Ухвала суду № 86839128, 09.01.2020, Ржищевський міський суд Київської області

Головуючий в І інстанції Козіна С.М.

Єдиний унікальний № 374/220/16-а

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 січня 2020 року Ржищівський міський суд Київської області у складі:

головуючої - судді Козіної С.М.,

за участі:

секретаря - Маламан Я.О.,

позивача - ОСОБА_1 ,

представника позивача - Рябокляча К.О.,

представника відповідача - Галич І.Л.,

третьої особи, яка не заявляє

самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_2 ( не з`явилась),

розглянувши клопотання представника відповідача - Галич Ірини Леонідівни про призначення психологічної експертизи, подане у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Ржищівської міської ради Київської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_2 , про визнання протиправним та скасування розпорядження, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Ржищівського міського суду перебуває справа за вказаним позовом.

Під час судового засідання представником відповідача Галич І.Л. було заявлено клопотання про призначення психологічної експертизи з метою визначення факту нанесення моральної шкоди, розміру можливої грошової компенсації за спричинені позивачці страждання. Така експертиза, на думку відповідача, необхідна у зв`язку із поданою позивачкою заявою про збільшення позовних вимог від 03 грудня 2019 року, у якій позивачкою збільшено позовні вимоги шляхом доповнення прохальної частини позовної заяви пунктом 3, в якому просить суд стягнути із відповідача моральну шкоду у розмірі 78 000 грн. Вказану заяву позивачка обґрунтовує, зокрема, наявністю пригніченого морального стану, пов`язаного із вчиненням на неї зі сторони відповідача, в особі ОСОБА_2 , психологічного тиску, образ та погроз, приниженням честі та гідності, втратою у зв`язку з цим престижу й ділової репутації позивача серед знайомих, родичів, дискредитацією її перед громадою міста Ржищів, як посадової особи Ржищівської міської ради. Крім того, у своєму адміністративному позові та заяві про зміну підстав адміністративного позову позивачка зазначила, що заяву на відпустку із подальшим звільненням за угодою сторін від 30 червня 2016 року було підписано нею під психологічним тиском, вчиненим ОСОБА_2 , яка в ультимативній формі наполягала на написанні даної заяви.

Зазначені обставини є предметом доказування у даній справі, оскільки їх доведення підтвердить протиправну поведінку відповідача, в особі ОСОБА_2 , і правомірність заявлення позивачем додаткових вимог щодо стягнення моральної шкоди у розмірі вказаному позивачкою.

Вчинення психологічного тиску під час підписання ОСОБА_1 заяви на відпустку із подальшим звільненням, образ та погроз, приниження честі та гідності можна підтвердити виключного шляхом проведення судово-психологічної експертизи.

Враховуючи те, що ОСОБА_1 заявлено вимоги з приводу відшкодування моральної шкоди, спричиненої їй внаслідок звільнення із посади заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів, наразі виникла необхідність у з`ясуванні зазначеного, а також визначення розміру можливої грошової компенсації за спричинені позивачці страждання. Відповідач вважає, що для вищезазначеного потрібні спеціальні знання в даній галузі і без з`ясування даного питання не можна вирішити питання ні щодо збільшення позовних вимог шляхом заявлення до відшкодування моральної шкоди, ні щодо правдивості тверджень позивачки про підписання заяви на відпустку із подальшим звільненням під вчиненням психологічного тиску з боку ОСОБА_2 , як представника відповідача.

У клопотанні представник відповідача просила призначити проведення психологічної експертизи у даній справі. Доручити проведення психологічної експертизи Київському науково-дослідному інституту судових експертиз. На вирішення експертизи поставити наступні питання:

- Чи спричинені ОСОБА_1 страждання (моральна шкода) за умов звільнення її з посади заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів?

- Який можливий розмір становить грошова компенсація ОСОБА_1 за завдані страждання (моральну шкоду) внаслідок її звільнення з посади заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів?

- Чи спроможна ОСОБА_1 з урахуванням її вікових особливостей, емоційного стану, індивідуально-психологічних властивостей, рівня розумового розвитку та умов мікросоціального середовища (залежність, погроза, омана тощо) усвідомлювати реальний зміст власних дій та повною мірою свідомо керувати ними і передбачати їх наслідки?

- Чи перебувала ОСОБА_1 на момент підписання заяви на відпустку із подальшим звільненням за угодою сторін від 30.06.2016 року в емоційному стані (і в якому саме (сильний страх, пригніченість, розгубленість, відчай, емоційний стрес, фрустрація тощо), що суттєво вплинув на її свідомість і поведінку?

