Рішення № 86841428, 11.01.2020, Придніпровський районний суд м. Черкас

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 711/6387/19

Номер провадження № 2-а/711/8/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 січня 2020 року м. Черкаси

Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого - судді: Позарецької С.М.

при секретарі - Осадчій А.Ю.

за участю позивача ОСОБА_1

представника відповідач за довіреністю Щербина Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Черкаської митниці Державної фіскальної служби України про визнання незаконною та скасування постанови про адміністративне правопорушення, -

встановив:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Черкаської митниці ДФС України про визнання незаконною та скасування постанови про адміністративне правопорушення.

Позовні вимоги мотивує тим, що постановою Черкаської митниці Державної фіскальної служби України у справі про порушення митних правил №83/90200/18 від 21.06.2018 року позивача визнано винною у порушені митних правил, передбачених статтею 470 Митного кодексу України і накладено штраф у розмірі 8500 грн.

Проте, зазначає, що при розмитненні транспортного засобу КІА SORENTO, за перевищення строку перебування якого на митній території України стосовно позивача було винесено вищевказану постанову, 17.01.2019 року вона сплатила добровільний внесок у розмірі 8500 грн. при сплаті всіх інших митних платежів (даний платіж у розмірі 8500 грн. був сплачений разом з загальною сумою платежів при розмитненні у сумі 70883,29 грн.) відповідно до п.9-3 Розділу XXI Прикінцевих та перехідних положень Митного кодексу України і, таким чином, вона повинна була бути звільненою від відповідальності.

30 липня 2019 року з відповіді відповідача на запит позивача, остання дізналась про те, що штраф у розмірі 8500 грн. досі не погашений.

Відповідно до прийнятого 08.11.2018 року Верховною Радою України Закону України "Про внесення змін до Митного кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо ввезення транспортних засобів на митну територію України" (Відомості Верховної Ради (ВВР), 2018, № 48, ст.380), яким зокрема передбачено пільговий 180-денний період розмитнення вищевказаних транспортних засобів. За нормами пункту 93 розділу XXI Митного кодексу України, протягом 180 днів із дня набрання чинності Законом України від 08 листопада 2018 року № 2612- VIII «Про внесення змін до Митного кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо ввезення транспортних засобів на митну територію України» митне оформлення транспортного засобу, що класифікується за кодом товарної позиції 8703, згідно з УКТ ЗЕД та щодо якого не дотримані строки та умови (вимоги) митних режимів тимчасового ввезення або транзиту, здійснюється за умови сплати належних митних платежів та добровільної сплати до державного бюджету фізичною особою, яка є власником такого транспортного засобу або уповноважена розпоряджатися ним та декларує такий транспортний засіб для вільного обігу на митній території України, коштів у сумі, що дорівнює розміру п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Здійснення митного оформлення транспортного засобу з дотриманням умов, визначених абзацом першим цього пункту, звільняє осіб, відповідальних за дотримання строків та умов (вимог) митних режимів тимчасового ввезення або транзиту, від адміністративної відповідальності, передбаченої статтями 470, 481 та 485 цього Кодексу, за порушення митних правил стосовно транспортного засобу, щодо якого не дотримані строки та умови (вимоги) митних режимів тимчасового ввезення або транзиту.

Відповідно до п.1 розділу II Закону № 2612-УІІІ, цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, крім пунктів 7 і 8 розділу І та підпункту 1 пункту 2 розділу II цього Закону, які набирають чинності через 180 днів з дня, наступного за днем опублікування цього Закону.

Закон України № 2612-VIII від 08.11.2018 року опубліковано в газеті «Голос України» 24.11.2018 року, відтак він набрав чинності 25.11.2018 року. Постановою Кабінету Міністрів України від 12 грудня 2018 року № 1077 затверджено Тимчасовий порядок виконання митних формальностей під час здійснення митного оформлення транспортних засобів для їх вільного обігу на митній території України. Відповідно до пункту 11 Порядку митне оформлення транспортного засобу, щодо якого не порушені строки та умови (вимоги) митних режимів тимчасового ввезення або транзиту, здійснюється без сплати до державного бюджету коштів, передбачених пунктом 9-3 розділу XXI «Прикінцеві та перехідні положення» Митного кодексу України у сумі, що дорівнює розміру п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Отже, ця сума добровільного внеску потрібна саме в разі порушення строків та умов митних режимів тимчасового ввезення або транзиту і не сплачується, в разі відсутності вищевказаних порушень.

