Ухвала суду № 86841242, 08.01.2020, Городищенський районний суд Черкаської області

ГОРОДИЩЕНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа № 704/16/16-к

провадження №1-кп/691/133/20

УХВАЛА

08 січня 2020 рокум. Городище

Колегія суддів Городищенського районного суду Черкаської області в складі головуючого судді Синиці Л.П., суддів Подороги Л.В., Черненка В.О., запасного судді Савенко О.М., за участю секретарів судових засідань Шмунь Н.В., Кочетової І.І., прокурорів Дидич В.В., Яшник Б.С., захисників (адвокатів) Добраниці В.М., Романченка В.В., Мазепи Д.Г., потерпілої ОСОБА_1 , обвинувачених ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,

розглянувши, у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Городище Черкаської області, клопотання щодо дії запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , у кримінальному провадженні за №12014250190000090, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 04 квітня 2014 року, про обвинувачення ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч.3 ст.146, п.п. 3, 12, 13 ч.2 ст.115, ч.3 ст.15, ч.2 ст.194, ч.1 ст.263 КК України, ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч.3 ст.146, ч.3 ст.15, ч.2 ст.194, ч.1 ст.263 КК України, ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.3 ст.146 КК України, ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.3 ст.15, ч.2 ст.194 КК України, ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч.3 ст.27, ч.2 ст.194, ч.3 ст.27, ч.3 ст.146, ч.3 ст.27, п.п. 3, 11, 12 ч.2 ст.115, ч.1 ст.255 КК України, ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч.3 ст.146, ч.1 ст.255 КК України,

ВСТАНОВИЛА:

На судовому розгляді перебувають матеріали кримінального провадження №12014250190000090 від 04.04.2014 року, за обвинувальним актом щодо ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 у вчиненні ряду кримінальних правопорушень (злочинів).

08.01.2020 року через канцелярію суду, до початку судового засідання, надійшло від прокуратури Черкаської області, за підписом начальника першого відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання державного обвинувачення управління нагляду за додержання законів у кримінальному провадженні прокуратури Черкаської області Дидич В.В., клопотання про продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, без можливості внесення застави, на 60 днів, щодо обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.146, п.п. 3, 12, 13 ч.2 ст.115, ч.3 ст.15, ч.2 ст.194, ч.1 ст.263 КК України.

У судовому засіданні, підтримуючи у повному обсязі внесене клопотання, прокурор прокуратури Черкаської області Дидич В.В. вказує, що ОСОБА_4 , обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень. Про обґрунтованість підозри, оголошеної ОСОБА_4 , та причетність до вчинення інкримінованих йому кримінальних правопорушень свідчать матеріали кримінального провадження №12014250190000090 від 04.04.2014 року, у їх сукупності, які зібрані під час досудового розслідування, та щодо обвинуваченого продовжують існувати ризики передбачені ст.177 КПК України. Ухвалою Городищенського районного суду Черкаської області від 22.08.2019 обвинуваченому ОСОБА_4 змінено запобіжний захід з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт строком до 21.10.2019 із застосуванням спецзасобу електронного браслету, з можливістю відвідування закладів охорони здоров`я, з вилученням закордонного паспорту при наявності, та покладенням обов`язку з`являтися до суду за кожною вимогою. На вказане рішення процесуальним прокурором внесено апеляційну скаргу. Ухвалою Кропивницького апеляційного суду від 14.11.2019 задоволено апеляційну скаргу прокурора та скасовано ухвалу Городищенського районного суду Черкаської області про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт стосовно ОСОБА_8 .. На підставі вказаної ухвали суду обвинуваченому ОСОБА_8 обрано запобіжний захід - тримання під вартою без можливості внесення застави, однак завершити судовий розгляд до закінчення дії ухвали не представляється можливим. Ризиком є подія або дія, яка може настати або вчинитись у сукупності з обґрунтованістю підозри та вагомістю доказів на їх підтвердження, мірою покарання, яка загрожує у разі визнання підозрюваного винуватим у вчиненні інкримінованого діяння. Відповідно до вимог п.4 ч.1 ст.184 КПК України, під час досудового слідства та судового розгляду встановлено наявність ризиків, передбачених п. 1, 3, 4, 5 ч.1 ст.177 КПК України, і в обґрунтування застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_4 , який підозрюється у вчиненні особливо тяжких злочинів, покладається необхідність запобігання подальшим спробам переховуватись від суду, незаконними засобами впливати на свідків у кримінальному провадженні, які володіють інформацією щодо обставин вчинення ним зазначених злочинів, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, продовжувати вчиняти злочини проти життя та здоров`я особи, у яких є достатні підстави його обвинувачувати, та може вчинити інші злочини.