- Чи перебувала ОСОБА_1 в стані вираженого емоційного збудження або емоційного напруження, що може розглядатися як психологічна підстава стану сильного душевного хвилювання, на момент підписання заяви на відпустку із подальшим звільненням за угодою сторін від 30.06.2016 року?

- Чи перебувала ОСОБА_1 на момент підписання заяви на відпустку із подальшим звільненням за угодою сторін від 30.06.2016 року у стані фізіологічного афекту як психологічної підстави сильного душевного хвилювання?

- Чи виник емоційний стан ОСОБА_1 в період, який передував підписанню заяви на відпустку із подальшим звільненням за угодою сторін від 30.06.2016 року, унаслідок психологічного тиску й приниження людської гідності ОСОБА_2 ?

- Чи здатна ОСОБА_1 , виходячи з рівня її розумового розвитку, індивідуально-психологічних особливостей і емоційного стану, правильно розуміти характер та значення скоюваних з нею дій та здійснювати опір?

- Чи здатна ОСОБА_1 з урахуванням рівня її розумового розвитку та індивідуально-психологічних особливостей розуміти характер і фактичний зміст власних дій, керувати ними та передбачати їх наслідки?

Для проведення експертного дослідження надати експерту матеріали адміністративної справи №374/220/16-а.

Позивачка та представник позивачки у судовому засіданні заперечували проти заявленого клопотання. Позивачка вказувала, що питання, які зазначені представником відповідача для експертизи, є такими, що ображають її особистість та містять сумніви в її дієздатності, а тому не можуть бути належними питаннями для визначення нанесення моральної шкоди та визначення можливого розміру її відшкодування.

Заслухавши учасників справи, дослідивши матеріали справи, та вирішуючи подане клопотання, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 102 КАС України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:

1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;

2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності.

При призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. З урахуванням обставин справи суд має право визначити експерта чи експертну установу самостійно.

Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом.

Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз`яснення яких, на їх думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов`язаний мотивувати таке відхилення або зміну.

Питання, які ставляться експерту, і його висновок з них не можуть виходити за межі спеціальних знань експерта.

Призначений судом експерт невідкладно повинен повідомити суд про неможливість проведення ним експертизи через відсутність у нього необхідних знань або без залучення інших експертів.

Статтею 1 Закону України "Про судову експертизу" визначено, що судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об`єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні органів досудового розслідування чи суду.

Наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 р. № 53/5 (у редакції наказу від 26.12.2012 р. № 1950/5) затверджено Науково-методичні рекомендації з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень (далі рекомендації), п. 6.1 розділу "Психологічна експертиза" визначено, що об`єктом психологічної експертизи є психічно здорові особи (підозрюваний, обвинувачений, підсудний, виправданий, засуджений, свідок, потерпілий, позивач, відповідач: малолітні; неповнолітні; дорослого та похилого віку).

В орієнтовному переліку питань відповідно до п. 6.6 рекомендацій містяться такі питання: чи є ситуація, що досліджується за справою, психотравмувальною для особи (прізвище, ім`я та по батькові)? Якщо так, то чи завдані особі (прізвище, ім`я та по батькові) страждання (моральна шкода)? Чи спричинені особі (прізвище, ім`я та по батькові) страждання (моральна шкода) за умов ситуації (зазначаються умови ситуації), що досліджуються у справі? Якщо особі (прізвище, ім`я та по батькові) завдані страждання (моральна шкода), який можливий розмір становить грошова компенсація за завдані страждання (моральну шкоду)?

Разом з тим, пунктом 6.5 рекомендацій визначено, що при проведенні психологічних експертиз використовуються загальновідомі в науковій практиці психологічні методики і такі, що пройшли державну атестацію, та їх авторські модифікації, що відбираються з урахуванням специфіки експертних досліджень і конкретних питань, поставлених перед психологічною експертизою.

Аналізуючи орієнтовний перелік питань, що визначені п. 6.6 Науково-методичні рекомендації з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень та, порівнюючи його із запропонованим представником відповідача переліком питань, необхідно вказати, що вказані питання кардинально відрізняються від орієнтованого передіку питань при призначенні психологічної експертизи. Враховуючи викладене, запропонований представником відповідача перелік питань для експертної установи необхідно відхилити, визначивши інші питання, які б відповідали Науково-методичним рекомендаціям з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, а саме: розділу "Психологічна експертиза".

Щодо заперечення позивачки та її представника проти призначення психологічної експертизи, необхідно вказати таке.

Виходячи із загальних засад доказування, у справах про відшкодування моральної шкоди, завданої органами державної влади та органами місцевого самоврядування, позивач повинен довести, які саме дії (рішення, бездіяльність) спричинили страждання чи приниження, яку саме шкоду вони заподіяли і який її розмір.

