Ухвала суду № 86842106, 23.10.2019, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/1469/16-ц

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2019 року

Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді - Григоренко І.В.,

при секретарі судових засідань - Гараймович А.С.,

за участю:

представника стягувача: ОСОБА_2.,

представника боржника: не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання Акціонерного товариства «ПОЛЬСЬКЕ ГУРНІЦТВО НАФТОВЕ І ГАЗОВНІЦТВО С.А.» про надання дозволу на виконання рішення Арбітражного суду при Національній торгово-промисловій палаті у Варшаві від 15.05.2014 року у справі № СА 219/13, -

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство «ПОЛЬСКЕ ГУРНІЦТВО НАФТОВЕ І ГАЗОВНІЦТВО» (далі - стягувач, АТ «ПОЛЬСКЕ ГУРНІЦТВО НАФТОВЕ І ГАЗОВНІЦТВО») звернулось до суду із клопотанням про надання дозволу на примусове виконання рішення Арбітражного суду при Національній торгово-промисловій палаті у Варшаві від 15.05.2014 року у справі № СА 219/13 про стягнення з Приватного акціонерного товариства «Девон» (далі - боржник, АТ «Девон») на користь АТ «ПОЛЬСКЕ ГУРНІЦТВО НАФТОВЕ І ГАЗОВНІЦТВО» (POLSKIE GORNICTWO NAFTOWE I GAZOWNICTWO S.A.) 10 053 304,17 доларів США, а також відсотки за договором у сумі 16%, починаючи від 30.09.2013 року до дня оплати в еквіваленті у гривні за курсом Національного банку України на день постановлення ухвали, та 295 136, 00 польських злотих в еквіваленті у гривні за курсом Національного банку України на день постановлення ухвали.

В обґрунтування клопотання зазначає, що 15.05.2014 року Арбітражний суд при Національній торгово-промисловій палаті у Варшаві (далі - Арбітражний суд) виніс рішення у справі СА 219/13 (надалі - Рішення) за позовом Акціонерного товариства «ПОЛЬСКЕ ГУРНІЦТВО НАФТОВЕ І ГАЗОВНІЦТВО» до Приватного акціонерного товариства «Девон», яким стягнуто з боржника на користь стягувача 10 053 304,17 доларів США, а також відсотки за договором у сумі 16% від дати подання позову, тобто 30.09.2013 року, до дня оплати; процедурні витрати в третейському суді у розмірі 295 136,00 злотих, включно з витратами на представництво у процесу в максимальному розмірі відповідно до регламенту арбітражного суду при Національній торгово-промисловій палаті у Варшаві, у сумі 20 000,00 злотих.

В доповненнях до клопотання зазначає, що чинність та обов`язковість рішення Арбітражного суду встановлена положеннями статті ІІІ Нью-Йорської Конвенції від 10.06.1958 року, надання дозволу на виконання Арбітражного рішення не суперечить публічному порядку в України, оскільки виконання такого рішення жодним чином не посягатиме та правопорядок України та створює відповідні наслідки винятково для сторін спору. В Арбітражному рішенні чітко визначено умови нарахування відсотків, які підлягають стягненню, в матеріалах справи наявні належні та допустимі докази, що рішення Арбітражного суду є чинним, остаточним та обов`язковим для виконання боржником.

