Ухвала суду № 86841176, 18.11.2019, Основ'янський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Червонозаводський районний суд м. Харкова)

Справа № 646/7666/19

№ провадження 1-кс/646/5855/2019

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18.11.19 року м.Харків

Слідчий суддя Червонозаводського районного суду м. Харкова Сіренко Ю.Ю., за участю секретаря – Кієнко А.О., прокурора – Медяника О.А., підозрюваного – ОСОБА_1 , захисника – Верещака Н.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові клопотання слідчого СВ Основ`янського ВП ГУНП в Харківській області лейтенанта поліції Шевченка А.О. про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань №42019221070000173 від 04.09.2019, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України, у відношенні:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Лебедин Сумської області, українця, громадянина України, пенсіонера, одруженого, маючого на утриманні двох малолітніх дітей: сина ОСОБА_2 , 2009 року народження, та сина ОСОБА_3 , 2012 року народження, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України,

в с т а н о в и в:

До Червонозаводського районного суду м. Харкова надійшло клопотання слідчого СВ Основ`янського ВП ГУНП в Харківській області лейтенанта поліції Шевченка А.О. про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань №42019221070000173 від 04.09.2019, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України, у відношенні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України.

В обгрунтування клопотання слідчий зазначив, що при невстановлених досудовим слідством на даний час обставинах ОСОБА_1 , діючи з корисливих мотивів, за попередньою змовою з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та іншими невстановленими на даний час особами, з метою незаконного особистого збагачення, в період часу з 1 листопада 2018 року по 15жовтня 2019 вчинив умисні дії, пов`язані з фальсифікацією медичної документації ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який приймав участь у бойових діях на сході України в період 10.11.2015 по 03.12.2015 та з 01.04.2016 по 11.04.2016, а саме щодо лікування ОСОБА_6 в період з 22.11.2018 по 03.12.2018 року на стаціонарному лікуванні в Харківській міській багатопрофільній лікарні № 18 та наявності в ОСОБА_6 захворювання: «Дісциркуляторна гіпертонічна енцефалопатія ІІ ст. з лікворно-гіпертензійним, вестібуло-атакчтиним синдромами, вегето-судинними пароксизмамисимпато-адреналового типу. Аномалія Кіммерлі, нестабільність С5-С6», підроблення заяви від імені ОСОБА_6 від 20.03.2019 на ім`я в.о. директора КЗОЗ «Обласний центр медико-соціальної експертизи» щодо проходження огляду МСЕК за місцем проживання – АДРЕСА_3 , та надання фальсифікованої медичної документації на ім`я ОСОБА_6 до КЗОЗ «Обласний центр медико-соціальної експертизи», за результатами розгляду якої 10.04.2019 актом № 295 ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , визнано інвалідом ІІІ групи з 3 квітня 2019 року «внаслідок захворювання, пов`язаного з захистом Батьківщини».

В подальшому, в невстановлений слідством час ОСОБА_1 , продовжуючи свої умисні злочинні дії, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та невстановленими на даний час особами, з корисливих мотивів та метою незаконного особистого збагачення, вчинив дії щодо направлення від імені ОСОБА_6 заяви та документів до «Міжвідомчої комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій та виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) або інвалідності волонтера і деяких інших категорій осіб відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”» (далі Міжвідомча комісія), з метою незаконного заволодіння за попередньою змовою групою осіб одноразовою грошовою допомогою військовослужбовцям у разі інвалідності або часткової втрати працездатності, виплата якої передбачена Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та «Порядком призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві», затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України № 975 від 25.12.2013 (із змінами, внесеними згідно з Постановами КМУ № 335 від 18.05.2017, № 855 від 15.11.2017, № 334 від 17.04.2019).

Згідно рішення Міжвідомчої комісії ОСОБА_6 як інваліду ІІІ групи внаслідок захворювання, пов`язаного з захистом Батьківщини призначено та в подальшому виплачено з державного бюджету одноразову грошову виплату в розмірі 250 прожиткових мінімумів для працездатних осіб на 2019 рік, що складає 480 тисяч 250 гривень.

