Ухвала суду № 86837712, 11.01.2020, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 202/8/20

Провадження № 1-кс/202/226/2020

ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

У Х В А Л А

11 січня 2020 року м. Дніпро

Слідчий суддя Індустріального районного суду міста Дніпропетровська Марченко Н.Ю., за участю секретаря судового засіданні Мазниці Х.О., слідчого Лисуненка М.В., представника володільця майна - державного реєстратора Турлюн Т.Г., представника потерпілого Угріна В.М., розглянувши в судовому засіданні клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Дніпропетровській області Прожоги А.В., яке погоджене з прокурором відділу прокуратури Дніпропетровської області Саломатіною О.О., про арешт майна в кримінальному провадженні № 12019040550000983 від 21.12.2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Слідчий СУ ГУНП в Дніпропетровській області Прожога А.В. звернувся з клопотанням, яке погоджене з прокурором відділу прокуратури Дніпропетровської області Саломатіною О.О., в якому просить накласти арешт на наступні документи: заяву про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємств та громадських формувань за підписом ОСОБА_1 , протокол загальних зборів учасників ТДВ «Центральний Універмаг» (код ЄДРПОУ 01558218) від 29 жовтня 2019 року, скріплений печаткою нотаріуса Крючковою Т.В. , довіреність директора ТОВ «Архон» ОСОБА_3 , видану на ім`я ОСОБА_4 року, яка 01.02.2019 року посвідчена приватним нотаріусом Андреєвим В.О., довіреність з апостілем від іноземної юридичної особи Фоліона Менеджмент Лімітед, яка створена та зареєстрована в Республіці Кіпр за реєстраційним №167455 та уповноважує ОСОБА_5 (ІПН НОМЕР_1 ) діяти від імені та в інтересах Фоліона Менеджмент Лімітед, яка 17.12.2019 року посвідчена приватним нотаріусом Крючковою Т.В.. довіреність з апостілем від іноземної юридичної особи Ачілла Менеджмент Лімітед, яка створена та зареєстрована в Республіці Кіпр за реєстраційним №167437, уповноважує ОСОБА_6 (ІПН НОМЕР_2 ) діяти від імені та в інтересах Ачілла Менеджмент Лімітед, яка 17.12.2019 року посвідчена приватним нотаріусом Крючковою Т.В., квитанцію №0.0.1561618293.1 від 21.12.2019 року на суму 580,00 грн., квитанцію №0.0.1561623155.1 від 21.12.2019 року на суму 2900,00 грн.

Слідчий суддя, заслухавши в судовому засіданні слідчого та інших учасників судового розгляду, приходить до висновку, що вказане клопотання необхідно повернути прокурору з огляду на наступне:

Відповідно до частини 1 статті 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Згідно з частиною 2 статті 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення, зокрема, збереження речових доказів.

Відповідно до частини 11 статті 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

За змістом статті 173 КПК України слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу. При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати, зокрема, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб. У разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя, суд зобов`язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб. У разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, окрім переліку майна, на яке накладено арешт, заборону, обмеження розпоряджатися або користуватися майном у разі їх передбачення та вказівку на таке майно. Ухвалу про арешт тимчасово вилученого майна слідчий суддя, суд постановляє не пізніше сімдесяти двох годин із дня находження до суду клопотання, інакше таке майно повертається особі, у якої його було вилучено.

Аналіз наведених норми свідчить, що з метою забезпечення кримінального провадження, у тому числі збереження речових доказів, арешт накладається не на будь-яке майно, а щодо якого доведено існування ризиків приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження тощо, та накладаючи арешт, слідчий суддя повинен зазначити в своїй ухвалі конкретний вид арешту, який застосовується як-то заборона відчуження, обмеження розпоряджатися або користуватися майном та, з огляду на засади кримінального провадження, зокрема диспозитивність кримінального процесу, слідчий суддя під час вирішення питання про арешт майна має перевірити саме наявність підстав для арешту, зокрема необхідність застосування конкретного виду заборони, про який ставить питання слідчий чи прокурор у клопотанні, а не визначати їх самостійно.

При цьому частиною другою статті 171 КПК України встановлені вимоги до клопотання слідчого, прокурора про арешт майна.

Зокрема, у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено відповідне обґрунтування необхідності арешту майна та до клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.

Клопотання слідчого про арешт майна в повній мірі вказаним вимогам не відповідає, оскільки конкретну заборону, яку просить у даному випадку застосувати слідчий, наклавши арешт на вилучені документи, а саме позбавлення права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, у клопотанні не зазначено.

В клопотанні слідчого не наведено, зокрема, з боку кого саме, існують ризики псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення речових доказів, зокрема з клопотання не вбачається, чи підлягають у даному випадку документи поверненню в разі ненакладення арешту особі, яка їх безпосередньо подала для проведення реєстраційних дій (власнику) або такі документи підлягають зберіганню у відповідної особи, що надає адміністративні послуги та до повноважень якої законом віднесено проведення реєстраційних дій.

Також у клопотанні не зазначені та до клопотання не долучені належні документи щодо рішення, прийнятого державним реєстратором за наслідками розгляду заяви про державну реєстрацію змін про юридичну особу, зокрема, про відмову у проведенні державної реєстрації.

Так, у судовому засіданні було зазначено, що державним реєстратором прийнято рішення про відмову в проведенні державної реєстрації змін про юридичну особу, але належні документи на підтвердженні зазначеної обставини в матеріалах клопотання відсутні. Натомість цього у самому клопотання слідчого зазначено, що здійснення реєстраційної дії припинено працівниками поліції.

В той час як встановлення слідчим суддею зазначеної обставини має суттєве значення при вирішенні питання про арешт документів, поданих для проведення державної реєстрації, оскільки суд повинен врахувати при накладенні арешту не лише потреби досудового розслідування, а й права інших осіб, поряд із цим суд обмежений строком розгляду клопотання, встановленого кримінальним процесуальним законом.

Відповідно до частини третьої статті 172 КПК України слідчий суддя, суд, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог статті 171 цього Кодексу, повертає його прокурору, цивільному позивачу та встановлює строк в сімдесят дві години для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу. У такому разі тимчасово вилучене в особи майно підлягає негайному поверненню після спливу встановленого суддею строку, а у разі звернення в межах встановленого суддею строку з клопотанням після усунення недоліків - після розгляду клопотання та відмови в його задоволенні.

Враховуючи, що клопотання слідчого про арешт майна в повній мірі не відповідає вищевказаним вимогам статті 171 КПК України, дане клопотання необхідно повернути прокурору для усунення недоліків, викладених у цій ухвалі, протягом сімдесят двох годин з часу отримання копії ухвали, зокрема зазначення конкретного виду заборони, яку просить застосувати орган досудового розслідування (позбавлення власника чи володільця документів права на відчуження, розпорядження та/або права користування майном), долучення рішення державного реєстратора за наслідками розгляду заяви про державну реєстрацію тощо.

Крім того, повертаючи клопотання слідчий суддя звертає увагу, що слідчим не долучено доказів на підтвердження дотримання строку звернення із клопотанням про накладення арешту.

Керуючись ст. 172 КПК України, слідчий суддя

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання слідчого СУ ГУНП в Дніпропетровській області Прожоги А.В., яке погоджене з прокурором відділу прокуратури Дніпропетровської області Саломатіною О.О., про арешт майна в кримінальному провадженні № 12010940550000983 від 21.12.2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України, повернути прокурору відділу прокуратури Дніпропетровської області Саломатіній О.О. для усунення недоліків протягом сімдесят двох годин з часу отримання копії ухвали.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя Н.Ю. Марченко