Оскільки, рішення Арбітражного суду при Національній торгово-промисловій палаті у Варшаві від 15.05.2014 року у справі № СА 219/13 за позовом АТ «ПОЛЬСКЕ ГУРНІЦТВО НАФТОВЕ І ГАЗОВНІЦТВО С.А» до ПАТ «Девон» станом на дату подання клопотання не було скасовано або виконано, зважаючи на ігнорування боржником обов`язкового для нього судового рішення, представник заявника просить надати дозвіл на примусове виконання рішення Арбітражного суду при Національній торгово-промисловій палаті у Варшаві від 15.05.2014 року у справі № СА 219/13.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 31.10.2016 року, залишеною без змін ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 01.02.2017 року, задоволено клопотання Акціонерного товариства «Польське Гурніцтво Нафтове і Газовніцтво» та надано дозвіл на примусове виконання рішення Арбітражного суду при Національній торгово-промисловій палаті у Варшаві у справі № СА 219/13 від 15.05.2014 року, відповідно до якого: стягнуто з ПАТ «ДЕВОН» (м. Київ, Україна) на користь АТ «ПОЛЬСЬКЕ ГУРНІЦТВО НАФТОВЕ І ГАЗОВНІЦТВО С.А.» (POLSKIE GORNICTWO NAFTOWE I GAZOWNICTWO S.A.) м. Варшава, суму в 10 053 304,17 доларів США, що на день постановлення ухвали складає за курсом НБУ 100 доларів США = 2549,59 грн. - 256 258 723,29 грн. разом з відсотками за договором у сумі 16% від дати подання позову, тобто з 30.09.2013 року, до дня оплати. Стягнуто на користь позивача процедурні витрати в арбітражному суді у розмірі 295 136,00 зл., що станом на день постановлення ухвали складає за курсом НБУ 100 польських злотих = 643,0064 грн. - 1 897 724,48 грн.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 22.11.2017 року ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 31.10.2016 року та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 01.02.2017 року скасовано та справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

У зв`язку з набранням 15.12.2017 року чинності змін, внесених до Цивільного процесуального кодексу України Законом України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03.10.2017 року № 2147-VIII, яким ЦПК України викладено в новій редакції, згідно якої категорія справ про скасування рішення міжнародного комерційного арбітражу підлягає розгляду апеляційним загальним судом, як судом першої інстанції, ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 18.01.2018 року цивільну справу за клопотанням Акціонерного товариства «Польське Гурніцтво Нафтове і Газовніцтво» про надання дозволу на виконання рішення Арбітражного суду при Національній торгово-промисловій палаті у Варшаві від 15.05.2014 року у справі № СА 219/13 направлено до Апеляційного суду м. Києва для розгляду.

Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 21.05.2018 року вищевказану цивільну справу повернуто Печерському районному суду м. Києва для розгляду.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 03.07.2018 року розгляд клопотання призначено до судового розгляду на 27.12.2018 року.

Протокольною ухвалою суду від 27.12.2018 року, у зв`язку з неявкою представника боржника на підставі ч. 2 ст. 223 ЦПК України, судове засідання відкладено на 16.01.2019 року.

Судове засідання, призначене на 16.01.2019 року, знято з розгляду у зв`язку з зайнятістю головуючого судді в іншому судовому засіданні та призначено на 27.02.2019 року.

Судове засідання, призначене на 27.02.2019 року, знято з розгляду у зв`язку з перебуванням судді на лікарняному та призначено на 08.04.2019 року.

Протокольною ухвалою суду від 08.04.2019 року розгляд справи відкладено для вирішення питання про відвід головуючому судді.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 10.04.2019 року провадження у справі зупинено до вирішення питання про відвід.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 10.07.2019 року відновлено провадження у справі та справу призначено до розгляду в судове засідання на 29.08.2019 року.

Протокольною ухвалою суду від 29.08.2019 року за клопотанням представника боржника судове засідання відкладено до 01.10.2019 року.

Протокольною ухвалою суду від 01.10.2019 року на підставі ч. 2 ст. 240 ЦПК України судове засідання відкладено до 23.10.2019 року.

В судовому засіданні представник стягувача ОСОБА_2 . підтримав клопотання в повному обсязі, з викладених у ньому підстав, посилаючись на його обґрунтованість та наявність в матеріалах справи належних та допустимих доказів того, що рішення Арбітражного Суду є чинним, остаточним та обов`язковим для виконання боржником.

