Постанова № 86840687, 11.01.2020, Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

Номер справи 623/73/20

Номер провадження 3/623/47/2020

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 січня 2020 року суддя Ізюмського міськрайонного суду Харківської області Бєссонова Т.Д., розглянувши матеріали, які надійшли від Ізюмського ВП ГУНП в Харківській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , уродженця м. Краматорська, Донецької області, громадянина України, не одруженого, не працюючого, не є особою з інвалідністю, який займається веденням домашнього господарства, до адміністративної відповідальності протягом року притягувався за ч.2 ст.173-2 КУпАП - з накладенням стягнення у виді 60 годин громадських робіт, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого зі своєю бабусею ОСОБА_2 , 1935 р.н., за адресою: АДРЕСА_2 , засіб зв`язку - мобільний телефон 095 8618269,

за статтею 173-2 ч. 2 КУпАП.

Права, передбачені статтею 268 КУпАП, правопорушникові роз`яснені.

в с т а н о в и в:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії АПР18 № 618930 від 11 січня 2019 року громадянин ОСОБА_3 вдруге протягом року скоїв насильницькі дії в сім`ї - вчинив сварку зі своєю бабусею ОСОБА_2 , 1935 року народження, чим скоїв правопорушення, передбачене частиною другою статті 173-2 КУпАП.

Так, 17 грудня 2019 року, близько 12 години 00 хвилин, громадянин ОСОБА_3 , знаходячись за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_2 , повторно протягом року вчинив сварку зі своєю бабусею ОСОБА_2 , 1935, року народження, в ході якої висловлювався на її адресу нецензурною лайкою та погрожував фізичною розправою, що викликало у останньої відчуття емоційної невпевненості, внаслідок чого могла бути завдана шкода її психічному здоров`ю, чим повторно протягом року вчинив домашнє насильство психологічного характеру.

Правопорушник свою вину в суді визнав частково та повідомив, що він дійсно зловживає спиртними напоями, на адресу бабусі ОСОБА_2 , 1935 р.н. він висловлювався нецензурною лайкою, однак фізичною розправою їй не погрожував.

Допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_2 повідомила, що вона проживає разом з онуком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який час від часу зловживає спиртними напоями, вчиняє сварки, під час яких висловлюється на її адресу нецензурною лайкою, погрожує фізичною розправою. Так 17 грудня 2019 року, близько 12 години 00 хвилин онук ОСОБА_3 прийшов до неї додому за адресою АДРЕСА_2 у стані сильного алкогольного сп`яніння, вчинив з нею сварку, під час якої висловлювався на її адресу грубою нецензурною лайкою, хапав за одежу та погрожував спалити.

Факт правопорушення підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії АПР18 № 6618930 від 11 січня 2019, письмовими поясненнями потерпілої порушника ОСОБА_3 , потерпілої ОСОБА_2 та свідка ОСОБА_4 , довідкою АРМОР, копією постанови суду від 13.05.2019, копією рапорту про отримання заяви про домашнє насильство та реєстрацію її в ЖЄО, протоколом про прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію, іншими матеріалами справи.

У відповідності до ст.23 КУпАП, адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами. Санкція ст. 173-2 КУпАП є альтернативною, що дає можливість визначити стягнення з урахуванням форми вини та даних про особу, що притягується до адміністративної відповідальності.

Аналізуючи досліджені докази, пояснення ОСОБА_1 та оцінюючи встановлені обставини у їх сукупності, суд приходить до висновку, що дії правопорушника ОСОБА_1 правильно кваліфіковані за ч.2 статті 173-2 КУпАП, оскільки він вчинив психологічне насильство в сім`ї повторно протягом року після притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.

Відповідно до п. 3 ч.1 ст.1 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству " № 2229-УІІІ від 07.12.17 домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь;

Відповідно до п. 14 ч.1 ст.1 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству " № 2229-УІІІ від 07.12.17 психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи;

Згідно ч. 2 ст.173-2 КУпАП, дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з порушень, передбачених частиною першою цієї статті, а саме: вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення, тягнуть за собою накладення штрафу від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин, або адміністративний арешт на строк до п`ятнадцяти діб.

При накладенні адміністративного стягнення відповідно до ст.ст. 33, 34 КУпАП суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини.

Обставин, які б пом`якшували або обтяжували відповідальність ОСОБА_1 за адміністративне правопорушення, судом не встановлено.

За такої сукупності обставин у справі суд вважає за необхідне піддати ОСОБА_1 адміністративному стягненню у виді адміністративного арешту, межі якого передбачені санкцією ч.2 ст.173-2 КУпАП.

Згідно ст. 32 КУпАП адміністративний арешт установлюється і застосовується лише у виняткових випадках за окремі види адміністративних правопорушень на строк до п`ятнадцяти діб.

Відповідно до статті 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

На підставі ст. 173-2 ч.2, керуючись ст.ст. 32, 40-1, 283 п.1, 284 КУпАП,

п о с т а н о в и в:

Визнати ОСОБА_1 винним у скоєнні правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП та притягнути його до адміністративної відповідальності.

Накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді адміністративного арешту строком на 5 (п`ять) діб. Початок строку відбування адміністративного стягнення у вигляді адміністративного арешту рахувати з моменту фактичного затримання правопорушника в порядку виконання постанови суду.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в розмірі 420 (чотириста двадцять) грн. 40 коп. (отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106).

Постанова може бути оскаржена до апеляційного суду Харківської області через Ізюмський міськрайонний суд протягом 10 днів з дня винесення постанови.

Суддя: Т.Д. Бєссонова.