Ухвала суду № 86829679, 10.01.2020, Царичанський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 196/1435/19

№ провадження 2-а/196/3/2020

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 січня 2020 року смт Царичанка

Суддя Царичанського районного суду Дніпропетровської області Гудим О.М., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до директора Царичанської районної філії Дніпропетровського центру зайнятості Плець Ганни Юріївни про визнання незаконними та скасування наказів, відшкодування завданих збитків,

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.01.2020 року, позовна заява ОСОБА_1 до директора Царичанської районної філії Дніпропетровського центру зайнятості Плець Ганни Юріївни про визнання незаконними та скасування наказів, відшкодування завданих збитків, передана для розгляду судді Гудим О.М.

10 січня 2020 року до відкриття провадження по справі головуюча по справі суддя Гудим О.М. заявила самовідвід, посилаючись на те, що позивачем в даній справі є ОСОБА_1 , який з 05.03.2014 року по 25.04.2018 року працював суддею Царичанського районного суду Дніпропетровської області та був звільнений 25 квітня 2018 року з посади судді Царичанського районного суду Дніпропетровської області на підставі її наказу, як голови суду, від 25.04.2018 року №2-К, винесеного на підставі рішення Вищої ради правосуддя від 12.04.2018 року №1094/0/15-18 «Про звільнення ОСОБА_2 з посади судді Царичанського районного суду Дніпропетровської області на підставі пункту 3 частини шостої статті 126 Конституції України», за її скаргою, в ході розгляду якої ОСОБА_1 неодноразово наголошував про виникнення у нього до неї неприязних стосунків.

Таким чином, виходячи з принципів чисто людської моралі та з метою дотримання законності і принципу неупередженості, як складової частини при здійсненні судочинства, недопущення подальшого конфлікту інтересів, розвитку конфронтації з позивачем ОСОБА_1 , а також з метою забезпечення доступу до правосуддя та неупередженого розгляду справи по суті з будь-якої точки зору, вважає за необхідне заявити про самовідвід.

Заява про самовідвід судді Гудим О.М. заявлена до відкриття провадження по справі.

Розглянувши заяву заяву про самовідвід, суд приходить до наступного висновку.

При вирішенні питання про наявність підстав для самовідводу судді, суд виходить з наступного.

За змістом Кодексу адміністративного судочинства України, процесуальною гарантією забезпечення безсторонності та об`єктивності суду є право відводу (самовідводу).

Підстави для відводу (самовідводу) судді наведені у ст.36 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 36 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Частиною 1 ст.40 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що питання про самовідвід судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.

Згідно з ч.3 ст.39 Кодексу адміністративного судочинства України, відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього, дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Відповідно до ч.1 ст.7 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", кожному гарантується захист його прав, свобод та законних інтересів незалежним і безстороннім судом, утвореним відповідно до закону.

Відповідно до ч.1 ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано право кожної особи на розгляд її справи належним, неупередженим та компетентним судом, що включає в себе право на розгляд справи тим судом, якому довіряють усі особи, які беруть участь у справі. Кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Отже, право на подання заяви про відвід (самовідвід) судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об`єктивності та неупередженості розгляду справи, оскільки, ст.6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини закріплено основні процесуальні гарантії, якими може скористатись особа при розгляді її позову в національному суді і до яких належить розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Згідно з усталеною практикою Європейського Суду з прав людини існування безсторонності суду для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися, згідно з: (і) суб`єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об`єктивним у цій справі, та (іі) об`єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності. Особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного.

При визначенні наявності у відповідній справі законних підстав сумніватися в безсторонності певного судді позиція особи, про яку йдеться, має важливе, але не вирішальне значення. Вирішальне значення при цьому матиме можливість вважати такі сумніви об`єктивно обґрунтованими, іншими словами, "має не лише здійснюватися правосуддя - ще має бути видно, що воно здійснюється".

Адже йдеться про необхідність забезпечення довіри, яку суди в демократичному суспільстві повинні вселяти у громадськість (Рішення ЄСПЛ у справі "Мироненко і Мартенко проти України", "Олександр Волков проти України").

Рішенням Європейського Суду з прав людини від 09 листопада 2006 року у справі "Білуга проти України" та Рішенні від 28 жовтня 1998 року у справі "Ветштайн проти Швейцарії" зазначено, що важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти у громадськість у демократичному суспільстві. Судді зобов`язані викликати довіру в учасників судового розгляду, а тому будь-який суддя, стосовно якого є підстави для підозри у недостатній неупередженості, повинен брати самовідвід.

Відповідно до ст.15 Кодексу суддівської етики, затвердженого рішенням XI (чергового) з`їзду суддів України від 22.02.2013р., неупереджений розгляд справ є основним обов`язком судді. Суддя має право заявити самовідвід у випадках, передбачених процесуальним законодавством, у разі наявності упередженості щодо одного з учасників процесу, а також у випадку, якщо судді з його власних джерел стали відомі докази чи факти, які можуть вплинути на результат розгляду справи.

Відповідно до п.2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів, які враховані при прийнятті Кодексу суддівської етики, суддя заявляє самовідвід в розгляді справи в тому випадку, якщо у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.

Виходячи з вищевикладеного, беручи до уваги те, що самовідвід гарантує неупередженість та об`єктивність здійснення правосуддя, а також, з метою уникнення будь-яких сумнівів в учасників судового процесу щодо неупередженості судді Гудим О.М. та об`єктивного розгляду даної справи, заява про самовідвід судді Царичанського районного суду Дніпропетровської області Гудим О.М. є вмотивованою та такою, що підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись вимогами ст.ст.36, 39, 40, 241, 243, 248, 256 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Заявлений головуючою у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до директора Царичанської районної філії Дніпропетровського центру зайнятості Плець Ганни Юріївни про визнання незаконними та скасування наказів, відшкодування завданих збитків – суддею ОСОБА_3 Михайлівною самовідвід, задовольнити.

Справу передати до канцелярії Царичанського районного суду Дніпропетровської області для виконання вимог, передбачених ч.1 ст.31 КАС України.

Ухвала набирає законної сили після її проголошення. Ухвала за наслідками розгляду питання про відвід окремо не оскаржується. Заперечення проти неї може бути включене до апеляційної чи касаційної скарги на рішення чи ухвалу суду, прийняті за наслідками розгляду справи.

Головуюча О.М.ГУДИМ