Таким чином, позивач вважає, що добровільна сплата 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (8500 грн.), звільняє осіб, відповідальних за дотримання строків та умов (вимог) митних режимів тимчасового ввезення або транзиту, від адміністративної відповідальності, передбаченої статтями 470, 481 та 485 Митного Кодексу, за порушення митних правил стосовно транспортного засобу, щодо якого не дотримані строки та умови (вимоги) митних режимів тимчасового ввезення або транзиту. Проте, відповідач не визнає права позивача на звільнення від адміністративної відповідальності за ст.470 МК України, на підставі абзацу другого п.9-3 розділу XXI «Прикінцеві та Перехідні положення» МК України.

Закон України від 08 листопада 2018 року № 2612-VIII «Про внесення змін до Митного кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо ввезення транспортних засобів на митну територію України» набрав чинності 25.11.2018 року.

Як зазначено позивачем у позові, відповідно до цього Закону вона зробила добровільний платіж у розмірі 8500 грн. при розмитненні транспортного засобу КІА SORЕNТО і, як наслідок, мала законне очікування на звільнення від адміністративної відповідальності. Проте, з відповіді відповідача, яку вона отримала 30.07.2019 року, їй стало відомо про те, що від відповідальності її не звільнено.

Таким чином, позивач просить суд, - визнати постанову про порушення митних правил від 21.06.2018 незаконною, скасувати її та закрити справу про адміністративне правопорушення.

Ухвалою суду від 03.09.2019 поновлено позивачеві строк на оскарження постанови від 21.06.2018. Крім того, відкрито та прийнято до провадження справу і призначено її до розгляду за правилами, встановленими параграфом 2 глави 11 КАС України.

Крім того, відповідачем через представника подано відзив на позов, за яким зазначено, що факти та посилання, наведені в обґрунтування вимог позову, суперечать наявним у справі доказам та фактичним обставинам справи і не відповідають положенням митного законодавства. Постановою Черкаської митниці ДФС від 21.06.2018 позивача визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 470 МК України та накладено адмінстягнення у розмірі 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян на суму 8500грн.

Так, 22.09.2017 позивачем через митний пост на митну територію України по смузі руху «зелений коридор» в митному режимі «транзит» з метою особистого користування було введено автомобіль КІА SORЕNТО, що зареєстрований у відповідних реєстраційних органах Литовської Республіки за державним номером КСЕ 587.

За результатами перевірки, проведеною Черкаською митницею ДФС відповідно до листа Чернігівської митниці ДФС від 21.11.2017 встановлено, що станом на 11.05.2018 цей автомобіль за межі території України позивачем вивезено не було, чим перевищено встановлений ст. 95 МК України строк доставки (строк транзитного перевезення) більше ніж на 10 діб.

11.05.2018 за даним фактом уповноваженою особою Черкаської митниці ДФС відносно позивача складено протокол про порушення митних правил №83/90200/18 за ч.3 ст. 470 МК. Пояснень за цим фактом позивачем не було надано у зв`язку з неявкою до Черкаської митниці ДФС за викликами. Розгляд справи проведено за відсутності правопорушника ОСОБА_1 , яку було належним чином повідомлено про час та місце розгляду, та від якої не надійшло клопотання про перенесення чи відкладення розгляду.

Крім того, зазначено, що на час винесення постанови від 21.06.2018 підстав для звільнення ОСОБА_1 від адмінвідповідальності встановлено не було і вона є такою, що набрала законної сили.

В подальшому, 17.01.2019 за митною декларацією було здійснено митне оформлення у режимі імпорту (випуск у вільний обіг) автомобіля марки КІА SORЕNТО. Згідно графи 47 МД декларантом здійснено нарахування та сплачено 093 вид платежу у сумі 8500,00грн.

