
Єдиний унікальний номер судової справи: 225/20/20
Номер провадження: 1-кп/225/184/2020
УХВАЛА
про призначення судового розгляду
10 січня 2020 року м. Торецьк
Дзержинський міський суд Донецької області у складі:
головуючого - судді Ткач Г.В.,
за участю
секретаря судового засідання Петрової С.О.
прокурора Ганночка В.В.,
потерпілих ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
захисника Туренок А.П.,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
розглянув у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження ЄРДР №12019050000000618 від 13.11.2019, обвинувальний акт з реєстром матеріалів досудового розслідування у якому надійшов до суду з прокуратури Донецької області відносно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Новгородське, м. Торецька (м. Дзержинська) Донецької області, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, не працюючого, учасника бойових дій, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України, -
ВСТАНОВИВ:
03.01.2020 з прокуратури Донецької області до суду надійшов обвинувальний акт, затверджений прокурором 27.12.2019 з реєстром матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні, що зареєстроване в Єдиному реєстрі досудових розслідувань №12019050000000618 від 13.11.2019 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України.
Ухвалою Дзержинського міського суду Донецької області від 08.01.2020 у кримінальному провадженні призначено підготовче судове засідання.
До обвинуваченого під час досудового розслідування застосовано запобіжний захід у виді домашнього арешту.
У підготовчому судовому засіданні прокурор висловив думку про можливість призначення провадження до судового розгляду у відкритому судовому засіданні, вказавши, що підстави, які можуть перешкоджати призначенню розгляду справи, відсутні. Прокурор заявив клопотання про доручення складання досудової доповіді представнику уповноваженого органу з питань пробації відносно обвинуваченого.
Потерпілі підтримали думку прокурора.
Обвинувачений та захисник не заперечували проти призначення провадження до судового розгляду та надання доручення складання досудової доповіді органу пробації.
Заслухав учасників судового провадження, вивчив матеріали обвинувального акту, суд зазначає наступне.
Угод про визнання винуватості чи про примирення у порядку ст.ст.468-475 КПК України до суду не надійшло, підстав для закриття кримінального провадження не вбачається, обвинувальний акт складено у відповідності до вимог кримінально-процесуального законодавства, при його затвердженні прокурором дотримані вимоги закону, підстав для направлення обвинувального акту для визначення підсудності не встановлено - кримінальне провадження підсудне Дзержинському міському суду Донецької області.
Таким чином, суд вважає, що кримінальне провадження підлягає призначенню до судового розгляду у відкритому судовому засіданні.
Відповідно до ч.5 ст.314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд у випадках, передбачених цим Кодексом, за власною ініціативою або за клопотанням обвинуваченого, його захисника чи законного представника, чи за клопотанням прокурора і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини вирішує питання щодо складання досудової доповіді, про що постановляє ухвалу із зазначенням строку підготовки такої доповіді.
Згідно з ч.2 ст.314-1 КПК України, досудова доповідь складається щодо особи, обвинуваченої у вчиненні злочину невеликої, середньої тяжкості або тяжкого злочину, нижня межа санкції якого не перевищує п`яти років позбавлення волі.
Таким чином, суд вважає, що кримінальне провадження підлягає призначенню до судового розгляду у відкритому судовому засіданні.
З метою забезпечення суду інформацією, що характеризує обвинуваченого, а також прийняття судового рішення про міру покарання, клопотання прокурора про доручення представнику уповноваженого органу з питань пробації складання досудової доповіді відносно обвинуваченого, підлягає задоволенню.
Крім того, прокурор заявив клопотання про обрання обвинуваченому ОСОБА_4 на час судового розгляду запобіжного заходу у виді домашнього арешту строком на два місяці, оскільки існують ризики, передбачені п.п. 1,3,4 ст.177 КПК України, а більш м`який запобіжний захід не зможе їм запобігти.
Потерпілі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 підтримали клопотання прокурора.
Потерпілий ОСОБА_1 просив застосувати до обвинуваченого більш суворий запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Обвинувачений та його захисник не заперечували з приводу задоволення клопотання прокурора та застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту.
Суд, заслухав думку учасників судового провадження, зазначає наступне.
