Рішення № 86837183, 08.01.2020, Любомльський районний суд Волинської області

Справа № 163/2046/19

Провадження № 2/163/57/20

ЛЮБОМЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 січня 2020 року Любомльський районний суд Волинської області

в складі головуючого судді Чишія С.С.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в місті Любомль Волинської області цивільну справу за позовом АТ КБ "Приватбанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в :

АТ КБ "Приватбанк" (далі - Банк) просить постановити рішення про стягнення з ОСОБА_1 38 827,97 гривень заборгованості по кредиту та судові витрати по справі в сумі 1921 гривня.

Вимоги обґрунтовано тим, що 12.05.2010 року Банк та ОСОБА_1 уклали кредитний договір, який складають заява відповідача, Умови та Правила надання банківських послуг, Правила користування платіжною карткою, а також Тарифи Банку. Відповідач отримав кредит в сумі 3000 гривень у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку під 30% річних на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

Банк, надавши відповідачу можливість розпоряджатися кредитними коштами на визначених умовах та кредитного ліміту, свої зобов`язання за Договором виконав в повному обсязі.

Відповідач взяті на себе зобов`язання належним чином не виконував, своєчасно грошові кошти на погашення кредиту не надавав, через що станом на 02.10.2019 року має заборгованість перед Банком в загальній сумі 38 827,97 гривень, з них: по тілу кредиту - 2 810,73 гривень, по процентах за користування кредитом - 30 143,31 гривень, по пені та комісії - 3 548,79 гривень, по фіксованому штрафу - 500 гривень, по процентному штрафу - 1 825,14 гривень.

Провадження в справі відкрито ухвалою суду від 13.11.2019 року, розгляд позову постановлено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. Відповідачу визначено п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву.

Ухвалою суду від 10.12.2019 року відмовлено у задоволенні заяви відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

В межах відведеного ухвалою суду від 13.11.2019 року строку з урахуванням вимог ст.123, ч.6 ст.124 ЦПК України представником відповідача подано відзив на позовну заяву. У ньому вказав, що підписаний відповідачем кредитний договір у формі анкети-заяви не передбачає істотних умов, на які Банк посилається у позовній заяві, зокрема щодо кредитного ліміту, його збільшення і зменшення, процентної ставки за користування кредитними коштами. Крім цього, відповідач заперечує ознайомлення із Умовами кредитування і взагалі із відкриттям йому кредитної лінії. Просив відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Відповідь на відзив від позивача до суду не надходила.

Аналізом доказів по справі суд встановив наступні фактичні обставини.

На підтвердження заявлених позовних вимог Банк надав копію підписаної 12.05.2010 року сторонами анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у Приватбанку; копію довідки про умови кредитування; розрахунок заборгованості за договором № б/н від 12.05.2010 року; витяг з Умов та правил надання банківських послуг в Приватбанку, що видрукуваний із розміщеного на сайті https://privatbank.ua/terms/ архівного ресурсу.

Із анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у Приватбанку, яка 12.05.2010 року підписана відповідачем ОСОБА_1 в якості позичальника, вбачається, що він підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з Пам`яткою клієнта, Умовами і Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами становлять між ним і Банком договір про надання банківських послуг.

Відповідач своїм підписом підтвердив своє ознайомлення і згоду з Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами банку, які були надані йому для ознайомлення в письмовому вигляді. Зобов`язався виконувати вимоги Умов та Правил надання банківських послуг, а також регулярно знайомитись з їх змінами на офіційному сайті Приватбанку.

Відповідач виявив бажання отримати платіжну картку кредитка "Універсальна".

Цього ж дня відповідач своїм підписом посвідчив ознайомлення з довідкою про умови кредитування за карткою "Універсальна" 55 днів пільгового періоду (далі - Умови).

Цими Умовами встановлено базову процентну ставку у 2,5% в місяць (30,0% річних), що нараховується на залишок заборгованості з розрахунку 360 днів у році, та сплатою обов`язкового щомісячного платежу у розмірі 7% від заборгованості, але не менше 50 гривень і не більше залишку заборгованості, до 25 числа кожного місяця, наступного за звітним.

За зняття готівки в Банку встановлена комісія на рівні 4% від суми операції, 1% - за зняття власних коштів.

Умови кредитування передбачають пеню за несвоєчасне погашення заборгованості двох видів: 1) базова процентна ставка за договором/30 за кожний день прострочення кредиту; 2) 1% від заборгованості, але не менше 10 гривень в місяць, що нараховується раз на місяць при наявності прострочення за кредитом або процентами 5 і більше днів на суму більше 50 гривень.

Ці ж Умови встановлюють штраф в розмірі 500 гривень плюс 5% від суми позову при порушенні строків платежів по будь-якому із грошових зобов`язань, передбачених договором, більше ніж на 120 днів.

За змістом ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно із ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із ч.ч.1, 2 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Частиною 2 статті 1055 ЦК України передбачено, що кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Відповідно до ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Отже, за змістом вищенаведених законодавчих норм позивач має довести надання позичальнику грошових коштів у розмірі та на умовах, встановлених кредитним договором.