В обґрунтування ризику передбаченого п.1 ч.1 ст.177 КПК України, вказує: по - перше те, що ОСОБА_4 перебував у розшуку з 2015 року та лише за результатами оперативно (розшукових) дій 16.05.2017 був затриманий працівниками поліції на підставі ст. 191 КПК України, тобто особа на протязі 1,5 року переховувалася від органів досудового розслідування, що дає підстави вважати, що при обранні більш м`якого запобіжного заходу ОСОБА_4 і в подальшому буде уникати кримінальної відповідальності; по-друге те, що враховуючи вагомість доказів причетності ОСОБА_4 зібраних у ході досудового розслідування до скоєння інкримінованих йому кримінальних правопорушень, міру покарання, яка загрожує йому у разі визнання винуватим, свідчить про те, що він продовжить переховуватись від органу досудового розслідування та суду, в разі застосування до нього більш м`якого запобіжного заходу. Крім того, встановлено, що ОСОБА_4 достовірно зняв, що йому у межах досудового розслідування кримінального провадження №12014250190000090 оголошена підозра за ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 194 КК України та про те, що Придніпровським районним судом м. Черкаси стосовно нього винесена ухвала про дозвіл на затримання з метою приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Вказана обставина підтверджується безпосереднім клопотанням ОСОБА_4 ( АДРЕСА_1 ) до слідчого СУ УМВС України в Черкаській області Личака І.С., зареєстрованого 07.10.2015 щодо повернення тимчасово вилученого майна під час обшуку у домоволодінні останнього 06.08.2015. Також, заявою адвоката Нестеренка О.Ф. - захисника ОСОБА_4. про ознайомлення з матеріалами кримінального провадження від 04.12.2015 та відміткою на ній, що з матеріалами досудового розслідування ознайомився адвокат Нестеренко О.Ф.. Вказані обставини в повному обсязі підтверджують той факт, що ОСОБА_4 достовірно було відомо те, що йому 10 листопада 2015 року була оголошена підозра ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 194 КК України та що він перебував у розшуку. В обґрунтування ризику передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України щодо незаконного впливу на потерпілих, свідків, інших підозрюваних, експертів, покладається та обставина, що на цей час у межах судового розгляду кримінального провадження не допитані ні свідки, ні потерпілі, ні експерти. Крім того, встановлено, що двоє з співучасників вчинення вищевказаних кримінальних правопорушників оголошенні в розшук, а тому, перебуваючи на волі ОСОБА_4 може вплинути на них та їхні подальші покази у разі їхнього затримання. В обґрунтування ризику передбаченого п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України щодо перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином покладається та обставина, що двоє з співучасників вчинення вищевказаних кримінальних правопорушників оголошенні в розшук, а тому, перебуваючи на свободі ОСОБА_4 може повідомити наявну йому інформацію, сприяти їхньому переховуванню. В обґрунтування ризику передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України щодо вчинення інших злочинів покладається та обставина, що ОСОБА_4 обвинувачується у створенні злочинної організації з метою викрадення та умисного вбивства журналіста та громадського активіста ОСОБА_9 04.04.2015, а також підпалу майна ОСОБА_10 11.07.2015. Після організації викрадення та жорстокого вбивства журналіста та громадського діяча ОСОБА_9 у 2014 році на досягнутому не зупинився, а у липні 2015 року організував вчинення іншого тяжкого кримінального правопорушення, а саме замах на підпал майна ОСОБА_10 . Вказане свідчить, що особа при обранні більш м`якого запобіжного заходу буде вчиняти інші кримінальні правопорушення. Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, однак враховуючи тяжкість кримінальних правопорушень та наявність ряду ризиків, передбачених ст. 177 КПК України вважає, що саме такий запобіжний захід забезпечить належну поведінку обвинуваченому ОСОБА_4 . Крім того, вважає, що у зв`язку з тим, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні злочину, який спричинив загибель людини, у відповідності до вимог ч. 4 ст. 183 КК України просить право на визначення розміру застави не використовувати у даному випадку.

