Ухвала суду № 86834623, 04.01.2020, Дніпровський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Запоріжжя)

Дата документу 04.01.2020

Справа № 334/67/20

Провадження № 1-кс/334/55/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 січня 2020 року м. Запоріжжя

Ленінський районний суд м. Запоріжжя у складі:

слідчого судді - Ісакова Д.О.

при секретарі - Череп М.О.

за участю прокурора - Головінової О.Ю.

слідчого - Філіна І.А.

підозрюваного - ОСОБА_1

захисника - Матсалаєвої В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого СВ Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області капітана поліції Філіна І.А., погоджене із прокурором Запорізької місцевої прокуратури №3 Овчаренко В.В., у кримінальному провадженні №12012080050000022 від 03 січня 2020 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні підозрюваного:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Запоріжжя, маючого середню освіту, не працюючого, не одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше неодноразово судимий:

04 серпня 2005 року вироком Ленінського районного суду м. Запоріжжя за ч.1 ст.186 КК України. На підставі ст.1, 6 ЗУ «Про амністію» кримінальна справа закрита в порядку п.4 ст.6, ст.282 КПК України (у редакції 1960 року);

16 листопада 2009 року вироком Ленінського районного суду м. Запоріжжя за ч.3 ст.185, ч.4 ст.185 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком 5 років. На підставі ст. 75 КК України від відбування покарання звільнений з іспитовим строком 3 роки.

26 вересня 2011 року вироком Ленінського районного суду м. Запоріжжя за ч.3 ст.185, ч.4 ст.185 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком 5 років. На підставі ст. 75 КК України від відбування покарання звільнений з іспитовим строком 3 роки.

15 січня 2013 року вироком Ленінського районного суду м. Запоріжжя за ч.1 ст.307, ч.2 ст.307 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком 6 років. На підставі ст.71 КК України частково приєднано покарання за вироком Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 26 вересня 2011 року та визначене остаточне покарання строком 6 років 6 місяців.

за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.15 - ч.3 ст.185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

04 січня 2020 року старший слідчий СВ Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області капітан поліції Філін І.А. звернувся до суду із клопотанням погоджене із прокурором Запорізької місцевої прокуратури №3 Овчаренко В.В., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні ОСОБА_1 у кримінальному провадженні №12012080050000022 від 03 січня 2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.15 - ч.3 ст.185 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_1 , будучи раніше засудженим за вчинення корисливих кримінальних правопорушень (злочинів), судимість за які не знята і не погашена у встановленому законом порядку, на шлях виправлення та перевиховання не став та знову скоїв умисне корисливе кримінальне правопорушення (злочин), за наступних обставин: у проміжок часу з 00:00 год. до 01:00 год. 03 січня 2020 року ОСОБА_1 , прибув за адресою АДРЕСА_3 разом з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Так, в ході бесіди у ОСОБА_1 та ОСОБА_2 виник спільний прямий умисел направлений на таємне викрадення чужого майна, поєднане з проникненням у сховище. Розробивши план дій та розподіливши між собою обов`язки, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 прослідували до колодязю з кабельною продукцією, який розташований у парку «ЗТЗ» по вул. С. Синенка, у м. Запоріжжя.

Далі, ОСОБА_1 , усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб, по заздалегідь обумовленому плану, із застосуванням фізичної сили, спільно з ОСОБА_2 відтягли бетонну кришку з люка колодязя, після чого ОСОБА_1 , виконуючи заздалегідь покладені на нього обов`язки, заліз до колодязю, тим самим проник до сховища, де за допомогою невстановленого досудовим розслідуванням знаряддя злочину здійснив переріз кабелю ТПП 100*2*0,4, який належить ПрАТ «Укртелеком». В свою чергу, ОСОБА_2 , з метою виконання попередньо розподілених обов`язків по спостереженню за місцем вчинення кримінального правопорушення і прилеглою територією, а також поданню сигналу ОСОБА_1 у разі появи осіб, які, ймовірно, можуть створити перешкоду для доведення злочинного умислу до кінця та перешкоджатимуть зникненню з місця вчинення кримінального правопорушення, залишився біля колодязя.

Після цього, ОСОБА_1 спільно з ОСОБА_2 , діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб, прослідували до другого колодязя, який розташований на території парку «ЗТЗ» по вул. С. Синенка у м. Запоріжжя та накритий бетонною кришкою. Застосувавши спільну фізичну силу, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відсунули бетонну кришку убік та продовжили виконувати попередньо розподілені обов`язки, при цьому ОСОБА_1 проник до колодязя, тим самим проник до сховища, де за допомогою невстановленого досудовим розслідуванням знаряддя злочину здійснив другий переріз кабелю ТПП 100*2*0,4, який належить ПрАТ «Укртелеком», а ОСОБА_2 залишився біля колодязя та спостерігав за місцем вчинення кримінального правопорушення.

Далі, ОСОБА_1 , з метою доведення злочинного умислу до кінця, діючи умисно, таємно, із корисливих мотивів, за попередньою змовою групою осіб спільно з ОСОБА_2 , переконавшись, що за ними ніхто не спостерігає та їх дії залишаться ніким не поміченими, з метою особистого збагачення, із застосуванням фізичної сили витягли з колодязю і тим самим викрали кабель ТПП 100*2*0,4 довжиною 67 метрів, вартістю 10273 гривні 94 копійки, спричинивши ПрАТ «Укртелеком» матеріальну шкоду на вказану суму, який поклали на ділянці поблизу місця вчинення кримінального правопорушення.

Не зупиняючись на досягнутому, продовжуючи свій спільний злочинний умисел направлений на таємне викрадення чужого майна, поєднане з проникненням у сховище ОСОБА_1 , усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб, продовжуючи виконувати дії відповідно до раніше розробленого плану, спільно з ОСОБА_2 прослідували до третього колодязя, який розташований на території парку «ЗТЗ» по вул. С. Синенка у м. Запоріжжя та накритий бетонною кришкою. Далі, застосовуючи спільні зусилля, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відтягли бетонну кришку з люку колодязя, після чого ОСОБА_1 , виконуючи заздалегідь покладені на нього обов`язки, заліз до колодязю, тим самим проник до сховища, де за допомогою невстановленого досудовим розслідуванням знаряддя злочину здійснив переріз кабелю ТПП 100*2*0,4, який належить ПрАТ «Укртелеком». В свою чергу ОСОБА_2 , з метою виконання попередньо розподілених обов`язків по спостереженню за місцем вчинення кримінального правопорушення і прилеглою територією, а також поданню сигналу ОСОБА_1 у разі появи осіб, які, ймовірно, можуть створити перешкоду для доведення злочинного умислу до кінця та перешкоджатимуть зникненню з місця вчинення кримінального правопорушення, залишився біля колодязю.

Після цього, ОСОБА_1 спільно з ОСОБА_2 , діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб, прослідували до четвертого колодязя, який розташований на території парку «ЗТЗ» по вул. С. Синенка у м. Запоріжжя та накритий бетонною кришкою. Застосувавши спільну фізичну силу, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відсунули бетонну кришку з люку колодязя убік та продовжили виконувати попередньо розподілені обов`язки, при цьому ОСОБА_1 проник до колодязя тим самим проник до сховища, де за допомогою невстановленого досудовим розслідуванням знаряддя злочину здійснив другий переріз кабелю ТПП 100*2*0,4, який належить ПрАТ «Укртелеком», а ОСОБА_2 залишився біля колодязя та спостерігав за місцем вчинення кримінального правопорушення.

Далі, ОСОБА_1 , з метою доведення злочинного умислу до кінця, таємно, із корисливих мотивів, за попередньою змовою групою осіб спільно з ОСОБА_2 , з метою особистого збагачення, із застосуванням фізичної сили почали витягувати з колодязю кабель ТПП 100*2*0,4 довжиною 44 метри, вартістю 6747 гривень 07 копійок який належить ПрАТ «Укртелеком», однак в той момент їх дії були помічені співробітниками УПП в Запорізькій області, які затримали ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на місці вчинення кримінального правопорушення, у зв`язку з чим останні не вчинили всіх для доведення злочину до кінця з причин, які не залежали від їх волі.

Таким чином, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 намагались викрасти кабель ТПП 100*2*0,4 довжиною 67 метрів, вартістю 10273 гривні 94 копійки та кабель ТПП 100*2*0,4 довжиною 44 метри, вартістю 6747 гривень 07 копійок, а всього загальною вартістю 17021 гривня 01 копійка, які належать ПрАТ «Укретелеком», спричинивши матеріальну шкоду на вказану суму.

Органами досудового слідства дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч.3 ст.15 - ч.3 ст.185 КК України, що кваліфікується як не закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене за попередньою змовою групою осіб, поєднане з проникненням у сховище.

03 січня 2020 року ОСОБА_1 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 15 - ч. 3 ст. 185 КК України.

Підозра ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 3 ст. 15 - ч. 3 ст. 185 КК України у даному кримінальному провадженні обґрунтована наступними зібраними доказами у кримінальному провадженні:

протоколом огляду місця події від 03 січня 2020 року;

протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину в порядку ст.208 КПК України від 03 січня 2020 року;

протоколом допиту свідка ОСОБА_3 ;

протоколом допиту свідка ОСОБА_4 ;

протоколом допиту свідка ОСОБА_5 ;

протоколом допиту свідка ОСОБА_6 ;

протоколом допиту свідка ОСОБА_7 ;

постановою про визнання речовим доказом кабелю ТПП 100х2х0,4, довжиною 67 метрів, який належить ПрАТ «Укртелеком», вилученого в ході огляду місця події 03 січня 2020 року.

Слідство приходить до висновку, що для забезпечення належної явки підозрюваного ОСОБА_1 в слідчі органи і суд, можливості виконання у відношенні нього процесуальних рішень, необхідно обрати йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з наступних підстав:

ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення (злочин), передбаченого ч.3 ст.15 - ч.3 ст.185 КК України, який згідно ст.12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до шести років, про що свідчать зібранні слідством докази по справі.

ОСОБА_1 не має стійких соціальних зв`язків, не одружений, малолітніх дітей на утриманні не має, що свідчить про можливість останнього безперешкодно покинути постійне місце мешкання, з метою переховування та уникнення кримінальної відповідальності.

Крім того, ОСОБА_1 , усвідомлюючи тяжкість вчиненого ним злочину, а також невідворотність покарання, може безперешкодно покинути межі м. Запоріжжя, тим самим переховуючись від органів досудового слідства та\або суду, а також вчините інше кримінальне правопорушення.

Також, ОСОБА_1 офіційно не працевлаштований, що може свідчити про те, що єдиним джерелом його доходів є протиправна діяльність, у зв`язку з чим існує ризик вчинення ним нових корисливих кримінальних правопорушень.

В ході проведеного досудового розслідування було також встановлено, що ОСОБА_1 раніше судимий за вчинення корисливих злочинів, раніше відбував покарання у місцях позбавлення волі, однак на шлях виправлення не став, що також свідчить про систематичний характер вчинення протиправних діянь та можливість вчинення нових корисливих кримінальних правопорушень.

Таким чином, згідно з вимогами п.4 ч.1 ст.184 КПК України, під час проведення досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п. 1, 5, ч. 1 ст.177 КПК України, а саме ОСОБА_1 може:

переховуватися від органів досудового розслідування та\або суду;

вчинити інше кримінальне правопорушення.

Викладені обставини дають підстави вважати, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.

Крім того, жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, з наступних підстав, а саме при обранні особистого зобов`язання та домашнього арешту підозрюваний зобов`язується не відлучатися із житла, в якому він проживає чи перебуває, без дозволу слідчого. Враховуючи тяжкість вчиненого злочину, відсутності постійного законного джерела доходу та стійких соціальних зв`язків є ризик того, що підозрюваний буде переховуватися від органів досудового розслідування.

Враховуючи те, що до теперішнього часу не надійшли клопотання осіб, які б могли стати поручителями підозрюваного ОСОБА_1 , свідчить про неможливість обрання йому запобіжного заходу у вигляді особистої поруки, передбаченого п.2 ч.1 ст.176 КПК України.

Зазначені вище факти свідчать про неможливість запобігання вказаних ризиків і застосування більш м`якого запобіжного заходу до підозрюваного ОСОБА_1 .

Проте, враховуючи вимоги ч.3 ст.183 КПК України, щодо обов`язкового визначення розміру застави підозрюваному достатньої для забезпечення виконання обов`язків передбачених цим Кодексом, а також вимоги п.2 ч.5 ст.182 КПК України, органом досудового розслідування вбачається необхідність визначити розмір застави стосовно підозрюваного ОСОБА_1 у розмірі не менше 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, у зв`язку з тим, що менший розмір застави не змусить останнього виконувати у повному обсязі покладені на нього судом обов`язки, через усвідомлення невідворотності відбуття покарання у вигляді позбавлення волі, та може мати наслідком переховування останнього від органу досудового розслідування та суду, через незначний для нього розмір застави.

На підставі викладеного, з метою забезпечення дієвості інституту заходів забезпечення кримінального провадження найбільш доцільним буде обрання підозрюваному ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Слідчий підтримав своє клопотання просив задовольнити.

В судовому засіданні прокурор підтримала клопотання. Просила обрати запобіжний захід у відношенні ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою. Вважає, що підозрюваний може впливати на свідків у справі, намагатися ухилитися від слідства та суду, тому застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є більш доцільним, а інші більш м`які запобіжні заходи не зможуть забезпечити належну поведінку підозрюваного.

Підозрюваний ОСОБА_1 в судовому засіданні заперечив, щодо задоволення клопотання, вказавши, що свою вину не визнає. Просив обрати у відношенні нього більш м`який запобіжний захід не пов`язаний з позбавленням волі.

Захисник Матсалаєва В.В. заперечувала щодо задоволення клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_1 , та просила обрати інший запобіжний захід у відношенні її підзахисного не пов`язаний з позбавленням волі.

Заслухавши думку прокурора, слідчого, пояснення підозрюваного, захисника дослідивши матеріали клопотання, суд приходить до наступного.

Слідчий суддя вважає, що подані стороною обвинувачення докази, свідчать про обґрунтованість підозри у вчиненні кримінального правопорушення підозрюваним. При цьому слідчий суддя зазначає, що під час розгляду клопотання слідчим суддею перевіряється питання щодо обґрунтованості підозри, а питання доведеності вини у вчиненні кримінального правопорушення може бути розглянуте лише судом при розгляді кримінальної справи по суті.

Беручи до уваги обставини вчинення кримінального правопорушення, слідчий суддя вважає доведеним існування ризику того, що підозрюваний може продовжити злочинну діяльність, або тяжкість можливо призначеного покарання, що йому загрожує у випадку визнання судом його винним, може схилити до наміру переховуватися від органів слідства та суду, впливати на свідків у справі.

З урахуванням наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкості покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винним у кримінальному провадженні, віку і стану здоров`я підозрюваного, відсутності постійного місця роботи, майнового стану підозрюваного, слідчий суддя вважає доцільним обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки більш м`які заходи не зможуть забезпечити належну поведінку підозрюваного.

Згідно із ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, таким чином, з урахуванням положень ч.2 ст.182 КПК України, слідчий суддя вважає за необхідне визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України у розмірі 168160 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 131, 132, 176-179, 182, 194, 196, 370, 372, 376 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Клопотання старшого слідчого СВ Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області капітана поліції Філіна І.А. погоджене із прокурором Запорізької місцевої прокуратури №3 Овчаренко В.В., у кримінальному провадженні №12012080050000022 від 03 січня 2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.15 - ч.3 ст.185 КК України, про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні підозрюваного ОСОБА_1 - задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою терміном шістдесят днів у слідчому ізоляторі УДПтСУ м. Запоріжжя.

Визначити розмір застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України, у розмірі 168160 гривень.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь який момент внести заставу яку необхідно внести на депозитний рахунок: №UA378201720355249002000001 Державна казначейська служба України, м. Київ, МФО 820172, отримувач платежу - ТУ ДСА України в Запорізькій області, ЄДРПОУ 26316700. Призначення платежу: застава за підозрюваного ОСОБА_1 , провадження по справі №1-кс/334/55/20, ЄУН 334/67/20, Ленінський районний суд м.Запоріжжя.

Підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави.

У разі внесення застави, покласти на підозрюваного ОСОБА_1 , обов`язки строком на 2 (два) місяці, передбачені ч.5 ст.194 КПК України: прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду; не відлучатися з місця проживання без дозволу слідчого, прокурора або суду, повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи.

Роз`яснити підозрюваному наслідки невиконання вказаних обов`язків, а саме: у разі якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з`явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, без поважних причин, не повідомив про причину своєї неявки, якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується в порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя вирішує питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.

Ухвала слідчого судді щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Виконання ухвали слідчого судді доручити співробітникам Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області.

Строк тримання ОСОБА_1 під вартою рахувати з 03 січня 2020 року з 03 години 40 хвилин.

Термін дії ухвали закінчується 02 березня 2020 року о 03 годині 40 хвилин.

Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана протягом п`яти днів з дня її проголошення. Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили але не зупиняє її виконання.

Слідчий суддя: Д.О.Ісаков