Ухвала суду № 86833379, 09.01.2020, Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області

233 Справа № 233/71/20

Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області

УХВАЛА

про залишення заяви без руху

09 січня 2020 року

м. Костянтинівка

Суддя Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області Наумик О. О., розглянувши скаргу ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), суб`єкт оскарження – Костянтинівський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області (85110, Донецька область, м. Костянтинівка, вул. Торецька, 285), - «на дії державного виконавця»,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 08.01.2020 звернулася до суду із заявою в порядку ст.447 ЦПК України, в якій просить:

- на час розгляду скарги зупинити стягнення за виконавчим листом по справі №233/5578/18, виданим Костянтинівським міськрайонним судом Донецької області 28.10.2019 про стягнення заборгованості за спожитий природний газ з ОСОБА_1 на користь Костянтинівського УГГ в розмірі 34460 грн 63 коп., а також про стягнення судового збору у розмірі 1694,91 грн;

- визнати неправомірними дії державного виконавця Калініної Ю. О. щодо не надіслання вчасно копій постанов про відкриття виконавчих проваджень №60679626, №60679800 від 22.11.2019 у порушення ч.5 ст.26 Закону України «Про виконавче провадження»;

- визнати незаконними та скасувати постанови про стягнення виконавчого збору по ВП №60679626, ВП №606779800 від 22.11.2019 на підставі п.6 ч.5 ст.27 Закону України «Про виконавче провадження»;

- визнати незаконними та скасувати постанови про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження по ВП №60679626, ВП №60679800 від 22.11.2019 на підставі п.6 ч.5 ст.27 Закону України «Про виконавче провадження»;

- визнати незаконною та скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №60679626 від 22.11.2019 на підставі ч.4 ст.34 Закону України «Про виконавче провадження».

В частині вимог визнання незаконними та скасування постанови про стягнення виконавчого збору по ВП №60679626, ВП №606779800 від 22.11.2019 на підставі п.6 ч.5 ст.27 Закону України «Про виконавче провадження», а також в частині вимог визнання незаконними та скасування постанови про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження по ВП №60679626, ВП №60679800 від 22.11.2019 на підставі п.6 ч.5 ст.27 Закону України «Про виконавче провадження» - у відкритті провадження у цивільній справі відмовлено.

В частині вимог визнання неправомірними дій державного виконавця Калініної Ю. О. щодо не надіслання вчасно копій постанов про відкриття виконавчих проваджень №60679626, №60679800 від 22.11.2019 у порушення ч.5 ст.26 Закону України «Про виконавче провадження» та в частині вимог визнання незаконною та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження ВП №60679626 від 22.11.2019 на підставі ч.4 ст.34 Закону України «Про виконавче провадження» заява підлягає залишенню без руху за таких підстав:

Згідно зі ст.1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження є завершальною стадією судового провадження.

Відповідно до ст.447 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Тож скарга на дії державного виконавця є заявою по суті справи, до якої в силу ч.9 ст.10 ЦПК України застосовуються загальні вимоги до форми, змісту позовної заяви та правила стосовно подання документів, що додаються до позовної заяви, які містять положення ст.ст.175, 177 ЦПК України.

Згідно з п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 26 грудня 2003 року № 14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження», скарги, заяви та подання мають відповідати загальним вимогам щодо форми та змісту позовної заяви, передбаченим положеннями ЦПК України.

У п.13 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №6 від 07 лютого 2014 року «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» роз`яснено, що скарга має відповідати загальним вимогам щодо форми та змісту позовної заяви, передбаченим положеннями ЦПК, та містити відомості, зазначені в пунктах 35 частини сьомої статті 82 Закону про виконавче провадження, зокрема зміст оскаржуваних рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби та норму закону, яку порушено, а також обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.