Прокурор прокуратури Черкаської області Яшник Б.С. підтримав клопотання про продовження дії заходу забезпечення кримінального провадження №12014250190000090, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 04 квітня 2014 року у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 , строком на 60 діб, з тих мотивів, що строк тримання під вартою обвинуваченого закінчується, та завершити судовий розгляд до закінчення дії запобіжного заходу, не можливо.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_4 - адвокат Добраниця В.М., 03.01.2020 року направив до суду клопотання про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_4 , в обґрунтування якого зазначає, що 14 листопада 2019 року в Кропивницькому апеляційному суді у відкритому судовому засіданні відбувся розгляд матеріалів кримінального провадження №12014250190000090 за апеляційною скаргою прокурора в кримінальному провадженні Грекова А.Л. на ухвалу Городищенського районного суду Черкаської області від 22 серпня 2019 року. Вважає, що в зв`язку з відсутністю ризиків, передбачених ст.177 КПК України, обвинувачений ОСОБА_4 , підлягає звільненню з-під варти з обранням більш м`якого запобіжного заходу - не пов`язаного із триманням під вартою. Протягом строку досудового розслідування по кримінальному провадженню до моменту обрання запобіжного заходу тримання під вартою - громадянин України, ОСОБА_4 , ніколи не переховувався від органів досудового розслідування та суду, проживав за 2-ма адресами своєї реєстрації (за якими здійснювалися обшуки під час досудового слідства), при потребі вільно пересувався по території України і повертався до місць своєї реєстрації та проживання, отримав біометричний паспорт для виїзду за кордон (в т.ч. особисто отримав довідку з НП України, здав відбитки пальців), лікувався у державному закладі, регулярно приходив отримувати орендну плату за приміщення, кожного дня з`являвся у місті своєї роботи. Ризик, щодо вчинення іншого кримінального правопорушення чи продовження кримінального правопорушення, у якому обвинувачується ОСОБА_4 - не являється ризиком, так як громадянин ОСОБА_4 добропорядна людина, виховує дітей, не перебуває на обліку в психоневрологічному та наркологічному диспансерах, позитивно характеризується за місцем проживання та за місцем роботи. Характеризуючи особу обвинуваченого ОСОБА_4 немає жодних підстав в даний час стверджувати, про існування ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, на запобігання яким спрямоване застосування виняткового запобіжного заходу - тримання під вартою. Стан хворого оцінюється як ближче до важкого і вимагає негайної госпіталізації в багатопрофільний стаціонар (наявність кардіології, неврології) з метою надання необхідної медичної допомоги, уточнення діагнозу, підбору ефективної базової терапії (ІХС, ДЕП, епісиндром), щоб уникнути фатальних ускладнень, можливих при даних захворюваннях. Обвинуваченому ОСОБА_4 , який станом на сьогоднішній день перебуває під вартою, терміново необхідна госпіталізація та медичний догляд, оскільки, як стало відомо з консультації лікарів, його стан здоров`я є майже непоправним та для його підтримання необхідна госпіталізація. Однак, це можливо лише у тому разі, якщо йому буде обрано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту з обов`язковим повідомленням суду про відвідування медичних закладів. Також, ОСОБА_4 , під час перебування під домашнім арештом, отримав консультативні висновки лікарів. Зокрема, ОСОБА_4 надано ряд рекомендацій щодо термінового лікування та продовження медичних обстежень, для встановлення більш чіткого діагнозу, однак це потребує достатньо часу з залученням висококваліфікованих медичних працівників, що можливе лише під час перебування під домашнім арештом. Загальна рекомендація, яка була надана підзахисному від лікарів є: термінова госпіталізація в багатопрофільну клініку (наявність кардіології, неврології) з можливістю проведення консультацій ревматолога, травматолога, нейрохірурга, фтизіатра, гастроентеролога та окуліста, з проведенням контролю МРТ головного мозку, РЕГ ЕхоЕГ, ЕЕГ, рентгенограми ОГК, колінних суглобів, ліктьових суглобів, контроль УЗД серця, проведення УЗД ОЧП , нирок, ФГДС, та прийом медикаментів. Високо ймовірними ускладненнями в даному випадку можуть бути : інфаркт міокарда, набряк легень, тромбоемболія легеневої артерії, гостре порушення мозкового кровообігу, епілептичний статус, раптова коронарна смерть або зупинка серця внаслідок пароксизму аритмії, гостре шлунково-кишкова кровотеча, які при несвоєчасному наданні медичної спеціалізованої допомоги, що неможливо в умовах СІЗО зважаючи на специфіку кадрового складу і технічного оснащення, відсутність реанімаційного відділення, можуть послужити причиною смерті або глибокої інвалідизації пацієнта. Беручи до уваги те, що ОСОБА_4 раніше не судимий, до кримінальної відповідальності не притягувався та має незадовільний стан здоров`я, через що кожного дня відчуває болісні відчуття та погіршення самопочуття, вважає за можливе змінити йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на будь-який інший, не пов`язаний з позбавленням волі.

Обвинувачений ОСОБА_4 заперечив щодо клопотання прокурора, вказує, що впливати на інших підозрюваних не може, на свідків також, навіть не знає хто вони. Прикладів того, що вчиняв тиск на свідків немає. Особи, що знаходяться у розшуку - особи про яких чує на протязі останніх років, зв`язок не відомий, їх навіть не знає. Не володіє інформацією про місце їх перебування, повністю відмовляється від причетності до обвинувачення. Щодо ризику переховування - не переховувався від слідства і суду, неодноразово подавав офіційні документи про те що не переховувався, вільно проживав на території України, в цьому немає сенсу. Мотиви Кропивницького апеляційного суду - що отримував паспорт через доручення, це повна нісенітниця оскільки здавав відбитки пальців і тільки тоді видали паспорт. З приводу здоров`я, то в Кропивницькому апеляційному суді взагалі не досліджували цього. Під час перерви в цьому судовому засіданні звернувся до лікаря, тиск 170/80 зробили ін`єкцію, стан погіршується. Експертиза не проводиться, тому, що ніхто не хоче брати на себе відповідальність щодо стану його здоров`я. Допомогу надають лише екстрену. З часу зміни запобіжного заходу, жодного разу не порушив умови домашнього арешту, про все доповідав всі інстанції про своє переміщення, тому просить надати можливість лікуватися, застосувати будь-який інший запобіжний захід.

