Рішення № 86828562, 19.12.2019, Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра (до 25.04.2025 - Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська)

Справа № 199/8166/17

(2/199/1645/19)

РІШЕННЯ

іменем України

19.12.2019

м. Дніпро

справа №199/8166/17

провадження № 2/199/1645/19

Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська в складі:

головуючого судді Подорець О.Б.

секретаря судового засідання Столяренко А.І.,

учасники справи:

позивач за первісним позовом ОСОБА_1

відповідач за первісним позовом та позивач за зустрічним позовом фізична особа-підприємець ОСОБА_2

відповідач за первісним позовом та третя особа за зустрічним позовом ОСОБА_3

відповідач за зустрічним позовом ОСОБА_4

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору за первісним позовом Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «ВУСО»

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , де третя особа Приватне акціонерне товариство Страхова компанія «ВУСО», про відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, та за зустрічним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до ОСОБА_4 , де третя особа - ОСОБА_3 , про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, -

за участю учасників справи:

представника позивача ОСОБА_5 ,

представника відповідачів ОСОБА_6 ,

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2017 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 , де третя особа ОСОБА_3 , про відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Під час розгляду справу подала уточнений позов до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , де третя особа Приватне акціонерне товариство Страхова компанія «ВУСО», про відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

В обґрунтування позову посилалася на те, що 03 жовтня 2017 року о 14 годині 15 хвилин водій ОСОБА_3 , керуючи автомобілем «DAF», реєстраційний номер НОМЕР_1 , не врахував дорожню обстановку та допустив зіткнення з автомобілем «RENAULT MASTER», державний номерний знак НОМЕР_2 , який належить позивачу на праві власності, і яким під час зіткнення керував ОСОБА_4 .

Дані обставини встановлені та підтверджуються постановою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 25 жовтня 2017 року про визнання ОСОБА_3 виним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Відповідно до висновку експертного автотоварознавчого дослідження від 09 листопада 2017 року вартість відновленого ремонту автомобіля «RENAULT MASTER», державний номерний знак НОМЕР_2 , складає 533385,86 грн.

З урахуванням уточнених позовних вимог позивач ОСОБА_1 просила суд стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на її користь матеріальні збитки, спричинені ДТП у розмірі 519118 грн. 73 коп., стягнути з ОСОБА_3 на користь позивача моральну шкоду в розмірі 155000 грн., а також стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 та ОСОБА_3 судовий збір в розмірі 6750 грн.(а.с.2-7, 64-69 т.1).

Не погодившись із первісним позовом фізична особа-підприємець ОСОБА_2 звернувся до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_1 , яку в ході розгляду справи замінив належним відповідачем ОСОБА_4 , де третя особа ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки (а.с.83-86, 136-137, 191-192 т.1).

В обґрунтування позову посилався на те, що 03 жовтня 2017 року о 14 годині 15 хвилин у м. Дніпрі по Полтавському шосе сталася дорожньо-транспортна пригода за участі автомобіля «DAF», реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_3 та автомобіля «RENAULT MASTER», державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_4 . При цьому саме порушення правил дорожнього руху з боку останнього привели до дорожньо-транспортної пригоди. За таких обставин позивач за зустрічним позовом вважає, що діями ОСОБА_4 йому спричинено матеріальну шкоду в розмірі 429 074,61 грн., яку він і просив стягнути з відповідача на його користь, а також покласти судові витрати на відповідача.

Ухвалою суду від 27 листопада 2017 року відкрито провадження по справі (а.с.35 т.1).

Протокольною ухвалою суду від 26 грудня 2017 року до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, залучено Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «ВУСО» (а.с.70 т.1).

Ухвалою суду від 25 січня 2018 року прийнято до спільного розгляду з первісним позовом ОСОБА_1 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , де третя особа Страхова компанія «ВУСО», про відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, зустрічну позовну заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , де треті особи - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, об`єднавши їх в одне провадження (а.с.109 т.1).

В судовому засіданні 07.03.2018 представники сторін ОСОБА_5 та ОСОБА_6 надали свої пояснення по справі (а.с.183 т.1).

В судовому засіданні 30.03.2018 за клопотанням представника позивача за зустрічним позовом ОСОБА_6 відбулася заміна відповідача з ОСОБА_1 на ОСОБА_4 (а.с.193 т.1).

13 квітня 2018 року оголошено перерву за клопотанням представника позивача за первісним позовом ОСОБА_5 у зв`язку із його хворобою (а.с.200 т.1).

11 травня 2018 року по справі оголошено перерву за клопотанням ОСОБА_4 для ознайомлення з матеріалами справи (а.с.212 т.1).

07 червня 2018 року свої пояснення в судовому засіданні надали ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , досліджено матеріали цивільної та адміністративної справ (а.с.220-221 т.1).