Представник боржника в судовому засіданні заперечував щодо задоволення клопотання про надання дозволу на виконання рішення Арбітражного Суду, оскільки стягувачем не виконано вимоги щодо належного оформлення та надання суду рішення Арбітражного суду в передбаченій Нью-Йоркською Конвенцією формі та останнє суперечить публічному порядку в Україні зважаючи на те, що розрахунок відсотків в розмірі 16 % річних перевищує максимальну ставку нарахування відсотків, визначену постановою Національного банку України від 03.08.2004 року № 363, оскільки такий відсоток на території України встановлено не вище 11 % річних. Крім того, зазначив, що у рішенні суду відсутні відомості про набрання ним законної сили, що суперечить вимогам п. 2 ч. 3 ст. 466 ЦПК України.

Вислухавши пояснення учасників справи, дослідивши та оцінивши письмові докази у справі в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що рішенням Арбітражного суду при Національній торгово-промисловій палаті у Варшаві у справі № СА 219/13 від 15.05.2014 року стягнуто з ПАТ «ДЕВОН», Київ, Україна, на користь АТ «ПОЛЬСЬКЕ ГУРНІЦТВО НАФТОВЕ І ГАЗОВНІЦТВО С.А.» (POLSKIE GORNICTWO NAFTOWE I GAZOWNICTWO S.A.), м. Варшава, суму в розмірі 10 053 304,17 доларів США, разом з відсотками за договором у сумі 16 % від дати подання позову, тобто з 30.09.2013 року, до дня оплати. Стягнуто на користь АТ «ПОЛЬСЬКЕ ГУРНІЦТВО НАФТОВЕ І ГАЗОВНІЦТВО С.А.» (POLSKIE GORNICTWO NAFTOWE I GAZOWNICTWO S.A.) процедурні витрати в арбітражному суді у розмірі 295 136,00 зл.

Відповідно до ст. 462 ЦПК України, рішення іноземного суду (суду іноземної держави, інших компетентних органів іноземних держав, до компетенції яких належить розгляд цивільних справ) визнаються та виконуються в Україні, якщо їх визнання та виконання передбачено міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності. У разі якщо визнання та виконання рішення іноземного суду залежить від принципу взаємності, вважається, що він існує, оскільки не доведено інше.

Як визначено у Постанові Пленуму Верховного Суду України № 12 «Про практику розгляду судами клопотань про визнання й виконання рішень іноземних судів та арбітражів і про скасування рішень, постановленій у порядку міжнародного комерційного арбітражу на території України» від 24.12.1999 року, таким міжнародним договором, серед інших, є Нью-Йоркська Конвенція «Про визнання та виконання іноземних арбітражних рішень» від 10.06.1958 року (надалі - «Конвенція»), яка 10.10.1960 року була ратифікована Україною та 03.10.1961 року - Республікою Польща.

Згідно ст. 463 ЦПК України, рішення іноземного суду може бути пред`явлено до примусового виконання в Україні протягом трьох років з дня набрання ним законної сили, за винятком рішення про стягнення періодичних платежів, яке може бути пред`явлено до примусового виконання протягом усього строку проведення стягнення з погашенням заборгованості за останні три роки.

Як визначено у ч. 1 ст. 464 ЦПК України, питання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду розглядається судом за місцем проживання (перебування) або місцезнаходженням боржника.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, Боржник знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , відтак, розгляд даного клопотання належить до компетенції Печерського районного суду міста Києва.

Статтею II Нью-Йоркської Конвенції визначено, що кожна Договірна Держава визнає письмову угоду, за якою сторони зобов`язуються передавати до арбітражу всі або будь-які спори, що виникли або можуть виникнути між ним у зв`язку з якимось конкретним договірним чи іншим правовідношенням, об`єкт якого може бути предметом арбітражного розгляду. Термін «письмова угода» включає арбітражне застереження в договорі, або арбітражну угоду, підписану сторонами, чи таку, що міститься в обміні листами або телеграмами».