Захисник обвинуваченого Добраниця В.М., у судовому засіданні, підтримав внесене клопотання щодо зміни запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_4 з наведених в ньому підстав, та заперечив щодо клопотань прокурора, вважає, що прокурори в суді не довели наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, як і обґрунтованості підозр у вчиненні кримінальних правопорушень. Вказує, що клопотання, які вносяться прокурором за змістом аналогічні один одному, нових обставин, ризиків не наводиться, ті самі які існували 3 роки тому, як і не надаються докази на його підтвердження, аргументи не можливості застосування інших більш м`яких запобіжних заходів не зазначаються. Просить відмовити у задоволенні клопотання прокурора. Існує презумпція невинуватості. Немає підтверджень що адвокат Нестеренко був адвокатом ОСОБА_4.. Не було підписано договір про надання адвокатських послуг. Прокурор не зібрав жодного доказу щоб це спростувати.Що ОСОБА_4 був у розшуку немає доказів. Вислухали лише одні припущення прокурора. Обвинувачений проживав зі своєю сім`єю, оформляв земельні питання, отримував закордонний паспорт, всі ці документи не вивчалися Кропивницьким апеляційним судом. Просить суд звернути увагу, що з того часу коли було змінено запобіжний захід ОСОБА_4 не порушив жодного покладеного на нього обов`язку. Захистом надано десяток різних медичних висновків. Окрім того на даний час в Європейському суді знаходяться комунікації про незаконне затримання ОСОБА_4 , про його стан здоров`я. Останній документ, про те, що мають дані комунікації та займаються даною проблемою. Київський апеляційний суд виніс постанову 09.10.2019 року, за матеріалами позову до Головного управління Національної поліції в Черкаській області, Прокуратури Черкаської області, Державної казначейської служби України, про відшкодування моральної шкоди, завданої незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду, щодо стягнення з Держави на користь ОСОБА_4 моральної шкоди в розмірі 5000 грн.. Не зафіксовано жодного факту порушення підзахисним обов`язків покладених судом. Документи зібрані органом досудового слідства не досліджені. Просить змінити міру запобіжного заходу, приєднати до матеріалів справи виконавчий лист та документи від Європейського суду.

Потерпіла ОСОБА_1 підтримала думку прокурорів про продовження дії запобіжного заходу обвинуваченому у вигляді тримання під вартою, без можливості внесення застави, вказує на винуватість обвинуваченого ОСОБА_4 , у вчиненні злочинів, які доведені органом досудового розслідування, у даному кримінальному провадженні, інший запобіжний захід не забезпечить належної процесуальної поведінки обвинуваченого.

Інші учасники судового провадження підтримали сторону захисту, щодо зміни запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_4 на будь-який інший не пов`язаний з утриманням під вартою, вказуючи, що сторона обвинувачення не довела в судовому засіданні, в черговий раз, неможливість застосування до обвинуваченого більш м`якої міри заходу забезпечення кримінального провадження, а судовий процес направлений не лише для встановлення істини по справі, а і для не порушення прав людини.

Заслухавши учасників судового провадження та дослідивши клопотання щодо дії запобіжного заходу, колегія суддів приходить до таких висновків.

Під час судового розгляду, за нормами ч.1, ч.2 ст.331 КПК України, суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Тримання під вартою є найбільш суворим запобіжним заходом, який суттєво обмежує конституційне прав людини на свободу та особисту недоторканість. Будучи природним воно має бути забезпечене підвищеним захистом у сфері кримінального судочинства, а тому й може бути обмежене лише при дотриманні загальноприйнятих принципів виходячи із критеріїв розумності та об`єктивності.

За нормами ст.3 Загальної декларації прав людини, ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, п.3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 25 квітня 2003 року № 4 "Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строків тримання під вартою на стадіях дізнання і досудового слідства", запобіжний захід у вигляді взяття під варту продовжується лише тоді, коли на підставі наявних у справі фактичних даних із певною вірогідністю можна стверджувати, що інші запобіжні заходи не забезпечать належної процесуальної поведінки підозрюваного, обвинуваченого.

Крім того, не допускається застосування найбільш суворого запобіжного заходу лише з мотиву тяжкості вчиненого підозрюваним кримінального правопорушення.

За нормами ч.1 ст.184 КПК України, клопотання слідчого, прокурора про застосування запобіжного заходу повинно містити: 1) короткий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, в якому підозрюється або обвинувачується особа; 2) правову кваліфікацію кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; 3) виклад обставин, що дають підстави підозрювати, обвинувачувати особу у вчиненні кримінального правопорушення, і посилання на матеріали, що підтверджують ці обставини; 4) посилання на один або кілька ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу; 5) виклад обставин, на підставі яких слідчий, прокурор дійшов висновку про наявність одного або кількох ризиків, зазначених у клопотанні, і посилання на матеріали, що підтверджують ці обставини; 6) обґрунтування неможливості запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні, шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів; 7) обґрунтування необхідності покладення на підозрюваного, обвинуваченого конкретних обов`язків, передбачених частиною п`ятою статті 194 цього Кодексу;

Клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити: 1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; 2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою, ч.3 ст.199 КПК України.

Частиною 1 статті 194 КПК України, визначено, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.177 КПК України, і на які вказує слідчий або прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам зазначеним у клопотанні.

За нормами ч.1 ст.183 КПК України, запобіжний захід у виді тримання під вартою є винятковим і застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.

Ніхто не може бути заарештований або тримання під вартою інакше, як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом; - ст.5 Конвенції із захисту прав людини та основоположних свобод, ч.2 ст.129 Конституції України.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України №1-р/2017 від 23.11.2017 року, слідчий, прокурор звертаючись до суду з клопотанням про продовження строків тримання під вартою, мають викласти обставини, які доводять, що заявлені раніше ризики не зменшилися або з`явилися нові ризики, які виправдовують продовження тримання особи під вартою, а застосування більш м`яких запобіжних заходів не гарантує запобігання цим ризикам.

Положення ст.2 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», а також на ст.9 Кримінально процесуального кодексу України, де вказано, що під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші посадові особи органів державної влади зобов`язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства, вбачається обов`язковість виконання рішень Європейського суду з прав людини.

За нормами п.1 ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (Конвенція), ратифікованої Законом України від 17.07.1997 р. № 475/97 ВР, кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім певних випадків та відповідно до процедури, встановленої законом. П. 3 ст. 5 Конвенції кожен, кого заарештовано або затримано згідно з положеннями підпункту "с" пункту 1 цієї статті, має негайно постати перед суддею чи іншою посадовою особою, якій закон надає право здійснювати судову владу, і йому має бути забезпечено розгляд справи судом упродовж розумного строку або звільнення під час провадження. Таке звільнення може бути обумовлене гарантіями з`явитися на судове засідання. Це ж положення відображено в ч. 4, 5 ст. 28 КПК України, а саме кримінальне провадження щодо особи, яка тримається під вартою має бути здійснено невідкладно і розглянуто в суді першочергово. Кожен має право, щоб обвинувачення щодо нього в найкоротший строк або стало предметом судового розгляду, або щоб відповідне кримінальне провадження щодо нього було закрите.

Відповідно до вимог ч.3 ст.5 Конвенції (правова позиція ЄСПЛ, викладена у п. 60 рішення від 06.11.2008 у справі «Єлоєв проти України») після спливу певного проміжку часу (досудового розслідування, судового розгляду) навіть обґрунтована підозра у вчиненні злочину не може бути єдиним виправданням тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого, а тому суду в разі задоволення клопотання про обрання або продовження терміну застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою необхідно чітко зазначити у судовому рішенні про наявність іншої підстави (підстав) або ризику, що передбачені ч. 1 ст. 177 КПК. Обмеження розгляду клопотання про обрання, продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою лише переліком законодавчих (стандартних) підстав для його застосування без встановлення їх наявності та обґрунтованості до конкретної особи є порушенням вимог п. 4 ст. 5 Конвенції (п. 85 рішення ЄСПЛ у справі «Харченко проти України» від 10.02.2011).

За нормами п.1 ч.1 ППВСУ № 11 від 17.10.2014 "Про деякі питання дотримання розумних строків розгляду судами цивільних, кримінальних справ і справ про адміністративні правопорушення", при здійсненні правосудця судам слід брати до уваги те, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на судовий розгляд своєї справи упродовж розумного строку.

Вимоги оперативності розгляду кримінальних проваджень у справах, по яких підсудний тримається під вартою, ґрунтуються на підвищених вимогах до розумного строку розгляду (з урахуванням виключного ступеня обмеження права особи на свободу). Усталена правова позиція ЄСПЛ із зазначеного питання наведена у п.90 рішення у справі «Тодоров проти України»: «Суд також зазначає, що протягом усього кримінального провадження заявник у цій справі тримався під у вартою, що вимагало від державних органів, які розглядали справу, особливу сумлінність у здійсненні правосуддя без затримок (див. наприклад, п. 83 рішення у справі «Смірнова проти Росії» (Smirnova v. Russia) та п.31 рішення від 31.01.2006 року у справі «Юртаєв проти України» (Yurtatev v. Ukraine).

Підвищені вимоги до судового розгляду кримінальних справ у порядку КПК України ґрунтуються на існуючій практиці ЄСПЛ та мають враховуватися судами з огляду на положення ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006р. Оскільки одним із найбільш частих порушень прав людини, визнаних ЄСПЛ у справах проти України, є необґрунтоване ухвалення судами рішень про продовження строку тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.

