Ухвала суду № 86835636, 10.01.2020, Стрийський міськрайонний суд Львівської області

Справа № 443/1562/19

Провадження № 1-кп/456/169/2020

УХВАЛА

про продовження строків тримання під вартою

10 січня 2020 року Стрийський міськрайонний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Бучківської В. Л. ,

суддів Шрамко Р.Т., Янів Н.М.,

при секретарі Березіній Л.В.,

з участю прокурора Гараздюк В.Г.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

адвоката Михайлюка Д.А.,

потерпілих ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Стрий при розгляді обвинувального акту в кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань №12019140200000278 від 13.05.2019 відносно ОСОБА_1 , який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 122, ч.2 ст. 125, ч.1 ст. 115 КК України, клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_1 строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою,

в с т а н о в и в :

В провадженні Стрийського міськрайонного суду Львівської області знаходиться кримінальне провадження відносно ОСОБА_1 , який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 122, ч.2 ст. 125, ч.1 ст. 115 КК України.

В судовому засіданні прокурор просить суд продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_1 , оскільки вважає, що на даний час ризики, передбачені ст.177 КПК України, які існували на час застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою, не зменшились та не перестали існувати; ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні невеликої тяжкості, середньої тяжкості та особливо тяжкого злочинів; застосування до обвинуваченого інших менш впливових запобіжних заходів, окрім тримання під вартою, не зможе забезпечити виконання останнім покладених на нього обов`язків та запобігти спробам переховуватись від суду, незаконно впливати на потерпілих та свідків, а відтак, з метою усунення небезпеки впливу обвинуваченого на вказаних осіб, слід продовжити обвинуваченому строк тримання під вартою на 60 днів.

Обвинувачений ОСОБА_1 заперечив клопотання прокурора, просить суд застосувати більш м`який запобіжний захід. Вказав, що відсутні докази його винуватості у обвинуваченні за ч.1 ст.115 КК України і йому необхідна медична допомога, яка в слідчому ізоляторі не надається.

Захисник Михайлюк Д.А. заперечив щодо клопотання прокурора. Вважає, що прокурор в судовому засіданні не довів ризики, передбачені КПК України, а належну процесуальну поведінку обвинуваченого може забезпечити інший, більш м`який запобіжний захід, зокрема домашній арешт.

Потерпілий ОСОБА_2 підтримав клопотання прокурора.

Потерпілий ОСОБА_3 підтримав клопотання прокурора, наполягає, щоб обвинувачений утримувався під вартою.

Суд, заслухавши думку прокурора, захисника, обвинуваченого, потерпілих, вважає, що клопотання прокурора про продовження строків тримання під вартою слід задоволити, а в клопотанні обвинуваченого та його захисника про зміну запобіжного заходу на домашній арешт слід відмовити, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України. Метою запобіжного заходу у виді тримання під вартою є запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється особа.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою слідчого судді Жидачівського районного суду Львівської області від 21.06.2019 відносно ОСОБА_1 обрано запобіжний захід - тримання під вартою до 19.08.2019. Ухвалою слідчого судді Стрийського міськрайонного суду Львівської області Гули Л.В. від 16.08.2019 строк обраного відносно ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою продовжений до 19.09.2019; ухвалою слідчого судді Миколаївського районного суду Львівської області Павлів В.Р. строк обраного відносно ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою продовжений до 19.11.2019 та ухвалою суду від 18.11.2019 строк обраного відносно ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою продовжений до 16.01.2020.

Підставою для обрання запобіжного заходу стали достатні підстави вважати, що ОСОБА_1 може переховуватись від досудового слідства і суду, оскільки, підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від восьми до п`ятнадцяти років; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; впливати на потерпілого та свідків, місце проживання яких йому відоме, чи продовжити злочинну діяльність, немає постійного джерела доходів; не має стійких соціальних зв`язків та може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином (не з`являтись на вимогу слідчого для проведення відповідних процесуальних та слідчих дій, переховуватися від правоохоронних органів).

Підставою для продовження строку тримання під вартою стали достатні підстави вважати, що обвинувачений може ухилятися від слідства та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, перешкоджати встановленню істини в справі та незаконно впливати на потерпілих та свідків.

Суд вважає, що з моменту взяття підозрюваного ОСОБА_1 під варту та продовження йому 18.11.2019 строку дії вказаного запобіжного заходу до моменту вирішення вказаного клопотання, не змінилися обставини, які стали підставою для обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та не змінилася обстановка, яка дає суду підстави вважати, що належну процесуальну поведінку обвинуваченого може забезпечити і більш м`який запобіжний захід.