Продовжуючи реалізацію спільного злочинного умислу, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 жовтня ІНФОРМАЦІЯ_5 спільно з ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та невстановленими особами незаконно заволоділи державними грошовими коштами одноразової грошової допомоги в сумі 250 прожиткових мінімумів доходів громадян для працездатних осіб на 2019 рік, що складає 480 тисяч 250 гривень, що в 500 раз перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян на момент вчинення злочину, та розпорядились вказаними грошовими коштами на власний розсуд, чим спричинили державі збитки у великому розмірі.

Таким чином, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюється в тому, що своїми противоправними діями скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст.190 КК України, - тобто, шахрайство вчинене у великих розмірах.

У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав, пояснив, що на його думку підставою для застосування запобіжного заходу у вигляді взяття під варту підозрюваного є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 зазначеного кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на потерпілого, свідка, у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення, що свідчить про неможливість запобігання цим ризикам, передбаченим ч. 1 ст. 177 КПК України шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів, просив клопотання задовольнити у повному обсязі, а також просив під час обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суму застави визначити в розмірі 960500 грн., на підставі п.7 ч.1 ст.184, п.2, 8, 9 ч.5 ст.194 КПК України.

Підозрюваний ОСОБА_1 у судовому засіданні свою вину у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення не визнав, заперечував проти задоволення даного клопотання.

Захисник підозрюваного у судовому засіданні підтримав позицію свого підзахисного та просив обрати більш м`який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Слідчий суддя, вислухавши прокурора, думку підозрюваного та його захисника, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, приходить до наступного.

Слідчим суддею встановлено, що до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесені відомості про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України, що підтверджується витягом з кримінального провадження №42019221070000173 від 04.09.2019.

16.11.2019 о 14:56 ОСОБА_1 затримано у порядку ст. 208 КПК України.

Вирішуючи питання про обґрунтованість підозри слідчий суддя зазначає наступне.

17.11.2019 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України.

На думку слідчого судді, підозра у вчиненні злочину є обґрунтованою, оскільки надана до суду інформація може переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити кримінальне правопорушення, і такі факти є досить переконливими.

Вина ОСОБА_1 підтверджується наступними зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколами про хід і результати проведення негласних слідчих (розшукових) дій – зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж, протоколом проведення обушку за місцем мешкання ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 , під час якого вилучено копії та оригінали медичної документації на багатьох інших осіб, які приймали участь в Антитерористичній операції; протоколом обшуку автомобілю «Chevrolet Lacetti» д.н. НОМЕР_1 , вилучено копії паспортів на сторонніх осіб, копії повісток про виклик до військового комісаріату на сторонніх осіб; протоколом проведення обшуку приміщення медико-соціальної експертної комісії, під час якого вилучено медичну документацію на ім`я ОСОБА_6 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_6 , 1984 року народження; протоколом затримання ОСОБА_1 в порядку ст.208 КПК України.

Доведеними слідчий суддя вважає й ризики, передбачені у ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки ОСОБА_1 скоїв тяжкий злочин і знаходячись на свободі, може негативно вплинути на хід досудового розслідування та встановлення істини у справі. Крім того, ОСОБА_4 отримав повідомлення про підозру, в якому зазначено певні дані і перебуваючи на свободі, останній буде мати можливість здійснювати незаконний вплив на свідків, чим перешкоджатиме встановленню істини у кримінальному провадженні (п.3 ч.1 ст.177 КПК України). Крім того, перебуваючи на свободі ОСОБА_1 усвідомлюючи, що ним скоєно тяжкий злочин, за вчинення якого передбачена міра покарання у вигляді позбавлення волі до восьми років, з метою уникнення кримінальної відповідальності може переховуватись від органу досудового розслідування та суду на території України. Виходячи з цього ОСОБА_1 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, виїхати за межі держави, чим унеможливить досягнення завдань кримінального провадження, з чого виникають ризики, передбачені п.1 ч.1 ст.177 КПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Відповідно до вимог ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування або суду, незаконно впливати на свідків, знищити, сховати або спотворити речі, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року № 3477-IV, передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

В рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Нечипорук та Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Вказана позиція відображена, зокрема й в рішенні Суду від 30 серпня 1990 року у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства».

У матеріалах провадження достатньо наявних даних, які вказують на факти, що ОСОБА_1 міг вчинити інкриміноване правопорушення і такі є переконливими для суду.

Оскільки на даному етапі кримінального провадження не допускається вирішення тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, а саме питань, пов`язаних з оцінкою доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, то слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів лише визначає, що причетність ОСОБА_1 до вчинення кримінального правопорушення, підозра у якому йому повідомлена, є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього обмежувального заходу.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного, слідчий суддя враховує вимоги п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, а також те, що метою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, вчинити інші кримінальні правопорушення.

Слідчий, звертаючись з клопотанням про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а прокурор при розгляді клопотання, довели про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні останнім вказаного кримінального правопорушення, що підтверджується вищевказаними доказами, які зібрані під час досудового розслідування.

Під час розгляду клопотання слідчим суддею вивчалась можливість застосування відносно підозрюваного більш м`якого запобіжного заходу для запобігання вищезазначених ризиків, але слідчий суддя вважає, що підозрюваний не буде виконувати покладені на нього процесуальні обов`язки, а також, щоб запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України, та враховуючи вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, яке відповідно до санкції ч. 3 ст. 190 КК України загрожує останньому позбавленням волі від трьох до восьми років, відповідно до ст.12 КК України даний злочин відноситься до категорії тяжких злочинів, слідчий суддя вважає, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ч.1 ст.177 КПК України.

При цьому, сторонами провадження не надано доказів, які б засвідчили факти спростування вищезазначених ризиків та неможливості застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Також, враховуючи положення ч.3 ст.183 КПК, згідно з вимогами якої, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним процесуальних обов`язків.

Враховуючи обставини кримінального провадження та думку сторони обвинувачення, слідчий суддя вважає, що в даному випадку встановлення застави є доцільним та достатнім для виконання підозрюваним процесуальних обов`язків.

Як зазначив Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 12 березня 2009 року по справі «Олександр Макаров проти Росії (Aleksandr Makarov v Russia)» № 15217/07 «…сума застави повинна оцінюватися головним чином по відношенню заінтересованої особи, його активів … іншими словами, ступенем впевненості, яка можлива в тому, що перспектива втрати забезпечення у випадку його неявки в суд послужить достатнім фактором, виключаючи з його сторони будь-яке бажання зникнути».

Отже, при визначенні розміру застави, слідчий суддя враховує обставини кримінального провадження, особу підозрюваного ОСОБА_1 , вищенаведені дані щодо його матеріального стану, та вважає за необхідне визначити заставу у розмірі 130 (ста тридцяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 249730 (двісті сорок дев`ять тисяч сімсот тридцять) гривень, що буде цілком достатнім для виконання підозрюваним процесуальних обов`язків та перспектива втрати такого забезпечення у випадку порушення ним встановлених обов`язків послужить достатнім фактором, який виключає з його сторони будь-яке бажання переховуватися від органів досудового розслідування.

Керуючись ст.ст. 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 372 КПК України, слідчий суддя,-

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання слідчого СВ Основ`янського ВП ГУНП в Харківській області лейтенанта поліції Шевченка А.О. про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань №42019221070000173 від 04.09.2019, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України, у відношенні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України, - задовольнити.

Обрати щодо підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у Державній установі «Харківський слідчий ізолятор» строком 60 днів.

Строк тримання під вартою обчислювати з дати затримання особи, тобто з 16.11.2019 року о 17 годині 05 хвилин.

Дата закінчення дії ухвали 14.01.2020 року о 17 годині 05 хвилин.

Одночасно визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 130 (ста тридцяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 249730 (двісті сорок дев`ять тисяч сімсот тридцять) гривень.

Сума застави у національній грошовій одиниці може бути внесена, як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Червонозаводського районного суду міста Харкова.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

У разі внесення застави, покласти на підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов`язки:

-не відлучатися із населеного пункту, де він постійно проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду;

-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

-носити електронний засіб контролю.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Червонозаводського районного суду міста Харкова коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі установи виконання покарань.

Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа установи виконання покарань негайно має здійснити розпорядження про звільнення з-під варти ОСОБА_1 та повідомити усно і письмово слідчого СВ Основ`янського ВП ГУНП в Харківській області лейтенанта поліції Шевченка А.О. та слідчого суддю Червонозаводського районного суду міста Харкова.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали виготовлено та оголошено 22.11.2019 о 15:10 годин.

Слідчий суддя - Ю.Ю. Сіренко