18 червня 2018 року по справі оголошено перерву у зв`язку із неявкою позивача (а.с.225 т.1).

10 липня 2018 року по справі оголошено перерву за клопотанням представника позивача ОСОБА_5 (а.с.235 т.1).

01 серпня 2018 року по справі оголошено перерву у зв`язку із неявкою спеціаліста КП «Дніпродорсервіс» та експертів ОСОБА_7 , ОСОБА_8 (а.с.246 т.1).

14 серпня 2018 року в судовому засіданні надали пояснення експерти ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , а також спеціаліст КП «Дніпродорсервіс» ОСОБА_11, позивач за зустрічним позовом ФОП ОСОБА_2 (а.с.10 т.2).

30 серпня 2018 року в судовому засіданні допитано в якості свідка ОСОБА_9 (а.с.24 т.2).

23 жовтня 2018 року по справі оголошено перерву за клопотанням представника позивача ОСОБА_5 (а.с.37 т.2).

13 листопада 2018 року по справі оголошено перерву для ознайомлення з клопотанням представника відповідача ОСОБА_6 про призначення судової автотехнічної експертизи (а.с.50 т.2).

Ухвалою суду від 22 листопада 2018 року по справі призначено судову автотехнічну експертизу, на час проведення якої провадження в справі зупинено (а.с.66-67 т.2).

Ухвалою суду від 26 липня 2019 року відновлено провадження у справі у зв`язку із проведенням судової автотехнічної експертизи (а.с.97 т.2).

22 серпня 2019 року задоволено клопотанням представника відповідача ОСОБА_6 та викликано до суду експерта ОСОБА_12 (а.с.106 т.2).

24 жовтня 2019 року по справі оголошено перерву у зв`язку із неявкою експерта, який перебуває у відпустці (а.с.142 т.2).

27 листопада 2019 року у судовому засіданні свої пояснення надав експерт ОСОБА_12 та за клопотанням представників сторін оголошено перерву перед судовими дебатами (а.с.150 т.2).

19 грудня 2019 року по справі ухвалено рішення.

В судовому засіданні позивач за первісним позовом ОСОБА_1 підтримала позов та просила його задовольнити з підстав викладених у ньому. Зокрема, пояснила, що автомобіль «RENAULT MASTER», державний номерний знак НОМЕР_2 , було придбано для комерційних цілей і саме 03 жовтня 2017 року вона попросила ОСОБА_4 перегнати його з СТО. На теперішній час автомобіль не відремонтовано.

Представник позивача за первісним позовом ОСОБА_5 первісний позов підтримав у повному обсязі та просив його задовольнити з підстав викладених у ньому. Проти зустрічного позову заперечував. Суду пояснив, що постановою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 25 жовтня 2017 року виним у дорожньо-транспортній пригоді, яка сталася 03 жовтня 2017 року, визнано ОСОБА_3 , який під час ДТП перебував у трудових відносинах з фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 , а отже останній як роботодавець несе відповідальність за заподіяну його працівником шкоду (а.с.119-124 т.1).

Відповідач за первісним позовом та позивач за зустрічним позовом ФОП ОСОБА_2 надав відзив на первісний позов, який підтримав та просив у задоволенні первісного позову відмовити, а зустрічний позов задовольнити (а.с.96-98 т.1).

Представник відповідачів за первісним позовом та позивача і третьої особи за зустрічним позовом ОСОБА_6 зустрічний позов підтримав у повному обсязі та надав пояснення аналогічні викладеним у зустрічній позовній заяві. Зокрема пояснив, що не зважаючи на постанову Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 25 жовтня 2017 року про визнання ОСОБА_3 винним у адміністративному правопорушенні, в судовому засіданні встановлено, що саме неналежна поведінка ОСОБА_4 , як учасника дорожнього руху, призвела до ДТП, яка сталася 03 жовтня 2017 року, проте протокол щодо нього не складено. Просив суд також звернути увагу на те, що позивач ОСОБА_1 не надала суду доказів її попереднього звернення після ДТП до страхової компанії за відшкодуванням шкоди. Просив зустрічний позову задовольнити, а у задоволенні первісного позову відмовити у повному обсязі.

Відповідач за зустрічним позовом ОСОБА_4 позов не визнав, оскільки ним порушено правила дорожнього руху не було. На місці ДТП працювали працівники поліції, які склали протокол на ОСОБА_3 і якого і визнано винуватим у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.

Суд, вислухавши учасників судового розгляду, допитавши свідка, вислухавши експертів, спеціаліста, дослідивши матеріали справи, дослідивши матеріали адміністративної справи №199/7132/17, приходить до наступного.

