Ухвала суду № 86833149, 09.01.2020, Центральний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Маріуполя)

Справа №263/6137/18

Провадження № 2-п/263/6/2020

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 січня 2020 року м. Маріуполь

Жовтневий районний суд міста Маріуполя Донецької області в складі: головуючого судді Хараджі Н.В., при секретарі Петровському Д.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Маріуполі заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення, зацікавлена особа: Акціонерне товариство Комерційного банку «Приват Банк»,

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшла вказана заява про перегляд заочного рішення Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 06.08.2018 року по цивільній справі за позовом ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, яка обґрунтована тим, що про існування даного рішення заявник випадково дізнався 25.11.2019 року від свого друга, який випадково знайшов його в реєстрі судових рішень. Саме 25.11.2019 року він особисто звернувся до сайту «судова влада України» з метою ознайомлення з повним тексом судового рішення. Відповідно до інформації, зазначеної на сайті «судова влада України» заочне судове рішення від 06.08.2018 року набрало законну силу -11.12.2018. з вищенаведеним заочним рішенням не погоджується, тому вимушений звернутись до суду з даною заявою. 29.11.2019 року його представник ознайомився з матеріалами справи. Таким чином, оскільки повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення вважає, що у нього є право на поновлення пропущеного строку на подання цієї заяви. Щодо належного повідомлення його як відповідача по справі про дату, час і місце судового засідання, а також його не з`явлення в судове засідання без поважних причин, пояснив, що з 2013 року місцем його реєстрації та фактичного мешкання є адреса: АДРЕСА_1 , але в рішенні суду вказана адреса: АДРЕСА_2 , за якою він проживав з 2006 по 2012 рік., тобто, повістки суду він не міг отримувати, ані через оголошення у пресі, ні через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України, суд його не викликав. Таким чином, він був позбавлений процесуальних прав захисту своїх законних прав та інтересів – шляхом падання відзиву на позовну заяву та клопотань, які б вплинули на розгляд справи по суті. В якості доказів, якими він обґрунтовує свої заперечення проти вимог позивача, то звертає увагу суду на наступне: позивачем не було надано ні попередньої інформації, ні графіку платежів, у якому повинні бути зазначені суми погашення процентівза користування кредитом, крім того, з рішення суду він не побачив, які конкретно докази його боргу надав позивач суду, в рішенні. У зв`язку з тим, о він не пам`ятає, яку саме суму кредитних коштів він фактично отримав вд позивача, а позивач ніяких доказів отримання цієї суми суду не надав, але у позові просить суд стягнути заборгованість за кредитом у розмірі 2 293,52 грн., полягаючи безпідставно на тому, що заявник фактично отримав 7 200,00 грн., вважає за необхідне зазначити, що відповідно до наданого банком розрахунку, він добровільно повернув 6 556,25 грн., отже, сума, яку банк просить стягнути є необґрунтованою. Крім того, звертає увагу суду на те, що строк позовної давності по процентам сплинув.

Заявник та його представник у судове засідання не з`явились, та надали заяву про розгляд справи за їх відсутності, заявлені вимоги підтримали у повному обсязі, просили переглянути заочне рішення.

Представник АТ КБ «ПриватБанк» у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив. Крім того, було надано відзив на заяву про перегляд заочного рішення, відповідно до якого у заяві про перегляд заочного рішення обов`язково повинні бути зазначені процесуальні обставини для скасування заочного рішення та матеріальні обставини для скасування. Відповідач був належним чином повідомлений та від нього не надійшло жодних клопотань, заперечень чи інших документів щодо розгляду даної справи. Щодо матеріальних підстав для скасування заочного рішення, то відповідач повинен вказати на докази, якими обґрунтовуються заперечення проти вимог позивача, при цьому заочне рішення підлягає скасуванню, тільки якщо докази, на які посилається відповідач мають істотне значення для правильного вирішення справи. Таким чином, не можуть бути підставою для скасування заочного рішення посилання відповідача на докази, які були у справі, оскільки вони вже були оцінені судом при ухвалені заочного рішення. Для скасування заочного рішення потрібно, щоб докази були новими та мали істотне значення для правильного вирішення справи.

Суд, ознайомившись з матеріалами справи, вважає, що заява не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що заочним рішенням Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 06.08.2018 року позов Приватного акціонерного товариства Комерційний банк «Приват Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості був задоволений частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором б/н від 26.09.2011 року у розмірі 38245,12 грн., з них 2293,52 грн заборгованість за кредитом; 35951,60 грн. заборгованість по процентам за користування кредитом, та стягнуто судовий збір у розмірі 1638,66 грн.

До відкриття провадження по справі судом було здійснено запит до відділу реєстрації місця проживання фізичних осіб Департаменту адміністративних послуг, відповідно до відповіді відповідач по справі ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , з 25.10.2013 року по теперішній час

З матеріалів справи вбачається, що на судові засідання призначені: на 25.06.2018 року відповідачу направлялась судова повістка на адресу: м. Маріуполь, вул. Зелінського, 19-31; на 06.08.2018року відповідачу направлялась судова повістка на адресу: м. Маріуполь, бул Шевченко, 240-31.

Відповідно до конверту 10.10.2018 року заочне рішення було направлено з рекомендованим повідомленням на адресу реєстрації відповідача: АДРЕСА_1 .