Відповідно до норм законодавства, штраф, накладений на особу у справі про ПМП та добровільна сплата коштів у сумі 8500,00грн. при здійсненні митного оформлення за МД є різними видами платежів.

Таким чином, відповідач просить відмовити у задоволенні позову.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 повністю підтримала заявлені позовні вимоги та просила їх задовольнити. Зазначила, що визнає факт порушення нею митного контролю і погоджується з тим, що штраф слід було сплачувати. Між тим, при розмитненні транспортного засобу нею вже сплачено 8500грн., як добровільний внесок, а тому відсутні підстави для сплати штрафу в такому розмірі. Зазначила, що постанову від 21.06.2018 нею отримано 03.07.2018 - ще до 17.01.2019, тобто до часу здійснення розмитнення та сплати внеску в розмірі 8500грн. При цьому, позовну заяву подала до суду лише у серпні 2019 року.

В судовому засіданні представник відповідача за довіреністю Щербина Ю.В. заперечувала проти позову і просила відмовити у його задоволенні, враховуючи доводи, викладені у відзиві.

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи та докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають до задоволення за таких підстав:

Встановлено, що 22.09.2017р. позивачем ОСОБА_1 через митний пост «Нові Яриловичі» Чернігівської митниці ДФС на митну територію України по смузі руху «зелений коридор» в митному режимі «транзит» з метою особистого користування було введено автомобіль КІА SORЕNТО, що зареєстрований у відповідних реєстраційних органах Литовської Республіки за державним номером КСЕ 587.

За результатами перевірки, проведеною Черкаською митницею ДФС відповідно до листа Чернігівської митниці ДФС від 21.11.2017р. №5062/25-70-20-02 «здійснення перевірочних заходів» встановлено, що станом на 11.05.2018р. цей автомобіль за межі території України позивачем вивезено не було, чим перевищено встановлений ст. 95 МК України строк доставки (строк транзитного перевезення) більше ніж на 10 діб.

11.05.2018р. за даним фактом уповноваженою особою Черкаської митниці ДФС відносно позивача складено протокол про порушення митних правил №83/90200/18 за ч.3 ст. 470 МК, який разом з повідомленням від 11.05.2018 за №672/10/23-70-20-02-43 направлено 14.05.2018 рекомендованим листом ОСОБА_1 і отримано останньою 25.05.2018 року.

У зв`язку із неявкою до Черкаської митниці ДФС для надання пояснень по суті справи про порушення митних правил, ОСОБА_1 повторно викликано до Черкаської митниці листом від 24.05.2018р. №714/10/23-70-20-01-43 для надання відповідних пояснень (лист рекомендованим відправленням отримано 11.06.2018р.).

Між тим, ОСОБА_1 до Черкаської митниці ДФС повторно не з`явилась і в.о. начальника Черкаської митниці ДФС Пікуль Є.В. 21.06.2018р. винесено постанову №83/90200/18, якою визнано ОСОБА_1 винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 470 Митного Кодексу України та накладено на неї стягнення у вигляді штрафу в розмірі 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 8500грн.

Вказана постанова від 21.06.2018р. отримана ОСОБА_1 03.07.2018, про що свідчать лист від 21.06.2018р. за №801/10/23-70-20-01-43 та повідомлення рекомендованого листа №1800196810935, яка не була оскаржена і є такою, що набрала законної сили.

У судовому засіданні ОСОБА_1 підтвердила суду, що вказану постанову від 21.06.2018р. нею було отримано 03.07.2018р., тобто ще до 17.01.2019р. - до здійснення митного оформлення у режимі імпорту автомобіля марки КІА SORЕNТО. Відповідно до фіскального чеку від 17.01.2019р. ОСОБА_1 сплачено 70883грн. 29коп. за призначенням – передоплата за митне оформлення.

При цьому, у судовому засіданні представником відповідача визнано факт того, що кошти в розмірі 8500грн. як добровільний внесок були сплачені ОСОБА_1 .