У разі відсутності спеціальної норми щодо вирішення певних питань, що виникають при розгляді скарг на рішення, дії або бездіяльність посадових осіб державної виконавчої служби, при розгляді таких скарг мають застосовуватися положення ЦПК, якими врегульовано аналогічні питання, а саме: про відкриття провадження у справі; щодо кола осіб, які беруть участь у справі, їхніх прав та обов`язків; про судові виклики та повідомлення; про судовий розгляд; щодо апеляційного та касаційного оскарження судових рішень тощо.

Положення п.17 Постанови Пленуму вказують на те, що сторона виконавчого провадження, яка звернулася до суду зі скаргою, бере участь в її розгляді як заявник, а інші учасники цього провадження, прав і обов`язків яких безпосередньо стосується розгляд і вирішення цієї скарги, - як заінтересовані особи.

Справи за скаргами на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи посадової особи державної виконавчої служби розглядаються судом за загальними правилами ЦПК з особливостями, за участю державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби, рішення, дії або бездіяльність якої оскаржуються. До участі у справі в якості заінтересованої особи залучається інша сторона виконавчого провадження, оскільки судовим рішенням може бути вирішено питання про її права чи інтереси.

За приписами ч.1 ст.450 ЦПК України, скарга розглядається у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржується.

На підставі вищевикладеного, приходжу до висновку, що скарга не дотримує вимог ст.74 Закону України «Про виконавче провадження» та ст.ст.175, 177, 450 ЦПК України, а саме:

- в якості заінтересованої особи не зазначено особу стягувача, за виконавчими листами виданими Костянтинівським міськрайонним судом Донецької області від 28 жовтня 2019 року про стягнення заборгованості за спожитий природний газ з ОСОБА_1 на користь Костянтинівського УГГ, з дотриманням вимог п.2 ч.3 ст.175 ЦПК України;

-зазначена заявником назва юридичної особи «суб`єкта оскарження» не відповідає назві юридичної особи під відповідним ЄДРПОУ 35035126 в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань;

- в порушення вимог ч.1 ст.177 ЦПК України до заяви не додані її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості учасників;

-в порушення вимог ч.5 ст.177 ЦПК України (з дотриманням вимог ст.95 ЦПК України) до скарги не доданий лист за №8511400655840 (його копія), отриманий за твердженням заявниці рекомендованим листом 31.12.2019, з якого, як вбачається зі змісту заяви, заявниця дізналася про оскаржувані постанови.

Також, відповідно до ч.ч.1,3 ст.449 ЦПК України скаргу може бути подано до суду: у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи. Пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом.

Згідно зі ст.120 ЦПК України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.

Право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом (ст.126 ЦПК України).

Згідно з ч.1 ст.127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом (згідно з ч.2 ст.449 ЦПК України) за відповідною заявою учасника справи (ч.1 ст.127 ЦПК України).

З поданої 08.01.2020 ОСОБА_1 заяви вбачається, що нею оскаржується постанова державного виконавця від 22.11.2019.

Тобто заява подана з пропуском процессуального строку.

Доказів на підтвердження тих обставин, що оскаржувана постанова отримана заявницею 31.12.2019, до матеріалів заяви нею не додано, клопотання про поновлення відповідного процесуального строку не надано.

Крім того, всупереч вимогам п.10 ст.175 ЦПК України, ОСОБА_1 не надано суду підтвердження про те, що нею не подано іншої заяви з тим самим предметом оскарження та з тих самих підстав.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.85 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовна заява (а в даному випадку – скарга) подана без додержання вимог ст.ст.175,177 ЦПК України, підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків.

Керуючись ст.ст.185,449 ЦПК України,

У Х В А Л И В:

Скаргу ОСОБА_1 , заінтересована особа – Костянтинівський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області «на дії державного виконавця» - залишити без руху, надавши заявниці для виправлення недоліків строк десять днів з дня отримання копії ухвали.

В разі неусунення недоліків у зазначений строк скарга буде вважатися неподаною і повернута заявниці.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя