Ухвала суду № 86836262, 02.01.2020, Шевченківський районний суд м. Львова

Справа № 466/10686/19

У Х В А Л А

02 січня 2020 року м. Львів

Слідча суддя Шевченківського районного суду м. Львова Луців-Шумська Н.Л., за участю секретаря Балкового Н.Д., розглянувши клопотання слідчого СВ Шевченківського ВП ГУ НП у Львівській області Ільницької Р.Б., погоджене прокурором Львівської місцевої прокуратури №2 Андрусишин М.О. про тимчасовий доступ до речей та документів у кримінальному провадженні №12018140070000861, за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст.364 КК України,-

в с т а н о в и л а :

26.12.2019 року слідча СВ Шевченківського ВП ГУ НП у Львівській області Ільницька Р.Б. звернулася до слідчої судді з клопотанням, погодженим прокурором прокурором Львівської місцевої прокуратури №2 Гирович Н.В., про тимчасовий доступ до речей та документів у кримінальному провадженні №12018140070000861, за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст.364 КК України.

В обґрунтування клопотання посилається на те, щоміж ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , правонаступником якої визнано ОСОБА_3 триває спір щодо користування житловим будинком по АДРЕСА_1 .

Вказаний спір із 2011 року є предметом розгляду у судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій.

Встановлено, що постановою Касаційного цивільного суду складі Верховного суду від 24 липня 2019 року відмовлено у задоволенні касаційної скарги ОСОБА_1 та залишено без змін рішення Апеляційного суду Львівської області від 25 вересня 2018 року, яким відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , правонаступником якої визнано ОСОБА_3 щодо визначення ідеальних часток будинку по АДРЕСА_1 та визначення порядку користування вказаним будинком.

Верховним судом встановлено, що будинок по АДРЕСА_1 Львові на підставі розпорядження Галицької районної адміністрації від 15 червня 1993 року №155 добудовано та переобладнано, після чого частина приміщень першого поверху та усі приміщення другого поверху будинку в експлуатацію не прийняті, свідоцтво про право власності на житловий будинок з врахуванням таких приміщень не видавалося, а тому такі приміщення є самовільно влаштованими, а відтак не можуть виступати об`єктами цивільних прав.

Враховуючи викладене, на підставі ст.376 ЦК України, суд дійшов до висновку, про неможливість встановлення судом порядку користування об`єктами нерухомого майна, до складу яких входять самочинно збудовані (реконструйовані, переплановані) об`єкти нерухомого майна.

Окрім того судом звернуто увагу на те, що зазначення у Витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно від 18 лютого 2005 року фактичного стану спірного будинку не свідчить про державну реєстрацію спірного об`єкта нерухомості у розмірах, які зазначені у витягу, який не вносить змін у правовстановлюючі документи на таке майно, а саме: свідоцтво про право на спадщину за законом від 17 лютого 1984 року.

Вищевказана постанова Верховного суду із зазначеними правовими позиціями є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судами установлено, що 29 вересня 1960 року було завершено будівництво та введено в експлуатацію житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 74,6 кв. м, житловою площею 52,9 кв. м, забудовник ОСОБА_5 .

Рішенням Ленінської районної ради депутатів трудящих від 22 жовтня 1965 року визнано право власності ОСОБА_5 на нерухоме майно.

Після смерті ОСОБА_5 , який помер, 1/2 частину будинку, що складався з чотирьох кімнат, площею 61,6 кв. м, та кухні, з відповідною частиною господарських споруд (сараю, криниці, вбиральні, гаражу), успадкували дружина померлого - ОСОБА_6 та діти - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Таким чином, після смерті ОСОБА_5 ОСОБА_1 набув право власності на будинок в порядку спадкування на 1/6 частку будинку, ОСОБА_6 на 4/6 частки будинку, ОСОБА_4 - на 1/6 частки будинку.

Розпорядженням Галицької районної адміністрації від 15 червня 1993 року № 155, зі змінами внесеними розпорядженням Галицької районної адміністрації від 25 лютого 2000 року № 179, ОСОБА_1 та ОСОБА_4 дозволено реконструкцію будинку, за наслідками проведення якої загальна площа будинку повинна становити 144 кв. м. Після проведення надбудови та відповідного перепланування будинок повинен був складатись з: шести житлових кімнат, площею: 10,8 кв. м, 14,4 кв. м, 19,6 кв. м, 10,8 кв. м, 19,6 кв. м, 14,4 кв. м, кухонь, площею 7,7 кв. м, 7,7 кв. м; ванн, площею 2,8 кв. м, 2,8 кв. м; туалетів, площею 1,5 кв. м, 1,5 кв. м; коридорів, площею 8 кв. м, 7,2 кв. м, 8 кв. м, 7,2 кв. м.

Відповідно до поверхового плану будинку станом на червень 1997 року будинок є двоповерховим. Згідно з експлікацією внутрішніх площ до плану житлового будинку від 26 червня 1997 року житлова площа першого поверху (4 кімнати) становить 61,6 кв. м; підсобні приміщення мають площу 30,5 кв. м з урахуванням площі кухні (7,2 кв. м). Загальна площа другого поверху становить 56 кв. м, з яких 38,3 кв. м - житлова (3 кімнати) і 17,7 кв. м - площа коридорів.

Станом на 16 грудня 2004 року та на час розгляду справи судом першої інстанції житловий будинок складався з: приміщення першого поверху: приміщення під літерою 1-1, площею 9,9 кв. м (коридор), приміщення під літерою 1-2, площею 8,1 кв. м (кухня), приміщення під літерою 1-3, площею 4,6 кв. м (вбиральня поєднана з ванною); приміщення під літерою 1-4, площею 8,8 кв. м (коридор), приміщення під літерою 1-5, площею 10,8 кв. м (житлова кімната), приміщення під літерою 1-6, площею 19,4 кв. м (житлова кімната), приміщення під літерою 1-7, площею 19,6 кв. м (житлова кімната), приміщення під літерою 1-8, площею 11,8 кв. м (житлова кімната); приміщення другого поверху: приміщення під літерою 1-9, площею 7,2 кв. м (коридор), приміщення під літерою 1-10, площею 11,4 кв. м (кухня), приміщення під літерою 1-11, площею 4,7 кв. м (вбиральня поєднана з ванною), приміщення під літерою 1-12, площею 7,3 кв. м (коридор), приміщення під літерою 1-13, площею 15,1 кв. м (житлова кімната), приміщення під літерою 1-14, площею 14,1 кв. м (житлова кімната), приміщення під літерою 1-15, площею 28,0 кв. м (житлова кімната), приміщення під літерою 1-16, площею 11,6 кв. м (житлова кімната).

Відповідно до Витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно № 654547 від 18 лютого 2005 року ОСОБА_4 та ОСОБА_1 є власниками 1/6 частки будинко володіння кожен, ОСОБА_6 є власником 4/6 часток зазначеного будинко володіння. У розділі опис об`єкта зазначено, що будинок складається з шести кімнат та двох кухонь (розпорядження № 155 від 15 червня 1993 року); самовільно обладнано дві житлові кімнати, площею 40,8 кв. м; самовільне будівництво здійснено ОСОБА_1 (довідка ЛКП «Хуторівка» № 61 від 09 лютого 2005 року). Розмір житлової площі 89,6 кв. м, загальна площа 144 кв. м.

Які саме кімнати становлять площу 40,8 кв. м не визначено, загальна площа будинку після самочинного переобладнання не відповідає площі будинку, що була до цього з урахуванням площ, облаштування яких дозволено розпорядженням Галицької районної адміністрації від 15 червня 1993 року №155, зі змінами, внесеними розпорядженням Галицької районної адміністрації від 25 лютого 2000 року № 179.

З повідомлення Обласного комунального підприємства Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» № 7250 від 05 грудня 2007 року, наданого на заяву ОСОБА_3 убачається, що у Витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно від 18 лютого 2005 року не вказана площа надбудови, оскільки такий Витяг наданий для дарування 4/6 частин будинку без урахування самовільного будівництва. Площа надбудови становить 122,8 кв. м. Дана інформація не узгоджується із наявним в матеріалах інвентаризаційної справи технічним паспортом будинку станом на 16 грудня 2004 року та експлікацією приміщень до плану, з яких вбачається, що площа першого поверху становить 93 кв. м, площа другого поверху - 99,4 кв. м.

22 лютого 2005 року ОСОБА_6 на підставі договору дарування подарувала ОСОБА_1 належні їй 4/6 частки житлового будинку, згідно якого житлова площа будинку становить 89,6 кв. м, загальна площа - 144 кв. м. До будинку належать такі господарські будівлі: надбудова з шлакобетону - «А-2», сарай зі шлаку - «Б», цегляний гараж - «В», цегляна вбиральня - «Г», колодязь з бетонного кільця - «К», огорожа з металевої сітки «№1», металеві ворота «№2», замощення з асфальтобетону «№1».

Рішенням Апеляційного суду Львівської області від 10 листопада 2008 року визнано право власності ОСОБА_1 та ОСОБА_4 на новозбудований другий поверх будинку АДРЕСА_1 по 1 / 2 частки за кожним.

05 березня 2010 року державний реєстратор відмовив ОСОБА_1 у видачі витягу про реєстрацію права власності на другий поверх житлового будинку.

07 червня 2011 року державним реєстратором відмовлено ОСОБА_1 у державній реєстрації права власності на 1/2 частину другого поверху спірного будинку на підставі рішення Апеляційного суду Львівської області від 10 листопада 2008 року.

02 лютого 2015 року державним реєстратором відмовлено ОСОБА_1 у державній реєстрації права власності на спірний будинок, яке він просив здійснити з урахуванням рішення Апеляційного суду Львівської області від 10 листопада 2008 року.

Встановлено, що постановою Касаційного цивільного суду складі Верховного суду від 24 липня 2019 року відмовлено у задоволенні касаційної скарги ОСОБА_1 та залишено без змін рішення Апеляційного суду Львівської області від 25 вересня 2018 року, яким відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , правонаступником якої визнано ОСОБА_3 щодо визначення ідеальних часток будинку по АДРЕСА_1 та визначення порядку користування вказаним будинком.

Верховним судом встановлено, що будинок по АДРЕСА_1 Львові на підставі розпорядження Галицької районної адміністрації від 15 червня 1993 року №155 добудовано та переобладнано, після чого частина приміщень першого поверху та усі приміщення другого поверху будинку в експлуатацію не прийняті, свідоцтво про право власності на житловий будинок з врахуванням таких приміщень не видавалося, а тому такі приміщення є самовільно влаштованими, а відтак не можуть виступати об`єктами цивільних прав.

Враховуючи викладене, на підставі ст.376 ЦК України, суд дійшов до висновку, про неможливість встановлення судом порядку користування об`єктами нерухомого майна, до складу яких входять самочинно збудовані (реконструйовані, переплановані) об`єкти нерухомого майна.

Окрім того судом звернуто увагу на те, що зазначення у Витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно від 18 лютого 2005 року фактичного стану спірного будинку не свідчить про державну реєстрацію спірного об`єкта нерухомості у розмірах, які зазначені у витягу, який не вносить змін у правовстановлюючі документи на таке майно, а саме: свідоцтво про право на спадщину за законом від 17 лютого 1984 року.

Вищевказана постанова Верховного суду із зазначеними правовими позиціями є остаточною та оскарженню не підлягає.

Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

У ході досудового слідства виникла необхідність у отриманні реєстраційної справи на об`єкт нерухомості, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1

Відповідно до п. 1.3. Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 7 лютого 2002 року N 7/5 (яке діяло до 01.01.2013 р.), державна реєстрація прав проводиться реєстраторами бюро технічної інвентаризації (далі - БТІ) у межах визначених адміністративно-територіальних одиниць, обслуговування на території яких здійснюється БТІ.

Згідно п. 58 Постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1127 "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" для державної реєстрації права власності на об`єкт нерухомого майна у разі, коли в документах, що подаються для такої реєстрації, відсутні відомості про технічні характеристики відповідного об`єкта, також подається технічний паспорт на такий об`єкт.

Відповідно до п. 1.5. Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна, затвердженої наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 24 травня 2001 р. N 127, інвентаризаційна справа формується і ведеться на кожен об`єкт нерухомого майна на весь час його існування та зберігається в органі державної реєстрації прав за місцезнаходженням такого об`єкта.

Відповідно до аб. 2 п. 1.4 Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна, затвердженої наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 24 травня 2001 р. N 127 на підставі матеріалів технічної інвентаризації складаються інвентаризаційні справи (додаток 1) та технічні паспорти (додатки 2 - 8, 18), які скріплюються підписом керівника та печаткою суб`єкта господарювання, а також підписом виконавця робіт із зазначенням серії та номера кваліфікаційного сертифіката та його печаткою.

Згідно п 1.7 вказаної Інструкції для проведення технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна замовниками укладаються договори.