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до п. 1 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 2 від 6 березня 2008 року «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень КАС України під час розгляду адміністративних справ щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень» належить перевірити, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Як зазначено у постанові Верховного Суду від 04.12.2018 у справі №448/1715/16-а з аналізу частини першої ст. 467 Митного кодексу України, вбачається, що перелік триваючих правопорушень не є вичерпним. Триваючими визначаються правопорушення, які почались з певної протиправної дії або бездіяльності та проявляється в подальшому безперервно шляхом невиконання обов`язку. Початковим моментом такого діяння може бути активна дія або бездіяльність, коли винний або не виконує конкретний покладений на нього обов`язок, або виконує його не повністю чи неналежним чином. Діяння (бездіяльність) позивача щодо не вивезення транспортного засобу, що перебуває під митним контролем, за межі території України, характеризуються тривалим невиконанням встановленого Митним Кодексом України обов`язку. Вчиняючи такі діяння, позивач перебував у стані безперервного порушення закону, тому відповідне порушення не може вважатись таким, що носить разовий характер. Використання транспортного засобу, що перебуває в режимі транзиту, та щодо якого існує обов`язок вивезення за межі митної території, протягом 10-денного строку, є триваючим правопорушенням, оскільки в даному випадку особа перебуває в безперервному стані протиправної бездіяльності через невиконання свого обов`язку, а відтак, приймаючи 21.06.2018 року оскаржувану постанову, адміністративне стягнення за порушення митних правил накладене відповідачем в межах строку, передбаченого ст. 467 Митного Кодексу України, а саме не пізніше, ніж через шість місяців з дня виявлення правопорушення.

Згідно з приписами ст.90 МК України, транзит - це митний режим, відповідно до якого товари та/або транспортні засоби комерційного призначення переміщуються під митним контролем між двома митними органами України або в межах зони діяльності одного митного органу без будь-якого використання цих товарів, без сплати митних платежів та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

У силу вимог ст.93 МК України, товари, транспортні засоби комерційного призначення, що переміщуються у митному режимі транзиту, не повинні використовуватися з жодною іншою метою, крім транзиту, та мають бути доставленими у митний орган призначення до закінчення строку, встановленого статтею 95 зазначеного Кодексу.

Згідно з ч.6 ст.379 Митного Кодексу України, строки тимчасового ввезення громадянами товарів на митну територію України (крім випадків, передбачених статтею 380 цього Кодексу) встановлюються відповідно до статті 108 цього Кодексу, а строки ввезення з метою транзиту - відповідно до статті 95 цього Кодексу.

Так, в п.1 ч.1 ст.95 Митного Кодексу України встановлюються такі строки транзитних перевезень залежно від виду транспорту: для автомобільного транспорту-10 діб (у разі переміщення в зоні діяльності однієї митниці-5 діб).

Приписами ч.3 ст.470 МК України передбачено, що перевищення встановленого статтею 95 цього Кодексу строку доставки товарів, у тому числі транспортних засобів особистого користування, транспортних засобів комерційного призначення більше ніж на десять діб, але не більше ніж на двадцять діб, митних або інших документів на ці товари більше ніж на десять діб, а так само втрата цих документів - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Отже, перевищення встановленого ст.95 МК України строку транзитного перевезення транспортного засобу, ввезеного на митну територію України більше ніж десять діб визнається порушенням митних правил, за яке передбачена адміністративна відповідальність у вигляді штрафу.

25.11.2018 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Митного Кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо ввезення транспортних засобів на митну територію України" від 08.11.2018 №2612-VIII, який прийнято з метою врегулювання питання ввезення транспортних засобів на митну територію України, забезпечення дієвого контролю за переміщенням, цільовим використанням транспортних засобів, поміщених в митний режим транзиту чи тимчасового ввезення, посилення відповідальності громадян за порушення митних правил.