Згідно позовних вимог позивач заявляє до стягнення з відповідача 38 827,97 гривень, з них: по тілу кредиту - 2 810,73 гривень, по процентах за користування кредитом - 30 143,31 гривень, по пені та комісії - 3 548,79 гривень, по фіксованому штрафу - 500 гривень, по процентному штрафу - 1 825,14 гривень.

У позовній заяві позивач вказує про отримання відповідачем кредиту в розмірі 3000 гривень у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Проте жодного доказу на підтвердження цієї обставини матеріали позову не містять. Підписана відповідачем анкета-заява у полі бажаного клієнтом кредитного ліміту будь-якого цифрового значення не містить.

Анкета-заява містить лише прізвище, адресу, особисті дані відповідача та згоду з тим, що заява разом з Пам`яткою клієнта, Умовами і Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами складають між ним та Банком договір про надання банківських послуг.

В анкеті-заяві лише наявна відмітка про бажання відповідача отримати платіжну картку кредитку "Універсальна", однак доказів отримання її відповідачем, пін-коду до неї, терміну її дії і відкритого за нею карткового рахунку ні анкета-заява, ні інші матеріали позову не містять.

Сама по собі підписана відповідачем довідка про умови кредитування з використанням кредитки "Універсальна", 55 днів пільгового періоду" не підтверджують факту надання Банком і отримання відповідачем даного виду кредитної картки та відповідного кредитного ліміту.

З наданого Банком розрахунку заборгованості також неможливо встановити отримання та використання відповідачем кредитних коштів, а також у якому порядку (черговості) здійснювалось погашення складових кредитної заборгованості за рахунок внесених відповідачем коштів і дати виникнення прострочених платежів.

Крім цього, цей розрахунок заборгованості не є належним і допустимим доказом у спірних правовідносинах. За своїм змістом цей розрахунок є лише складеним в односторонньому порядку аналітичним документом банку, тому не може відповідати визначеним у ст.ст.77, 78, 79, 80 ЦПК України ознакам доказів у цивільному процесі.

Належними і допустимими доказами виникнення заборгованості за кредитним договором згідно із ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" є виписка з карткового рахунку відповідача, якої позивач, маючи процесуальну можливість, суду не надав.

Додані до позову Умови та Правила надання банківських послуг в якості належного і допустимого доказу у спірних правовідносинах суд до уваги не приймає, оскільки вони не містять підпису відповідача. Інших доказів, які б підтверджували, що саме ці Умови та Правила є складовою частиною укладеного між сторонами кредитного договору і що саме ці Умови та Правила мав на увазі і розумів відповідач, підписуючи анкету-заяву, та відповідно, чи брав він на себе викладені у них зобов`язання, позивачем суду не надано.

У постанові від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17 (провадження № 14-131цс19) Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що непідписані Умови та Правила надання банківських послуг не можна розцінювати, як частину кредитного договору, укладеного шляхом підписання заяви-анкети.

У цій постанові Велика Палата Верховного Суду також вказала на мінливість Правил надання банківських послуг ПриватБанку, тому їх не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов`язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку - в анкеті-заяві позичальника, яка безпосередньо підписана останньою і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору.

Без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про тіло кредиту, сплату відсотків за користування кредитними коштами, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, надані банком Витяг з Тарифів та Витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.

Отже, доданими до позову доказами позивач не підтвердив отримання відповідачем кредитних коштів на умовах та в обсязі, зазначених в позові, зокрема щодо кредитного ліміту і строку кредитування.

З цих же мотивів, а саме, через не надання позивачем належних і достатніх доказів на підтвердження цих обставин, встановити (перевірити) наявність у відповідача заборгованості у заявленому Банком розмірі або навести власний розрахунок заборгованості суд позбавлений можливості.

При розгляді справи суд відповідно до вимог статей 10, 12, 13 ЦПК керується принципом верховенства права та розглядає справи в межах заявлених вимог і на підставі поданих доказів. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для вирішення справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно із ч.ч.5, 6 ст.81 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Відповідно до ч.ч.2, 3 ст.83 ЦПК України позивач повинен подати суду докази разом з поданням позовної заяви, а відповідач - разом з поданням відзиву.

За змістом ч.4 ст.12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Таким чином, через не надання позивачем належних, допустимих і достатніх доказів на підтвердження отримання відповідачем кредитних коштів на умовах і в обсязі, що зазначені в позові, та наявності у нього заборгованості за цим договором, суд дійшов висновку про відсутність законних підстав для задоволення даного позову, а відтак - наявність підстав для його відмови в повному обсязі за недоведеністю заявлених вимог.

У зв`язку з відмовою в позові понесені позивачем витрати відшкодуванню не підлягають.

Керуючись ст.ст.259, 264, 265 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

У задоволенні позову АТ КБ "Приватбанк" до ОСОБА_1 про стягнення 38 827 (тридцяти восьми тисяч восьмисот двадцяти семи) гривень 97 копійок заборгованості за кредитним договором без номера від 12.05.2010 року відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення протягом 30 днів з дня його складання може бути подано апеляційну скаргу до Волинського апеляційного суду через Любомльський районний суд.

Найменування позивача: АТ КБ "Приватбанк"; місце знаходження: вулиця Грушевського 1Д, місто Київ; код ЄДРПОУ - 14360570.

Ім`я відповідача: ОСОБА_1 ; місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП - НОМЕР_1 .

Головуючий : суддя С.С.Чишій