Судом встановлено, що 03 жовтня 2017 року відповідач ОСОБА_3 , керуючи автомобілем «DAF», реєстраційний номер НОМЕР_1 , на перехресті вулиці Полтавське шосе та вулиці Березанівська в м. Дніпро, порушив вимоги п.п.10.1, 10.3 ПДР України, під час зміни напрямку руху та перестроюванні не переконався, що це буде безпечним та не створить небезпеки іншим учасникам дорожнього руху, в результаті чого здійснив зіткнення з автомобілем марки «RENAULT MASTER», державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_4 , який належить позивачу ОСОБА_1 на праві власності.

Постановою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 25 жовтня 2017 року ОСОБА_3 було визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340,00 грн., яка не оскаржувалася та набрала чинності 07.11.2017 (а.с.33 т.1).

Відповідно до ч.ч.4,6 ст. 82 ЦПК України обставини встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Таким чином, обставини дорожньо-транспортної пригоди та факти встановлені при розгляді адміністративної справи є преюдиціальними фактами при розгляді цивільної справи.

Судом також встановлено і визнано сторонами по справі, що автомобіль марки «DAF», реєстраційний номер НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_3 під час скоєння дорожньо-транспортної пригоди, на праві власності належить ФОП ОСОБА_2 , з яким ОСОБА_3 перебуває у трудових відносинах.

Відповідно до положень ст. ст. 1187, 1188 ЦК України шкода, яка завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку, та відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого. Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Згідно з ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Вимогами ч. 1 ст. 1172 ЦК України передбачено, що юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Аналіз норм ст. ст. 1167, 1172, 1187, 1188 ЦК України дає підстави для висновку про те, що шкода, завдана внаслідок дорожньо-транспортної пригоди з вини водія, який на відповідній правовій підставі керував автомобілем, що належить роботодавцю, відшкодовується власником (володільцем) цього джерела підвищеної небезпеки, а не безпосередньо винним водієм.

Відповідно до висновку експертного автотоварознавчого дослідження від 09 листопада 2017 року вартість відновленого ремонту автомобіля «RENAULT MASTER», державний номерний знак НОМЕР_2 , складає 533385,86 грн. (19-31 т.1).

Автомобіль марки «DAF», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_2 застрахований згідно Полісу №АК/1307749 у Приватному акціонерному товаристві «Страхова компанія «ВУСО» (а.с.63 т.1).

Представник відповідачів за первісним позовом ОСОБА_6 посилається, як на одну з підстав для відмови у задоволенні позову на постанову Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі №755/18006/15, у п.56 якої визначено, що відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у статті 37), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.

Проте, саме під час даної справи, суд не може погодитися з таким посиланням представника відповідача, оскільки позивач ОСОБА_1 , через свого представника ОСОБА_10 , звернулася до суду у листопаді 2017 року. На момент її звернення до суду із даним позовом, діяла правова позиція Верхового Суду України про те, що в спорах про відшкодування шкоди, завданої особі джерелом підвищеної небезпеки, право потерпілої особи на відшкодування завданих збитків реалізовується нею на власний розсуд, шляхом пред`явлення позову безпосередньо до винної особи або до страхової компанії, цивільно-правову відповідальність в якій застраховано завдавачем такої шкоди. Таким чином, пред`явлення позову у листопаді 2017 року до винної особи позивачем у даній справі є правомірним.

На 04 липня 2018 року розгляд даної цивільної справи перебував на той стадії розгляду, коли уточнити та/або змінити позов чинним ЦПК України не передбачалося.

Відповідно до висновку експертного автотоварознавчого дослідження від 09 листопада 2017 року риночка вартість автомобіля марки «RENAULN MASTER», реєстраційний номер НОМЕР_2 , складає 519 319,74 грн., вартість матеріальної шкоди на момент проведення дослідження складає 465310,49 грн. Крім того, експертом зазначено, що відновлення автомобіля є економічно недоцільним (а.с.19-31 т.1).

За таких обставин, враховуючи час протягом якого розглядалася цивільна справа, складність справи, обсяг досліджених доказів по справі, з урахуванням висновку експертного автотоварознавчого дослідження від 09 листопада 2017 року,постанови Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 25 жовтня 2017 року, якою ОСОБА_3 визнано винним у ДТП, суд вважає необхідним задовольнити первісний позов частково та стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 в рахунок матеріальної шкоди суму в розмірі 465 310 грн. 49 коп.

Як роз`яснив у п. 14 своєї постанови Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01.03.2013 №4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки», ухвалюючи рішення про стягнення на користь потерпілого відшкодування вартості майна, що не може використовуватись за призначенням, але має певну цінність, суд одночасно повинен вирішити питання про передачу цього майна після відшкодування збитків особі, відповідальній за шкоду.