Проте обидва конверти повернулись на адресу суду без виконання у зв`язку із закінченням терміну зберігання.

Вирішуючи подану заяву по суті, суд виходить з наступного.

Застосовуючи положення Цивільного процесуального кодексу Українита Закону України"Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людинипри розгляді справи", суд зазначає, що частиною 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод,передбачено право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку, який кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення від 07 липня 1989 року Європейського суду з прав людини у справіЮніон ЕліментаріяСандерс проти Іспанії(AlimentariaSanders S.A. v. Spain).

Відповідно до ч.4ст.223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Суд ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасним існуванням умов, що відповідає положеннямст.280 ЦПК України, відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Згідност.282 ЦПК України, за формою і змістом заочне рішення повинно відповідати вимогам, встановленим статтями263і265цьогоКодексу, і, крім цього, у ньому має бути зазначено строк і порядок подання заяви про його перегляд.

Відповідно дост.283 ЦПК України, відповідачам, які не з`явилися в судове засідання, направляється копія заочного рішення в порядку, передбаченомустаттею 272 цього Кодексу.

Відповідно до положень п. 1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод,кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Більше того, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема "Іззетов проти України", "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України", суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду);характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02 вересня 2010 року, "Смірнова проти України" від 08 листопада 2005 року, "Матіка проти Румунії" від 02 листопада 2006 року, "Літоселітіс проти Греції" від 05 лютого 2004 року та інші).

Ключовими принципами статті 6 є верховенство права та належне здійснення правосуддя. Ці принципи також є основоположними елементами права на справедливий суд.

Як вказує у своїх рішеннях Європейський Суд з прав людини, згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (RuizTorija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, № 303А, п. 29).

Щодо посилань відповідача на докази, якими він обґрунтовує свої заперечення проти вимог позивача, суд приходить до наступних висновків.

ЗУ «Про захист прав споживачів» не поширюється на спірні правовідносини. Так вищевказаний закон визначає поняття споживчого кредиту, а саме споживчий кредит – кошти, що надаються кредитодавцем споживачеві на придбання продукції. В даному ж випадку грошові кошти надавались у вигляді встановленого ліміту на платіжну карту.

Ст. 261 ЦК України встановлено, що за зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

ВСУ неодноразово висловлювався відносно строку виконання зобов`язань по кредитам, що надаються у вигляді встановленого кредитного ліміту на кредитні картки, а саме 19.03.2014 року № 6-14цс14 та 18.06.2014 року справа № 6-61цс14 «Відповідно до правил користування платіжною карткою , які є складовою кредитного договору, картка діє в межах визначеного нею строку. За таким договором, що визначає щомісячні платежі погашення кредиту та кінцевий строк повного погашення кредиту перебіг позовної давності щодо місячних платежів починається після несплати чергового платежу, а щодо повернення кредиту в повному обсязі обсязі зі спливом останнього для місяця дії картки, а не закінченням строку дії договору. Відповідно до правил користування карткою строк дії картки вказано на лицевій стороні картки. Картка діє до останнього календарного дня вказаного місяця. Отже, строк перевипущенної картки до останнього дня лютого 2015 року. Позивач же звернувся до суду з позовом до відповідача 08.05.2018 року – до спливу строку позовної давності.

Щодо інших посилань заявника, то вони вже були предметом оцінювання, під час винесення заочного рішення суду.

Відповідно до ч. 1ст. 288 Цивільного процесуального кодексу України,заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Дослідивши заяву про перегляд заочного рішення, суд приходить до висновку що в заяві про перегляд заочного рішення відсутні посилання на докази та обставини, в розумінні вимог ч. 1ст. 288Цивільного процесуального кодексу України.

Відповідно до ч.1ст. 223 ЦПК,неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до п.11 ч.1 ст.2, п.5 ч.5 ст.12 ЦПК Україниосновними засадами (принципами) цивільного судочинства є неприпустимість зловживання процесуальними правами. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.

Згідно зст.44 ЦПК Україниучасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

У відповідності зіст. 223 ч. 3 п. 1 ЦПК України,якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Так в рішенні Європейського суду з прав людини по справі "Пономарьов проти України" від 3 квітня 2008 року було зазначено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Слід зазначити, що прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух.

Слід звернути увагу і на те, що Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях наголошує, що кожна сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у справі за її участю, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

З огляду на вищезазначені обставини, та з урахуванням того, що відповідач ПАТ КБ "ПриватБанк", будучи повідомлений про день та час судового засідання, в судові засідання не з`являвся, враховуючи тривалість розгляду справи, суд розглянув справу у відсутності відповідача та 06.08.2018 року виніс заочне рішення.

Таким чином, дослідивши заяву про перегляд заочного рішення, матеріали справи, суд приходить до висновку, що оскільки, підставами скасування заочного рішення є поважність неявки в судове засідання відповідача та наявність істотних доказів у справі в обґрунтування заперечень проти вимог позивача, за відсутності зазначених обставин у сукупності, суд не вбачає підстав для скасування заочного рішення, отже, у задоволенні заяву про перегляд заочного рішення відповідача слід залишити без задоволення.

Окрім того, суд роз`яснює, що у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Керуючись ст.ст.284-288 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

В задоволені заяви ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення, зацікавлена особа: Акціонерне товариство Комерційного банку «Приват Банк» - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленомуЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Суддя: Н.В. Хараджа