті Відповідача розміщена довідкова інформація з наданням розгорнутої інформації щодо порядку та умов надання послуг.

Розділ «Як це працює» - містить докладну інформацію про вимоги до Позичальника, розмір та вартість кредиту (процентна ставка), умови дострокового погашення тощо.

Розділ «Довідка» - містить довідкову інформацію про умови отримання, погашення(в т.ч. дострокового), пролонгації кредиту.

Встановлено , що з метою отримання кредиту в Позивача є необмежена кількість часу для ознайомлення з усіма умовами кредитування та в разі необхідності отримання додаткової інформації, він має можливість зателефонувати по зазначеним (розміщеним) на сайті Відповідача телефонним номерам за отриманням додаткових роз`яснень.

При таких обставинах суд приходить до висновку , що Відповідачем надано Позивачу повну та чітку інформацію щодо умов Договору кредиту, яка передбачена чинним законодавством та яка розміщена і доступна для вільного ознайомлення на сайті Відповідача. ( https:// creditkasa.com ua ).

Таким чином, посилання Позивача на нечесну підприємницьку практику Відповідача щодо ненадання інформації по Кредитному Договору, його нечіткість та незрозумілість є безпідставними та не відповідають дійсності.

Щодо посилання Позивача про погіршення умов для неї як Позичальника встановлено наступне.

Позивач посилається на норми Закону України «Про споживче кредитування», зокрема до ч. 5 ст. 12 та ст. 19, як підстави для визнання Договору недійсним, проте як зазначалось вище правовідносини між Позивачем і Відповідачем не регулюються даним законом, а здійснюються відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» та Правил надання грошових коштів у кредит, які діяли на момент укладання Договору та є його невід`ємною частиною, а тому дані посилання є необгрунтованими та безпідставними.

Крім того, Позивач зазначає про помилкову сплату коштів, за іншим неприпиненим кредитним зобов`язанням, у розмірі 6599 грн., а саме:1400 грн. - 09.01.2019р., 1400 грн. - 23.01.2019р., 300 грн. - 10.02.2019р., 2499 грн,- 19.02.2019р., 1000 грн. - 07.03.2019р.

Відповідач підтверджує, що дані кошти були перераховані на рахунок ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», проте зараховані не помилково і не за іншим невиконаним кредитним зобов язанням, а саме за Договором № 0105-0481 від 27.12.2018р. , що підтверджується витягом з реєстрів банків щодо погашення кредиту.

Крім того Позивачем долучено сканкопії історії своїх платежів з Особистого кабінету, з яких чітко вбачається, що платежі здійснювались за Договором від 27.12.2018р., а відтак твердження Позивача про помилковість виконання іншого Договору (інформації про який не зазначено) не відповідають матеріалам справи та є не обґрунтованим.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може грунтуватися на припущеннях.

Ч. 1 ст.215 ЦК України передбачені підстави, за наявності яких правочин може бути визнаний недійсним, а саме: недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частиною першою-третьою (зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, п`ятою (правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним) та шостою (правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей) статті 203 ЦК України.

Аналізуючи зібрані докази в їх сукупності суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню, оскільки Кредитний договір № 0105-0481 від 27.12.2018р. укладений у спосіб визначений чинним законодавством України з повним дотриманням вимог щодо їх укладення із зазначенням умов, які жодним чином не порушують вимоги Закону України «Про захист прав споживачів», порядок надання та повнота наданої інформації відповідають вимогам Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг». Відповідно підстави для визнання Кредитного договору № 0105-0481 від 27.12.2018 року недійсним відсутні.

Керуючись ст.203.215 ЦК України ,ст..ст. 12,13,77,79, 81,263,264 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Відмовити в позові ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» про визнання недійсним кредитного договору.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через Печерський районний суд м.Києва протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту.

Дата складання повного тексту рішення 28.12.2019р.

Суддя Остапчук Т.В.