Таким чином, з урахуванням висновку експертного автотоварознавчого дослідження від 09 листопада 2017 року, про те, що ремонт пошкодженого автомобіля є економічно недоцільним, суд вважає слушними доводи представника відповідачів ОСОБА_6 , а тому приходить до висновку про зобов`язання ОСОБА_1 передати фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2 автомобіль марки «RENAULN MASTER», реєстраційний номер НОМЕР_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , після відшкодування в повному обсязі ОСОБА_1 матеріальної шкоди фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 .

Такий висновок суду також узгоджується з висновками Верховного Суду, викладених в Постанові від 04 квітня 2019 року, справа № 758/8578/15-ц, та в Постанові від 02 жовтня 2019 року, справа № 164/342/17.

Щодо спричиненої моральної шкоди, то суду зазначає таке.

Відповідно до ч.1, п.п.2,3 ч.2 ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна.

Згідно з ч.4 ст.23 ЦК України моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

За змістом ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою ст. 1167 ЦК України.

В пункті 3 постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» роз`яснено, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Із роз`яснень наведених у п.5 даної постанови Пленуму вбачається, що обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності та справедливості.

Суд вважає, що в результаті дорожньо-транспортної пригоди позивачу було заподіяно моральну шкоду, яка виразилась в негативних емоціях та стресі, моральних та психічних переживаннях, пов`язаних з пошкодженням майна, вишукуванням додаткового часу і додаткових психічних та фізичних зусиль у зв`язку із пошкодженням автомобіля, підготовки і подачі до суду необхідних документів з метою відшкодування завданої шкоди. Взагалі сама участь у ДТП, пошкодження майна безумовно негативно вплинуло на моральний стан позивача та призвело до душевних страждань.

Враховуючи вказані обставини, ступінь та тривалість моральних страждань, виходячи з принципу розумності та справедливості, суд вважає, що позовні вимоги в цій частині також підлягають частковому задоволенню, а саме слід стягнути з відповідача ОСОБА_3 на користь позивача в рахунок відшкодування моральної шкоди 5000 грн., оскільки саме діями останнього позивачу за первісним позовом ОСОБА_1 спричинено моральну шкоду.

З огляду на встановлені судом обставини, те, що саме дії ОСОБА_3 призвели до ДТП, а вина ОСОБА_4 не встановлена, у задоволенні зустрічного позову слід відмовити.

Вирішуючи відповідно до вимог ст.141 ЦПК України питання розподілу судових витрат, з урахуванням результату розгляду справи, за первісним позовом слід стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в розмірі 4653 грн. 10 коп., а з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 - 50 грн. 00 коп. За зустрічним позовом судові витрати слід віднести на позивача за зустрічним позовом ФОП ОСОБА_2 .

Керуючись ст.ст. 12, 13, 19, 141, 258, 259, 263, 264, 265, 268, 272, 273 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , де третя особа Приватне акціонерне товариство Страхова компанія «ВУСО», про відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки внаслідок дорожньо-транспортної пригоди - задовольнити частково.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 в рахунок матеріальної шкоди 465 310 (чотириста шістдесят п`ять тисяч триста десять) грн. 49 коп.

Зобов`язати ОСОБА_1 передати фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2 автомобіль марки «RENAULN MASTER», реєстраційний номер НОМЕР_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , після відшкодування в повному обсязі ОСОБА_1 матеріальної шкоди фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 .

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 в рахунок моральної шкоди 5000 (п`ять тисяч) грн.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в розмірі 4653 (чотири тисячі шістсот п`ятдесят три) грн. 10 коп.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в розмірі 50 (п`ятдесят) грн. 00 коп.

У задоволенні зустрічного позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до ОСОБА_4 , де третя особа - ОСОБА_3 , про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки - відмовити у повному обсязі.

Судові витрати за зустрічним позовом віднести на рахунок позивача за зустрічним позовом.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У відповідності до п.п. 15.5) п. 15 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України в редакції, яка набрала чинності з 15.12.2017, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається до апеляційного суду через суд першої інстанції.

Копію судового рішення із викладом вступної та резолютивної частин видати учасникам справи, які були присутні у судовому засіданні, за їхньою заявою негайно після його проголошення.

Повний текст судового рішення буде складено протягом десяти днів з дня закінчення розгляду справи.

позивач ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , місце проживання - АДРЕСА_1 .

відповідач фізична особа-підприємець ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_5 , місце проживання - АДРЕСА_2 .

відповідач ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_6 , місце проживання - АДРЕСА_3 .

відповідач ОСОБА_4 , місце проживання - АДРЕСА_4 .

третя особа Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «ВУСО», ЄДРПОУ 31650052, місце знаходження - вулиця Казимира Малевича, 31, м. Київ, 03150.

Суддя О.Б.Подорець