У пункті 13 вказаного Закону зазначено, що внесено зміни до розділу XXI "Прикінцеві та перехідні положення" Митного Кодексу України, зокрема, доповнено пунктами 9-2 та 9-3 такого змісту: "9-2. Тимчасово, протягом 180 днів з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Митного Кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо ввезення транспортних засобів на митну територію України", митне оформлення транспортних засобів для їх вільного обігу на митній території України, що класифікуються за кодом товарної позиції 8703 згідно з УКТ ЗЕД та ввезені на митну територію України в період з 1 січня 2015 року до дня набрання чинності цим Законом і перебувають у митних режимах тимчасового ввезення або транзиту, здійснюється з виконанням митних формальностей відповідно до тимчасового порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України;

9-3. Установити, що протягом 180 днів з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Митного кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо ввезення транспортних засобів на митну територію України" митне оформлення транспортного засобу, що класифікується за кодом товарної позиції 8703 згідно з УКТ ЗЕД та щодо якого не дотримані строки та умови (вимоги) митних режимів тимчасового ввезення або транзиту, здійснюється за умови сплати належних митних платежів та добровільної сплати до державного бюджету фізичною особою, яка є власником такого транспортного засобу або уповноважена розпоряджатися ним та декларує такий транспортний засіб для вільного обігу на митній території України, коштів у сумі, що дорівнює розміру п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Здійснення митного оформлення транспортного засобу з дотриманням умов, визначених абзацом першим цього пункту, звільняє осіб, відповідальних за дотримання строків та умов (вимог) митних режимів тимчасового ввезення або транзиту, від адміністративної відповідальності, передбаченої статтями 470, 481 та 485 цього Кодексу, за порушення митних правил стосовно транспортного засобу, щодо якого не дотримані строки та умови (вимоги) митних режимів тимчасового ввезення або транзиту".

Крім того, постановою Кабінету Міністрів України від 12 грудня 2018 року №1077 (набрала чинності з 20.12.2018р.), затверджено Тимчасовий порядок виконання митних формальностей під час здійснення митного оформлення транспортних засобів для їх вільного обігу на митній території України (далі Тимчасовий порядок).

Пунктом 1 Тимчасового порядку визначено, що він визначає механізм виконання митних формальностей під час здійснення митного оформлення транспортних засобів, що класифікуються за кодом товарної позиції 8703 згідно з УКТЗЕД та ввезені громадянами на митну територію України в період з 1 січня 2015 р. до 25 листопада 2018 р.

Згідно з пунктом 11 Тимчасового порядку сплата належних митних платежів, а також коштів у сумі, що дорівнює розміру п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, передбачених пунктом 9-3 розділу XXI "Прикінцеві та перехідні положення" Митного кодексу України під час здійснення митного оформлення транспортного засобу, покладається на декларанта або на особу, уповноважену на це декларантом. Зазначені митні платежі та кошти сплачуються згідно з електронною митною декларацією, за якою здійснюється декларування такого транспортного засобу у митний режим імпорту (випуск для вільного обігу).

При цьому, відповідно до п. 16 Тимчасового порядку завершення у встановленому порядку митного оформлення транспортного засобу у митний режим імпорту (випуск для вільного обігу) та добровільна сплата декларантом до державного бюджету коштів у сумі, що дорівнює розміру п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, звільняє осіб, відповідальних за дотримання строків та умов (вимог) митних режимів тимчасового ввезення або транзиту, від адміністративної відповідальності, передбаченої статтями 470, 481 та 485 Митного кодексу України, за порушення митних правил стосовно випущеного для вільного обігу транспортного засобу, щодо якого не дотримані строки та умови (вимоги) митних режимів тимчасового ввезення або транзиту.

Отже, Законом №2612-VIII регламентовано пільгові умови, які можуть бути застосовані в разі, якщо особа розпочала митне оформлення ввезеного транспортного засобу до притягнення її до відповідальності за вказане вище правопорушення та сплатила добровільний внесок.

Згідно частини першої статті 58 Конституції, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

У Рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) від 9 лютого 1999 року №1-рп/99 визначено, що "за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Конституція України, закріпивши частиною першою статті 58 положення щодо неприпустимості зворотної дії в часі законів та інших нормативно-правових актів, водночас передбачає їх зворотну дію в часі у випадках, коли вони пом`якшують або скасовують юридичну відповідальність особи, що є загальновизнаним принципом права.

Тобто щодо юридичної відповідальності застосовується новий закон чи інший нормативно-правовий акт, що пом`якшує або скасовує відповідальність особи за вчинене правопорушення під час дії нормативно-правового акта, яким визначались поняття правопорушення і відповідальність за нього."