Прецеденте право Конвенції сформулювало чотири базових причини для відмови у звільненні під заставу: а) ризик того, що підсудний не з`явиться в судове засідання; б) ризик того, що підсудний вживатиме заходів для запобігання відправленню правосуддя; в) скоїть інші правопорушення; г) стане причиною порушення громадського порядку (Tiron v. Romania (Тирон проти Румунії) § 37; Smirnova v. Russia (Смирнова проти Росії), § 59; Piruzyan v. Armenia (Пірузян проти Вірменії), § 94).

Ризик втечі: Ризик втечі підозрюваного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (Panchenko v, Russia (Панченко проти Росії), § 106).

Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов`язаних з характером особи, моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Becciev v. Moldova (Бекчиєв проти Молдови) § 58).

Ризик втечі не виникає лише за відсутності постійного місця проживання (Sulaoja v, Estonia (Сулаоя проти Естонії), § 64). Ризик втечі зменшується зі збігом часу, проведеного під вартою (Neumeister v. Austria (Ноймайстер проти Австрії), § 10).

У той час як серйозність покарання є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що обвинувачений може втекти, тяжкість обвинувачення не може сама по собі служити виправданням тривалого попереднього ув`язнення особи (Idalov v. Russia (Ідалов проти Росії) [ВГТ], § 145; Garycki v. Poland (Гарицький проти Польщі), § 47, 6 лютого 2007 року; Chraidi v. Germany (Храїді проти Німеччини)§ 40; Ilijkov v. Bulgaria (Ілійков проти Болгарії) §§ 80-81).

Хоча загалом вираз «стан доказів» може бути важливим фактором, що свідчить про наявність в минулому і зараз серйозних ознак вини, сам по собі він не може служити виправданням тривалого тримання під вартою (Dereci v. Turkey (Дереджі проти Туреччини), § 38).

Колегія суддів, при вирішенні питання про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_4 , враховує, що аргументи за чи проти звільнення, у тому числі ризик того, що обвинувачений може перешкодити належному проведенню судового розгляду, не повинні прийматися абстрактно, але повинні бути підкріплені фактичними доказами. Небезпека переховування обвинуваченого не може бути оцінена виключно на основі тяжкості покарання за злочин. Наявність небезпеки переховування повинно бути оцінено з посиланням на ряд інших відповідних факторів, які можуть або підтвердити існування небезпеки втечі, або зробити її настільки незначною, що вона не може виправдати тримання під вартою («Строган проти України»). Стосовно загрози втечі, практика ЄСПЛ виходить з того, що якщо тяжкість покарання, якому може бути підданий підозрюваний, чи обвинувачений можна законно розглядати, як таку, що може спонукати до втечі, однак можливість жорстокого засудження є недостатньою для виправдання тримання під вартою. При цьому загроза втечі не випливає з простої можливості для обвинуваченого перетнути кордон держави. Для того, щоб ця обставина мала реальний характер потрібно доказувати наявність інших обставин, а саме: характеристики особи, її моральний облік, місце проживання, професію, прибуток, сімейних зв`язків, будь яких зв`язків з іншою країною, або наявність зв`язків в іншому місці. Ризик втечі не виникає лише за відсутності постійного місця проживання («Панченко проти Росії») та зменшується зі збігом часу, проведеного під вартою («Ноймайстер проти Австрії»).

Захисник обвинуваченого ОСОБА_4 - адвокат Добраниця В.М., звертаючись з клопотанням про заміну запобіжного заходу належно обґрунтував зміну обстановки, погіршення стану здоров`я обвинуваченого, та зникнення ряду ризиків, які були враховані при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

В судовому засіданні захисником надано достатні докази того, що ОСОБА_4 постійно проживає за адресою: АДРЕСА_2 та зареєстрований: АДРЕСА_1 , разом з іншими членами сім`ї, має незадовільний стан здоров'я, та неможливість надання ефективної допомоги у лікуванні в умовах перебування у слідчому ізоляторі.