Відповідно до ч.3 ст.331 КПК України суд незалежно від наявності клопотань зобов`язаний розглянути питання доцільності тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Згідно зі ст.8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, та який застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Відповідно до ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам, зокрема, переховуватися від суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується особа.
Відповідно до ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також практики Європейського суду з прав людини обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках та за встановленою процедурою. Конвенція по суті відсилає до національного законодавства і проголошує зобов`язання держави дотримуватися його матеріальних і процесуальних норм, але вимагає, щоб будь-яке позбавлення свободи відповідало цілям статті 5 з метою захисту особи від свавілля (п. 82 рішення ЄСПЛ у справі «Білоусов проти України» від 07.11.2013 р.).
Відповідно до ч.1 ст.181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Згідно з ч.6 ст.181 КПК України строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу.
ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, з який передбачено покарання у виді до 8 років позбавлення волі.
Суд вважає, що на теперішній час продовжує існувати ризики, передбачені п.п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, того, що обвинувачений ОСОБА_4 може переховуватись від суду з метою уникнення покарання у виді позбавлення волі та впливати на потерпілих, які є його знайомими та мешкають в м.Торецьк та свідків.
Оцінивши в сукупності обставини, передбачені ст.ст. 177,178 КПК України, особу обвинуваченого ОСОБА_4 , який раніше не судимий, за місцем проживання характеризується посередньо, є учасником бойових дій, відсутність повідомлення йому про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення, суд дійшов висновку, що усунення існуючих ризиків, передбачених п. п.1,3, 4 ч.1 ст. 177 КПК України та забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого можливе при застосуванні такого запобіжного заходу, як домашній арешт із покладенням на обвинуваченого обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Враховуючи, що на даний час не відпали, а є дійсними та триваючими ризики, передбачені ст. 177 КПК України, суд дійшов висновку про необхідність застосування обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді домашнього арешту, що безпосередньо відповідає характеру суспільного інтересу та завданням кримінального провадження щодо захисту особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 176-178,181,314 - 316, 372 КПК України, -
ПОСТАНОВИВ:
Призначити судовий розгляд у кримінальному провадженні 1-кп/225/184/2020 (ЄРДР №12019050000000618 від 13.11.2019) за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України, у відкритому судовому засіданні на 20.01.2020 року о 14 год. 00 хв. в приміщенні Дзержинського міського суду Донецької області за адресою: м. Торецьк, Донецької області, вул. Дружби, 4.
Доручити Торецькому міському відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Донецькій області скласти та надати суду до 31.01.2020 року до 10.00 год. досудову доповідь щодо обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 .
Застосувати до обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на час судового розгляду запобіжний захід у виді домашнього арешту строком на два місяці, заборонив йому залишати житло в період часу з 21.00 год. до 06.00 год. за адресою: АДРЕСА_2 , до 10.03.2020 року включно.
Зобов`язати обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 виконувати наступні обов`язки:
1) прибувати за викликом до Дзержинського міського суду Донецької області для участі у судовому розгляді дійсного провадження;
2) не відлучатися за межі м. Торецька без дозволу суду;
3) повідомляти суд про зміну свого місця проживання;
4) утримуватися від спілкування з потерпілими у кримінальному провадженні - ОСОБА_3 та ОСОБА_2 ;
5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.
Роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_4 , що відповідно до ч.5 ст.181 КПК України працівники органу національної поліції з метою контролю за його поведінкою мають право з`являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов`язаних із виконанням покладених на нього зобов`язань, застосовувати електронні засоби контролю.
Роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_4 , що в разі невиконання покладених на обов`язків до нього може бути застосований більш суворий запобіжний захід.
Копію ухвали вручити обвинуваченому, прокурору - до відому; начальнику Торецького ВП Бахмутського ВП ГУНП України в Донецькій області - для виконання.
Ухвала окремому оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали оголошено 10.01.2020 року о 15.30 год.
Суддя Г.В. Ткач
Судове рішення № 86833005, Торецький міський суд Донецької області (до 25.04.2025 - Дзержинський міський суд Донецької області) було прийнято 10.01.2020. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 225/20/20. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: