Ухвала суду № 86834553, 10.01.2020, Запорізький районний суд Запорізької області

Провадження № 1-кс/317/20/2020

Справа № 317/58/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.01.2020 року м. Запоріжжя

Слідчий суддя Запорізького районного суду Запорізької області Громова І.Б., за участю секретаря судового засідання Коваль В.В., розглянувши клопотання слідчого Запорізького РВП Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області Березовиченка Ю.О., погоджене з прокурором Запорізької місцевої прокуратури № 2 Москаленко О.І., на підставі матеріалів кримінального провадження за № 12015080230000450, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 21.03.2015 р., за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 191 КК України, про тимчасовий доступ до речей і документів,-

ВСТАНОВИВ:

В провадження слідчого судді Запорізького районного суду Запорізької області надійшло клопотання слідчого Запорізького РВП Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області Березовиченка Ю.О. про тимчасовий доступ до речей і документів обґрунтоване наступним.

20.03.2015 р. до Запорізького РВ ГУМВС України в Запорізькій області надійшли матеріали Управлінням служби безпеки України, згідно яких отримано інформацію щодо можливого порушення вимог чинного законодавства України при розпорядженні земельними ділянками державної форми власності. Зокрема, встановлено, що між Інститутом олійних культур НААН України в особі директора ОСОБА_1 та ТОВ «Укрнасінняпром» (ЄДРПОУ 36415181, Запорізька обл.) в особі директора ОСОБА_2 02.11.2009 р. укладено договір про спільну діяльність. Відповідно до умов вказаного договору, Інститут зобов`язується надати ТОВ «Укрнасінняпром» право забудови земельних ділянок загальною площею 3,14 га, що перебувають на правах постійного користування в Інституту. Відповідно до ч. 1 ст. 92 Земельного кодексу України право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку. Тобто, право постійного користування не надає права розпорядження земельною ділянкою. За наявною інформацією, рішень про надання у користування (оренду) ТОВ «Укрнасінняпром» вказаних земельних ділянок відповідними органами влади або місцевого самоврядування не приймалось. Станом на теперішній час, на вказаних земельних ділянках збудовано об`єкт нерухомого майна - завод з доробки та сортування насіння олійних та зернових культур, що перебуває у власності ТОВ «Укрнасінняпром». Тобто, земельні ділянки Інституту загальною площею 3,14 га фактично перебувають в користуванні ТОВ «Укрнасінняпром». Таким чином, посадовими особами Інституту, в порушення вимог ст.ст. 92, 116, 123, 149 ЗКУ, без прийняття рішення відповідного органу влади або органу місцевого самоврядування, надано в користування ТОВ «Укрнасінняпром» земельні ділянки державної форми власності, внаслідок чого нанесено шкоду інтересам держави.

21 березня 2015 слідчим відділенням Запорізького РВП ДВП ГУНП в Запорізькій області за вказаним фактом внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015080230000450 про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 191 КК України.

20.03.2015 до Запорізького РВ ГУМВС України в Запорізькій області надійшли матеріали Управлінням служби безпеки України, згідно з якими отримано інформацію щодо можливого порушення вимог чинного законодавства України при розпорядженні земельними ділянками державної форми власності.

На підставі Державного акту на право постійного користування землею Інститут олійних культур Української академії аграрних наук користується земельними ділянками площею 334,11 га (в межах згідно з планом землекористування за цільовим призначенням для науково-дослідних, навчальних цілей і ведення товарного сільськогосподарського виробництва).

02.11.2009 року між Інститутом олійних культур Української академії аграрних наук в особі директора ОСОБА_3 та ТОВ «Укрнасінняпром» в особі директора ОСОБА_4 укладено договір «Про спільну діяльність».

Відповідно умов п. 1.1. вказаного договору сторони зобов`язуються спільно діяти для досягнення наступної мети, а саме: отримання прибутку для здійснення спільної діяльності із вирощування, доробки, сортування та продажу насіння та зерна високої якості, удосконалення циклу виробництва та спрощення процедури переробки вороху насіння та зерна.

Відповідно до умов п. 1.2.1. договору, ТОВ «Укрнасінняпром» зобов`язується побудувати за власні кошти на земельній ділянці загальною площею 3,14 га, якою користується Інституту олійних культур УААН на праві постійного користування, сучасний завод з доробки та сортування насіння олійних та зернових культур. Інститут олійних культур УААН за наявності згод Української Академії Аграрних наук, Сонячної сільської ради Запорізького району, райдержадміністрації Запорізького району, дозволу Кабінету Міністрів України, меморандуму між Запорізької облдержадміністрацією, Інститутом олійних культур УААН та ТОВ «Укрнасінняпром» від 04.03.2009, зобов`язується надати ТОВ «Укрнасінняпром» право забудови земельних ділянок загальною площею 3,14 га (лабораторії механізації - 1,64 га (земельна ділянка № 3, кадастровий № 2322188800:10:002:0102; культурній, стан - 1,50 га, земельна ділянка № 1, кадастровий № 2322188800:08:001:0001). Завод використовуватиметься обома сторонами в інтересах спільної діяльності з моменту введення його в експлуатацію на умовах, передбаченою окремою угодою.