Ці обставини підтверджуються письмовими доказами, що містяться в матеріалах справи, в тому числі даними консультативних висновків лікарів та медичних обстежень, які обвинувачений ОСОБА_4 отримав під час перебування під домашнім арештом, а саме: випискою із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого №4875 відділення хірургічного лікування ішемічної хвороби серця, згідно якої зазначено діагноз: "ІХС. Стабільна стенокардія 3 ФК. Дифузний кардіосклероз. Ішемічна кардіоміопатія. Суправентрикулярна Екстрасистолічна аритмія. Гіпертонічна хвороба 2 ст, ст 3, кризового перебігу. Гіпертензивне серце" (1); висновком "ДУ Національного інституту серцево-судинної хірургії ім. М.М. Амосова НАМН України" щодо оцінки коронарного резерву, згідно якого результатом проведення медичного обстеження є: «Проба положительная. Двухфазный ответ в бассейнах пораженных коронарных артериях. На макс. фарм. нагрузке проявления значимой региональной ишемии в бассейне OB ЛКА без визуальных изменений» (2); випискою із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого з КПП "ББЛІД" ПОЛІКЛІНІЧНЕ ВІДДІЛЕННЯ та результатом "КЭЭГ" від 16.09.2019 року, згідно яких зазначено щодо змін стану здоров`я ОСОБА_4 : «Значительные общемозговые изменения биотоков мозга с явлениями раздражения в виде острых потенциалов, невысоких деформированных комплексов, преобладающих в левых задне-лобной центральной теменно-височных областях. Реакция активации ослаблена. При ФС давление ритма не определяется. При НВ нарастание деформированных комплексов амплитудой 87 мкв, в левых задне-лобной, центральной, темно-височных областях, синхронизациях в кратковременные пароксизмы, свидетельствуя об эпилептиформной активности» (3); консультативним висновком спеціаліста № 1926000 від Державної установи "Інститут нейрохірургії ім. академіка А.П. Ромоданова НАМП України" від 19.06.2019 року (4); результатами магнітно-резонансної томографії поперечно-крестцового відділу хребта, магнітно-резонансної томографії головного мозку до та після в/в введення 16,6 мл. парамагнетика "Дотавіст", магнітнорезонансної томографії шийного відділу хребта, що були проведені у "Центр сучасної діагностики "НЕЙРОМЕД"" 09.09.2019 року, згідно яких встановлені діагнози: «MP-признаки остеохондроза, выраженного деформирующего спондилеза и спондилоартроза дугоотросчатых сочленений шейного отдела позвоночника. Признаки спондилита на уровне С5-С6. Грыжи м/п дисков СЗ-С4, С5-С6, С6-С7. Протрузия м/р диска С4-С5. Вторичный стеноз позвоночного канала на уровне С5-С6», «MP- признаки остеохондроза, выраженного деформирующего спондилеза и спондилоартроза пояснично-крестцового отдела позвоночника. Грьіжа с секвестром м/п диска L5-S1. Протрузии м/п дисков L.2- L.3, L.3-L.4, L.4-L.5. Гемангиома тела L1» (5), та ОСОБА_4 було надано ряд рекомендацій щодо термінового лікування (госпіталізація) та продовження медичних обстежень, для встановлення більш чіткого діагнозу, що не є можливим в умовах ізоляції.

Крім того, обвинуваченим ОСОБА_4 вказано, що експерти не беруть на себе відповідальність надати висновок щодо його можливості (неможливості) за станом здоров'я перебувати у СІЗО, та суд враховує, що ухвала про призначення експертизи стану здоров`я ОСОБА_4 , повернута на адресу суду без виконання, а також лист завідувача Київської міської медичної частини ОСОБА_13 , з повідомленням, що ОСОБА_4 з 28.11.2019 року по теперішній час знаходиться на стаціонарному лікуванні в умовах Київської міської медичної частини, з зазначенням ряду хвороб та стан здоров`я відповідає перебігу наявних хронічних захворювань, питання щодо можливості етапування останнього до суду вирішуватиметься додатково.

Європейський суд з прав людини стверджує, що вимога законності не може бути задоволена лише шляхом дотримання національного законодавства, яке само по собі повинно відповідати Конвенції (рішення ЄСПЛ у справі «Плесо проти Угорщини»), тому позбавлення волі може бути цілком законним з точки зору внутрішнього права, однак, бути свавільним, виходячи зі змісту Конвенції, порушуючи тим самим її положення (рішення ЄСПЛ у справі «А. та інші проти Об`єднаного Королівства»).

Стороною обвинувачення не надано переконливих доводів (доказів) щодо неможливості застосування іншого більш м`якого запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , як і належного, на час прийняття рішення, доведення підстав продовження відносно нього виняткового запобіжного заходу.