Судом встановлено, що між АТ «ПОЛЬСКЕ ГУРНІЦТВО НАФТОВЕ І ГАЗОВНІЦТВО» та АТ «Девон» укладено Договір про позику на фінансування пошукових робіт на родовищі «Сахалінське» у Харківській області в Україні № 839/2001 від 25.04.2001 року (далі - Договір). В подальшому, стягувачем та боржником укладено Доповнення № 2 від 20.09.2005 року, яке є невід`ємною частиною Договору та яким було внесено зміни до нього. Так, серед іншого, в частині 3 статті 2 Доповнення № 2, сторони вирішили доповнити Договір пунктом 3.6 наступного змісту: «Будь-які спори, які виникають відповідно до Договору і цієї Угоди, будуть вирішуватися шляхом досягнення компромісу. Якщо сторони не дійдуть згоди щодо узгодженої позиції протягом 30 днів з моменту першої спроби мирного врегулювання - спір буде розглянуто в Арбітражному Суді при Національній торгово-промисловій палаті у Варшаві, відповідно до Регламенту цього Суду. Арбітражний розгляд буде вестися польською мовою».

Враховуючи, що відповідно до пункту 3.6 Договору, зміненого Доповненням № 2, стягувач та боржник зобов`язались передавати в арбітраж усі або будь-які спори, що виникли чи можуть виникнути між ними» у зв`язку з Договором, вищенаведена угода є арбітражним застереженням в розумінні статті II Конвенції. З огляду на зазначене, Арбітражний суд при Національній торгово-промисловій палаті у Варшаві був уповноважений розглядати спір у справі СА 219/13 між стягувачем та боржником та правомірно виніс Рішення.

Згідно ч. 2 ст. 466 ЦПК України, до клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду додаються документи, передбачені міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Статтею ІІ та пунктом «b» ч. 1 ст. IV Нью-Йоркської Конвенції та ст. 35 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж» визначено, що сторона, яка спирається на арбітражне рішення або порушує клопотання про його виконання, повинна подати оригінал належним чином засвідченого арбітражного рішення або належним чином засвідчену копію такого, а також оригінал арбітражної угоди, зазначеної в статті 7, або належним чином засвідчену копію такої. Якщо арбітражне рішення або угода викладені іноземною мовою, сторона повинна подати належним чином засвідчений переклад цих документів на українську або російську мову.

Параграфом 12 угоди від 15.04.2010 року стосовно договору позики для фінансування спільної діяльності на родовищі «Сахалінське» в Харківській області в Україні, укладеного в м. Варшава 25.04.2001 року між АТ «ПОЛЬСЬКЕ ГУРНІЦТВО НАФТОВЕ І ГАЗОВНІЦТВО С.А» та ЗАТ «Девон» (відповідно до засвідченого перекладу на українську мову) визначено, що будь-які суперечки, які виникають із договору та цієї Угоди, будуть вирішуватися шляхом досягнення компромісу. Якщо сторони не погодять спільної позиції протягом 30 днів від першої спроби ухвалення компромісного рішення - спір буде розглядатися Арбітражним судом при Національній господарській палаті у м. Варшаві, згідно з Регламентом цього Суду. Процедура арбітражу буде здійснюватися польською мовою.

Згідно зазначених вимог Конвенції та ЦПК України, стягувач додав до клопотання належним чином завірені нотаріусом Республіки Польщі Гжегожем Рогалею копію арбітражної угоди, яка була погоджена сторонами; копію рішення Арбітражного суду при Національній торгово-промисловій палаті у Варшаві від 15.05.2014 року у справі № СА 219/13, які в перекладі на українську мову засвідчені приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Настасенко О.М., та Доповнення № 2 від 20.09.2005 року до Договору про позику на фінансування пошукових робіт на родовищі «Сахалінське» у Харківській області в Україні № 839/2001 від 25.04.2001 року. Також, стягувачем надано підтвердження, що Арбітражне рішення було прийнято 15.05.2014 року, скріплене підписами голови суду та генерального секретаря, а також печаткою суду, що підтверджує, що рішення відповідає усім встановленим регламентом умовам та є остаточним.