Умовами вказаного договору визначено, що договір набуває чинності після його підписання Сторонами з моменту прийняття відповідного рішення Кабінету Міністрів України згідно з вимогами діючого законодавства України.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України «Питання укладення деяких договорів» від 07.05.2008 № 703-р передбачено укладання підприємствами, установами, організаціями, що належать до сфери управління (віднесені до відання) Національній та галузевим академіям наук, договорів про спільну діяльність виключно на підставі відповідних рішень Кабінету Міністрів України.

Рішень щодо погодження вказаного договору про спільну діяльність від 02.11.2009 Кабінетом Міністрів України не приймалось.

Укладений договір про спільну діяльність також суперечить вимогам земельного законодавства України.

Так, в відповідно до ст. 24 Земельного кодексу України (далі Кодексу) державним і комунальним сільськогосподарським підприємствам, установам і організаціям у постійне користування надаються земельні ділянки державної та комунальної власності для науково-дослідних, навчальних цілей та ведення необхідного при цьому товарного сільськогосподарського виробництва.

Постановою Президії Верховної Ради України від 29 липня 1991 «Про статус Української академії аграрних наук» за академією закріплені земля, всі основні фонди та інше державне майно, що знаходяться в розпорядженні її установ. Порядок володіння та використання ними визначається виключно Президією Академії.

Згідно ч. 1 ст. 116 Кодексу громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатамину. Частиною 2 цієї статті передбачено, що набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Згідно ст. 123 Кодексу надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування.

Відповідно до частини 1 статті 92 Земельного кодексу України право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку. Відтак право постійного користування не надає права розпорядження земельною ділянкою.

Згідно статті 4 ЗУ «Про оренду землі» орендодавцями земельних ділянок є громадяни та юридичні особи, у власності яких перебувають земельні ділянки або уповноважені ними особи.

Орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у комунальній власності, є сільські, селищні, міські ради в межах повноважень, визначених законом.

Орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у спільній власності територіальних громад, є районні, обласні ради та Верховна Рада Автономної Республіки Крим у межах повноважень, визначених законом.

Орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у державній власності, є органи виконавчої влади, які відповідно до закону передають земельні ділянки у власність або користування.

Якщо основною ознакою договору є передача земельної ділянки у володіння і користування, то відповідно до ст. 13 Закону України «Про оренду землі» та ч. 1 ст. 93 Земельного кодексу України цей договір є договором оренди землі.

Частиною 2 ст. 235 Цивільного Кодексу України передбачено, що удаваним є правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили.

Таким чином, зазначений вище укладений договір про спільну діяльність, за умовами якого сторони за договорами використовують землю для своїх потреб, отримають прибуток від використання земельної ділянки, є прихованими орендними відносинами, які регулюються Земельним кодексом України, Законом України «Про оренду землі» та іншими нормативно- правовими актами.

Відповідно до ст. 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Державна реєстрація прав на земельну ділянку ТОВ «Укрнасінняпром» не проведена.

Надання Інститутом олійних культур УААН права на забудову земельних ділянок державної власності, які перебували у його користуванні ТОВ «Укрнасінняпром» є фактичною передачею земельних ділянок в користування іншій особі.

Враховуючи те, що рішення органами місцевого самоврядування та виконавчої влади про надання у користування (оренду чи суперфіцій) земельних ділянок для будівництва заводу з переробки та сортування насіння ТОВ «Укрнасінняпром» не приймались, право користування земельною ділянкою у підприємства не виникло.

Відповідно до рішення Сонячної сільської ради №159 від 08.11.2012 р. було вирішено оформити право приватної власності на об`єкти нерухомого майна та господарські будівлі і споруди за адресою: с. Сонячне, вул. Сонячне шоссе, №50 у відповідних частках : 1/214 - Інститут олійних культур УААН; 213/214 частки ТОВ «ТОВ «Укрнасінняпром».

Враховуючи вищевикладене встановлено, що посадовими особами Інституту олійних культур УААН в порушення вимог ст. 116, 122, 123, 149, 150 Земельного кодексу України, ст. 4 Закону України «Про оренду землі» та Розпорядження Кабінету Міністрів України 07.05.2008 № 703-р без прийняття рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, надано в користування земельні ділянки державної форми власності ТОВ «Укрнасінняпром».

Таким чином, враховуючи вищевикладене, у слідчого виникає необхідність у дослідженні документів що стосуються забудови земельної ділянки, площею 1,64 га, кадастровий №23221888:10:002:0102 та земельної ділянки площею 1,50 га, кадастровий №2322188800:08:001:0001, які знаходяться у Інституті Олійних культур НААН України, а саме:

- Договору про спільну діяльність від 02.11.2019 укладеного між Інститутом олійних культур УААН в особі директора ОСОБА_1 та ТОВ «Укрнасінняпром» в особі директора ОСОБА_2 який погоджено Президентом академії аграрних наук;

- Договору пайової участі у будівництві від 28.04.2010 укладеного між Інститутом олійних культур УААН в особі директора ОСОБА_1 та ТОВ «Укрнасінняпром» в особі директора ОСОБА_5 , погодженого із в.о. президента УААН;

- Додаткової угоди № 1 до Договору пайової участі у будівництві від 19.09.2012 укладеного між Інститутом олійних культур УААН в особі директора ОСОБА_6 та ТОВ «Укрнасінняпром» в особі директора ОСОБА_7 ;

- Протоколу №8 «Про пайову участь Інституту Олійних культур НААН України у будівництві сучасного заводу «Сімбірія» та Постанови президії Української академії аграрних наук до нього від 28.04.2010;

- Протоколу №13 «Про погодження Додаткової угоди та акту розподілу часток до договору пайової участі у будівництві сучасного заводу «Сімбірія» та Постанови президії Української академії аграрних наук до нього від 19.09.2012;

- Контракти із керівництвом Інституту Олійних культур НААН України та накази про їх призначення, а саме: ОСОБА_1 та ОСОБА_6 .

На переконання слідчого, забезпечення тимчасового доступу та вилучення вказаних документів, необхідне для використання у подальшому в якості доказів, а також їх дослідження та аналіз надасть можливість органу досудового розслідування встановити обставини вчиненого кримінального правопорушення та осіб причетних до його вчинення.

Слідчий та прокурор у судове засідання не з`явились, проте їх неприбуття не перешкоджає розгляду клопотання.

Володілець документів про час, місце розгляду не сповіщений. Слідчий в клопотанні взагалі просив не повідомляти власника документів про розгляд клопотання. Доводів та аргументів для цього взагалі не навів.

Дослідивши надані матеріали, слідчий суддя вважає, що клопотання слідчого не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Згідно ч. 1 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 159 КК України тимчасовий доступ до речей і документів полягає у наданні стороні кримінального провадження особою, у володінні якої знаходяться такі речі і документи, можливості ознайомитися з ними, зробити їх копії та, у разі прийняття відповідного рішення слідчим суддею, судом, вилучити їх (здійснити їх виїмку).

Статтею 163 КПК України передбачено, що слідчий суддя, суд постановляє ухвалу про надання тимчасового доступу до речей і документів, якщо сторона кримінального провадження у своєму клопотанні доведе наявність достатніх підстав вважати, що ці речі або документи: перебувають або можуть перебувати у володінні відповідної фізичної або юридичної особи; самі по собі або в сукупності з іншими речами і документами кримінального провадження, у зв`язку з яким подається клопотання, мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні; не становлять собою або не включають речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю.

Слідчий суддя, суд в ухвалі про надання тимчасового доступу до речей і документів може дати розпорядження про надання можливості вилучення речей і документів, якщо сторона кримінального провадження доведе наявність достатніх підстав вважати, що без такого вилучення існує реальна загроза зміни або знищення речей чи документів, або таке вилучення необхідне для досягнення мети отримання доступу до речей і документів.

Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя приходить до висновку, що слідчим не обґрунтована необхідність вилучення оригіналів документів в Інституті Олійних культур НААН України.

Наразі матеріали клопотання містять завірені копії всіх документів до яких слідчий просить надати тимчасовий доступ.

Відповідно до обґрунтування клопотання, слідчим на ставиться питання про вилучення оригіналів для проведення будь-яких експертиз.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 159-163, 369, 372 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання слідчого Запорізького РВП Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області Березовиченка Ю.О., погодженого з прокурором Запорізької місцевої прокуратури № 2 Москаленко О.І., на підставі матеріалів кримінального провадження за № 12015080230000450, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 21.03.2015 р., за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 191 КК України, про тимчасовий доступ до речей і документів, з вилученням - відмовити в повному обсязі.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя І.Б. Громова