Враховуючи дані, що характеризують особу обвинуваченого, ступінь ризиків, які існують у кримінальному провадженні та недоведеність прокурором, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не здатний запобігти вказаним ризикам, те, що обвинувачений ОСОБА_4 з травня 2017 року по 22 серпня 2019 року перебував під вартою, як захід забезпечення кримінального провадження №12014250190000090 від 04.04.2014 року, колегія суддів вважає за необхідне, відмовити в задоволенні клопотання прокурора про продовження ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Беручи до уваги серйозність висунутої проти ОСОБА_4 підозри (обвинувачення), тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання обвинуваченого винуватим у кримінальних правопорушеннях (злочинах), наявні реальні ризики передбачені та частково доведені прокурором, правову позицію ЄСПЛ з питання щодо стану здоров`я особи, яка утримується під вартою, як захід забезпечення кримінального провадження, а саме, Справа «Кущ проти України» (Заява № 53865/11), Справа «Баришевський проти України» (Заява № 71660/11), рішення у справах "Кудла проти Польші", "Ухань проти України", "Хумматов проти Азербайджану", "Петухов проти України", де Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував на тому, що держава повинна забезпечити тримання ув`язненої особи в умовах, які відповідають принципу поваги до її людської гідності, а також належним чином забезпечити її здоров`я та добробут з огляду на практичні потреби ув`язнення, відсутність належної медичної допомоги може, таким чином, становити поводження, що суперечить ст.3 Конвенції, колегія суддів, ураховує висновки Кропивницького апеляційного суду (ухвала від 14.11.2019 року), щодо наявності ризиків, та вважає за можливе змінити обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжний захід на цілодобовий домашній арешт із застосуванням електронних засобів контролю з можливістю відвідувати заклади охорони здоров`я, з огляду на те, що обвинувачений ОСОБА_4 під час перебування під домашнім арештом порушень не допускав, зобов`язання покладені судом виконував, раніше не судимий, до кримінальної відповідальності не притягувався, має на утриманні трьох неповнолітніх дітей, стійкі соціальні зв`язки, позитивну репутацію, незадовільний стан здоров`я, що може викликати незворотні тяжкі наслідки, а забезпечити дотримання права на належну медичну допомогу в умовах ізоляції з урахуванням висновків лікарів, не є можливим, а також, те що зміна запобіжного заходу, не вплине на забезпечення ефективності та дієвості подальшого судового розгляду, що відповідає практиці Європейського суду і принципам об`єктивності, диспозитивності, законності та змагальності в кримінальному процесі.

Отже, колегія суддів, приходить до висновку, що обвинувачений ОСОБА_4 , захисник Добраниця В.М., довели можливість застосування більш м`якого запобіжного заходу, що зможе забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого, та враховує ч.2 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, де визначено, що кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку, та те, що прокурором з огляду на принцип змагальності сторін, при заявленні клопотання про продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, без можливості внесення застави, не доведено та не надано доказів, того, що обвинувачений, перебуваючи на волі може здійснювати на свідків сторони обвинувачення та потеплілих психологічний тиск, з метою зміни ними своїх свідчень, задля уникнення кримінальної відповідальності (п.3 ч.1 ст.177 КПК України), в подальшому буде переховуватися від суду (з урахуванням того, що з 22.08.2019 року по 14.11.2019 року не порушував зобов`язання покладені на нього судом), вчиняти інші кримінальні правопорушення, та бере до уваги судове рішення (Печерського районного суду м. Києва від 20.06.2019 року, Київського апеляційного суду від 09.10.2019 року у справі №756/16116/18-ц) з питання незаконного затримання ОСОБА_4 , що в подальшому потягло відшкодування з Держави (Головного управління Національної поліції в Черкаській області, Прокуратури Черкаської області, Державної казначейської служби України) моральної шкоди, завданої незаконними діями та звернення до виконання (виконавчий лист у справі №756/16116/18-ц).

Керуючись ст. ст. 350, 181, 183, 195, 200, 201, 202, 331, 369, 372, 376, 392 КПК України, рішенням КСУ у справі №3-208/2018 (2402/18) за конституційною скаргою ОСОБА_14 від 13.06.2019 року №4-р/2019, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

У задоволенні клопотання прокурора Дидич В.В. про продовження дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою без можливості внесення застави відносно ОСОБА_4 , відмовити.

Клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_4 - адвоката Добраниці В.М. про зміну запобіжного заходу, задовольнити, змінити обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українцю, громадянину України, фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , запобіжний захід з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт строком на 60 днів, тобто до 07.03.2020 року, включно, із застосуванням електронних засобів контролю, з можливістю відвідування закладів охорони здоров`я, з вилученням закордонного паспорту при наявності, та покладенням обов`язку з`являтися до суду за кожною вимогою.

Звільнити, негайно, обвинуваченого ОСОБА_4 з під варти, в цій частині виконання ухвали покласти на ДУ «Київський слідчий ізолятор».

Зобов`язати обвинуваченого ОСОБА_4 негайно прибути до місця відбування визначеного судом запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту за адресою: АДРЕСА_2 .

Роз`яснити ОСОБА_4 , що відповідно до ч.5 ст.181 КПК України, працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою обвинуваченого, який перебуває під домашнім арештом, мають право з`являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов`язаних із виконанням покладених на нього зобов`язань.

Виконання ухвали дії запобіжного заходу, в частині цілодобового домашнього арешту,покласти на Бориспільський відділ поліції Головного управління Національної поліції в Київській області (вул. Сергія Камінського 4, м. Бориспіль, Київська область, 08302).

Копію ухвали, негайно направити на виконання та вручити обвинуваченому ОСОБА_4 , прокурору Прокуратури Черкаської області.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом семи днів з моменту вручення її копії до Черкаського апеляційного суду.

Повний текст ухвали виготовлений 10.01.2020 року.

Головуючий суддя Л. П. Синиця Судді Л.В. Подорога В.О. Черненко