Відповідно до ч. 1 параграфу 41 Арбітражних правил Арбітражного суди при Національній торгово-промисловій палаті у Варшаві, які вступили в закону силу 01.01.2007 року, арбітражне рішення, винесене арбітражним судом відповідно до зазначених правил, є остаточним і обов`язковим для сторін арбітражного розгляду.

Пунктом 4 параграфу 45 зазначених Правил визначено, що дата остаточного арбітражного рішення - день підписання остаточного арбітражного рішення одноособовим арбітром, а якщо склад Арбітражу складається із трьох арбітрів - день підписання остаточного арбітражного рішення другим із них.

У листі Арбітражного суду від 26.09.2016 року за номером СА 219/13 зазначено, що згідно п. 4 параграфу 45 Регламенту Арбітражного суду при Національній торгово-промисловій палаті у Варшаві, датою рішення, винесеного арбітражем у складі трьох арбітрів, є дата підписання такого рішення другим з них, що у справі, яка розглядається, відбулося 15.05.2014 року. Рішення було скріплене підписами голови суду і генерального секретаря, а також печаткою суду, що підтверджує, що рішення відповідає усім встановленим регламентом умовам та є остаточним. За таких обставин матеріали справи підтверджують, що з 15.05.2014 року арбітражне рішення є чинним та є обов`язковим для сторін.

Відповідно до п. 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.12.1999 року № 12 «Про практику розгляду судами клопотань про визнання й виконання рішень іноземних судів та арбітражі і про скасування рішень, постановлених у порядку міжнародного комерційного арбітражу на території України», клопотання про визнання й виконання рішень іноземних судів (арбітражів) суд розглядає у визначених ними межах і не може входити в обговорення правильності цих рішень по суті, вносити до останніх будь-які зміни.

Згідно ст. 5 Нью-Йоркської Конвенції та ст. 36 Закону "Про міжнародний комерційний арбітраж", у визнанні й виконанні арбітражного рішення може бути відмовлено на прохання тієї сторони, проти якої воно спрямоване, тільки якщо ця сторона надасть компетентній владі за місцем, де запитуються визнання й виконання, докази того, що сторона, проти якої постановлено рішення, не була належним чином повідомлена про призначення арбітра або про арбітражний розгляд чи з інших причин не могла подати свої пояснення.

Таким чином, посилання представника боржника, що відсотки за користування коштами за договором позики не могли перевищувати 11% річних за весь час користування ними, стосується розгляду справи й ухвалення рішення по суті спору. Перевірка цих обставин не є компетенцією суду при розгляді клопотання про визнання і виконання на території України рішення іноземного суду.

Також, згідно рішення Арбітражного суду при Національній торгово-промисловій палаті у Варшаві у справі № СА 219/13 від 15.05.2014 року, вирішення спору між сторонами здійснювалось згідно нормам законодавства Республіки Площа. Застосування законодавства Республіки Польща було погоджено сторонами (параграф 13 угоди № 3 від 15.04.2010 року до договору), що виключає застосування до вирішення спору матеріального права України.

Так, під публічним порядком розуміється правопорядок держави, визначальні принципи і засади, які становлять основу існуючого в ній ладу (стосуються її незалежності, цілісності, самостійності й недоторканості, основних конституційних прав, свобод, гарантій тощо).

Сама по собі відсутність в національному праві норм, аналогічних нормам застосованого іноземного права, не може порушувати публічний порядок України.

Аналізуючи надані сторонами письмові докази суд дійшов висновку, що боржником не було надано належних та допустимих доказів, що укладений між сторонами у цій справі правочин є таким, що порушує публічний порядок або доказів того, що виконання рішення іноземного суду загрожувало б інтересам України. Більше того, Арбітражне рішення поширює свою дію виключно на боржника та стягувача, винесено на підставі укладеного між сторонами договору та не матиме наслідком внесення змін до законодавства України.

Крім того, рішення Арбітражного суду при Національній торгово-промисловій палаті у Варшаві у справі № СА 219/13 від 15.05.2014 року, у порядку, встановленому ст. 34 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж», не було оскаржене відповідачем шляхом подання клопотання про його скасування.

