Ухвала суду № 86839729, 10.01.2020, Автозаводський районний суд м. Кременчука

Справа № 524/340/16-ц

Провадження № 6/524/20/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 січня 2020 року Автозаводський районний суд м. Кременчука в складі: головуючого судді - Нестеренка С.Г., при секретарі - Бельченко Н.Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Кременчук Полтавської області заяву представника ТОВ «ОТП Факторинг Україна» Вельковського С.В. про зміну способу виконання рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука від 04 травня 2016 року по справі № 524/340/16-ц за позовом ТОВ «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки, -

В С Т А Н О В И В:

16 липня 2019 року до суду надійшла заява представника ТОВ «ОТП Факторинг Україна» Вельковського С.В. про зміну способу виконання рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука від 04 травня 2016 року по справі № 524/340/16-ц, за позовом ТОВ «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Заявник просив суд звернути стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_2 ОСОБА_3 за кредитним договором № СМ-5МЕО00/006/2007 від 23.02.2007, СМ-5МЕ000/007/2007 від 23.02.2007 року в розмірі 1199886 грн. 60 коп., а саме: вбудоване приміщення комп`ютерного інтернет-клубу та підвальне приміщення, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею – 718, 7 кв.м. шляхом продажу на прилюдних торгах , у тому числі у формі електронних торгів, у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України «Про виконавче провадження».

У судове засідання представник заявника ТОВ «ОТП Факторинг Україна» - Вельковський С.В. не прибув, про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки не повідомив.

Заінтересована особа ОСОБА_4 – ОСОБА_3 у судове засідання не прибула, про час, дату та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, її неявка не перешкоджає розгляду заяви.

Представник третьої особи Автозаводський ВДВС м. Кременчука ГТУЮ в Полтавській області у судове засідання не прибув, про час, дату та місце розгляду справи керівництво відділу повідомлено належним чином, надали до суду заяву, відповідно до якої просили розгляд справи проводити без участі представника відділу.

Суд, вивчивши матеріали справи, дійшов наступного.

У ч.. 1 ст 435 ЦПК України передбачено, що суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, за заявою сторони, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського суду, тобто судді зобов`язані застосовувати рішення Європейського суду з прав людини» як джерело права на всіх етапах провадження нарівні з Законами України та підзаконними нормативно-правовими актами.

Відповідно до статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Сферою регулювання статті 6 Конвенції є також виконання судового рішення. Зокрема Європейський суд з прав людини зазначає, що пункт 1 статті 6 Конвенції («Право на справедливий суд») гарантує кожному право на звернення до суду з позовом щодо будь-яких його цивільних прав та обов`язків; таким чином, ця стаття проголошує право на доступ до суду, тобто право подати до суду позов з цивільно-правових питань. Однак, це право було б ілюзорним, якби правова система договірної держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін. Важко собі навіть уявити, щоб стаття 6 Конвенції детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо вбачати у статті 6 тільки проголошення доступу до судового органу та права на судове провадження, то це могло б породжувати ситуації, що суперечать принципу верховенства Права, який договірні держави зобов`язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію.

Стаття 1 Закону України «Про виконавче провадження», визначає виконавче провадження як завершальну стадію судового провадження і примусового виконання судових рішень та рішень інших органів.

У рішенні Європейського суду «Горнсбі проти Греції» від 10.03.1997 року (п.40) зазначено, що для цілей статті 6 Конвенції виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина «суду».

Відповідно до ч.2, 3ст.. 435ЦПК України заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Судом достовірно встановлено, що рішенням Автозаводського районного суду м. Кременчука від 04 травня 2016 року, яке набрало законної сили 01 липня 2016 року, позов ТОВ «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки було задоволено.

За вказаним рішенням звернено стягнення на предмет іпотеки, а саме: вбудоване приміщення комп`ютерного інтернет-клубу та підвальне приміщення , розташоване за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 718,7 кв. м., належне на праві власності ОСОБА_3 шляхом надання ТОВ «ОТП Факторинг Україна» права продажу будь-якій особі-покупцеві предмету іпотеки за іпотечним договором № РМ-5МЕО00/006/2007 від 23.02.2007 року за ціною, визначеною на підставі оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності (звіту про експертну грошову оцінку) на момент укладення договору купівлі-продажу, з наданням всіх повноважень продавця (в тому числі: отримання дублікатів правовстановлюючих документів (договору купівлі-продажу), та технічного паспорту на іпотечне майно, здійснення будь-яких платежів за продавця, отримувати будь-які документи, довідки, витяги з реєстрів прав власності на нерухоме майно, та інших державних реєстрів, в органах Державної реєстраційної служби, БТІ, нотаріату, житлово-експлуатаційних підприємств, та інших підприємствах, установах, та організаціях. Також надати ТОВ «ОТП Факторинг Україна» право проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно у державного реєстратора від імені власника даного іпотечного майна, для задоволення вимог іпотекодержателя ТОВ «ОТП Факторинг Україна» у розмірі 1199886 грн. 60 коп.

Надано ТОВ «ОТП Факторинг Україна», право отримання у приватного нотаріуса Кременчуцького міського нотаріального округу Веселовського А.Г., дублікату договору купівлі-продажу від 11 жовтня 2015 року зареєстрованого в реєстрі за № 7632.

З метою збереження предмету іпотеки до моменту його реалізації, постановлено передати предмет іпотеки, а саме: вбудоване приміщення комп`ютерного інтернет-клубу та підвальне приміщення, розташоване за адресою: АДРЕСА_2 ) (загальною площею - 718,7 квадратних метри), в управління ТОВ «ОТП Факторинг Україна» на період до проведення його реалізації з наданням права обладнання предмету іпотеки новими охоронними пристроями, вільного доступу до нерухомого майна, заміни замків, а також укладання договорів на охорону зі спеціалізованими підприємствами. Стягнено з ОСОБА_3 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» судовий збір в сумі 17998 грн. 30 коп..

29 вересня 2016 року ухвалою Автозаводського районного суду м. Кременчука виправлено описку, допущену в рішенні Автозаводського районного суду м. Кременчука від 04 травня 2016 року по справі №524/340/16-ц, а саме виправлено дату укладення договору купівлі – продажу з «11 жовтня 2015» на вірну «11 жовтня 2005».

Заявник не звертався до суду із заявою про видачу виконавчого листа для примусового виконання рішення суду.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до повідомлення Автозаводського ВДВС м. Кременчука ГТУЮ в Полтавській області від 24 липня 2019 року за вих.. № 54680 на примусовому виконанні у відділі перебувало виконавче провадження № 36627217 з примусового виконання судового наказу №2-н317/09 від 27 листопада 2009 року, виданого Крюківським районним судом м. Кременчука про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ОПТ Факторинг Україна» боргу в сумі 1199886 грн. 60 коп. 25.10.2017 року.

Державним виконавцем винесена постанова про закінчення виконавчого провадження на підставі п. 5 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» у зв`язку з скасуванням вищевказаного судового наказу ухвалою Крюківського районного суду м. Кременчука від 16.12.2015 року по справі № 537/45/15-ц.

В Автозаводському ВДВС м. Кременчука ГТУЮ в Полтавської області відсутнє відповідне виконавче провадження щодо примусового виконання рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука від 04 травня 2016 року, по цивільній справі № 524/340/16-ц за позовом ТОВ «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Суд констатує, що у позивача відсутній правовстановлюючий документ на предмет іпотеки за договором іпотеки № РМ-5МЕ000/006/2007, що унеможливлює його примусовий продаж убачаючи наступне.

Відповідно до ст.7 Закону України «Про нотаріат», нотаріуси або посадові особи, які вчиняють нотаріальні дії, у своїй діяльності керуються законами України, постановами Верховної Ради України, указами і розпорядженнями Президента України, постановами розпорядженнями Кабінету Міністрів України, а на території Республіки Крим, крім того, - законодавством Республіки Крим, наказами Міністра Юстиції України, нормативними актами обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій. Нотаріуси у встановленому порядку в межах своєї компетенції вирішують питання, що випливають з норм міжнародного права, а також укладених Україною міждержавних угод.

Частиною п`ятою статті 8 Закону України «Про нотаріат» передбачено, що довідки про вчинені нотаріальні дії та копії документів, що зберігаються у нотаріуса, видаються нотаріусом виключно фізичним та юридичним особам, за дорученням яких або щодо яких вчинялися нотаріальні дії. У разі смерті особи чи визнання її померлою такі довідки видаються спадкоємцям померлого. У разі визнання особи безвісно відсутньою опікун, призначений для охорони майна безвісно відсутнього, має право отримувати довідки про вчинені нотаріальні дії, якщо це необхідно для збереження майна, над яким встановлена опіка.

Згідно зі статтею 53 Закону України «Про нотаріат», у разі втрати або зіпсування документа, посвідченого або виданого нотаріусом чи посадовою особою органу місцевого самоврядування, за письмовою заявою осіб, перелічених у першому реченні частини п`ятої статті 8 цього Закону, видається дублікат втраченого документа. Видача дубліката втраченого або зіпсованого документа здійснюється державним нотаріальним архівом. До передачі в архів примірників документів, посвідчених або виданих нотаріусом чи посадовою особою органу місцевого самоврядування, дублікат втраченого або зіпсованого документа надається відповідно нотаріусом чи посадовою особою виконавчого комітету за місцем його зберігання.

Пунктом 1.1. глави 22 розділу 2 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 296/5 від 22 лютого 2012 року передбачено, що у разі втрати або зіпсування документа, посвідченого або виданого нотаріусом, за письмовою заявою осіб, за дорученням яких або щодо яких учинялася нотаріальна дія, нотаріусом видається дублікат утраченого або зіпсованого документа.

Положення статті 38 Закону України «Про іпотеку» не містять повноважень банку представляти інтереси іпотекодавця у будь-яких правовідносинах, зокрема щодо звернення від імені власника нерухомого майна, на яке звертається стягнення, до нотаріуса з вимогою надати дублікат правовстановлюючого документа на майно, що підлягає реалізації, а також не містить обов`язку нотаріуса надавати відповідний дублікат правовстановлюючих документів без дотримання вимог Закону України «Про нотаріат» (Тотожних правових висновків дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду в Постанові від 14 лютого 2018 року по справі № 727/1570/16-ц).

Вказана правова позиція Верховного Суду є доказом неможливості у визначеному Законом порядку отримати дублікат правовстановлюючого документа на майно на яке звернуте стягнення за рішенням суду в даній справі.

Підстави та процедуру проведення відповідно до Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень” державної реєстрації речових прав на нерухоме майно визначено Порядком державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127 (далі - Порядок №1127).

Відповідно пункту дев`ять Порядку №1127 разом із заявою заявник подає оригінали документів, необхідних для державної реєстрації прав, та документ, що підтверджує сплату адміністративного збору за державну реєстрацію прав.

Таким чином, за наявності рішення суду про звернення стягнення на предмет іпотеки. Позивач позбавлений можливості його реалізувати, оскільки відсутність правовстановлюючого документу відповідно до Порядку №1127 унеможливлює продаж іпотечного майна.

Сукупність вказаних обставин та роз`яснення Верховного Суду, що сформовано в своїй Постанові після прийняття рішення у даній справі, значно ускладнюють виконання рішення та фактично призводять до унеможливлення його виконання.

Згідно з ч. 2 ст. 373 ЦПК України (в редакції Закону № 1404-УІІІ від 02.06.2016 року) за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони виконавчого провадження, за заявою виконавця, поданою на підставі заяви сторони виконавчого провадження, або за заявою державного виконавця, поданою з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", суд, який видав виконавчий документ, розглядає питання про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення у порядку, передбаченому частиною першою цієї статті.

Відповідно до ч. 3 ст. 373 ЦПК України питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

З вказаної статті вбачається, що з відповідною заявою можуть звернутися сторони виконавчого провадження та державний виконавець.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року № 1404- VIII підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів - виконавчих листів, що видаються судами у передбачених законом випадках.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 4 вказаного Закону у виконавчому документі зазначаються резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень.

Проте, рішення в даній справі не містить заходів саме примусового виконання рішень, які здійснює державний (приватний) виконавець, оскільки Рішенням суду звернуто стягнення на предмет іпотеки шляхом надання банку право в самостійному порядку здійснити продаж предмета іпотеки будь-якій особі покупцеві, на умовах та в порядку викладеному в ст.38 Закону України «Про іпотеку».

Таким чином, позивачу не потрібно звертатися до виконавчої служби для виконання рішення суду, оскільки рішення не містить заходів примусового виконання рішень, які б було необхідно виконувати державному (приватному) виконавцю (окрім як стягнення судового збору з відповідача на користь банку).

У зв`язку з цим рішення суду не підлягає примусовому виконанню державним (приватним) виконавцем на підставі Закону України «Про виконавче провадження» від 2 червня 2016 року № 1404-VIII.

Разом з тим, сама по собі відсутність виконавчого провадження через неможливість виконання рішення суду в порядку Закону України «Про виконавче провадження» від 2 червня 2016 року №1404-VIII, позбавляє позивача можливість виконати рішення суду, яким йому надано право на продаж предмету іпотеки будь-якій особі.

Враховуючи вищевказане, застосовуючи аналогію закону, суд вважає, що ТОВ «»Факторинг Україна» у даному випадку має право звернутися з заявою про зміну способу виконання рішення суду, в порядку встановленому ст. 373 ЦПК України.

Статтею 39 Закону Україна «Про іпотеку» зазначено, що в разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються, зокрема, спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону.

Статтею 41 Закону Україна «Про іпотеку» визначено, що реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду або за виконавчим написом нотаріуса, проводиться, якщо інше не передбачено рішенням суду, шляхом продажу на прилюдних торгах, у тому числі у формі електронних торгів, у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження" ( 1404-19 ), з дотриманням вимог цього Закону.

В останньому способі реалізації іпотечного майна (через прилюдні торги)

наявність правовстановлюючого документу не потрібна. Відтак, єдиним на цей час реальним способом виконанням рішення суду є реалізація предмета іпотеки у спосіб передбачений СТ.41 Закону, тобто шляхом продажу на прилюдних торгах, у тому числі у формі електронних торгів, у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження".

За вищевказаних обставин зміна способу виконання рішення з надання права продажу (ст.38 Закону) на продаж у формі електронних торгів (ст.41 Закону), не є зміною рішення суду по суті та не є зміною способу захисту. Тотожних правових висновків дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 23 травня 2018 року по справі № 509/667/15-ц. /

Зважаючи на вищевикладене, суд дійшов висновку, що заяву ТОВ «ОТП Факторинг Україна» потрібно задовольнити - змінити спосіб виконання рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука від 4 травня 2016 року по справі № 524/340/16-ц за позовом ТОВ «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки в частині стягнення іпотеки, тобто звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме: вбудоване приміщення комп`ютерного інтернет-клубу та підвальне приміщення, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 718,7 кв. м., належне на праві власності ОСОБА_3 шляхом продажу на прилюдних торгах, у тому числі у формі електронних торгів, у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої законом України «Про виконавче провадження», предмету іпотеки за іпотечним договором № РМ-5МЕО00/006/2007 від 23.02.2007 року за ціною, визначеною на підставі оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності (звіту про експертну грошову оцінку) на момент укладення договору купівлі-продажу, з наданням всіх повноважень продавця (в тому числі: отримання дублікатів правовстановлюючих документів (договору купівлі-продажу), та технічного паспорту на іпотечне майно, здійснення будь-яких платежів за продавця, отримувати будь-які документи, довідки, витяги з реєстрів прав власності на нерухоме майно, та інших державних реєстрів, в органах Державної реєстраційної служби, БТІ, нотаріату, житлово-експлуатаційних підприємств, та інших підприємствах, установах, та організаціях. Також надати ТОВ «ОТП Факторинг Україна» право проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно у державного реєстратора від імені власника даного іпотечного майна, для задоволення вимог іпотекодержателя ТОВ «ОТП Факторинг Україна» у розмірі 1199886 грн. 60 коп.

Керуючись ст. ст. 258-260, 352-355, 435 , п. 17.2 Перехідних положень ЦПК України, -

П О С Т А Н О В И В:

Заяву ТОВ «ОТП Факторинг Україна» - задовольнити.

Змінити спосіб виконання рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука від 04 травня 2016 року по справі № 524/340/16-ц за позовом ТОВ «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки в частині стягнення іпотеки, а саме: звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме: вбудоване приміщення комп`ютерного інтернет-клубу та підвальне приміщення, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 718,7 кв. м., належне на праві власності ОСОБА_3 шляхом продажу на прилюдних торгах, у тому числі у формі електронних торгів, у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої законом України «Про виконавче провадження», предмету іпотеки за іпотечним договором № РМ-5МЕО00/006/2007 від 23.02.2007 року за ціною, визначеною на підставі оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності (звіту про експертну грошову оцінку) на момент укладення договору купівлі-продажу, з наданням всіх повноважень продавця (в тому числі: отримання дублікатів правовстановлюючих документів (договору купівлі-продажу), та технічного паспорту на іпотечне майно, здійснення будь-яких платежів за продавця, отримувати будь-які документи, довідки, витяги з реєстрів прав власності на нерухоме майно, та інших державних реєстрів, в органах Державної реєстраційної служби, БТІ, нотаріату, житлово-експлуатаційних підприємств, та інших підприємствах, установах, та організаціях. Також надати ТОВ «ОТП Факторинг Україна» право проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно у державного реєстратора від імені власника даного іпотечного майна, для задоволення вимог іпотекодержателя ТОВ «ОТП Факторинг Україна» у розмірі 1199886 грн. 60 коп.

Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду через Автозаводський районний суд м. Кременчука протягом п`ятнадцяти діб з дня проголошення. Ухвала набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги або розгляду справи Апеляційним судом, якщо ухвалу не скасовано.

Суддя