Отже, на час винесення оскаржуваної постанови від 21.06.2018 чинним законодавством не була передбачена можливість звільнення осіб від адміністративної відповідальності у випадку, якщо вони вчинили правопорушення, передбачене статтею 470 МК, тобто прострочили режим вивезення транспортного засобу за межі митної території України.

При цьому, під час розгляду справи судом встановлено, що сплату добровільного внеску в сумі 8500грн. при здійсненні митного оформлення за митною декларацією ОСОБА_1 здійснила лише 17.01.2019р., тобто вже після винесення постанови від 21.06.2018р. та набрання нею чинності і фактично після притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.

Суд звертає увагу, що вказаною законодавчою нормою надано право особам, якими не дотримано строків та умов (вимоги) митних режимів тимчасового ввезення або транзиту, саме починаючи з 25.11.2018р. (дата набрання чинності ЗУ від 08.11.2018 №2612-УІІІ) протягом 180 днів здійснити митне оформлення транспортного засобу, за умови сплати належних митних платежів та добровільної сплати до державного бюджету коштів у сумі, що дорівнює розміру п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. При цьому, такі особи звільняються від адміністративної відповідальності, передбаченої статтями 470, 481 та 485 МК України. Отже, протягом встановленого періоду, особа може звернутись в будь-який час для здійснення митного оформлення транспортного засобу і до його закінчення митний орган не вправі притягувати таку особу до відповідальності за вищезазначеними статтями.

Завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням. Провадження у справі про порушення митних правил включає в себе виконання процесуальних дій, зазначених у статті 508 цього Кодексу, розгляд справи, винесення постанови та її перегляд у зв`язку з оскарженням (ст. 486 МК України).

Як передбачено статтею 488 МУ, провадження у справі про порушення митних правил вважається розпочатим з моменту складення протоколу про порушення митних правил.

Посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов`язана з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (ст. 489 МК).

Як передбачено ч.4 ст. 526 МК України, справа про порушення митних правил може бути розглянута за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за це правопорушення, лише у випадках, якщо є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про перенесення розгляду справи.

Таким чином, під час розгляду справи судом не встановлено жодних обставин, які б свідчили про порушення уповноваженими особами Черкаської митниці ДФС прав та інтересів ОСОБА_1 при притягненні її до адміністративної відповідальності. Постанова відповідає вимогам Митного Кодексу України та Наказу №652 від 31.05.2012р., затвердженого Міністерством фінансів України «Про затвердження форм процесуальних документів у справах про порушення митних правил» та зареєстрованого в МЮУ 20.06.2012 за №1015/21327.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

На думку суду, відповідачем, на якого в силу ч. 2 ст. 77 КАС України, покладено обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, надано суду належні та переконливі докази, у розумінні ст. 495 МК України та ст.ст. 72, 73 КАС України, які підтверджують наявність у діянні позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 470 МК України, за яке її притягнуто до відповідальності і накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 8500грн.

Суд вважає, що відповідач, який є суб`єктом владних повноважень, правомірно виніс оскаржувану постанову про накладення адміністративного стягнення по справі №83/90200/18 від 21.06.2018, та під час розгляду даної адміністративної справи спростував доводи позивача. Слід зазначити, що помилковими є твердження позивача ОСОБА_1 про те, що постанова від 21.06.2018р. підлягає до скасування у зв`язку з необхідністю, як на її думку, застосування положень Закону України від 08.11.2018 №2612-УІІІ, який набрав чинності 25.11.2018, оскільки вона вже притягнута до адміністративної відповідальності і не може бути звільнена від відповідальності, як передбачено Законом.

За таких обставин, факт вчинення позивачем ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 470 МК України, є доведеним, визнається нею, а тому притягнення її до адміністративної відповідальності є законним, внаслідок чого оскаржувана позивачем постанова не підлягає скасуванню.

На підставі викладеного, керуючись МК України, ст. ст. 6, 8, 9, 20, 77, 122, 222, 286-272, 227, 228, 241-246, 294, 295 КАС України суд, -

вирішив:

У задоволенні позову ОСОБА_1 – відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду через Придніпровський районний суд м. Черкаси шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Повний текст судового рішення складений 11 січня 2020 року.

Головуючий: С. М. Позарецька