Оскільки Україна є учасницею як Нью-йоркської Конвенції, так і Європейської конвенції, при вирішенні клопотань про визнання й виконання рішень про зовнішньоторговельний арбітраж необхідно враховувати положення ст. IX Європейської конвенції щодо оголошення арбітражного рішення недійсним, зокрема п. 2, який передбачає, що у відносинах між державами-учасницями цієї Конвенції, які одночасно є учасницями Нью-йоркської Конвенції, п. 1 зазначеної статті обмежує застосування статей V, I "е" Нью-йоркської Конвенції передбаченими в ньому випадками. У визнанні й виконанні арбітражного рішення може бути також відмовлено, якщо компетентна влада (в Україні - компетентний суд) держави, в якій вони запитуються, визнає, що визнання й виконання цього рішення суперечать її публічному порядку.

Суд також дійшов висновку про видачу виконавчого листа на виконання рішення Арбітражного суду при Національній торгово-промисловій палаті у Варшаві від 15.05.2014 року у справі № СА 219/13 про стягнення з Приватного акціонерного товариства «Девон» на користь АТ «ПОЛЬСКЕ ГУРНІЦТВО НАФТОВЕ І ГАЗОВНІЦТВО» (POLSKIE GORNICTWO NAFTOWE I GAZOWNICTWO S.A.) 10 053 304,17 доларів США, а також відсотки за договором у сумі 16%, починаючи від 30.09.2013 року до дня оплати та стягнення на користь позивача процедурних витрат в арбітражному суді у розмірі 295 136,00 польських злотих.

За таких обставин, клопотання АТ «ПОЛЬСЬКЕ ГУРНІЦТВО НАФТОВЕ І ГАЗОВНІЦТВО С.А.» про надання дозволу на виконання рішення Арбітражного суду при Національній торгово-промисловій палаті у Варшаві від 15.05.2014 року у справі № СА 219/13 є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 257, 260, 352, 353, 354, 355, 462-467, пп. 15.5 п. 15 Розділу XIII Перехідні положення Цивільного процесуального кодексу України, -

УХВАЛИВ:

Клопотання Акціонерного товариства «ПОЛЬСЬКЕ ГУРНІЦТВО НАФТОВЕ І ГАЗОВНІЦТВО С.А.» про надання дозволу на виконання рішення Арбітражного суду при Національній торгово-промисловій палаті у Варшаві від 15.05.2014 року у справі № СА 219/13- задовольнити.

Визнати та надати дозвіл на примусове виконання рішення Арбітражного суду при Національній торгово-промисловій палаті у Варшаві від 15.05.2014 року у справі № СА 219/13, відповідно до якого:

стягнути з відповідача - Приватного акціонерного товариства «ДЕВОН», Київ, Україна, на користь позивача - Акціонерного товариства «Польське Гурніцтво Нафтове і Газовніцтво С.А.» (POLSKIE GORNICTWO NAFTOWE I GAZOWNICTWO S.A.), м. Варшава, заборгованість у сумі 10 053 304,17 доларів США разом з відсотками за договором у розмірі 16%, яка складається з відсотків за позикою (відсотки за договором) у розмірі 8% річних (від дати подання позову, тобто 30.09.2013 року, до дня оплати).

стягнути на користь позивача процедурні витрати в арбітражному суді у розмірі 295 136,00 польських злотих.

Ухвалу може бути оскаржено до Київського апеляційного суду, а з початку функціонування Єдиної інформаційно-телекомунікаційної системи безпосередньо до апеляційного суду, шляхом подання апеляційної скарги через Печерський районний суд м. Києва протягом п`ятнадцяти днів з дня складання ухвали.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга буде подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Ухвала суду, якщо вона не була оскаржена в апеляційному порядку, набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження.

У разі подання апеляційної скарги ухвала суду набирає законної сили після розгляду справи судом апеляційної інстанції.

Суддя І.В. Григоренко