При цьому слід виходити з презумпції, що порушення прав людини з боку суб`єктів владних повноважень прямо суперечить їх головним конституційним обов`язкам (ст. 3. 19 Конституції України) і завжди викликає у людини негативні емоції. Проте, не всі негативні емоції досягають рівня страждання або приниження, які заподіюють моральну шкоду. Оцінка цього рівня залежить від усіх обставин справи, які свідчать про мотиви протиправних дій, їх інтенсивність, тривалість, повторюваність, фізичні або психологічні наслідки та, у деяких випадках, стать, вік та стан здоров`я потерпілого.

У справах про відшкодування моральної шкоди, завданої органом державної влади або органом місцевого самоврядування, суд, оцінивши обставин справи, повинен встановити чи мали дії (рішення, бездіяльність) відповідача негативний вплив, чи досягли негативні емоції позивача рівня страждання або приниження, встановити причинно-наслідковий зв`язок та визначити співмірність розміру відшкодування спричиненим негативним наслідкам. При цьому, в силу ст. 1173 ЦК України шкода відшкодовується незалежно від вини відповідача - органу державної влади чи місцевого самоврядування, а протиправність його дій та рішень презюмується - обов`язок доказування їх правомірності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України).

З огляду на характер правовідносин між людиною і державою (в особі органу державної влади чи органу місцевого самоврядування), з метою забезпечення реального та ефективного захисту прав людини, у справах адміністративного судочинства саме на суб`єкта владних повноважень-відповідача покладається тягар спростування факту заподіяння моральної шкоди та доведення неадекватності (нерозумність, несправедливість) її розміру, визначеного позивачем.

Таку ж правову позицію містить постанова Верховного Суду ві 27 листопада 2019 року (справа № 750/6330/17).

Крім того, Європейський суд з прав людини зауважив, що оцінка моральної шкоди за своїм характером є складним процесом, за винятком випадків, коли сума компенсації встановлена законом (STANKOV v. BULGARIA, § 62, ЄСПЛ від 12 липня 2007 року).

Згідно з ч. 1 ст. 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

За наведених обставин у сукупності, дотримуючись основних засад здійснення судочинства, суд дійшов висновку про задоволення даного клопотання, та вважає за можливе призначити психологічну експертизу по даній справі, проведення якої доручити Київському науково-дослідному інституту судових експертиз.

Витрати за її проведення покласти на відповідача.

Пунктом 4 частини другої статті 236 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд має право зупинити провадження у справі в разі призначення судом експертизи - до одержання її результатів.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 102-104, 106, 107, 236, 243, 248 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Клопотання представника відповідача ОСОБА_3 про призначення психологічної експертизи, - задовольнити.

Призначити по справі №374/220/16-а психологічну експертизу, проведення якої доручити Київському науково-дослідному інституту судових експертиз (03057, м. Київ, вул. Смоленська, 6).

На вирішення експертизи поставити наступні питання:

1. Чи є звільнення із посади заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів психотравмувальною ситуацією для ОСОБА_1 ?

2. Якщо так, то чи завдані ОСОБА_1 страждання (моральна шкода)?

3. Чи спричинені ОСОБА_1 страждання (моральна шкода) за умов ситуації (звільнення із посади заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів), що досліджуються у справі?

4. Якщо ОСОБА_1 завдані страждання (моральна шкода), який можливий розмір становить грошова компенсація за завдані страждання (моральну шкоду)?

Попередити експерта про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків.

У розпорядження експерта надіслати матеріали даної адміністративної справи.

Зобов`язати сторони на вимогу експерта сприяти в здійсненні покладених на нього обов`язків.

Роз`яснити, що відповідно до ст. 107 КАС України у разі ухилення учасника справи від подання до суду на його вимогу необхідних для проведення експертизи матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, що перешкоджає її проведенню, суд залежно від того, яка особа ухиляється, а також яке ця експертиза має значення, може визнати встановленою обставину, для з`ясування якої експертиза була призначена, або відмовити у її визнанні.

Витрати на проведення експертизи покласти на відповідача - виконавчий комітет Ржищівської міської ради Київської області.

Висновок експертизи з матеріалами справи надіслати до Ржищівського міського суду Київської області.

Провадження у справі № 374/220/16-а зупинити до одержання результатів експертизи.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення в порядку, визначеному статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статями 294, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням вимог підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII "Перехідні положення" цього Кодексу.

Повний текст ухвали складений 11 січня 2020 року.

Суддя