Таким чином, у Обласному комунальному підприємстві Львівської обласної ради "БЮРО ТЕХНІЧНОЇ ІНВЕНТАРИЗАЦІЇ ТА ЕКСПЕРТНОЇ ОЦІНКИ" (ідентифікаційний код юридичної особи - 03348525) повинні знаходитись документи, які видавались Обласним комунальним підприємством Львівської обласної ради "Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки" (ідентифікаційний код юридичної особи - 03348525) щодо об`єкта нерухомого майна за адресою: Львівська обл., м. Львів, вулиця Ромашкова, 3.

Для досягнення повноти, всебічності та неупередженості розслідування кримінального провадження й встановлення обставин вчинення кримінального правопорушення, розслідування вищезазначеного кримінального провадження, зокрема для встановлення кола осіб, які можуть бути причетні до вчинення кримінального правопорушення, отримання відомостей з документів, які можуть бути використані, як доказ у вказаному провадженні, виникла необхідність у дослідженні документів, які перебувають у володінні Обласного комунального підприємства Львівської обласної ради "Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки" (ідентифікаційний код юридичної особи - 03348525, юридична адреса місцезнаходження - 79024, Львівська обл., місто Львів, вулиця Липинського, будинок 54).

Враховуючи наявність достатніх підстав вважати, що у володінні Обласного комунального підприємства Львівської обласної ради "Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки" (ідентифікаційний код юридичної особи - 03348525, юридична адреса місцезнаходження - 79024, Львівська обл., місто Львів, вулиця Липинського, будинок 54) знаходяться документи, які мають істотне значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні, з урахуванням можливості використання як доказу відомостей, що містяться у таких документах, просить надати дозвіл на тимчасовий доступ до вказаних документів з можливістю їх вилучення.

В судове засідання слідча не з`явилася, подала на адресу суду заяву про розгляд клопотання у її відсутності, в якій також зазначає, що клопотання підтримує та просить його задовольнити. Також просить суд розгляд клопотання здійснювати без участі представника володільця інформації та речей.

Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Вважаю за можливе розглянути дане клопотання у відсутності осіб, які беруть участь у судовому провадженні без фіксування судового засідання технічними засобами.

Вивчивши матеріали клопотання, вважаю, що таке є підставним і підлягає до задоволення.

Слідчою суддею встановлено, що СВ Шевченківського ВП ГУ НП у Львівській області здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні№12018140070000861, за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст.364 КК України.

Згідно до ч. 1 ст. 160 КПК України сторони кримінального провадження право звернутися до слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження з клопотанням про тимчасовий доступ до речей і документів.

Згідно ч. 6 ст. 163 КПК України, слідчий суддя, суд постановляє ухвалу про надання тимчасового доступу до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю, якщо сторона кримінального провадження доведе можливість використання як доказів відомостей, що містяться в цих речах і документах, та неможливість іншими способами довести обставини, які передбачається довести за допомогою цих речей і документів.

Задовольняючи клопотання та приймаючи до уваги доведення слідчим наявності достатніх підстав вважати, що вищевказані речі та документи мають суттєве значення для встановлення важливих обставин в ході досудового розслідування, наявні у них відомості можуть бути використані як доказ, іншим способом отримати зазначену інформацію та довести відповідні обставини можливості немає, тому необхідно надати тимчасовий доступ до вказаних вище речей та документів.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 40, 131, 132, 159-164 КПК України,

п о с т а н о в и л а:

Надати слідчій СВ Шевченківського ВП ГУНП у Львівській області Ільницькій Роксолані Богданівній, або іншим слідчим з числа групи слідчих у даному кримінальному провадженні, тимчасовий доступ до документів, які знаходяться у володінні Обласного комунального підприємства Львівської обласної ради "Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки" (ідентифікаційний код юридичної особи - 03348525, юридична адреса місцезнаходження - 79024, Львівська обл., місто Львів, вулиця Липинського, будинок 54), до матеріалів інвентаризаційної (інвентарної) справи на об`єкт нерухомого майна, який розташований за адресою Львівська обл., м . Львів, вулиця Ромашкова , 3 - з наданням можливості зняття копій, а в разі необхідності вилучення оригіналів документів.

Згідно ч.4 ст. 165 КПК України на вимогу володільця особою, яка пред`являє ухвалу про тимчасовий доступ до речей і документів, має бути залишено копію вилучених оригіналів документів.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Львівської місцевої прокуратури №2 Андрусишин М.О.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Заперечення проти ухвали можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.

Слідча суддя Н. Л. Луців-Шумська