Суд вважає за недоцільне досліджувати докази вини обвинуваченого при продовженні строків запобіжного заходу, на які покликається сторона захисту, оскільки наведене порушує принцип презумпції невинуватості та суперечить нормам кримінально-процесуального закону та ст.6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, згідно яких рішення суду повинно бути викладено у формулюваннях, які забезпечують принцип невинуватості особи. Суд вважає, що під час розгляду клопотання про продовження строків тримання під вартою, суд не вправі досліджувати докази і давати їм оцінку чи в інший спосіб перевіряти доведеність вини обвинуваченого, розглядати й вирішувати питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду справи по суті обвинувачення.

Суд вважає, що наведені прокурором в судовому засіданні підстави для продовження строків тримання під вартою є належним чином обґрунтовані та мотивовані, ризики, які слугували підставою для обрання запобіжного заходу на даний час не змінилися.

Ризиками, які дають підстави суду продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою слід вважати: те, що обвинувачений може переховуватись від суду, оскільки, обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від восьми до п`ятнадцяти років, а відтак може уникати кримінального переслідування; незаконно впливати на потерпілих та свідків, місце проживання яких йому відоме і які ще судом не допитані. Окрім цього, суд враховує, що обвинувачений немає постійного джерела доходів; не має стійких соціальних зв`язків, проживає без реєстрації у м. Львів, та чітко не може повідомити місце свого проживання, що може унеможливити його явку до суду. Наведені обставини свідчать про обгрунтовану ймовірність вчинення ОСОБА_1 таких дій.

Суд звертає увагу, що необхідність надання обвинуваченому медичної допомоги і ненадання такої в умовах слідчого ізолятора стороною захисту в судовому засіданні не доведена, у зв`язку з чим судом прийнято рішення про витребування такої інформації з медичної частини слідчого ізолятора. Окрім цього, стороною захисту не надано доказів і про те, що на утриманні у обвинуваченого є пристаріла мати.

Оцінюючи тяжкість вчиненого злочину, який інкримінуються обвинуваченому, суд враховує ступінь суспільної небезпечності злочину в конкретних умовах місця і часу та враховує, що до особи, яка обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, взяття під варту як запобіжний захід може бути застосовано за мотивом однієї лише небезпечності злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі строком понад три роки, крім виняткових випадків.

З врахуванням наведеного, особи обвинуваченого ОСОБА_1 та тяжкості інкримінованих йому діянь, вік та стан його здоров`я, відсутність жодних медичних документів, які б могли підтвердити неможливість утримання обвинуваченого в слідчому ізоляторі, суд вважає за необхідне продовжити строк тримання під вартою обвинуваченому на шістдесят днів, без визначення розміру застави на підставі ч.4 ст.183 КПК України.

Суд вважає, що інші, більш м`які запобіжні заходи є недостатніми для запобігання ризикам, встановленим ст.177 КПК України, а тому клопотання прокурора про продовження строків тримання під вартою слід задоволити, в клопотанні обвинуваченого та його захисника про застосування більш м`якого запобіжного заходу у виді домашнього арешту слід відмовити, в тому числі, виходячи і з наступного.

Суд не бере до уваги доводи захисника про те, що запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту зможе забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого, оскільки такі не підтверджені належними та допустимими доказами. Натомість, колегія суддів наголошує увагу на тому, що на даний час ризики, передбачені ст.177 КПК України, які існували на час застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою, не зменшились та не перестали існувати; ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні невеликої тяжкості, середньої тяжкості та особливо тяжкого злочинів; не працевлаштований, а тому застосування до обвинуваченого інших менш впливових запобіжних заходів, окрім тримання під вартою, не зможе забезпечити виконання останнім покладених на нього обов`язків та запобігти спробам переховуватись від суду, незаконно впливати на потерпілих та свідків.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 194 КПК України, суд,

у х в а л и в:

В задоволенні клопотання обвинуваченого та його захисника про застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту відмовити.

Обвинуваченому ОСОБА_1 продовжити строк тримання під вартою на шістдесят днів - з 10 січня 2020 року до 09 березня 2020 року.

Копію ухвали вручити прокурору, обвинуваченому ОСОБА_1 , захиснику Михайлюку Д.А. та скерувати начальнику ЛСІ УДДУ з ПВП Львівської області для відома та виконання.

Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду через Стрийський міськрайонний суд Львівської області протягом 7 днів з дня її проголошення.

Головуючий суддя В. Л. Бучківська

Судді Р.Т. Шрамко

Н.М. Янів